Мова та євро

Виникло кілька лінгвістичних питань щодо написання слів євро та цент багатьма мовами держав-членів Європейського Союзу, а також щодо граматики та утворення множини.

В офіційних документах назва «euro» повинна використовуватися в називному відмінку однини в усіх мовах, хоча враховуються різні алфавіти, а також допускаються форми множини та відмінювання. У документах, які не є правовими текстами ЄС, включно з національним законодавством, допускаються інші варіанти написання відповідно до різних граматичних правил відповідної мови.^[1][2][3] У законодавстві Європейського Союзу написання слів, що позначають валюту, чітко визначено для кожної мови; в англомовній версії законодавства Європейського Союзу форми «euro» та «cent» використовуються незмінно в однині та множині, навіть якщо це відрізняється від звичайної практики використання валют в англійській мові.^[4]

Болгарська мова використовує кириличний алфавіт. У першій серії банкнот євро слово euro відображалося лише латинським та грецьким алфавітами. Після вступу Болгарії до Європейського Союзу у 2007 році до серії «Європа» було додано кириличне написання ЕВРО. Болгарські монети євро, що будуть запроваджені у 2026 році, так само містять напис ЕВРО на своїй національній стороні (аверсі).

Болгарською мовою валюту зазвичай називають евро [ˈɛvro], і рідше [ɛvˈrɔ], від Европа [ɛvˈrɔpɐ] («Європа»). Стандартна множина також евро, причому слово залишається невідмінюваним, хоча розмовна множина евра [ɛvˈra] також використовується. Означена форма — еврото («це євро»).

Євроцент у болгарській мові зазвичай називається цент [ˈt͡sɛnt], тоді як повний офіційний термін — евроцент [ˈɛvrot͡sɛnt]. Також може використовуватися традиційний термін стотинка [stoˈtiŋkɐ], у множині стотинки [stoˈtiŋki].^[11] На відміну від евро, і цент, і евроцент повністю відмінюються. Для евроцент означена форма — евроцентът, множина — евроцентове, а рахункова форма, що використовується після числівників, — евроцента, як у 2 евроцента.

Традиційний термін стотинка, у множині стотинки, також може використовуватися для позначення євроцентів і з'являється на національній стороні болгарських монет євро. Цей термін використовувався для розмінних одиниць болгарської валюти з 19-го століття, а також був назвою однієї сотої лева. Він походить від слова сто (sto, «сто»), подібно до походження слова cent від латинського centum («сто»).

До вступу Болгарії до Європейського Союзу ЄЦБ та Європейська комісія спочатку віддавали перевагу написанню ЕУРО для болгарської назви валюти, виступаючи за стандартизовану форму на всій території ЄС. Болгарія наполягала на тому, що слід залишити ЕВРО, щоб відобразити болгарську фонетичну ортографію та усталену вимову слова.^[12]

Суперечка була вирішена на користь Болгарії на саміті ЄС 2007 року в Лісабоні, що дозволило використовувати кириличне написання евро в офіційних документах ЄС.^[13][14] Починаючи з 13 грудня 2007 року інституції ЄС, зокрема ЄЦБ, використовують евро як офіційне болгарське написання єдиної європейської валюти.

Серед інших слов'янських мов, що використовують кирилицю, македонська, російська та сербська також використовують написання евро.

У хорватській мові євро і цент називаються euro і cent (іноді замість cent використовується слово eurocent, щоб відрізнити номінал євро від його іноземних аналогів).

Форми множини, як і в багатьох слов'янських мовах, дещо складні. Загальна форма множини для євро — euri, але форма паукального числа або ідентичний за написанням (але не за вимовою) родовий відмінок множини eura використовується з усіма числами, наприклад 27 eura. Після числівників, що закінчуються на 1 (наприклад, 21 або 101), використовується називний відмінок однини, виняток становлять числівники, що закінчуються на 11 (наприклад, 11 або 111). Приклади: 21 euro, 101 euro, 11 eura та 111 eura відповідно.

Загальна форма множини для цента — centi, вона використовується з більшістю числівників. Після числівників, що закінчуються на 1, окрім тих, що закінчуються на 11, використовується називний відмінок однини cent, тоді як для тих, що закінчуються на 2, 3 і 4 (окрім 12, 13 або 14), береться форма паукального числа centa. Приклади: 1 cent, 4 centa, 7 centi, 10 centi, 11 centi, 12 centi, 22 centa, 27 centi, 31 cent, 101 cent, 102 centa, 111 centi.

У хорватській мові слова euro та cent належать до чоловічого роду.

Вимова підпорядковується правилам хорватської мови. Euro вимовляється як [ěuro], тоді як cent вимовляється як [tsênt].

У чеській мові слова euro та cent пишуться так само, як і в англійській, і вимовляються відповідно до чеської фонології [ˈɛuro], [tsɛnt]. Іноді замість cent використовується слово eurocent, щоб відрізнити номінал євро від його іноземних аналогів. Написання відрізняється від чеського слова для позначення Європи (Evropa); однак «euro-» стало стандартним префіксом для всіх речей, пов'язаних з ЄС (Evropská unie).

Чеське відмінювання використовує різні форми множини для різних числівників: для 2, 3 і 4 це звичайний називний відмінок eura і centy, тоді як для чисел від 5 використовується родовий відмінок (рудимент партитива) eur і centů.

Для складених числівників існує два варіанти: або використовується родовий відмінок множини (21 eur, 22 eur), або форма визначається одиничною частиною числівника (21 euro, 22 eura). Партитивний родовий відмінок використовується лише тоді, коли весь числівниковий вислів стоїть у називному або знахідному відмінках, інакше вживається очікуваний відмінок: sedm eur (7 євро-родовий), але se sedmi eury (із сімома-орудний євро-орудний). Крім того, ці звичні відмінювання часто ігноруються і незмінне euro використовується для кожного значення (22 euro), хоча така форма засуджується.

