YaChudo

Науатль

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Науатль, ацтекська мова
Поширена вМексика
РегіонПівнічна Америка
Носіїбл.1,5 млн.
Писемністьлатинське письмо[1] і Ацтекська писемність Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація
Офіційний статус
Державна-
Офіційна-
РегулюєМексиканський національний інститут аборигенних мов
Коди мови
ISO 639-2nah
ISO 639-3–
SILnah
IETFnah Редагувати інформацію у Вікіданих

Науа́тль[2], або ацтекська мова,[2] мексиканська мова (на́ватль; nāhuatl, МФА: [ˈnaːwatɬ]; mexìcatlàtōlli) — мова ацтеків, одна з індіанських мов, що включається до тано-ацтекської сім'ї. Е. Сепір зараховує науатль до юто-ацтекських мов. Н. А. Мак-Куаун включає науатль до коранської підгрупи. К. Л. Гейл та Ч. Ф. Веґлін припускають належність наватля до групи таракаїта. Розповсюджена в Мексиці, в основному між містами Мехіко та Тустла-Ґутьєррес. Чисельність мовців перевищує 1,5 млн.

Характеристика

Виділяють три групи діалектів: науатль (йому властива заміна питомого юто-ацтекського [t] сполукою [tl] у позиції перед голосним); науаль (сполука [tl] замінена на [l]) та науат (збережено питомий [t]).

Фонологія загалом свідчить про риси тихоокеанського типу. Консонантизму властива присутність африкат, гортанна змичка, лабіалізований [kw]. Науатль має найдовшу з усіх юто-ацтекських мов серію проривних приголосних. Вокалізм — слабкий, представлений лише чотирма фонемами: [i], [e], [a], [o].

Морфологія аглютинативна з помірно розвинутим полісинтетизмом. У відміні та словотворі широко використовуються афікси (здебільшого суфікси), редуплікація, об'єднання слів у єдиний словокомплекс (напр.: tōtol-in «курка», te-tl «камінь», tlaxcalli «яйце» > tōtol-te-tlaxcalli «яєшня»). Для висловлення просторових та часових значень широко використовуються післяйменники (постфікси).

Лексика має велику кількість запозичень з іспанської мови.

Історія

До іспанського панування науатль був мовою ацтекської культури. Припускають, що науатлем говорили близько 6 млн людей. В епоху розквіту ацтекської імперії (XIV—XVI ст.) розвивалась ацтекська писемність піктографічого типу з елементами ієрогліфіки. Після приходу іспанців було створено письмо на основі латинки (XVI ст.); у XVII—XVIII ст. латинізованим письмом були відтворені деякі класичні ацтекські твори історичного, філософського та релігійного характеру. Також з'являються численні нові тексти. У XX ст. науатль починають викладати в початковій школі, ним видаються підручники, хрестоматії, збірки фольклору.

Багато сучасних назв, що походять з мови науатль, насправді не відображають справжньої вимови, якою послуговувалися ацтеки. Наприклад, звукосполучення [tl] було ближчим до українського «т», [hu] передавалося як «в» (обидві сполуки присутні в самій назві мови nahuatl, яка читалася би ближче як «нават»), а літера [x] позначала звук «ш», як у слові мешіка. З приходом іспанських колонізаторів ці назви були записані латинською абеткою, але з часом літера [x] в іспанській мові почала вимовлятися як «х». Саме тому сьогодні столиця країни відома як Мехіко, хоча у давніх ацтеків ця назва звучала трохи інакше[3].

У 2008 році мер Мехіко (тут розмовляють мовою науатль бл. 30 тис. осіб) Марсело Ебрард розпочав проєкт з відродження науатля, змусивши міських службовців вивчати цю мову. 13 жовтня 2015 року вперше була здійснена католицька меса мовою науатль — у базиліці Божої Матері Гваделупської в Мехіко[4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Alfabeto Náhuatl
  2. ↑ а б Ацтекська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
  3. ↑ Townsend, Camilla (2019). Fifth Sun: A New History of the Aztecs (англ.). New York, NY: Oxford University Press. с. 18. ISBN 978-0-19-067307-9.
  4. ↑ МЕКСИКА: ВПЕРШЕ ЗВЕРШЕНА МЕСА МОВОЮ НАУАТЛЬ, ЯКОЮ ГОВОРИЛИ АЦТЕКИ[недоступне посилання з липня 2019]

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).