Міра (свято)
| Міра | |
|---|---|
| Країна |  Україна  |
| Адміністративна одиниця | Івано-Франківська область Закарпатська область Чернівецька область |
| Місце розташування | Гуцульщина |
| Статус нематеріальної культурної спадщини | Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України |
Міра (також Ясінянська міра) — традиційне гуцульське вівчарське свято-обряд, пов'язане з вигоном овець на полонини (гірські пасовища) у Карпатах. Елемент нематеріальної культурної спадщини України, внесений до Національного переліку з інвентарним номером 083 (26 грудня 2023 року).[1][2]
Свято побутує переважно в Ясінянській громаді Рахівського району Закарпатської області (села Лазещина, Кваси, Ясіня, Чорна Тиса), а також у суміжних районах Закарпаття, Івано-Франківщини та Буковини, де збереглися традиції відгінного полонинського вівчарства. Воно поєднує господарську практику, обрядовість, фольклор і соціальну згуртованість громади.[3][4]
Назва
Назва «Міра» походить від центрального обряду — контрольного вимірювання («міряння») надоїв молока від кожної вівці за допомогою традиційного посуду (коновчини). У деяких місцевостях подібний обряд називається «Мішання» (від змішування отари).[5][6]
Історія та значення
Вівчарство — одне з найдавніших занять жителів Карпат. Традиція «Міри» сягає кількох століть і є невід'ємною частиною системи відгінного полонинського господарювання. Обряд забезпечує прозорий розподіл молочної продукції (бринзи, вурди, сиру) між власниками овець і вівчарями, запобігає конфліктам і зміцнює громадські зв'язки.[2]
Для гуцулів «Міра» — одне з найважливіших календарних свят, яке часто порівнюють із «другою Пасхою». Воно символізує початок літа, надію на щедрий врожай і успішне полонинське літування.[6]
Проведення свята
Свято відбувається щороку в травні (точна дата залежить від погодних умов і призначається головним ватагом). Основні елементи обряду:
- Зганяння овець у спільну отару.
- Публічне доїння тварин.
- Вимірювання молока коновчиною (контрольна «міра»).
- Облік даних («рьид» / «уред» — кількість молока на одну вівцю).
- Виготовлення першого сиру з зібраного молока для пригощання присутніх.
- Молитва, виконання народних пісень (коломийок), танці та веселощі.
- Вигін отари на полонину (тварини перебувають там 4–5 місяців до осіннього «Розлучення» / «Розводу»).[3][7]
У громаді може відбуватися кілька «Мір» (залежно від кількості отар). Організацію здійснюють «депутат» полонини та ватаг. Традиція активно передається між поколіннями.
Сучасний стан та охорона
26 грудня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило традиції свята «Міра» Ясінянської громади до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (галузь: звичаї, обряди, святкування). Це сприяє збереженню практики, її популяризації та розвитку культурного туризму.[1]
Сьогодні «Міра» поєднує автентичні обряди з елементами фестивалю, приваблюючи туристів і підтримуючи місцеві вівчарські господарства.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Вівчарське свято «Міра» внесли до нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Укрінформ. 18.01.2024.
- ↑ а б Бездір, Василь (18.01.2024). Унікальні традиції свята «Міра» внесено до Національного переліку НКС. Закарпатський ООМЦК. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ а б Пилипко, Михайло; Попп, Ганна (12.05.2025). Традиції гуцульського свята "Міра" на Закарпатті. Суспільне Ужгород. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Традиційне свято Рахівщини «Міра» – елемент нематеріальної культурної спадщини України. 19.01.2024. Процитовано 14.07.2026.
- ↑ admin (18 січня 2024). Гуцульське свято «Міра» внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України - Управління туризму та курортів. Закарпатська ОВА (укр.). Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ а б Когутич, Тетяна (06.07.2024). Знайте міру!. Укрінформ. Процитовано 14.07.2026.
- ↑ Нечай, Кирило. У Квасах на Рахівщині відбудеться традиційне свято «Міра». 0312.ua - Сайт міста Ужгорода (укр.). Процитовано 14 липня 2026.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).