YaChudo

Операція «Вівальді»

Переглядів: 42. Оновлено 08.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вівальді (значення).
Операція «Вівальді»
частина Російське вторгнення до України
ТипНаступальна операція
Місце
Північ Донецької області (район міста Лимана)
КомандуванняАндрій Білецький
МетаЗвільнення територій, розгром угруповань 20-ї та 25-ї армій РФ, порушення логістики ворога, ліквідація загрози оточення Лиману, ліквідація російського виступу на північ від Лиману
Дата22 травня 2026 — теперішній час
Виконання3-й армійський корпус ЗСУ
РезультатТриває (успішне завершення другого етапу):
  • Повністю звільнено село Середнє.
  • Зачищено близько 75 км² території, деокуповано ще понад 43.51 км².
  • Ліквідовано осередки сил РФ біля Новоселівки, Олександрівки, Ярової та Корового Яру.
  • Порушено логістику РФ (склади та ПММ ворога перенесені у Воронезьку область).
[1]
Втратипонад 3 000 окупантів[2][3] вбитих

Опера́ція «Віва́льді» — наступальна операція Третього армійського корпусу ЗСУ на півночі Донецької області в районі Лимана. В операції були залучені підрозділи 60 ОМБр, 125 ОВМБр, батальйонна тактична група 3 ОШБр, 3 окремий розвідувальний та 25 окремий протитанковий батальйони 3 АК, 66 ОМБр, 85 тактична група 8 полку ССО, спецпідрозділ ГУР «Артан» та 10 прикордонний загін «Дозор» [4].

Перебіг операції

У травні—вересні 2026 року підрозділи Третього армійського корпусу під командуванням генерала Андрія Білецького завдали два зустрічні флангові удари у найвужчому місці російського перешийка, що дозволило фізично зачистити територію,

Перший етап

Операція розпочалася 22 травня 2026 року. За підсумками першого етапу ЗСУ вдалося звільнити сотні квадратних кілометрів, включаючи селище Ярова, та повністю звільнити Святогірськ разом із Свято-Успенською лаврою.[5][6]

Це дозволило Силам оборони вирівняти лінію фронту по рубежу річки Чорний Жеребець, унеможливити оточення Лиману та нейтралізувати загрозу виходу російських військ у тил угрупованню, яке обороняє Слов'янсько-Краматорську агломерацію.[5]

Попри тривале замовчування ситуації Міністерством оборони РФ, погіршення обстановки, втрату південно-східних околиць Лиману та бої в районах Ямполівки і Зарічного підтвердили провідні російські джерела та OSINT-аналітики.[5][7]

15 вересня 2026 року було опублікувано звернення генерала Андрія Білецького, в якому він підтвердив, що 3 АК розпочав наступальну операцію «Вівальді» та зачистив 75 км² території, а також деокупував 10 км². Наступ завдав нищівного удару по боєздатності 20-ї та 25-ї армій Росії[8][9]. Було знищено 1500 військових, понад 12 тисяч БпЛА та сотні одиниць бронетехніки, артилерії й автомобільної техніки. Підрозділи безпілотних систем також завдавали ударів по логістиці російських військ, тому противнику довелося перенести частину маршрутів постачання пального за межі України у Воронезьку область[10][11].

Результати

15 вересня 2026 Білецький повідомив про звільнення села Середнє, зачищення від ворожої інфільтрації близько 75 км² території та деокупацію ще понад 10 км². Село Середнє було звільнено силами 1-го та 2-го механізованих батальйонів 66 ОМБр [4]. Осередки російських сил ліквідовано в районах Новоселівки, Олександрівки, Ярової та на околицях Корового Яру[10][11].

18 вересня 2026 року російське командування було вимушено зняти елітний підрозділ БПЛА «Рубікон» з Лимансько-Борівського напрямку через величезні втрати[12][13].

19 вересня 2026 року заступник командира 3 АК Петро Горбатенко повідомив про звільнення Шандриголова та Дерилова Лиманської міської громади[14]. До 20 вересня Сили оборони України повернули під контроль 125 км² територій, з яких 50 км² — деокуповано[15]. Також було звільнено село Дробишеве[16]. Загалом за дві етапа операції знищено понад 3 тисячі окупантів. 29 вересня було повернуто контроль над н.п. Нове, Рідкодуб, Катеринівка, Карпівка та Новомихайлівка[17].

