YaChudo

Пазопаніб

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Пазопаніб
Систематизована назва за IUPAC
5-({4-[(2,3-Dimethyl-2H-indazol-6-yl)methylamino]pyrimidin-2-yl}amino)-2-methylbenzenesulfonamide
Класифікація
ATC-код L01EX03
PubChem 11525740
CAS 444731-52-6
DrugBank
Хімічна структура
Формула C21H23N7O2S 
Мол. маса 437,52 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 21% (14–39%)[1]
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 30,9 год.
Екскреція фекалії, Нирки (4 %)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВОТРІЄНТ™,
«Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед», Велика Британія
UA/12035/01/01
20.03.2017—необмежений

Пазопаніб (англ. Pazopanib, лат. Pazopanibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази[2][3][4], що застосовується перорально.[5][6][7] Пазопаніб схвалений до клінічного застосування у 2009 році в США, та в 2010 році у Великій Британії, Європейському Союзі та Австралії.[8][9][10][11][12]

Фармакологічні властивості

Пазопаніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази великої кількості клітинних рецепторів. Препарат інгібує KDR, FLT4, PDGFRB, FGFR1 та FGFR3, FLT1, FLT3, c-kit, CSF1R та PDGFRA. Це призводить до інгібування ангіогенезу, який більше виражений у пухлинних тканинах, що призводить до гальмування росту пухлини.[4][5][6] Пазопаніб також інгібує фосфорилювання у клітинах організму, зокрема клітинах пухлин, що призводить до загибелі пухлинних клітин.[4][5][6] Пазопаніб застосовується у лікуванні саркоми м'яких тканин[2] та раку нирки, у тому числі з метастазуванням[3][4], причому з вищою ефективністю при більшості клінічних варіантів захворювання, та меншою кількістю побічних ефектів, у порівнянні як з хіміотерапевтичними препаратами, так і з іншими інгібіторами тирозинкінази.[2][3][4]

Фармакокінетика

Пазопаніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить від 14 до 39 % у зв'язку з ефектом першого проходження препарату через печінку. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Пазопаніб добре розподіляється в тканинах організму та майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Пазопаніб метаболізується у печінці. Виводиться препарат переважно із калом, незначна частина виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення пазопанібу становить у середньому 30,9 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки або нирок.[5][6][7]

Покази до застосування

Пазопаніб застосовують для лікування саркоми м'яких тканин та поширеного або метастатичного раку нирки.[5][6]

Побічна дія

Найчастішими побічними ефектами при застосуванні пазопанібу є діарея, артеріальна гіпертензія, зміна кольору волосся, нудота, блювання, втрата апетиту, швидка втомлюваність та астенія, кровотечі, біль у животі, головний біль, втрата ваги тіла, протеїнурія.[4] Іншими частими побічними ефектами препарату є[5][6]:

Протипокази

Пазопаніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важкій печінковій та нирковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[5][6]

Форми випуску

Пазопаніб випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,4 г.[5][13]

Примітки

  1. ↑ CHMP Assessment Report: Votrient (pazopanib) (PDF). European Medicines Agency. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016. (англ.)
  2. ↑ а б в Пазопаніб у лікуванні сарком м'яких тканин: досвід мультидисциплінарних центрів. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  3. ↑ а б в Пазопаніб при нирково-клітинній карциномі пізніх стадій. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  4. ↑ а б в г д е Пазопаниб — препарат первой линии терапии у больных с метастатическим раком почки [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ а б в г д е ж и ВОТРІЄНТ™ (VOTRIENT™). Компендіум. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  6. ↑ а б в г д е ж Пазопаниб [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ а б PAZOPanib [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Votrient (pazopanib) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  9. ↑ Votrient- pazopanib hydrochloride tablet, film coated. DailyMed. 17 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020. (англ.)
  10. ↑ Votrient : EPAR - Product Information (PDF). European Medicines Agency. Glaxo Group Ltd. 23 січня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  11. ↑ Votrient 200 mg and 400 mg film coated tablets - Summary of Product Characteristics (SPC). electronic Medicines Compendium. GlaxoSmithKline UK. 20 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  12. ↑ Product Information Votrient Tablets. TGA eBusiness Services. GlaxoSmithKline Australia Pty Ltd. 25 березня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2016. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  13. ↑ Активные вещества. Пазопаниб [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).