Мік Ральфс

Мік Ральфс
англ. Mick Ralphs
Основна інформація
Повне ім'я	англ. Michael Geoffrey Ralphs
Дата народження	31 березня 1944[1][2]
Місце народження	Stoke Lacyd, Герефордшир, Західний Мідленд, Англія, Велика Британія[3]
Дата смерті	23 червня 2025[4] (81 рік)
Місце смерті	Генлі-он-Темзd, Генлі-он-Темзd, Південний Оксфордширd, Оксфордшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Роки активності	1964 — 2016
Громадянство	Велика Британія
Професії	гітарист, пісняр, поет-пісняр, співак, музикант
Інструменти	гітара
Жанри	гардрок
Членство	Mott the Hoople (1973) і Bad Company (1982)
Лейбли	Angel Air Recordsd
Файли у Вікісховищі

Майкл Джеффрі Ральфс (англ. Michael Geoffrey Ralphs; 31 березня 1944^[5] — 23 червня 2025) — англійський гітарист, вокаліст й автор пісень, один із засновників рок-гуртів «Mott the Hoople» і «Bad Company»^[6].

Розпочав кар'єру ще підлітком, граючи з блюз-рок-гуртом «The Buddies»^[7]. 1964 року випустив сингл з цим гуртом, а 1966 року приєднався до «Mod Doc Thomas Group». Після дебютного однойменного італійського альбому гурт двічі змінював назву: 1968 року на «Silence», а 1969 року на «Mott the Hoople». Ральфс працював з гуртом до 1973 року, покинувши його невдовзі після їхнього першого комерційного успіху з альбомом «All the Young Dudes», спродюсований Девідом Боуї. Ральфс в останнє з'явився з «Mott The Hoople» в альбомі «Mott» 1973 року. Альбом містить хіт «All The Way From Memphis», пісня, яка розповідає, як 1972 року Ральфс загубив свою гітару в Мемфісі.

Покинувши «Mott the Hoople» заснував «Bad Company» разом з вокалістом Полом Роджерсом з гурту «Free»^[7]. Дебютний альбом гурту 1974 року містив хіт Ральфа «Can't Get Enough»^[7], для якого Ральф налаштував свою гітару у відкритому C-строю, заявивши: «Вона ніколи не звучить правильно у стандартному строю. Їй потрібен відкритий C-стрій»^[8]. Дебютний альбом досяг першого місця в чартах США^[7]. Ральфс продовжував записуватися та гастролювати з «Bad Company» до 1982 року, коли поки початковий склад гурту не розпався.

1984 року гастролював з гітаристом «Pink Floyd» Девідом Гілмором у рамках туру «About Face», хоча в альбомі не грав. 1985 року випустив сольний альбом «Take This», у якому брав участь барабанщик «Free» та «Bad Company» Саймон Кірк^[9]. Об'єднався з майбутнім гітаристом «Bad Company» Дейвом Колвеллом для обмеженого чотириразового концертного виступу на підтримку альбому, в якому також взяли участь барабанщик Кріс Слейд з гурту «Manfred Mann's Earth Band» та клавішник Ліндсі Бріджуотер, який виступав з Оззі Осборном^[9]. Один раз виступив з гуртом «Cold Turkey»^[9].

У 1986—1998 роках гурт «Bad Company» змінював склад. Але після возз'єднавчого туру оригінальної четвірки 1999 року, Ральфс оголосив, що припиняє гастролі, що ніколи йому не було комфортно в жодному з гуртів, оскільки він мав сильний страх літати^[10].

Другий сольний інструментальний альбом Ральфа «It's All Good» вийшов 2001 року^[7]. Два роки по тому вийшов його альбом «That's Life — Can't Get Enough», що включав демоверсію «Can't Get Enough»^[11].

2004 року знову об'єднався з колишнім колегою з «Mott» Єном Гантером, граючи другу соло-гітару (разом з Енді Йорком) під час туру Гантера Великою Британією^[9]. Ральфс виступив на концерті Гантера у травні 2004 року в лондонському готелі «Асторія», який був знятий на відео та випущений на DVD «Just Another Night» наступного року.

2 липня 2008 року оголосили, що оригінальний склад «Bad Company» (крім Боза Баррелла, який помер у вересні 2006 року) дасть одноразовий концерт у готелі-казино «Hard Rock» у Голлівуді 8 серпня 2008 року^[12]. За словами Роджерса, гурт зіграв цей концерт, щоб «захистити спадщину, яку вони створили, та закріпити права на торгову марку „Bad Company“ для гастролей»^[13].