У чеській мові слово euro належить до середнього роду і відмінюється як město, тоді як cent належить до чоловічого роду і відмінюється як hrad.

Слово euro включено до версії «Retskrivningsordbogen» (Ортографічного словника) 2002 року,^[15] авторитетного джерела для данської мови (відповідно до данського законодавства). Наведено дві форми множини: euro, коли йдеться про суму, та euroer, коли йдеться про монети. Також згадуються і cent, і eurocent; форми множини та однини ідентичні.

Данські слова грецького походження, що містять послідовність eu, традиційно вимовляються з [œʊ̯], наприклад Zeus, terapeut, eutanasi, Europa. Однак деякі слова, такі як eutanasi, Europa та euro, також вимовляються з [eʊ̯].^[16]

Множина: У нідерландській мові більшість абстрактних одиниць вимірювання не мають множини, зокрема колишній Нідерландський гульден (нідерландською gulden) та Бельгійський франк (нідерландською frank), а тепер і євро. Така сума, як €5, вимовляється vijf euro. Це збігається з законодавством ЄС, згідно з яким euro та cent повинні використовуватися як в однині, так і в множині. Однак у нідерландській мові слова утворюють множину як euro's та centen, коли йдеться про окремі монети.

Євро поділяється на 100 cent, як і гульден. Бельгійський франк поділявся на 100 centiemen. Слово eurocent іноді використовується,^[17][18] щоб відрізнити його від центів інших валют, таких як dollarcent,^[19] але спочатку здебільшого для того, щоб відрізнити його від того, що колись було 0,01 гульдена, які також називалися «цент».

Вимова: Слово euro фонематично звучить як /ˈøːroː/. Фонетично воно може вимовлятися так само, але часто й як [ˈʏːroː], [ˈʏːroʊ] та інші варіанти, залежно від діалекту та мовця (див. Фонологія нідерландської мови).

Сленгові терміни: У Нідерландах сленгові терміни, які раніше застосовувалися до монет і банкнот гульденів, іноді застосовуються до валюти євро. Приклади в Нідерландах включають stuiver для 5 центів, dubbeltje для 10 центів.^[20] Однак слово kwartje (чверть), яке раніше використовувалося для монети гульдена номіналом ƒ0,25, не пережило введення євро, де немає монети номіналом €0,25. Іншим популярним сленговим терміном є форма множини euri (/ˈøːri/) (або навіть подвійна множина euries (/ˈøːris/)), навмисна гіперкоректна форма, що посилається на множину нідерландських слів латинського чи італійського походження.^[21]

У Бельгії деякі фламандці називають монети номіналом 1, 2 і 5 центів koper, що є нідерландським словом для міді, металу, з якого виготовлені ці монети. Інше прізвисько — «ros» («рудий») або «roskes» («маленькі руді»), що вказує на колір монет.

Синтаксис: У нідерландськомовних виданнях знак євро (€) переважно ставиться перед сумою, від якої він часто відділяється (тонким) пробілом.^[7] Те ж саме було зі знаком флорина (ƒ).

В англомовній версії законодавства Європейського Союзу одиниця euro, без букви s, використовується як в однині, так і в множині. Однак у повсякденному вжитку також зустрічається множина euros.^[22] Багато стилістичних довідників, наприклад, від Associated Press^[23] та The Economist,^[24] визначають множину як euros, а провідні словники описують її як найпоширенішу форму.^[25][26][27]

Офіційна практика для законодавства ЄС англійською мовою (не обов'язково в національному законодавстві^[1]) полягає у використанні слів euro та cent як в однині, так і в множині.^[4] Спочатку ця практика виникла із законодавства, спрямованого на те, щоб банкноти не були захаращені низкою форм множини. Оскільки множина без закінчення s була «закріплена» в законодавстві ЄС, Комісія вирішила зберегти ці форми множини в англійській мові в законодавстві, навіть дозволивши звичайні форми множини в інших мовах.^[28] Посібник з англійського стилю Генерального директорату з питань перекладу (довідник для авторів та перекладачів, які працюють на Європейську комісію) раніше рекомендував використовувати звичайні форми множини там, де це доречно, але станом на травень 2019 року стверджує, що не слід використовувати s.^[29] До 2006 року міжінституційний стилістичний довідник рекомендував використовувати euro і cent без закінчення множини s, а стилістичний довідник з перекладу рекомендував використовувати незмінні форми множини (без s) при внесенні змін або посиланні на оригінальне законодавство, але використовувати звичайні форми множини в документах, призначених для широкої громадськості.^[30]

Під час введення євро в Ірландії, Міністерство фінансів прийняло рішення використовувати слово euro як для однини, так і для множини валюти.^[31][32] Національний мовник, RTÉ, та деякі інші медіа наслідували цей приклад.^[33] Проте варіант euros також є прийнятним.^[34] Друковані медіа часто використовують "euro" для сум у множині,^{[35][36][37][38]} хоча вживання "euros" також є поширеним.^[39]

Сленгові терміни: Як і в Нідерландах, сленгові терміни, які раніше вживалися щодо ірландських фунтів, перейшли на євро. Наприклад, quid (однаково в однині та множині), який колись позначав ірландський фунт (а у Великій Британії досі позначає британський фунт), використовується як синонім euro. Крім того, fiver та tenner, які колись позначали п'ять і десять фунтів відповідно, тепер позначають п'ять і десять євро — чи то в сенсі конкретних банкнот номіналом 5 та 10 євро, чи в ширшому сенсі еквівалентної суми грошей.

У Сполученому Королівстві, незважаючи на те, що вона не використовує євро як свою валюту, терміни "euros" та "cents" є більш поширеними, ніж множина без букви "s". Використання "s" для євро та центів рекомендується Оксфордським словником англійської мови.

