Мошовці
словац. Mošovce [?] ±к:нп, засновані 1233 ±к:нп, засновані 1233 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||
|
| |||||||||||||
|
на мапі адмінподілу Словаччини | |||||||||||||
| Основні дані | |||||||||||||
| Країна |
| ||||||||||||
| Край | Жилінський | ||||||||||||
| Окрес |
Турчянске Тепліце | ||||||||||||
|
| |||||||||||||
| Перша згадка |
1233 | ||||||||||||
| Засновано |
1233 | ||||||||||||
|
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Висота над р.м. |
484 м | ||||||||||||
| Площа | 57,97 км²[3] | ||||||||||||
| Населення | 1364 (2025)[4] | ||||||||||||
| · густота | 23,52 осіб/км² | ||||||||||||
| Телефонний код |
+421-043 | ||||||||||||
| Автомоб. ном. |
TR | ||||||||||||
| Поштовий індекс |
038 21 | ||||||||||||
| Місцева влада | |||||||||||||
| Адреса |
Obecný úrad Kolárovo námestie 314/10 | ||||||||||||
| Вебсторінка |
mosovce | ||||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||||
| код LAU (NUTS) | SK0319512460[5] | ||||||||||||
| OpenStreetMap | r2169473 ·R | ||||||||||||
| GeoNames | 3058637 | ||||||||||||
| Транспорт, відстані | |||||||||||||
| До крайового центру | |||||||||||||
| До Братислави | |||||||||||||
| — фізична | 156 км | ||||||||||||
| Карта | |||||||||||||
|
| |||||||||||||
|
Мошовці (Жилінський край) | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
Джерела: | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
| |||||||||||||
Мо́шовце (словац. Mošovce) — село, громада в окрузі Турчянське Тепліце, Жилінський край, Словаччина; одне з найбільших селищ в Турчанській області Словаччини.
Історія
Мошовце має багату історію, про що свідчить велика кількість архітектурних пам'яток. Перші записи, у яких згадувалося це поселення беруть початок більш ніж 770 років тому. А саме першим документом був документ короля Андрія II з 1233 року. Спочатку Мошовце складалися з двох сіл. Перше, Махиух, на місці сучасної Старої ради. А друге, Тера Моїс, яке знаходилося на сучасній території Відрмох. Виходячи з другої назви (Тера Моїс = Земля Мойшова), можна стверджувати, що ця територія була власністю Мойші (слов. Мойтех). З часом ця назва мала багато видозмін, від Мошових, Мошоц, Мошовець аж до сучасного Мошовце. Окремою старою частиною Мошовців є колишнє поселення Хорнуків, яке має зараз назву Черняків.
Мошовце спочатку розвивалося як королівське поселення зі своєю вільною політикою, а від половини XIV століття було під впливом королівського замку Блатниця. В 1527 року Мошовце було власністю роду Ревай, який майже 400 років порушував міські привілеї Мошовців.
В минулому Мошовце були відомим ремесельним центром в регіоні Тур'єць. Продукція була на високому рівні, про що свідчить той факт, що в той час в місті було близько 15 цехів, найдовше проіснував цех шевців та скорняжників. Сьогодні Мошовце можна характеризувати, як відомий туристичний регіон з великою кількістю історичних пам'яток.
Населення
| Рік: | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб: | 1356 | 1337 | 1322 | 1364 |
| Різниця: | -1,40 % | -1,12 % | +3,17 % |
| Рік: | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Кількість осіб: | 1342 | 1364 |
| Різниця: | +1,63 % |
Пам'ятки
Із будов увагу насамперед заслуговує осада-резиденція зроблена в стилі рококо з елементами класицизму, який був побудований в другій половині XVIII століття з великим англійським парком. Наступними цікавими місцями є родинний дім Яна Коллара, виконана в неоготичному стилі церква, яка розташована на місці старої церкви з цінним вівтарем, лютеранська (євангелійська церква Габсбургів) церква з 1784 року, мавзолей, у якому знаходиться музей ремесельних виробив, модерна теплиця, а також павільйон з 1800 року.
Природа
Мошовце мають насправді велику територію. Історичні алеї і зелень навколо викликають відчуття естетичності, зеленої країни, і виходять на лісові терени гірного комплексу Велька Фатра (Veľká Fatra). Цей гірський масив є одним з найцікавіших місць для туристів у Словаччині. В околицях села розташовані Гадерська долина і Блатницька долина з вапняковими і доломітовими утворами. Протікають річки Долинка; Чєрна Вода і Мошовський потік[6][7].
Культура і традиції
Мошовце дали Словаччині багато відомих людей, серед яких композитор Фріцо Кафедра (1883—1963), письменниця Анна Лацкова-Зора (1899—1988), літературний критик, історик і поет Штефан Крчмері (1892—1955), «бароковий» драматург Юр Тесак Мошовський (1547-1617), засновник добровільного пожежної дружини в Словаччині Мілослав Шмідт (1881-1934), і футболіст Александер Горват (1938-2022).
Найвідомішим все ж є великий слов'янський поет, філософ і лютеранський (євангелійський) священик Ян Коллар (1793—1852), який своєю працею «Slávy dcera» (Слави дцера) якнайменше увійшов до двох народних літератур. Його твір мав великий вплив на тогочасне і нинішнє покоління. Його праця була перекладена на багато мов всього світу, як слов'янських так і неслов'янських, і навіки прославила свого автора.
Даніел Крман, церковний та суспільно-політичний діяч, мемуарист, видавець і перекладач, також жив і працював у селі.
Галерея
-
Євангелійська церква -
Католицька церква
-
Капела, мавзолей, сьогодні музей -
Оригінальна архітектура будинків -
Мошовце, мапа
Примітки
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Mošovce", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q7464816/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr] — Bratislava: ŠÚ SR, 2026.
- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
- ↑ а б в Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
- ↑ Mošovce. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- ↑ Mošovský potok
- ↑ Čierna voda
Посилання
- www
.mosovce .sk — офіційний сайт громади - Mošovce - …. e-obce.sk (словац.). :
- Инфо — Мошовце [Архівовано 11 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Дриенок
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).