2 жовтня стало відомо про наймасовішу на цей час здачу окупантів у полон, коли в ході трьох етапів операції військові взяли в полон понад 250 російських військовослужбовців[18].

Застосування наземних роботизованих комплексів

Під час операції «Вівальді» підрозділи 3-го армійського корпусу застосували нову тактику доставки наземних роботизованих комплексів (НРК) у тил противника за допомогою важких безпілотних літальних апаратів. Операцію провели на Лиманському напрямку.[19]

Тактику розробив підрозділ ударних наземних роботизованих комплексів «NC13» 3-ї окремої штурмової бригади за підтримки батальйону безпілотних систем бригади. За словами командира «NC13» Миколи Зінкевича із позивним «Макар», концепцію повітряного десантування НРК почали розробляти у листопаді 2025 року [20]. Під час перших випробувань два НРК доставили приблизно на 15 кілометрів углиб тилу противника, однак після десантування їх виявили та знищили. Того ж дня операцію повторили: ще два комплекси доставили в той самий район, після чого вони досягли визначеної цілі.[19]

У межах «Вівальді» для доставки НРК-камікадзе використовували важкі безпілотники, які отримали назву «Грифон». Роботи десантували більш ніж за 10 кілометрів углиб тилу російських військ. Після приземлення НРК продовжували рух самостійно та використовувалися для ураження позицій і особового складу противника.[21][22]

Третій армійський корпус назвав це першим у світі бойовим застосуванням тактики повітряного десантування наземних роботизованих комплексів. Після перших випробувань метод почали застосовувати системно; командир «NC13» оцінював частку успішних операцій приблизно у 80 %.[19][21]

Назва «Грифон» була обрана на честь військовослужбовця підрозділу «NC13» Григорія Бача з позивним «Грифон», який зник безвісти під час боїв за Андріївку 17 серпня 2023 року.[21][22]

Також було використано кілька БТР-60 в якості дронів-камікадзе із вибухівкою.[23][24]

Аналіз

Український контрнаступ у Дніпропетровській, а згодом і в Донецькій областях, розпочався після лютневого рішення Ілона Маска заблокувати російським військам доступ до Starlink [25][26]. Це дозволило українським військам проводити наступальні операції через порушення російського командування та управління, а також зниження обізнаності про ситуацію Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Крім того, дії України завадили Росії здійснити свій весняно-літній наступ 2026 року[27][28]. Однак, незважаючи на український наступ, російська армія продовжувала розпочинати наступальні операції на захід від Гуляйполя у напрямку Оріхіва[10][29].