Термін euro-cent (євроцент) іноді використовується^{[джерело?]} в країнах (таких як Австралія, Канада та США), які також мають "цент" як розмінну монету, щоб відрізнити їх від місцевої монети. Це використання, хоча й неофіційне, відображене на самих монетах, на спільній стороні яких зображені слова EURO та CENT.

Фінська вимова слова "euro" — [ˈeu̯ro]. У фінській мові для позначення цента використовується форма sentti [ˈsentːi] — літера 'c' зазвичай не використовується у фінській мові, а запозичені фінські слова не можуть закінчуватися на комбінації приголосних на кшталт '-nt', тому додається додатковий голосний 'i'. Слова euro та sentti відмінюються, як і багато інших існуючих слів, що закінчуються на -o та -i, а sentti демонструє чергування приголосних (родовий відмінок euron, sentin). З числівниками використовуються форми партитива однини euroa та senttiä, наприклад, 10 euroa. Це скорочується як 10 €, де символ € бере на себе роль слова euroa (ніколи не *€10 або *10€). Запис через двокрапку (€:a) не повинен використовуватися з партитивом від euro, коли число стоїть у називному відмінку. Загалом, слід уникати запису через двокрапку і, наприклад, писати euron або euroa замість €:n або €:a.

Форми множини (наприклад, kymmenet eurot "десятки євро") існують, але вони не використовуються з одиничними числами (наприклад, kymmenen euroa "десять євро").

Слово Sentti є проблематичним у тому сенсі, що його основне значення в розмовній мові — "сантиметр". Таким чином, офіційно рекомендоване скорочення від sentti — snt, хоча фінські продавці зазвичай використовують десятковий запис (наприклад, 0,35 €).

Сленгові терміни: У гельсінському слензі поширеним прізвиськом для євро є ege. У сленгу міста Тампере для позначення євро може використовуватися Eero, поширене чоловіче ім'я.

У французькій мові однина — це un euro (чоловічий рід). Офіційна множина збігається зі звичайною множиною — euros. Académie française, яка вважається авторитетом щодо французької мови у Франції, чітко заявила про це,^[40] дотримуючись французького законодавства з цього питання.^[41]

У Франції слово centime зустрічається набагато частіше, ніж cent, і рекомендоване Académie française.^[42] Раніше Centime був сотою частиною французького франка, яку тепер називають centime de franc. Слово cent (множина cents, обидва вимовляються як [sɛnt], щоб уникнути плутанини з cent (100), яке вимовляється як [sɑ̃]) є офіційним терміном, що використовується у франкомовній версії законодавства спільноти.^[4] До його використання у зв'язку з євро слово "cent" (вимовлялося як і в англійській мові, [sɛnt]) було найбільш відоме європейським франкофонам як сота частина долара (американського, канадського тощо).

Франкомовні бельгійці частіше використовують cent, ніж centime, оскільки^{[джерело?]} монети centime бельгійського франка (вартістю на 1 січня 1999 року близько трьох центів США) рідко перебували в обігу (випускалася лише монета номіналом 50 сантимів) і через^{[джерело?]} вплив нідерландської та англійської мов, які частіше використовуються в Бельгії, ніж у Франції, внаслідок мовного розмаїття Бельгії.

Сленгові терміни: євро часто називають balle, що англійською означає м'яч або куля. Використання слова balle бере свій початок з 17-го століття.

Множина: У німецькій мові слова Euro та Cent використовуються як в однині, так і в множині після числівника, як це відбувається з усіма одиницями вимірювання чоловічого (наприклад, Meter, Dollar) або середнього роду (наприклад, Kilo[gramm] тощо). Однак, коли йдеться про окремі монети, використовуються форми множини Euros та Cents.^[43][44]

Єдиним іншим маркованим відмінком є родовий відмінок однини, який має форму (des) Euros або, як альтернатива, des Euro.

Вимова: Початок слова Euro вимовляється в німецькій мові з дифтонгом [ɔʏ], який звучить подібно до [ɔɪ], 'oi' в англійському слові "oil".^[10]

Написання слова Cent не зовсім відповідає правилам німецької ортографії, оскільки вони намагаються уникати неоднозначної відповідності між літерами та звуками. Початкова літера C часто використовується в запозиченнях і відповідає різним варіантам вимови залежно від мови походження (наприклад, [s] в Centime, [tʃ] в Cello, [ts] в Celsius і [k] в Café). Тому більшість із цих слів з часом починають писатися фонетично (наприклад, Kaffee, Tschechien (Чехія), Zentimeter).

Латинські слова, що починаються на "ce", такі як centum (сто), традиційно передають звук [ts] у німецькій мові, і німецькі слова, похідні від них, тому здавна пишуться з літерою Z, яка позначає [ts] (як у Zentrum (центр), Zentimeter (сантиметр) тощо). Відповідно, деякі носії німецької мови вимовляють початок слова "Cent" як [ts], але оскільки вони знайомі з англійською вимовою американської одиниці cent, більшість людей вимовляють його як [s].

Оскільки це іменники, і Euro, і Cent пишуться в німецькій мові з великої літери.

Сленгові терміни: У рік свого запровадження євро ненадовго отримало назву Teuro в Австрії та Німеччині, що є грою слів зі словом teuer, яке означає «дорогий».^[45] Це сталося через те, що Німецька марка конвертувалася в євро за курсом 1,95583:1, і деяких власників продуктових магазинів та ресторанів звинуватили у тому, що вони скористалися переходом для підвищення цін — товар, який міг коштувати 0,89 марок (0,46 євро) 29 грудня 2001 року, наступного дня, 2 січня, коштував вже 0,49 євро.

