Кваси

село Кваси
Панорама села Кваси
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Рахівський район
Тер. громада	Ясінянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21060070020094987
Облікова картка	Кваси
Основні дані
Засноване	1947 (79 років)
Перша згадка	1684
Населення	1794
Територія	6,470 км²
Густота населення	0,280 осіб/км²
Поштовий індекс	90640
Телефонний код	+380 3132
Катойконіми	квасівчани, квасівчанка, квасівчанин
Географічні дані
Географічні координати	48°9′19″ пн. ш. 24°16′50″ сх. д. / 48.15528° пн. ш. 24.28056° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	560 м
Водойми	р. Чорна Тиса
Відстань до обласного центру	220 км
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Кваси
Відстань до залізничної станції	0,5 км
Місцева влада
Адреса ради	90640, Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Кваси, 158
Карта
Кваси
Кваси
Мапа
Кваси у Вікісховищі

Кваси́ — село у Ясінянській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області, що в Україні^[1]. Розташоване вздовж річки Чорна Тиса на відстані 14 км від районного центру Рахів і за 26 км від Географічного центру Європи.^[2]

Щороку в Кваси приїздять тисячі туристів. Однією з вагомих атракцій села є велика кількість мінеральних джерел, що сягає понад 60. Найбільш відомою є унікальна миш'яковиста вода, яку застосовують для лікування опорно-рухового апарату в санаторії «Гірська Тиса». Аналоги цій воді є лише у Франції (курорт La Bourboule), Німеччині (Baden-Baden) і Азербайджані (Nakhchivan).

Село розташоване в міжгірській долині річки Чорна Тиса, оточене з півночі Полонинсько-Чорногорським пасмом гір (з вершинами Побори — 1076 м, Близниця — 1880 м, Менчул — 1120 м), з півдня — Мармароським кристалічним масивом. У цьому районі розташований масив Чорногора (де є найвища вершина Українських Карпат гора Говерла — 2061 м, та решта 5 двотисячників, з яких до Квасів найближче розташована г. Петрос, 2020 м). Клімат помірно континентальний, середньорічна температура повітря коливається від +7 °C до +9 °C, найтепліший місяць (липень) з середньою температурою +17 °C, найхолодніший (січень) з середньою температурою −5 °C. Опадів випадає за рік від 850 до 1050 мм. Відносна вологість повітря перебуває в межах 65-88 %. Рельєф гірський. Гори лісисті, займають 6082 га площі. Вище лісистих гір простягаються альпійські луки, які називаються полонинами. Ліс змішаний: бук, ясен, ялина, ліщина, черемха, явір, тополя, береза та ін. Також у лісах зустрічається багато грибів та ягід таких як чорниця, суниця, ожина, калина, горобина, брусниця, шипшина та багато інших.

Згідно з Українською загальною енциклопедією (1939) у Квасах є поклади золота.

Через село також тече річка Красиленка. У присілку Тростянець, на струмку Малий Тростянець (права притока Чорної Тиси), розташований маловідомий Малотростянецький водоспад.

Згідно з історичними довідками та джерелами появу с. Квасів датують 1648 р. Згадки села в різних документах за хронологією: 1648 — Borkút (Bélay 130), 1725 — Borkut, r. Kvaszi (Revizki), 1773 — Borkuth, Kvászj (LexLoc. 136), 1808 — Burkut, Kwásy (Lipszky: Rep. 70), 1828 — Borkút, Kwasy (Nagy 195), 1838 — Borkút (Schem. 57), 1851 — Borkút (Fényes 1: 154), 1877 — Borkut, Kvászi (Hnt.), 1913 — Tiszaborkút (Hnt.), 1925 — Kvasy (ComMarmUg. 77–8), 1944 — Tiszaborkút, Квасы (Hnt.), 1983 — Кваси, Квасы (ZO).

