YaChudo

Мошовці

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

обец Редагувати інформацію у Вікіданих
Мошовці
словац. Mošovce  [?]

±к:нп, засновані 1233 ±к:нп, засновані 1233

герб прапор

на мапі адмінподілу Словаччини
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Жилінський
Окрес Турчянске Тепліце Редагувати інформацію у Вікіданих → SPARQL ←

Перша згадка 1233 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано 1233 Редагувати інформацію у Вікіданих

Сусіди за кадастром 
Соцовце Редагувати інформацію у Вікіданих Блатниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Бодорова Редагувати інформацію у Вікіданих
Турчанський Міхалd Редагувати інформацію у Вікіданих Ракша Редагувати інформацію у Вікіданих Долни Гарманєц Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота над р.м. 484 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 57,97 км²[3]
Населення 1364 (2025)[4]
· густота 23,52 осіб/км²
Телефонний код +421-043 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автомоб. ном. TR Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 038 21 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місцева влада
Адреса Obecný úrad Kolárovo námestie 314/10 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінка mosovce.sk Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0319512460[5]
OpenStreetMap r2169473  ·R
GeoNames 3058637
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 156 км
Карта
Мошовці. Карта розташування: Словаччина
Мошовці
Мошовці. Карта розташування: Жилінський край
Мошовці
Мошовці (Жилінський край)
Мапа

Джерела:
  •  Редагувати інформацію у Вікіданих

  • CMNS: Мошовці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Мо́шовце (словац. Mošovce) — село, громада в окрузі Турчянське Тепліце, Жилінський край, Словаччина; одне з найбільших селищ в Турчанській області Словаччини.

    Історія

    Мошовце має багату історію, про що свідчить велика кількість архітектурних пам'яток. Перші записи, у яких згадувалося це поселення беруть початок більш ніж 770 років тому. А саме першим документом був документ короля Андрія II з 1233 року. Спочатку Мошовце складалися з двох сіл. Перше, Махиух, на місці сучасної Старої ради. А друге, Тера Моїс, яке знаходилося на сучасній території Відрмох. Виходячи з другої назви (Тера Моїс = Земля Мойшова), можна стверджувати, що ця територія була власністю Мойші (слов. Мойтех). З часом ця назва мала багато видозмін, від Мошових, Мошоц, Мошовець аж до сучасного Мошовце. Окремою старою частиною Мошовців є колишнє поселення Хорнуків, яке має зараз назву Черняків.

    Мошовце спочатку розвивалося як королівське поселення зі своєю вільною політикою, а від половини XIV століття було під впливом королівського замку Блатниця. В 1527 року Мошовце було власністю роду Ревай, який майже 400 років порушував міські привілеї Мошовців.

    В минулому Мошовце були відомим ремесельним центром в регіоні Тур'єць. Продукція була на високому рівні, про що свідчить той факт, що в той час в місті було близько 15 цехів, найдовше проіснував цех шевців та скорняжників. Сьогодні Мошовце можна характеризувати, як відомий туристичний регіон з великою кількістю історичних пам'яток.

    Населення

    Статистика населення (10 років)[4]
    Рік:1995200520152025
    Кількість осіб:1356133713221364
    Різниця: -1,40 % -1,12 % +3,17 %
    Статистика населення[4]
    Рік:20242025
    Кількість осіб:13421364
    Різниця:+1,63 %

    Пам'ятки

    Із будов увагу насамперед заслуговує осада-резиденція зроблена в стилі рококо з елементами класицизму, який був побудований в другій половині XVIII століття з великим англійським парком. Наступними цікавими місцями є родинний дім Яна Коллара, виконана в неоготичному стилі церква, яка розташована на місці старої церкви з цінним вівтарем, лютеранська (євангелійська церква Габсбургів) церква з 1784 року, мавзолей, у якому знаходиться музей ремесельних виробив, модерна теплиця, а також павільйон з 1800 року.

    Природа

    Мошовце мають насправді велику територію. Історичні алеї і зелень навколо викликають відчуття естетичності, зеленої країни, і виходять на лісові терени гірного комплексу Велька Фатра (Veľká Fatra). Цей гірський масив є одним з найцікавіших місць для туристів у Словаччині. В околицях села розташовані Гадерська долина і Блатницька долина з вапняковими і доломітовими утворами. Протікають річки Долинка; Чєрна Вода і Мошовський потік[6][7].

    Культура і традиції

    Мошовце дали Словаччині багато відомих людей, серед яких композитор Фріцо Кафедра (1883—1963), письменниця Анна Лацкова-Зора (1899—1988), літературний критик, історик і поет Штефан Крчмері (1892—1955), «бароковий» драматург Юр Тесак Мошовський (1547-1617), засновник добровільного пожежної дружини в Словаччині Мілослав Шмідт (1881-1934), і футболіст Александер Горват (1938-2022).

    Найвідомішим все ж є великий слов'янський поет, філософ і лютеранський (євангелійський) священик Ян Коллар (1793—1852), який своєю працею «Slávy dcera» (Слави дцера) якнайменше увійшов до двох народних літератур. Його твір мав великий вплив на тогочасне і нинішнє покоління. Його праця була перекладена на багато мов всього світу, як слов'янських так і неслов'янських, і навіки прославила свого автора.

    Даніел Крман, церковний та суспільно-політичний діяч, мемуарист, видавець і перекладач, також жив і працював у селі.

    Галерея

    Примітки

    1. ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Mošovce", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q7464816/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
    2. ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr] — Bratislava: ŠÚ SR, 2026.
    3. ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
    4. ↑ а б в Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
    5. ↑ Mošovce. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
    6. ↑ Mošovský potok
    7. ↑ Čierna voda

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).