У молодіжній та інтернет-культурі іноді використовується штучна множина Euronen; походження цієї форми невідоме, але вона нагадує слово Dublonen (дублони) і має ретро звучання. Крім того, час від часу використовується «Öre», назва шведської валюти. На відміну від попередніх валют (марок і шилінгів), які мали добре усталені прізвиська для окремих монет і банкнот, для євро існує небагато загальновживаних прізвиськ, але монету номіналом два євро іноді називають Zwickel, як і стару монету в дві марки.^{[джерело?]}

У німецькій культурі Usenet назва Fragezeichen (знак питання) іноді використовувалася як посилання на початкові проблеми з відображенням знака євро, який часто відтворювався як знак питання. Цей термін найчастіше писався з використанням вигаданого коду валюти FRZ.^[46] Ця технічна проблема зникла, а разом з нею і використання цього терміну.

Абревіатури: У фінансових документах часто використовуються абревіатури EUR, TEUR для тисячі євро та MEUR для мільйона євро. Числа записуються з комою як десятковим розділювачем.

У грецькій мові як назва валюти використовується незмінюване слово ευρώ ([evˈro]). Було вирішено використовувати омегу (ω), а не омікрон (ο) як останню літеру слова, частково тому, що іменник, який закінчується на омікрон, сприяв би словозміні, а частково для того, щоб підкреслити походження євро від грецького слова Ευρώπη (Eurōpē, Європа), яке також пишеться з омегою і, власне, написано на банкнотах євро грецькою як ΕΥΡΩ. Крім того, написання ΕΥΡΟ (що призвело б до форми множини ΕΥΡΑ) на банкнотах могло б збити з пантелику інших європейців, які могли б прочитати його як набір латинських літер: eypo. Форма множини evra, немовби від правильного відмінюваного іменника середнього роду на -o, іноді використовується жартома.

Для цента в Греції використовуються терміни λεπτό, у множині λεπτά (leptó, у множині leptá), назва, що використовувалася для дрібних номіналів різних стародавніх і сучасних грецьких валют, включаючи драхму (яку замінило євро). Це слово означає 'хвилина' (буквально «тонкий»), так само, як одиниця вимірювання часу або кута. Термін ευρωλεπτό, у множині ευρωλεπτά (evroleptó, у множині evroleptá) іноді використовується, коли мовець хоче повністю конкретизувати, що йдеться про гроші, а не про час.

Для євро також використовуються деякі розмовні назви валют, що залишилися від драхми. Монети номіналом один і два євро відповідно називаються φράγκο (frango) і δίφραγκο (difrango) від французького франк. Банкноту 5 євро також розмовно називають τάληρο (taliro) від німецького кореня талер через італійське talero. Банкноту 10 євро називають δεκάρικο (dekariko), банкноту 20 євро називають εικοσάρικο (eikosariko) або εικοσάρι (eikosari), а банкноту 50 євро називають πενηντάρικο (penintariko), як похідні від слів «десять», «двадцять» і «п'ятдесят».

10 лепт драхми називалися δεκάρα (dekara), але оскільки лепти драхми вийшли з обігу задовго до євро, це слово зараз вважається занадто старомодним і використовується лише у старих виразах, і тому воно не використовується для монети 10 євроцентів. Тим не менш, усі греки розуміють, що це слово означає 10 центів будь-якої валюти, і тому використовують його для валют, відмінних від євро, таких як дайм долара США. Те ж саме стосується монети в 5 центів, яка не називається πεντάρα (pentara), як її еквівалент у драхмах. Ці слова походять від слів «п'ять» і «десять» відповідно.

На Кіпрі, однак, цент офіційно називається σεντ (sent) як в однині, так і в множині. Ця назва раніше використовувалася для 1⁄100 кіпрського фунта, і її було обрано через нейтральність до обох офіційних мов Республіки (грецької та турецької).^{[джерело?]}

В угорській мові валюта називається euró ([ˈɛuroː]) і cent ([ˈt͡sɛnt]) без форм множини (оскільки в угорській мові множина після числівників не вживається), перша пишеться з наголошеною ó, згідно з рішенням Дослідницького інституту мовознавства Угорської академії наук.^[47] Таке написання також узгоджується зі словом Európa («Європа») в угорській мові.

В угорській мові не використовується множина після числівників, оскільки числівники вже виражають множину; однак і euró, і cent можуть приймати суфікси щодо граматичних відмінків, такі як:

• Знахідний відмінок: eurót
• Давальний відмінок: eurónak
• Орудний відмінок: euróval («з євро»)
• Причиновий відмінок: euróért («за євро»)
• тощо.

Під час введення євро Угорщина — разом з Литвою, Латвією та Словенією — боролася за те, щоб євро в офіційних документах писалося згідно з власними правилами вживання та написання, всупереч законодавству Співтовариства, яке передбачає єдину назву в усьому Союзі (в називному відмінку однини та з урахуванням різних алфавітів).^[48][49]

Лісабонський договір, підписаний у 2009 році, містить таку декларацію від Угорщини, Латвії та Мальти:^[50]

58. Декларація Латвійської Республіки, Угорської Республіки та Республіки Мальта щодо написання назви єдиної валюти в Договорах
Без шкоди для єдиного написання назви єдиної валюти Європейського Союзу, зазначеної в Договорах, як це відображено на банкнотах і монетах, Латвія, Угорщина і Мальта заявляють, що написання назви єдиної валюти, включаючи її похідні, як це застосовується в латиському, угорському і мальтійському текстах Договорів, не впливає на існуючі правила латиської, угорської чи мальтійської мов.

