Огре (місто)
Огре Ogre О́гре О́гер Oger | |
|---|---|
— місто — | |
 Лютеранська церква | |
 Прапор  Герб | |
| Координати: 56°49′7″ пн. ш. 24°36′20″ сх. д. / 56.81861° пн. ш. 24.60556° сх. д. | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Ліфляндія |
| Край | Огрський край |
| Статус | 1928 |
| Площа | |
| • Повна | 13,6 км² |
| Населення (2016)[1] | |
| • Усього | 25 380 |
| • Густота | 1866,2/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-50(01-03) |
| Вебсайт | www |
  Огре | |
 | |
Огре (латис. Ogre, нім. Oger) — місто в Латвії, на річці Даугава. Засноване в 1874 році. Відстань до Риги 36 км.
Місто займає площу 13,6 км². Це 8-ме за чисельністю населення місто Латвії (22 767 мешканця у 2024 році, 73,4 % — латиші).
Назва
Назва міста походить від річки Огре. Естонський лінгвіст Поль Алвре бере до уваги старішу форму назви річки Огре (Wogene, Woga), вперше знайдену в Лівонській хроніці (1180—1227) та стверджує, що вона споріднена з естонським словом «voog» (з можливими значеннями: «потік», «течія», «хвилі»), отже, вказуючи на зв'язок із фінно-угорськими мовами, швидше за все, ранньолівською.
Ще одна версія дає реконструйовану форму «Vingrē», споріднену з литовським «vingrùs», тобто «звивистий, кучерявий» або латиським «vingrs», «спритний», таким чином означає «звивиста річка».[2]
Географія
Розташоване у місці впадання річки Огре до Західної Двіни. Відстань до столиці Риги 36 кілометрів. Площа міста 13,6 км квадратні.
Історія
Археологічні розкопки і хроніки Ливонського ордену свідчать про те, що вже в XIII столітті на сухих піщаних горбах, порослих сосновими лісами, жили давньолатиські племена. На двох найвищих пагорбах — Кентес і Зіліє Калні — були розташовані їх городища. Після вторгнення хрестоносців місцевість відійшла до ризького єпископа, потім до поляків і шведів.
Численні війни призвели до спустошення місцевості.
У XIX столітті в Огре було лише декілька хуторів. Сполучення між Ригою і Огре підтримувала кінна пошта. Зростанню Огре сприяло відкриття в 1861 році залізничної лінії Рига — Даугавпілс. Заможні мешканці Риги примітили спокійне, живописне місце на березі річки Огре, і через рік, коли залізничне сполучення і ризька влада відкрили в Огре декілька розважальних павільйонів, на околицях почалося будівництво дач, число яких дуже скоро досягло декількох сотень. У Огре не було довгий час промислових підприємств окрім картонної фабрики, яка переробляла ліс, що сплавлявся по річці Огре. У 1928 році, коли Огре були надані права міста, його постійне населення не перевищувало 1 700 чоловік.
Інфраструктура
У Огре 2 загальноосвітні школи, гімназія, приватна школа, 5 дитячих садів, сільськогосподарська комерційна школа, лісовий технікум, професійно-технічне училище, музична школа, художня школа, три церкви (православна, католицька, лютеранська), 2 Будинки культури, лікарня, спортивний комплекс, плавальний басейн, льодовий комплекс, безліч магазинів і кафе.
Уродженці
- Цилінскіс Гунарс (1931—1992) — латвійський актор
- Андрейс Лавреновс (* 1982) — латвійський хокеїст
- Айша (Айя Олегівна Андреєва; 16 січня 1986) — латвійська співачка
- Ігорс Степановс — латвійський футболіст
Міста-побратими
Галерея
-
Будинок -
Гирло річки Огре -
Аерофотознімок -
Набережна
Примітки
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ Kollektiv artorov (5 вересня 2017). Балто-славянские исследования. XVIII: Сборник научных трудов. Litres. ISBN 9785457366732 — через Google Books.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).