Ярова

селище Ярова
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Краматорський район
Тер. громада	Лиманська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14120110060045900
Основні дані
Засновано	1670 (356 років)
Статус	із 26 січня 2024 року
Площа	2.81 км²
Населення	▼ 1 840 (01.01.2022)
Густота	696 осіб/км²;
Поштовий індекс	84432
Телефонний код	+380 6261
Географічні координати	49°3′13″ пн. ш. 37°38′55″ сх. д. / 49.05361° пн. ш. 37.64861° сх. д.
Висота над рівнем моря	63 м
Водойма	р. Сіверський Донець ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Святогірськ
До станції:	6 км
	До обл. центру:
- фізична:	119,7 км
- автошляхами:	150 км
Селищна влада
Адреса	84400, Донецька обл., Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності, 46
Карта
	Ярова
	Ярова
	Ярова у Вікісховищі

Ярова́ — селище в Україні, у Лиманській міській громаді Краматорського району Донецької області^[2]. Населення 1840 осіб (станом на 1 січня 2022 року).

Географія

Розташоване над річкою Сіверський Донець, що дозволяє розвивати рибальство та водний транспорт. Біля селища пролягає залізниця, на якій розташований пасажирський однойменний зупинний пункт. Більшість населення працює на підприємствах у Лимані.

Історія

Засноване 1670. За переказами, заснували переселенці з-за Дніпра, які осіли в північно-західній частині сучасного селища біля урвища, яру, де протікав струмок.

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022), селище перебувало під тимчасовою окупацією. Звільнено ЗСУ від російських загарбників 19 вересня 2022 року^[3].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Ярова набуло статусу селища^[4].

За 0,5 км від Ярової знаходиться орнітологічний заказник місцевого значення Болото Мартиненкове, ліс Яровий входить до складу Національного природного парку «Святі гори».

9 вересня 2025 року російські окупанти завдали удар авіабомбою КАБ-250, внаслідок якого загинуло 25 осіб^[5], близько 20 осіб отримали поранення, троє з них у важкому стані. Більшість загиблих — це люди пенсійного віку, які отримували пенсії біля мобільного пункту «Укрпошти», частину поранених евакуювали до лікарні у Слов'янську. До лінії бойового зіткнення селище перебуває приблизно за 8 км^[6]^[7]^[8].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 141131 і 141132, розташовані у приміщенні будинку культури і школи, відповідно.

Результати

зареєстровано 1400 виборців, явка 45,00%, найбільше голосів віддано за «Опозиційну платформу — За життя» — 45,65%, за «Слугу народу» — 26,29%, за «Опозиційний блок» — 10,16%^[9]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Федір Христенко (Опозиційна платформа — За життя) — 39,12%, за Дмитра Реву (Опозиційний блок) — 29,82%, за Родіона Вощанова (Слуга народу) — 18,25%^[10].

Населення

Станом на 1986 рік населення складало 2700 осіб.

За словами старости селища, під час російської окупації 2022 року в ньому залишалися понад шість сотень людей; після деокупації, станом на березень 2024 року, фактичне населення складало 880 жителів, а до повномасштабного вторгнення тут проживало 2800 людей^[11].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[12]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1958	88,88 %
російська	244	11,08 %
інші/не вказали	1	0,04 %
Всього	2203	100 %

Храм

Свято-Казанский храм належить до Свято-Покровського благочиння Горлівської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Храм розташований в селищі Ярова, що належить до Краматорського району Донецької області.

Свято-Казанський храм був збудований у 2008 році й відкритий для віруючих у тому ж році. Це одноповерхова будівля з білої цегли з традиційним для російської православної церкви архітектурним стилем. У храмі знаходиться чудотворна ікона Божої Матері Казанської, яка є однією з найшанованіших серед православних віруючих.

Щороку у храмі проводяться святкові богослужіння на честь Божої Матері Казанської та інших святих православної церкви. Свято-Казанський храм є духовним центром для жителів селища Ярова та близьких населених пунктів.

Інфраструктура

У селищі є загальноосвітня школа^[13], дитячий садок, поштове відділення, спортивні майданчики, амбулаторія, аптека, бібліотека, магазини та інші соціальні заклади. Також у селищі є клуб, де проводяться культурно-розважальні заходи.

Пам'ятки

У селищі знаходиться пам'ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни. На честь односельців, які загинули на фронтах війни споруджено обеліск. У середній школі відкрито музей бойової слави.

Братська могила радянських воїнів Південного і Південно-Західного фронтів;
Братська могила радянських воїнів Південного фронту;
Братська могила радянських воїнів Південного і Південно-Західного фронтів;

Природа

Селище Ярова розташоване на південному заході Донецької області в мальовничій природній місцевості, оточене лісами та гірськими пагорбами. Через селище протікає маленька річка Ярова, що додає особливий шарм цій місцевості. Взимку пагорби покриваються снігом, а ліси стають справжнім казковим ландшафтом.

Завдяки своєму розташуванню в зоні лісостепу та гір, в селищі Ярова можна побачити багату рослинність, що складається з різноманітних дерев та кущів. Тут можна знайти берези, ялини, сосни, дуби та інші дерева, які створюють приємну тінь у спекотні дні. Також на території селища ростуть різні види кущів, таких як глід, жимолость, чорниця та інші.

У цій місцевості можна спостерігати багато видів тварин, таких як заєць, лисиця, борсук, дикі кабани та інші. Це місце є популярним серед любителів мисливства та природи.

У загальному, селище Ярова є мальовничим куточком природи, де можна насолоджуватися красою лісів та гір, прогулюючись по мальовничих місцях і насолоджуючись тихістю та спокоєм.

Персоналії

За трудові успіхи 18 трудівників відзначені урядовими нагородами — орденом Леніна нагороджено:

Труш І. Ф. — директор школи
Чередніченко О. Д. — оглядач вагонів.

На фронтах Великої Вітчизняної війни боролися 422 мешканці селища, 191 з них загинули, 218 — удостоєні бойових урядових нагород. Уродженцю Олександрівки В. С. Чернушенку за мужність у боях із фашистами присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Жителі селища – кавалери ордена Леніна:

О. Д. Чередніченко
О. О. Руденко
І. Є. Курмаз
Є. І. Бородін.

Відомі уродженці

Курмаз Онисим Антонович (1897—1982) — головний інженер будівництва шахт, Герой Соціалістичної Праці.
Іваницький Олександр Володимирович (1937–2020) — заслужений майстер спорту СРСР, олімпійський чемпіон (1964), чотириразовий чемпіон світу (1962—1963, 1965—1966) та чемпіон СРСР (1964—1965) зі спортивної боротьби.
Сидоренко Микола Якович (1947) — український політик, народний депутат України.