У XVIII столітті село належало до Королівської комори, було руським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. Назва села походить від слова «квасна (кисла) вода», так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу «Арзні» та «Єсентуки». Першу водолікарню та купелі «Буркут», (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) на базі мінеральних джерел, було збудовано за часів панування Австро-Угорської монархії у середині XIX ст. У роки іноземного панування до 1944 року село мало назви Боркут, Тисаборкут. Село Кваси називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одного з невід'ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді. Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства. За народними переказами, перша церква в селі була вільхова, не штукатурена, а мазана глиною. У документах Мукачівської греко-католицької єпархії згадується церква в селі Кваси (Боркут), закладена 1762 року.

• 
  Кваси на початку XX століття
• 
  Вид на Кваси (1918 рік)
• 
  Головна дорога біля села Кваси
• 
  Пансіонат Розенталь
• 
  Крамниця Лазаря Фейґа у Квасах (1918 —1926)

Метеорит під назвою Боркут (Borkut) впав у межах села Кваси 13 жовтня 1852 року о 15 годині. Координати падіння: 480,9І,00ІІ північної широти та 240,17І,00ІІ східної довготи і його загальна вага (точніше те, що залишилося від нього після падіння) становила 7 кг.

У одній із польських енциклопедій зазначено, що метеорит упав десь за 50 м від річки Тиса у дворі квасівського господаря Іштвана Шедорека. У Каталозі метеоритів, складеному і випущеному Кембриджським університетом, зазначено, що цей метеорит роздроблено на кусочки різної ваги, які зберігаються в лабораторіях у різних місцях нашої планети. Так, в університеті м. Тюбінген (Німеччина) ця частка метеориту є найбільшою і важить вона 3 кг, 202 г. У Національно-історичному музеї Будапешта (Угорщина) 190 г, у Національно-історичному музеї Відня (Австрія) 115 г, у Гарвардському університеті (Велика Британія) 74 г, у Чикаго (США) 40 г, у Берліні (Німеччина) 7,5 г, м. Вашингтон (США) 1,7 г, у Ватикані (м. Рим, Італія) 5 г, у Майнці (Німеччина) 23,2 г, у Лос-Анджелесі (США) 34,2 г, у Нью-Йорку (США) 23,7 г, у Палатіні (штат Іллінойс, США) 9 г, у Бартошевітці (Німеччина) 107 г, у Російській Академії Наук (м. Москва) 3,4 грами та у м. Колката (Індія).

Присілки були об'єднані в єдину адміністративну одиницю з селом Кваси 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.

Перша згадка у 1898 році: Kevele, інші згадки 1907: Kevele, 1913: Kevele, 1944: Kevele, Кевеливъ, 1967: Васкул–Кевелів.

Довжина струмка Кевелів, на честь якого названо село, приблизно 8 км. В селі є храм Св. Георгія. Знаходяться кілька сільських туристичних садиб, поруч знаходиться мінеральне джерело.

Перша згадка у ХІХ столітті.

Перша згадка у ХІХ столітті.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села налічувала 1781 особу, з яких 881 чоловік та 900 жінок^[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1790 осіб^[4]. Населення в 2022 році налічувалось 1794 осіб^[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

За однією з легенд, село заснували опришки, а перша церковна споруда була сплетена з гілок, обліплених глиною.

У шематизмі за 1792 рік згадується парохія в Квасах і філія в селі Берлебаш. У 1801 році в селі була дерев'яна церква, забезпечена всім необхідним, про яку в шематизмі 1829 року сказано як про закладену у 1762 році. Наступна дерев'яна церква була збудована (за іншими даними, було перебудовано стару) у 1860 році за священика Людвіга Дудинського в середньогуцульському стилі і перебудована у 1907 році за священика Василя Котана Молодшого. У 1922 році В. Залозецький писав про чудові, різьблені в натуральну величину скульптури Розп'яття, Іоана та Богородиці, що були скидані на поді, а також про ікони XVIII століття зі старого іконостасу, що нищилися негодою в дзвіниці. У 1931 році церкву перебудували і значно збільшили. Лише головний фасад та шатрове завершення вежі нагадують про колишню споруду.