В ірландській мові слова euro та cent використовуються без змін у написанні або вимові та не підпадають під звичайні правила ірландської мутації початкових приголосних після числівників; як такі вони не мають роду, і тому форма множини euronna зустрічається дуже рідко.^[51] Слово ceint [ˈkʲɛnʲtʲ] (у множині ceinteanna [ˈkʲɛnʲtʲən̪ˠə]) присутнє в лексиконі щонайменше з 1959 року і засвідчене в друкованій літературі, але зустрічається вкрай рідко.^[52][53]

Лінгвіст Майкл Еверсон у своїй статті 2001 року запропонував новий іменник чоловічого роду eoró [ˈɔɾˠoː] (у множині eorónna [ˈɔɾˠoːn̪ˠə]), або, як альтернатива, eora (у множині eoraí), що походить від Eoraip («Європа»), як більш прийнятний з граматичного погляду ірландський термін.^[54] Однак він не набув широкого поширення і не вживається в повсякденній мові.

Ірландська мова також застосовує леніцію після числівників 2–6 (5 cheint) та екліпсис після числівників 7–10 (9 gceint, 8 n-eoró).^[55] Однак, оскільки ceint вимовляється не за правилами (в жодному іншому ірландському слові немає м'якого c), леніція та екліпсис зазвичай не застосовуються.^[56]

В італійській мові використовується слово euro як в однині, так і в множині. Його стандартна вимова — [ˈɛuro], хоча в кількох північних акцентах воно вимовляється як [ˈeuro]. Форма множини euri зустрічається нечасто, але не вважається помилковою.^[57]

Питання про те, якою є правильна форма множини: euri чи euro, залишалося відкритим тривалий час, ще до фактичного введення валюти. Академія делла Круска доручила дати відповідь лексикографу Северіні Пароді та історику мови Луці Серіанні. У 1999 році вони ухвалили рішення на користь euri, мотивувавши це тим, що «euro — це іменник чоловічого роду». Але потім це питання неодноразово переглядалося. Зрештою, у 2001 році консенсус Академії згуртувався на користь незмінності.^[58] Обґрунтування ґрунтувалося на тому факті, що скорочені слова, які походять від довшого слова (наприклад, auto від automobile (автомобіль) або moto від motocicletta (мотоцикл)), не мають форми множини, а також на тому, що слово euro розглядається як скорочення від слова Eurovaluta (європейська валюта). У 2002 році було запропоновано поправку до фінансового акта, щоб прийняти euri як форму множини для офіційних державних документів, але Парламент швидко відхилив її.^[59]

Слово cent (вимовляється [tʃɛnt]) у практичному вжитку завжди замінюється на слово centesimo ([tʃenˈteːzimo]), що просто означає «сота частина» (див. також centime у французькій мові); його форма множини — centesimi. Cent з'являється лише в таких документах, як рахунки за електроенергію та телефон; носії мови сприймають його як скорочення від «centesimo» (і часто за ним ставиться крапка), а не як автономну власну назву. Слід також додати, що слово «cent» або «centesimo» часто взагалі опускається в сучасному вжитку, коли воно слідує за сумою, вираженою в більших номіналах: суму €1,50 зазвичай називають «один євро п'ятдесят» («un euro e cinquanta»), без посилання на поділ на центи.

У латвійській мові загальновживаним терміном є eiro (що дещо нагадує західноєвропейське euro, але також запозичило звучання з Eiropa, латвійського слова, що означає Європа).^[60][61]

У 2004 році Термінологічна комісія Латвійської академії наук запропонувала стандартизувати використання слова eira, оскільки eiro є невідмінюваним у латвійській мові. Комісія стверджувала, що потенційно часто вживаний термін має особливо добре вписуватися в структуру латвійської граматики. Вони вказували на те, що eiro особливо незручно використовувати у давальному та місцевому відмінках, що вимагало б додавання слова valūta («валюта») для ясності.^[62]

Однак це рішення викликало суспільний резонанс, внаслідок якого комісія змінила своє початкове рішення і заявила, що використання euro є недоречним для латвійської мови, а eiro є прийнятною паралельною формою, але її використання має бути обмеженим і з часом від неї слід відмовитися. Це обґрунтовувалося тим, що, хоча вони й досі наполягають на використанні слова eira, вони визнають, що половина користувачів мови не задоволена такою формою. Вони пояснили, що використання слова euro (і cent без закінчення називного відмінка) погано підходить до мови, оскільки в латвійській мові не існує дифтонга eu, а ортографічні правила не заохочують написання, яке не відображає вимову.^[63]

У литовській мові євро і цент називаються euras ([ˈɛʊrɐs]) і centas ([ˈtsʲɛntɐs]) (у повсякденній мові іноді euro centas, щоб відрізнити від центів колишньої литовської валюти, літ), тоді як форми множини — eurai і centai (eurocentai). Литовська мова регулярно адаптує іноземні слова, переписуючи їх відповідно до литовських фонетичних правил і додаючи стандартизовані закінчення, внаслідок чого з'являються такі слова, як kompiuteris.

У мальтійській мові це слово пишеться як ewro, про що було оголошено в грудні 2005 року.^[64] Назва валюти ewro пишеться через літеру w (а не u), оскільки походить від мальтійського слова Ewropa (Європа), яке також пишеться через w. Крім того, голосні e та u не пишуться поруч у мальтійській мові, за винятком випадків, коли вони вимовляються як два склади, чого тут немає.^[65] Форма множини слова залишається незмінною, як і в однині. Цент називається ċenteżmu, у множині ċenteżmi, обидва слова скорочуються до ċ.

Мальтійською ewro пишеться з малої літери e і є іменником чоловічого роду^[66] однини — як у «L-ewro huwa...» (Євро — це...) та «Il-munita tal-ewro hija» (Монета євро — це...).