За даними Інституту вивчення війни, операція «Вівальді» зробила російську мету оточення фортечного поясу повністю нездійсненною [30].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Операція «Вівальді» у чотири сезони: Білецький підтвердив український наступ біля Лимана (укр.). Громадське телебачення. 2026–09. Процитовано 15 вересня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  2. ↑ «Операція Вівальді» на Донбасі: як змінився наступ РФ й де головна загроза (укр.). Фокус. Процитовано 15 вересня 2026.
  3. ↑ ЗСУ звільнили Шандриголове, Дерилове та повністю взяли під контроль Дробишеве в межах операції «Вівальді». Вільне радіо. 20 вересня 2026.
  4. ↑ а б «Людей і будівель вже не було». Як звільняли Середнє на Донеччині: деталі від батальйону «Онуки Адольфівни» 66 ОМБр Ексклюзивно.
  5. ↑ а б в Що відомо про наступ ЗСУ біля Лиману і Святогірська. BBC News Україна (укр.). 8 вересня 2026. Процитовано 20 вересня 2026.
  6. ↑ Українські захисники "відрізали" російський виступ під Лиманом (мапа). www.unian.ua (укр.). 8 вересня 2026. Процитовано 20 вересня 2026.
  7. ↑ Чотири місяці в повній секретності. Сили оборони почали контрнаступальну операцію біля Лиману ще наприкінці травня — OSINT-аналітик. NV (укр.). Процитовано 20 вересня 2026.
  8. ↑ Третій армійський корпус розпочав наступальну операцію на півночі Донецької області.
  9. ↑ Нищівний удар по 20 і 25-й арміях рф: Третій армійський корпус розповів деталі операції «Вівальді».
  10. ↑ а б в ЗСУ пішли в наступ на півночі Донеччини: звільнили Середнє і зачистили 75 км². Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. ↑ а б Окупанти відступають: Україна почала масштабну операцію «Вівальді» на Донеччині.
  12. ↑ Операція «Вівальді». Елітний російський БПЛА-підрозділ Рубікон зняли з Лимансько-Борівського напрямку через втрати — Третій корпус. NV.ua. 18 вересня 2026.
  13. ↑ Zaxid.net (18 вересня 2026). Третій армійський корпус паралізував роботу російського елітного підрозділу. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026.
  14. ↑ Операція «Вівальді». Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове на Донеччині — DeepState. NV.ua. 20 вересня 2026.
  15. ↑ Сили оборони України повернули під контроль 125 км² територій у ході операції «Вівальді», — Білецький. FREEДОМ. 20 вересня 2026.
  16. ↑ Сили оборони звільнили два села на Донеччині та взяли під контроль Дробишеве. Informer.media. 20 вересня 2026.
  17. ↑ Українські сили звільнили ще п'ять населених пунктів під час спецоперації "Вівальді". 24 Канал (укр.). 29 вересня 2026. Процитовано 2 жовтня 2026.
  18. ↑ Наймасовіша здача в полон: свідчення окупантів, взятих у полон під час операції "Вівальді". 24 Канал (укр.). 2 жовтня 2026. Процитовано 2 жовтня 2026.
  19. ↑ а б в Українські військові розповіли деталі та розробку стратегії з десантування НРК. Суспільне Донбас. 24 вересня 2026. Процитовано 26 вересня 2026.
  20. ↑ "Грифон": ЗСУ схрестили роботів із дронами та розбивають росіян у глибокому тилу. Інтерв'ю з командиром "NC13".
  21. ↑ а б в Третій армійський корпус (24 вересня 2026). Історичний момент — Третій армійський корпус почав новий етап війни з десантування наземних роботів!. Процитовано 26 вересня 2026.
  22. ↑ а б Дмитро Марценишин (24 вересня 2026). Операція «Вівальді»: Третій армійський корпус вперше атакував росіян «Грифонами» та десантував НРК-камікадзе на 10 км вглиб ворожого тилу. Еспресо. Процитовано 26 вересня 2026.
  23. ↑ Які переваги у перетворенні БТР-60 з 1960-х років на роботи-камікадзе, як це зробили у Третьому армійському корпусі ЗСУ, DEFENSE EXPRESS, 28 вересня 2026
  24. ↑ Операція «Вівальді»: 3-й АК звільнив Нове, Рідкодуб і Катеринівку. Мілітарний. 28 вересня 2026. Процитовано 28 вересня 2026.
  25. ↑ Sonne, Paul; Varenikova, Maria (5 лютого 2026). Musk’s Starlink Blocks Russian Troops’ Internet Access at Ukraine’s request. The New York Times. Процитовано 27 березня 2026.
  26. ↑ Adams, Paul (19 лютого 2026). Musk cuts Starlink access for Russian forces – giving Ukraine an edge at the front. BBC News. Процитовано 27 березня 2026.
  27. ↑ Young, Justin; Sobieski, Jessica; Mappes, Grace; Harward, Christina; Thacker, Anna; Hird, Karolina (19 березня 2026). Russian Offensive Campaign Assessment, March 19, 2026. Institute for the Study of War. Процитовано 27 березня 2026.
  28. ↑ Vinograd, Cassandra (25 березня 2026). Ukraine Finally Got Battlefield Momentum. Now Comes a Russian Offensive. The New York Times. Процитовано 27 березня 2026.
  29. ↑ Ukraine regains control of frontline areas in southeast and east, army chief says. Reuters. 6 квітня 2026. Процитовано 29 квітня 2026.
  30. ↑ Ukraine 'retakes over 200 sq km' in Donbas counterattack. TVP World (англ.). Процитовано 16 вересня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).