Заміна іконостаса відбулася, можливо, на зламі століть або на початку XX століття, оскільки збереглося кілька мальованих на блясі ікон, характерних для того періоду, і виявлено напис на іконі «Воскресіння Ісуса Христа»: «Сей образ купили Василь Андрух старший і Олена Молдавчук. 1911 року». Старий іконостас, на жаль, не зберігся, лише «царські врата», які, очевидно, є роботою XIX століття. Ікони теперішнього іконостаса, крім намісного ряду, перемалювали, можливо, у 1970-х роках, коли малювалися нові настінні розписи. У наві збереглися два бічні вівтарі з образами святого Миколи та Ісуса Христа. Незабаром буде встановлений новий іконостас. У вівтарній частині зберігся різьблений кивот з попереднього вівтаря.

Біля церкви стоїть каркасна одноярусна дерев'яна дзвіниця ХІХ століття, вкрита чотирисхилим шатровим дахом. Два дзвони відлив Ф. Еґрі у 1922 та 1924 роках, а ще два — фірма «Акорд» у 1931 р. На більшому дзвоні напис: «Хвалите Господа со небес. Пожертва братів Бухнерів».

Біля дзвіниці є кілька поховань, на одному з яких встановлено металеве розп'яття з написом: «Теофілу Глібовицькому, маляру і фотографу, 15.03.1846—19.08.1890». Ужгородський дослідник Л. Філій вважає, що покійний утік з Галичини від переслідувань і міг бути автором ікон у старій церкві. На старому цвинтарі та на цвинтарі біля церкви збереглося багато цікавих кам'яних та металевих надгробків.

Пам'ятники.

На полонині Шешул (1728 м) в 1931 році був встановлений пам'ятний знак на честь офіцера Чехословацької армії Циріла Грдлічки, який трагічно загинув під час сходження снігової лавини, військовослужбовцями 36-го піхотного полку.^[7]

В чеський період збудована Гірська хата (туристичний готель) на полонині Менчул, неподалік від державної станції з переробки молока, ресторан-готель "На пошті"(Вишукана чеська кухня, натуральні підкарпатські вина, холодне пиво, різноманітні консерви і сири).^[8]

На центральній вулиці у 1992 році Василь Молдавчук за власні кошти поставив дерев'яну зрубну греко-католицьку каплицю святого Володимира на честь народження свого сина Володимира. Рахівський парох Василь Носа освятив каплицю 28 липня 1993 року і відслужив першу Божу службу.

Село перетинає автошлях національного значення Н09 та залізнична лінія Львів — Рахів. На зупинному пункті Кваси зупиняються пасажирські поїзди: Київ — Рахів, Миколаїв — Рахів, Харків — Рахів, Одеса — Рахів.

В 1958 році в  Квасах відкрився пансіонат «Гірська Тиса». Спочатку він планувався як спеціалізована установа, в якому на основі лікування унікальною мінеральною водою мала проходити відновлювальна програма для льотчиків-космонавтів СРСР та персоналу атомних електростанцій.

Пізніше цей санаторно-курортний заклад було передано Закарпатській раді курортів і перетворено на пансіонат з лікуванням «Гірська Тиса». Після реконструкції в липні 1975 року «Гірська Тиса» почала працювати цілий рік. З січня 1977-го пансіонат постановою Центральної ради з управління курортами профспілок був перейменований на санаторій «Гірська Тиса».

У липні 2008 року було зроблено капітальний ремонт та створені умови для комфортного відпочинку та ефективного оздоровлення хворих із патологіями опорно-рухового апарату й периферійної нервової системи.

До комплексу санаторію входять адміністративна будівля та їдальня, спальний і лікувальний корпуси. Сама будівля розміщена в центрі села. Поруч знаходиться ресторан та броварня. Неподалік автобусна зупинка та залізничний вокзал.