У польській мові euro вживається як в однині, так і в множині і вимовляється як [ˈɛwrɔ]. Цей іменник належить до невеликої групи іменників іноземного походження в польській мові, які, як виняток, залишаються невідмінюваними в жодному із семи відмінків (інші приклади: zoo, Waterloo та кілька інших). Однак цілком імовірно, що слово euro наслідуватиме модель інших іноземних слів, таких як kino, studio та radio, і з часом почне повністю відмінюватися внаслідок повної мовної асиміляції слова в польській мові.^[67] Слово Cent відмінюється, будучи eurocent або просто cent ([ɛurotsɛnt]) у називному відмінку однини і eurocenty або centy ([ɛuroˈtsɛntɨ]) у називному відмінку множини, або eurocentów чи centów ([ɛuroˈtsɛntuf]) у родовому відмінку множини.

У португальській мові слово euro має типове португальське закінчення і тому вживається в однині, а euros — це форма множини. Слово Cent, яке не відповідає правилам португальського словотворення, зазвичай перетворюється на cêntimo (в однині) та cêntimos (у множині).

Термін cêntimo, ймовірно, був прийнятий, щоб відрізнити його від дробового значення португальського ескудо, яке називалося centavo.

Вимова слова euro в португальській мові досі не стандартизована: зустрічається як [ˈewɾɔ], так і [ˈewɾu]. Остання має звичайну вимову кінцевого ненаголошеного -o, як [u], і більш поширена на півночі країни, тоді як перша частіше зустрічається на півдні. Euro, cêntimo і centavo є іменниками чоловічого роду в португальській мові, і тому «ці центи» перекладаються як os cêntimos, а «ті євро» як aqueles euros.

У Бразилії вимова слова — [ˈewɾu] (зазвичай [ˈeu̯ɾu] в Ріо-де-Жанейро і далі на північ, як у Португалії, і [ˈeʊ̯ɾʊ] в Сан-Паулу і далі на південь і захід, а також у місцях, де оселилися південні бразильці), а дробові значення називаються centavos de euro^[68] (центи євро), щоб відрізнити їх від «centavos» бразильського реала.

Суми до 1000 в розмовній мові позначаються як paus: 50 євро позначається як 50 paus. Ця назва перейшла від ескудо.^[69]

У румунській мові євро і цент називаються euro і cent [t͡ʃent] (множина cenți [t͡ʃent͡sʲ]). Офіційною формою множини від euro також є euro, і ця офіційна форма була легко прийнята мовцями. Конструкція «eu» не є дифтонгом, тому вимова — [ˈe.uro].

У розмовно-побутовій обстановці деякі мовці можуть утворювати неформальну множину «euroi», яка є неофіційною та більш розмовною.

У словацькій мові євро і цент називаються euro та cent, формами множини для сум від 2 до 4 є 2 eurá/centy, а для більших сум — 5 eur/centov. Слово Euro пишеться з літерою u, оскільки воно походить від слова Európa (Європа). Літера c у слові cent позначає /ts/.

Сленгові терміни: поширені прізвиська для євро в словацькій мові включають: euráče, evri, juráše, éčka (буквально «e» або «літери 'e'»). Центи іноді жартівливо називають šestáky (як загальний термін для монет невеликої вартості); meďáky або medenáky (буквально «мідяки» або «ті, що з міді») або haliere, що є посиланням на дрібні монети початкової словацької валюти.

У словенській мові євро і цент називаються evro і cent ([ˈeːwrɔ], [tsɛnt]), форма двоїни — 2 evra/centa ([ˈeːwra], [ˈtseːnta] або [ˈtsɛːn-]), а форми множини — 3/4 evri/centi ([ˈeːwri], [ˈtseːnti] або [ˈtsɛːn-]), 5+ evrov/centov ([ˈeːwrɔw], [ˈtseːntɔw] або [ˈtsɛːn-]), причому той самий відмінок використовується для всіх наступних числівників до 100, а потім починається знову (101 evro/cent, 102 evra/centa, 103 evri/centi, 104 evri/centi, 105 evrov/centov тощо). Evro пишеться з літерою v згідно зі стандартною словенською ортографією та збігається зі словом Evropa (Європа).

Однак у законах і нормативних актах слово «evro» замінюється словом «euro» у всіх граматичних відмінках відповідно до угоди між Словенією та Європейським Союзом. У нормативному вжитку словенської мови слід використовувати лише написання «evro», за винятком зазначених випадків.^[70]

В іспанській мові офіційна форма множини збігається з правильною формою множини — euros. Для цента може використовуватися слово céntimo (у множині céntimos). Розмінна монета песети також називалася céntimo, але монети сентімо не випускалися з 1980 року і згодом були демонетизовані. Слово «євро» вимовляється як [ˈewɾo] іспанською, а «céntimo» — як [ˈθentimo] в Іспанії або [ˈsentimo] в Латинській Америці.

Сленгові терміни: євро часто називають pavo, що англійською означає індичка (звичний переклад слова бакс у дубльованих фільмах).

У шведській мові на письмі слово «євро» пишеться як euro (а цент пишеться як cent) як в однині, так і в множині, або ж пишеться EUR чи €. Знак € поширений у Фінляндії, але рідко зустрічається у Швеції. Назва валюти «the euro» (означена форма) пишеться як euron відповідно до правил шведської граматики. Існує багато шведських законів, у яких згадуються суми в євро (через директиви ЄС), причому для сум використовується слово euro та вирази на кшталт «belopp i euro» (сума в євро), а не знак €.^[71]

У Швеції прийнятими варіантами вимови є [ˈɛ̌v(ː)rʊ] (поширеніший та подібний до того, як eu вимовляється в сучасній шведській мові у слові neuro-) або [ˈɛ̌ɵrʊ] (подібний до того, як eu вимовляється в сучасній шведській у слові Europa).^[72] Проте багато шведів обирають більш англійський варіант вимови — [ˈjǔːrʊ] (без s у множині). Така вимова не визнається офіційними установами, наприклад, Радою шведської мови,^[72] і не використовується в телевізійних новинах. Оскільки євро є іноземною валютою у Швеції, для неї не існує поширених сленгових назв.

