YaChudo

Міра Лебега

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Міра Лебе́га на R n {\displaystyle \mathbb {R} ^{n}}  — міра, що є розширенням міри Жордана на ширший клас множин; введена Лебегом 1902 року.

Побудова міри на прямій

Зовнішня міра

Для довільної підмножини   E {\displaystyle \ E} числової прямої можна знайти довільну кількість різних систем скінченної чи зліченної кількості інтервалів, об'єднання яких містить множину   E {\displaystyle \ E} . Назвемо такі системи покриттями. Сума довжин інтервалів, що входять в покриття, є невід'ємною і обмежена знизу, отже множина довжин всіх покриттів має точну нижню грань. Ця грань, залежить тільки від множини   E {\displaystyle \ E} , і називається зовнішньою мірою:

m ∗ E = inf { ∑ i Δ i } . {\displaystyle m^{*}E=\inf \left\{\sum _{i}\Delta _{i}\right\}.}

Варіанти позначення зовнішньої міри:

m ∗ E = φ ( E ) = | E | ∗ . {\displaystyle m^{*}E=\varphi (E)=|E|^{*}.}

Очевидно, що зовнішня міра довільного інтервала збігається з його довжиною.

Властивості зовнішньої міри

  • E 1 ⊆ E 2 ⟹ m ∗ E 1 ⩽ m ∗ E 2 . {\displaystyle E_{1}\subseteq E_{2}\Longrightarrow m^{*}E_{1}\leqslant m^{*}E_{2}.}
  • E = ⋃ k = 1 ∞ E k ⟹ m ∗ E ⩽ ∑ k = 1 ∞ m ∗ E k . {\displaystyle E=\bigcup _{k=1}^{\infty }E_{k}\Longrightarrow m^{*}E\leqslant \sum _{k=1}^{\infty }m^{*}E_{k}.}
  • ∀ E , ε > 0 ∃ G ⊇ E : m ∗ G ⩽ m ∗ E + ε {\displaystyle \forall E,\;\varepsilon >0\;\exists G\supseteq E\colon m^{*}G\leqslant m^{*}E+\varepsilon } , де G {\displaystyle G}  — відкрита множина. Дійсно, достатньо як G {\displaystyle G} взяти суму інтервалів, що утворюють покриття E {\displaystyle E} , таку що ∑ i Δ i ⩽ m ∗ E + ε {\displaystyle \sum _{i}\Delta _{i}\leqslant m^{*}E+\varepsilon } . Існування такого покриття випливає з визначення точної нижньої грані.

Внутрішня міра

Якщо множина   E {\displaystyle \ E} обмежена, то внутрішньою мірою множини   E {\displaystyle \ E} називається різниця між довжиною сегмента [ a , b ] {\displaystyle [a,\;b]} , що містить   E {\displaystyle \ E} та зовнішньою мірою доповнення   E {\displaystyle \ E} в [ a , b ] {\displaystyle [a,\;b]} :

m ∗ E = ( b − a ) − m ∗ ( [ a , b ] ∖ E ) . {\displaystyle m_{*}E=(b-a)-m^{*}([a,\;b]\setminus E).}

Для необмежених множин,   m ∗ E {\displaystyle \ m_{*}E} визначається як точна верхня грань ( b − a ) − m ∗ ( [ a , b ] ∖ E ) {\displaystyle (b-a)-m^{*}([a,\;b]\setminus E)} по всіх відрізках [ a , b ] {\displaystyle [a,\;b]} .

Вимірні множини

Множина називається вимірною за Лебегом, якщо її зовнішня і внутрішня міри однакові. Тоді їх спільне (однакове) значення називається мірою множини за Лебегом і позначається m E , μ E , | E | {\displaystyle mE,\;\mu E,\;|E|} чи   λ ( E ) {\displaystyle \ \lambda (E)} .

Приклад невимірної множини

Побудова невимірної множини на відрізку була б неможлива без прийняття аксіоми вибору (не можна було б допускати можливість вибирати представника в кожному класі еквівалентності).

Див. також

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).