• Менчул Квасівський (ботанічна пам'ятка природи).
• Між селом і верхів'ями річки Чорна Тиса (на захід від села Чорна Тиса) розташований іхтіологічний заказник місцевого значення Біла та Чорна Тиса.^[9]

• Джерело № 1 (Кваси)
• Джерело № 2 (Кваси)
• Джерело № 3 (Кваси) («Буркут»)
• Джерело № 4 (Кваси)
• Джерело № 5 (Кваси)
• Джерело № 6 (Кваси)
• Джерело № 7 (Кваси)
• Джерело № 8 (Кваси)
• Джерело № 9 (Кваси)
• Джерело № 10 (Кваси)
• Джерело № 11 (Кваси)
• Джерело № 12 (Кваси)
• Джерело № 13 (Кваси)
• Джерело № 14 (Кваси)
• Джерело № 15 (Кваси)
• Джерело № 16 (Кваси) ^[9]

Кваси — справжня знахідка для тих хто любить гори, адже тут можна пройтись Свидовецьким хребтом, вибратись на Петрос, Близниці, Драгобрат, Менчул і це ще не весь перелік туристичних місць цієї місцевості.

Farm Glamp Kvasy — це відпочинок серед Карпат на висоті 700 м над рівнем моря з панорамами Близниці та Свидовецького масиву. На гостей чекають ферма з вівцями та козами, власні сири, гуцульська кава з ростерії «Боркут», вечори біля вогнища, локальні страви та напої. Поруч розташовані популярні гастролокації Квасів. Завдяки сусідству із санаторієм «Гірська Тиса» відпочинок легко поєднати з мінеральними ваннами, масажами, SPA та wellness-процедурами.

Саме тут, поблизу санаторію, зародилася історія вже відомої крафтової броварні — «Ципа»^[10], що варить пиво за унікальними рецептами на воді з високогірного джерела. Якість звареного пива гарантує угорське устаткування ZIP Technologies, а також використання виключно натуральної сировини: відбірний солод, хміль і дріжджі з країн Европи та Сполучених Штатів Америки.

В сімейній ресторації «Бокораш»^[11] спробуйте гуцульську кухню і продегустуйте закарпатські вина. Дегустація вин проходить кожної п'ятниці о 16:00. Приємна атмосфера закладу і жива музика стануть чудовим завершенням вечора. Також  ви можете обміняти харчування в їдальні санаторію на ваучер ресторану.

Еко-ферма розпочала свою роботу 27 квітня 2019 року^[12]. Виготовляє тверді, напівм'які, йогуртові сири з молока голштинських та карпатських корів, а також кіз зааненської породи. Гоц, Кєвеле, Васкул, камамбер і витриманий квасівський сир — всі ці сорти виготовлені з натуральних компонентів та за традиційною технологією.

Відвідайте сироварню «Розенталь» і спробуйте еко-продукти і крафтові сири. Тут ви можете погодувати кіз, зробити спільне селфі й навіть посидіти поруч з ними на м'якеньких кріслах.

В урочищі Берізник (с.Кваси), працює гірська овеча ферма, яка подарує вам справжні емоції Побачити процес годівлі овець можна щодня: О 9.30 по 10:30 О 14.00 по 15:00 Та о 19.00 по 20:00 Також ви можете гарно провести час на фермі та на оглядовому майданчику поруч: - Прогулятися фермою - Можливість придбати крафтову продукцію та сири власного виробництва - Погойдатись на високій панорамній гойдалці - Влаштувати міні-пікнік або фотосесію - Екскурсії – лише за попереднім замовленням. Урочище Берізник (в горі над рестораном "Бокораш"), с. Кваси, Рахівський р-н, Закарпаття Замовити овечі та козині сири, можна на сайті: rozental.farm

• 
  Карпатські овечки
• 
  Сир "Пекоріно"[1]
• 
  Зааненські козенята
• 
  Унікальний авторський сир Карпат "Три молока"[2]
• 
  Голштинська корівка
• 
  Бриндзя коров'яча "Літня"[3]
• 
  Ламанча
• 
  Арт-об'єкт
• 
  Еко-ферма "Розенталь"
• 
• 

В лекварні «Джеллато Гуцулато»^[13] насолодіться неймовірно смачним морозивом і карамельками .

