Моріс Сев
| Моріс Сев | |
|---|---|
фр. Maurice Scève  | |
 | |
| Народився | 1501[1][2] Ліон, Французьке королівство[1][2] |
| Помер | 1564[1] Ліон, Французьке королівство[1] |
| Країна |  Франція[1] |
| Діяльність | поет, письменник, перекладач |
| Сфера роботи | French poetryd[3] |
| Знання мов | середньофранцузька[1], латина[3], іспанська і французька[3][4] |
| Мова творів | середньофранцузька[1] і латина[1] |
| Роки активності | з 1535 |
| Жанр | оповідна поезія, геральдика і елегія |
| Magnum opus | Q110738186? |
 Моріс Сев у Вікісховищі | |
Моріс Сев (фр. Maurice Scève, бл. 1501, Ліон — бл.1560, там само) — французький поет XVI століття. Один із засновників ліонської поетичної школи.
Біографія
Моріс Сев належав до заможної ліонської родини. Його батько служив міським радником. Очевидно, Моріс отримав домашню освіту гуманістичного зразка, а в період з 1530 до 1533 року слухав лекції з літератури і археології у Авіньйонському університеті.
Після навчання він повернувся до Ліон, мав широке спілкування в ліонському літературному середовищі, де домінували неолатинські поети (Етьєн Доле, Нікола Бурбон) та послідовники Клемана Маро (Есторг де-Больє, Бонавентюр Депер’є).
Після відвідин Ліону королем Франциском I в 1536 році та несподіваної смерті його старшого сина, Дофіна Франції Франциска III Сев взяв участь в упорядкуванні жалобного колективного збірника. Мабуть, в тому ж таки 1536 році Сев познайомився з поетесою Пернеттою Дюгіє, відчув до неї нерозділену пристрасть, яка тривала до самої її смерті (1545).
Знайомство Маро і Сева відноситься до листопада 1536 року. 1537 року Сев керував організацією святкування з нагоди урочистого в'їзду до Ліону кардинала Феррарського та архієпископа Ліонського Іпполіто II Д'есте. 1548 року Сев очолив урочистості з нагоди в'їзду в Ліон короля Генріха II; відтоді він вважався офіційним поетом.
Після 1555 року його сліди губляться. За різними версіями, Сев міг вирушиту до Німеччини, перейти до протестантизму або померти від епідемії чуми[5].
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ «Scève, Maurice» // Dictionnaire des lettres françaises. Le XVIe siècle. P., Fayard, 2001. — P. 1076.
Посилання
- «Introduction» to Emblems of Desire: Selections from the «Délie» of Maurice Scève [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] by Richard Sieburth, Editor and Translator
- Background and digital facsimile of a 1564 edition of Delie [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.] At the University of Virginia's Gordon Collection
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).