Назва Росії

Назва Росії — запозичена назва сучасної держави Російська Федерація, запозичений топонім, який з початку свого виникнення не мав жодного зв'язку з територією, на якій згодом виникло Московське царство, або Московія.

Топонім «Росія» має візантійське походження та закріпився у вжитку константинопольського документообігу в Х столітті та стосування країни з самоназвою «Русь». Однією з найбільш ранніх згадок оніму «Росія» чи «Русь» (грец. "Ρωςία") є адресування листа імператора Романа І Лакапіна київському (руському) князеві Ігорю: Гραμματα Κωνσταντινου και Ρωμανου των φιλοχριστων βασιλεων Ρωμαιων προζ τον αρχοντα Ρωσιαζ^[1] (Лист Константина і Романа боголюбивих царів Римських князю Росії). На відміну від оригінального слов'янського кореня «рус», використовувався співзвучний йому корінь «рос». Таке заміщення відбулось у зв'язку із поширеним з ІХ століття у Візантії ототожненням народу «Русь» із біблійним «князем Росом», через що термін отримав вигляд «Росія» замість «Русія».

Із 1547 року самоназви: рос. Московское госуда́рство, Московское господа́рство^[2].

У 1547 році Великий князь московський Іван IV Грозний самопроголосив себе царем і став вживати титул: «Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, …».

Англійський мандрівник Річард Ченслер на основі поїздки в Росію в XVI столітті видав книгу «Торгівля в Московії»^[3]. Назва Московська держава фігурувала в Соборному Уложенні 1649 року («Московское государьство»), отож назва «Росія» щодо території Московщини ще не вживалася, принаймні широко.

Назва «Руссія» для позначення власної країни, а також загарбаних східних і південних земель Великого князівства Литовського, з 16 століття почала вживалася в церковній документації Московського царства. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (грец. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття за сприяння українських гуманістів і церковників, зокрема Феофана Прокоповича, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Існує також думка, що назва Росія походить не від Русі, а від слова «розсіяний». Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише таке: «Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свѣту розсияния назвалися»^[4].

Від 1991 року в держави Російська Федерація, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви: Росія та Російська Федерація.

• Московія^[3][5] — історична назва. Походить від назви російської столиці — Москви.
• Русія — назва, що використовувалася в титулатурі великих князів московських.
• Московська держава або царство — російська історична назва, яка вживалась в російських документах XVI—XVII століть.
• Велика Русь або Великоросія (від грец. μεγάλη Ῥωσ(σ)ία) — назва, яка вживалася з 14 століття спочатку тільки в церковній літературі, відокремлюючи Київську митрополію з центром у Володимирі-на-Клязьмі від Галицької митрополії (Мала Русь). З 1654 до 1721 років було офіційно в титулі російського царя. У 19 столітті вживалася істориками, етнографами та мовознавцями.

• Московщина — українська історична назва.^[6]. Походить від назви столиці — Москви.
• У низці угро-фінських мов назва Росії ототожнюється з плем'ям венедів: ест. Venemaa, фін. Venäjä, вепс. Venäma^[7], а у латиській мові (одна з балтійських мов) назва Росії (латис. Krievija) походить від назви одного з племен Київської Русі — кривичів^[8].

• Етимологія назв країн

• (рос.) Соловьев А. В. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — М.: Изд-во АН СССР, 1947. — № 7. — С. 24—38.
• (рос.) Соловьев А. В. Византийское имя России // Византийский временник. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — Т. 12. — С. 134—155.
• (рос.) Сюзюмов М. Я. К вопросу о происхождении слова ʻΡώς, ʻΡωσία, Россия// Вестник древней истории, — 1940, № 2, с. 121—123
• (рос.) Трубачёв О. Н. Русский — российский. История, динамика, идеология двух атрибутов нации // В поисках единства. Взгляд филолога на проблему истоков Руси — 3-е, доп. — М.: Наука, 2005. — С. 226—237. — 286 с. — ISBN 5-02-033259-3.

• Брехуненко В. Міф 10. Русь — давня назва Росії. Князі Київської Русі — «русскіє князья», а її населення — «русскіє люді», тобто росіяни // Війна за свідомість: російські міфи про Україну та її минуле / Віктор Брехуненко; [наук. ред. Т. Пархоменко]; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Київ, 2017. — С. 67—72. — ISBN 978-966-02-8249-0