Якщо ж Ви полюбляєте піцу тоді обов'язково скуштуйте її в піцерії «Гуцульська піца під ґаздівське пиво» ^[14].

Випити смачної кави з свіжою випічкою пропонуємо в кафе-пекарні «Гуцульська Перепічка»^[15].

Пройдіться стежкою до місця падіння відомого на весь світ метеориту «Буркут». Зарядіться енергією і силою цього місця набравши води з джерела неподалік.

Напитись з кожного мінерального джерела води, а їх у Квасах є аж 16. Вода джерел належить до типу «Арзні» і «Єсентуки».

При завершені дня можна поніжитись гуцульському в чані та бані на дровах^[16].

Ще з XIX століття в селі діяли мінеральні купальні та гірська сироварня на полонині Менчул, що виготовляла сир «Ементаль», який експортувався по всій Європі. З 2023 року, за підтримки місцевої еко-ферми «Розенталь», сироварню на Менчулі почали відбудовувати та купляти молоко від людей чиї корови випасаються на полонині. Далі з молока варять сир Ементаль за стародавньою рецептурою.

• 
• 
  Сир з молока корів трав'яного випасу, який витримується на висоті 1200 метрів над рівним моря
• 

Село посіло друге місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2022», організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua, та отримало 50 тис. грн від Посольства Королівства Нідерландів в Україні на співфінансування проєкту зі створення мобільного пункту приймання та охолодження молока на базі еко-ферми «Розенталь».^[17]

Об'єднавшись, місцеві активісти створили ГО «Кваси Наповнюйся» і вже організували творчі студії для дітей (художнє мистецтво, гончарство, ліжникарство, ткацтво, дизайн), курси англійської мови, проєкт із відродження племінного господарства бурої карпатської породи великої рогатої худоби тощо.

2025 рік у Квасах — оголошено роком хайкінгу Впродовж року Кваси стають головним центром активного гірського відпочинку. Тут поєднуються чудові маршрути, інфраструктура для мандрівників і підтримка для новачків.

Центр хайкінгу в Квасах Школа Хайкінгу в Квасах Хайкінг-маршрути в Квасах: Кваси (Еко-ферма Розенталь) — полонина Веснарка — полонина Менчул Кваси (Еко-ферма Розенталь) — Джоржева прилука — полонина Менчул Кваси (Кевелів) — урочище Кевелів — полонина Менчіль Кваси (Тростянець) — полонина Браївка — Тростянець Кваси (Тростянець) — полонина Шеса (через село) Кваси (Тростянець) — полонина Шеса. Через Закарпатський туристичний шлях та ліс с. Кваси (Кевелів) — полонина Гропа — с. Кваси (Кевелів) До місця падіння метеорита Боркут та мінерального джерела Кваси — овеча ферма — екоферма "Розенталь" Плануй похід, надихайся природою, відкривай Карпати з Квасів!

Маршрути різної складності — від легких прогулянок до серйозних підйомів: https://ru.wikiloc.com/wikiloc/user.do?id=18736636 . Є що обрати як новачкам, так і досвідченим мандрівникам.

• Маруся Тисянська (1911 — 2000) — поетеса, педагог^[18].

• 
• 
  Казкова зима в селі Кваси
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

• Міра (свято)

• Ковбаснюк Г.В. (2007 р.). Кваси мої рідні. Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство "ІВА". ISBN 978-966-7231-91-0.
• Заник Володимир. «П'ятнадцятим» — на крижаний Петрос. Карпати. Туризм. Відпочинок. — № 3, Березень, 2008. — С.20-30.
• Водоспад Малотростянецький [Архівовано 26 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] — відео
• https://agroportal.ua/konkurs/neymovirni-sela-ukrajini-2022-kvasi-zakarpatska-oblast

• Про падіння метеориту в селі Кваси
• Радіальні туристичні походи з села Кваси [Архівовано 31 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] youtube.com