У Фінляндії євро є офіційною валютою, а шведська — офіційною мовою поряд із фінською. Використовується таке ж написання, як і у Швеції (офіційно шведська у Фінляндії пишеться так само, як у Швеції). Однак вимова є такою: [ˈeuro], що має певну подібність до фінської вимови. Скорочення виглядає як 3,14 €, так само, як і для фінської. Серед шведськомовних та фінськомовних людей у Гельсінкі поширеним сленговим терміном є «ege».

Євро стає поширеним в Україні з моменту кандидатства на вступ до Європейського Союзу, хоча держава не межувала з єврозоною до 1 січня 2009 року. В українській літературній мові використовується назва євро (вимовляється [ˈjɛu̯ro] ^ⓘ). Одна й та сама форма використовується як в однині, так і в множині. Існує багато розмовних напівіронічних форм, таких як «євра», «єври», «єврики», «єврики» або «євросики» тощо. За Харківським правописом — евро (вимовляється [ˈɛu̯ro] ^ⓘ).

Центи перекладаються як цент [tsɛnt] ^ⓘ в однині та центи [ˈtsɛntɪ] у множині. В українській мові існують певні варіації у відмінках. Рахункова форма — цент для 1 цента (а також для сум, що закінчуються на 1, окрім тих, що закінчуються на 11 — наприклад, 51 цент, але 11 центів), центи для сум від 2 до 4 центів (а також будь-яких інших сум, що закінчуються на 2, 3 або 4, окрім тих, що закінчуються на 12, 13, 14 — наприклад, 54 центи, але 12 центів) і центів для решти — 88 центів. Іноді використовується євроцент [ˌjɛu̯roˈtsɛnt], щоб відрізнити євроценти від американських центів.

Азербайджанська назва Європи — Avropa, подібна до назви в спорідненій турецькій мові, а азербайджанське слово для євро, похідне від назви Європи, — avro, ідентичне турецькому.

В албанській мові євро називається «euro». Так само і в албанській мові Косова, Північної Македонії та решти Балкан. Однак деякі косовські албанці вимовляють євро на німецький манір: «oiro»/«oi», через значну міграцію. Слово походить від албанської назви Європи — «Europa», «Europë», а також «Evropa»/«Evropë». Усі варіанти є офіційними в албанській мові, проте в Албанії використовують Euro, Europa або Europe, тоді як інші албанські діалекти, наприклад у Косові, Північній Македонії, Чорногорії та Сербії, часто використовують Evrope або Evropa. Проте валюта євро ніколи не вимовляється як evro, як у їхніх слов'янських сусідів.

Примітка: залежно від діалекту, місця проживання, діаспори та етнічної приналежності деякі албанці змінюють свою вимову, спираючись на літературну албанську, італійську, грецьку, німецьку або слов'янські мови (наприклад, у Північній Македонії чи Сербії).

В арабській мові євро зазвичай називають يورو [ˈjuːro, ˈjuːru], що є адаптацією англійської вимови назви валюти. Інша назва — اورو [ˈʔoːro], що є наближеним до французької вимови [ø.ʁo]. У більшості випадків цей термін використовується як для однини, так і для множини, хоча іноді зустрічаються форми множини يوروات /juːroˈwaːt/ та يوروهات /juːroˈhaːt/. Назва Європи арабською — أوروبا /ʔo(ː)ˈrobba, -ˈroppa/. Оскільки запозичені слова не мають арабського походження, вони вимовляються відповідно до фонології розмовних різновидів арабської мови. Наприклад, أوروبا вимовляється як [ʔoˈɾobbɑ, -ˈɾoppɑ] носіями єгипетської арабської, тоді як [ʔoːˈrobba, -ˈroppa] — носіями левантійської арабської.

Спроби штучно арабізувати вимову відповідно до стандартизованої арабської фонології більше відповідали б арабським транслітераціям, таким як Yūrū / ʾŪrū, ʾŪrubbā, що теоретично вимовлялося б як /ˈjuːruː, ˈʔuːruː, ʔuːˈrubbaː/ для يورو,‎ اورو,‎ أوروبا відповідно. Див. також арабську диглосію, щоб зрозуміти, чому вимова відрізняється від регіону до регіону.

В астурійській мові виникла суперечка щодо написання слова. Офіційний академічний словник використовує написання euru,^[73] зважаючи на астурійську тенденцію писати іменники з кінцевим -u. Однак, враховуючи, що в міжнародному вжитку використовується euro, а в астурійській мові існує тенденція писати деякі скорочені форми з кінцевим -o (як euro від Europa), інші лінгвісти, наприклад Рамон д'Андрес, відстоюють написання euro.^[74]

У валлійській мові терміни для «євро» та «цент» — це ewro [ˈɛurɔ] (множина: ewros [ˈɛurɔs, ˈɛurɔz])^[75][76][77] та sent [sɛnt] (множина: sentiau [ˈsɛntjaɨ, ˈsɛntjai])^[75][78][79] відповідно. Серед граматичних особливостей їх використання слід зазначити той факт, що у валлійській мові після числівників ідуть іменники в однині, наприклад, pum ewro «п'ять євро», deg sent «десять центів», і що ewro є іменником чоловічого роду, тоді як sent — жіночого, що впливає на форму числівника, який їм передує, наприклад, tri ewro «три євро», але tair sent «три центи».

У неформальному спілкуванні може використовуватися більш англізована вимова [ˈɪurɔ], яка пишеться або за стандартною ортографією, або як iwro^[80][81] чи англійським euro.^[82] Проте слово euro [ˈɛɨrɔ, ˈɛirɔ],^[75] є окремим словом у валлійській мові, що означає «золотити» (від aur «золото»). Також слід зазначити, що валлійське скорочення c розшифровується як ceiniog «пенні, пенс».

