YaChudo

Омег

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

?Омег

Біологічна класифікація
Посилання
Вікісховище:Oenanthe
EOL:49118
IPNI:40295-1
ITIS:29561
NCBI:48043
Fossilworks:319849

Омег (лат. Oenаnthe) — рід трав'янистих рослин сімейства Окружнові.[1] Включає види, що містять найсильніші нейротоксини, і також ті, що використовуються як прянощі.

Ботанічний опис

Водні та болотні рослини. Стебла часто занурені у воду, часто зі здутими міжвузлями. Корінь має здуттям або бульбочки. Листя однорази — тричі пальчасторозсічені, іноді недорозвинені, підводні листки - більш розсічені.

Суцвіття -складні зонтики з білими квітками, кінцеві або пазушні. Обгортка може бути присутня. Чашолисток має гострі чашолистки, при плодоношенні зазвичай не опадає.

Плід циліндричний, зворотноконічно-яйцеподібний або кулястий, звужується до кінців або плескатий. [2]

Використання

Oenanthe javanica в кухнях народів Азії використовується як овоч і приправу до різних страв. Може використовуватися у свіжому та приготовленому вигляді, іноді консервується. У стародавньому Китаї рослина вважалася делікатесною. У Японії рослина відома з середини VIII століття. З 1975 року вирощується у провінції Онтаріо. Виведено кілька сортів, що відрізняються формою листя та забарвленням черешків [3] . Сировина багата на вітамін A, кальцій і залізо, також містить помітну кількість рибофлавіну [4] .

Також використовується як фунгіцидний та бактерицидний засіб.

Токсичність

Oenanthe crocata та деякі інші види роду містять сильні нейротоксини. Дослідження показали, що гліколь енантотоксин виявляється більш токсичним для мишей, ніж цикутотоксин - основна отруйна речовина, що міститься в цикуті отруйній. СЛД 50 для мишей – менше 1 мг/кг. Також в оenanthe crocata містяться порівняно слабо отруйні спирт енантетол і кетон енантетон, у той час як у віху кетонової отрути не виявлено [5] .

Перший симптом при отруєнні - блювота. Пізніше можуть початися додаткові симптоми такі як галюцинації, конвульсії, почастішання дихання, тризм, м'язові спазми, а при важких отруєннях - рабдоміоліз, через кілька годин можливий летальний кінець [6] .

Відомі випадки, коли рогата худоба помирала від однієї з'їденої рослини.

Відомості про використання токсичних властивостей рослини сягають давнини - ймовірна етимологія виразу «сардонічний сміх» д.-грец. σαρδάνιον γελᾶν наводиться у Павсанія при описі природи острова Сардинії. Згідно з його повідомленням, у джерел на Сардинії виростає рослина, схожа з селерою, «споживаючи яку люди охоплюються конвульсіями і сміються проти волі», і вмирають, сміючись.[7] У 2009 році вчені з Університету Східного П'ємонту в Італії дійшли висновку, що Oenanthe crocata відповідає опису рослини в працях Павсанія [8] . Ця нейротоксична рослина, за припущенням італійських учених, використовувалася для ритуального вбивства людей похилого віку в Сардинії. За однією з версій, коли люди похилого віку не могли більше подбати про себе, їх отруювали цією травою, а потім скидали з високої скелі або били до смерті. За іншою ж версією, у стародавніх жителів Сардинії був звичай приносити в жертву людей похилого віку. Ця церемонія відбувалася при загальній атмосфері сміху, причому в цій церемонії сміялися і ті люди похилого віку, яких приносили в жертву

Ареал

Більшість видів відомі з різних регіонів Старого Світу (Євразія, Північна Африка), Oenanthe sarmentosa виростає на північному заході Північної Америки, Oenanthe pringlei - в Мексиці. [9]

Класифікація

Таксономія [10]

Oenanthe L., 1753, Sp. Pl. : 254

Рід відноситься до родини Окружкові ,порядку Аралієцвіті/  

Види

  • Oenanthe abchasica Schischk.
  • Oenanthe crocata L.

Синоніми

Галерея

Примітки

  1. ↑ ОМЕГ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 11 вересня 2026.
  2. ↑ Cook, C.D.K. Water Plants of the World. — The Hague, 1974. — P. 129. — ISBN 90-6193-024-3.
  3. ↑ Hanelt, P. Mansfeld's Encyclopedia of Agricultural and Horticultural Crops. — Berlin, 2001. — P. 1297—1298. — ISBN 3-540-41017-1.
  4. ↑ Simoons, F.J. Food in China, a Cultural and Historical Inquiry. — Boca Raton, 1990. — P. 167. — ISBN 0-8493-8804-X.
  5. ↑ Burrows, G.E.; Tyrl, R.J. Toxic Plants of North America. — 2nd ed. — Hoboken, 2013. — P. 63. — ISBN 0-8138-2034-0.
  6. ↑ Hopkins, P.M.; Ellis, F.R. Hyperthermic and Hypermetabolic Disorders. — Cambridge, New York, 1996. — P. 253. — ISBN 0-521-44381-4.
  7. ↑ Paus. 10.17.13. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 21 січня 2011.
  8. ↑ Giovanni Appendino, Federica Pollastro, Luisella Verotta, Mauro Ballero, Adriana Romano. Polyacetylenes from Sardinian Oenanthe fistulosa: A Molecular Clue to risus sardonicus // Journal of Natural Products. — 2009. — Т. 72, вип. 5 (22 травня). — С. 962–965. — ISSN 0163-3864. — DOI:10.1021/np8007717. Архівовано з джерела 21 листопада 2020.
  9. ↑ Abrams, L.; Ferris, R.S. An Illustrated Flora of the Pacific States. — 1951. — Т. III. — P. 238. — ISBN 0-8047-0005-2.
  10. ↑ Oenanthe. WFOPL (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 28 січня 2023.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).