Учасники «Mott the Hoople», включно з Ральфсом, возз'єднався для двох виступів у театрі «Blake» у Монмуті, неподалік від Rockfield Studios, де вони репетирували, перед п'ятьма концертами у «Hammersmith Apollo» в Лондоні у вересні-жовтні 2009 року^[14]. Усі п'ятеро початкових учасників взяли участь у возз'єднанні, а Мартін Чемберс допомагав на барабанах^[15].

2011 року Ральфс створив гурт «The Mick Ralphs Blues Band» з музикантами, з якими познайомився на джем-сешн у пабі «Nag's Head» у Гай-Вікомбі: Стюарт Сон Максвелл, губна гармошка/вокал; Джим Мейвінг, гітара; Сем Келлі, ударні та Дікі Болдвін, бас-гітара. На вебсайті гурту зазначалося, що Ральфс прагнув дослідити своє блюзове та соул коріння, виконуючи кавери на класичні блюзові та R&B пісні. Гурт дебютував як «Mick Ralphs and Co» у клубі «Jagz» в Аскоті, Беркшир, у червні 2011 року, невдовзі змінивши назву на «Mick Ralphs Blues Band»^[16].

У 2013 та 2014 роках «Bad Company» та «Lynyrd Skynyrd» разом гастролювали у США та Канаді, відзначивши 40-ту річницю виходу першого альбому «Skynyrd» та створення «Bad Company»^[17].

2016 року «Bad Company» оголосили тур у США з Джо Волшем. Спочатку Ральфс оголосив, що не братиме участі у турі, а його замінить Річ Робінсон з гурту «Black Crowes». У червні 2016 року гурт оголосив про тур Великою Британією зі спеціальними гостями Річі Самборою та Оріанті, кульмінацією став концерт на лондонській «O2 Арені» 29 жовтня. Ральфс знову приєднався до гурту у турі. Після останнього виступу гурту в Лондоні повідомлялося, що Ральфса госпіталізували через інсульт^[18]. Він так і не повернувся до гурту, його партії соло-гітари грав другий гітарист Говард Ліз, а партії клавішних — Роджерс.

Після інсульту 2016 року Ральфс був прикутий до ліжка і помер від його ускладнень у червні 2025 року у 81 рік^[19][20].

• «Mott the Hoople» — Gibson Les Paul Junior^[21], Gibson Firebird, Gibson SG, Fender Telecaster
• «Bad Company» — Fender Telecaster, Fender Stratocaster, Gibson Les Paul Standard, Fender Esquire, Gibson Flying V — відео «Feel Like Making Love»
• Нещодавно — перевидання Gibson 1957/1959 Custom Shop Gibson Les Paul Standards
• Fender Stratocaster з бриджем 2TEK

• «Rock and Roll Queen»
• «Ready For Love»
• «Can't Get Enough»
• «Good Lovin' Gone Bad»
• «Movin' On»
• «One of the Boys» з Єном Гантером
• «Feel Like Makin' Love» з Полом Роджерсом
• «Flying Hour» з ДЖорджем Гаррісоном
• «Oh, Atlanta» (записана спочатку з «Bad Company» для альбому «Desolation Angels»; пізніше кавер Еліон Краус)^[22]

• 1984 — Take This − Перевидано на CD 1996 року
• 2001 — It's All Good − записано наживо 1999 року з Саймоном Кірком і Бозом Барреллом
• 2003 — That's Life

• 2013 — I Should Know Better
• 2016 — If It Ain't Broke

• 1971: Під відкритим небом Лютера Гросвенора
• 1984: Ральфс гастролював із Девідом Гілмором на підтримку свого другого сольного альбому About Face, з Греггом Дехертом на клавішних, Міккі Фітом на басу, Сью Еванс та Джоді Лінскотт на ударних, Рафаелем Рейвенскрофтом на саксофоні, флейті та клавішних, а також Крісом Слейдом на барабанах. Жодного концертного альбому не було випущено, але в 1984 році було випущено відео виступу в Hammersmith Odeon за участю спеціальних гостей: Роя Харпера (вокал, перкусія) та Ніка Мейсона (ударні).