Вірменське слово для євро — Եվրո, вимовляється як [jɛvˈɹɔ] точнісінько так само, як і грецьке, з додаванням початкового звуку й. Воно походить від вірменського слова для Європи — Եվրոպա, яке вимовляється як [jɛvɹɔˈpa], оскільки наголос у вірменській мові зазвичай падає на останній склад. Цент вірменською вимовляється як [ˈt͡sʰɛnt] (ցենտ).

Множина від євро, відповідно до утворення множини у вірменській мові, — Եվրոներ [ɛvɹɔˈnɛɹ]. Множина від цент, однак, — ցենտի, вимовляється як [t͡sʰɛnˈti].

У каталонській мові офіційна множина збігається зі звичайною множиною — euros. Стандартна вимова «euro» — [ˈɛwɾu].^[83]

Для цента використовується слово cèntim (вимовляється [ˈsɛntim], множина cèntims), оскільки історично цей термін застосовувався як сота частина грошової одиниці. Дробова частина іспанської песети також називалася cèntim, але її вилучили з обігу кілька десятиліть тому.

У китайській мові євро відоме як 欧元 (спрощена), 歐元 (традиційна), ōuyuán (піньїнь), що походить від китайського слова для Європи 欧洲 (Ōuzhōu) та рахункового слова 元 (yuán), яке буквально перекладається як «кругла монета» в контексті валюти. Це відповідає тій самій моделі, що й слово для долара США — 美元 (měiyuán). Для цента використовується слово 欧分 (ōufēn), де ієрогліф 分 (fēn) перекладається як цент для будь-якої валюти, подібно до того, як 美分 означає цент США.

Однак у Гонконгу його часто називають 歐羅 (ютпхін: au¹lo⁴). Управління грошового обігу Гонконгу зазначає, що 元 використовується лише в тому випадку, якщо відповідна валюта закінчується на «долар» англійською мовою (наприклад, Долар США та Канадський долар). Якщо одиниця не є «доларом», використовується гомофонічний переклад, наприклад, для євро, фунта стерлінгів та швейцарського франка.

У китайській мові немає форм множини, тому для однини та множини використовується той самий ієрогліф. Оскільки ієрогліф 元 у 欧元 є лічильним словом у китайській мові, немає необхідності ставити лічильне слово перед ним. Наприклад: 五十欧元 (фінансова китайська: 伍拾欧元) wǔshí ōuyuán — п'ятдесят євро.

У корнській мові євро пишеться як ewro (як Ewrop 'Європа'), це іменник чоловічого роду з множиною ewros.^[84] Для цента використовується cent — іменник чоловічого роду з множиною centys.

В есперанто валюта називається «eŭro»,^[85] що схоже на слово есперанто для континенту «Eŭropo». Закінчення o в євро зручно узгоджується зі стандартним закінченням іменника -o в есперанто, але замість того, щоб вимовляти e та u окремо, есперантисти використовують дифтонг eŭ, що відповідає його етимології. Множина утворюється відповідно до правил есперанто: eŭroj та cendoj. Слова також відмінюються, як і будь-який іменник в есперанто (eŭro/eŭroj у називному відмінку, eŭron/eŭrojn у знахідному відмінку). Оскільки винахідник назви «євро» Жермен Пірло є есперантистом, часто припускають, що він навмисно вибрав слово, яке добре вписується в граматику есперанто.

Цент — це cendo, що зазвичай використовується для розмінних одиниць усіх децималізованих валют (центи, сантими тощо). Альтернативами є centimo від французького centime або більш технічне centono, що буквально означає «одна сота частина». (Есперантисти навряд чи називатимуть цент cento, оскільки cento означає групу зі 100 одиниць, а не соту частину).

У фарерській мові євро називається evra, це іменник жіночого роду, похідний від фарерської назви Європи — Evropa; це робить фарерську (разом з ісландською) однією з двох європейських мов, у яких слово для євро належить до жіночого роду. Множина утворюється за правилами: evrur. Центи часто називають sent, що є словом середнього роду і має таку саму форму в називному відмінку множини.

У фріульській мові євро називається euro, а форма множини — euros. Наприклад, un euro (один євро), doi euros (два євро), trê euros (три євро). Цент — це centesim, а форма множини — centesims.

У грузинській мові євро називається ევრო (evro, вимовляється як [ˈevɾo]), що походить від грузинського слова для Європи — ევროპა [ˈevɾopʼa]. На відміну від грецької та вірменської, наголос у слові evro падає на перший склад, як це зазвичай буває в грузинській мові. Цент — це ცენტი [ˈtsʰentʼi], оскільки власне грузинські іменники не можуть закінчуватися на приголосний, тому додається закінчення називного відмінка 'i'. Відповідні форми множини для євро та цента — ევროები [ˈevɾoebi] та ცენტები [ˈtsʰentʼebi].

Коли були запроваджені монети та банкноти євро, постало питання щодо написання та вимови назви валюти на івриті. Офіційна назва валюти, встановлена Академією мови іврит та Банком Ізраїлю, — אֵירוֹ‬ [ˈeʁo],^[86] що походить від אֵירוֹפָּה‬ [eˈʁopa] (Європа).

Також використовується неофіційне написання та вимова יוּרוֹ‬ [ˈjuʁo], що походить від англійської вимови назви валюти.

Хоча в івриті назви валют зазвичай відмінюються в однині та множині, обидві форми назви євро використовуються як для однини, так і для множини.

У гінді євро пишеться як यूरो (yūro), тоді як цент пишеться як सेंट (seṇṭ). Жодне зі слів не має форми множини. Європа мовою гінді називається यूरोप (Yūrop).

В ісландській мові євро називається evra, це іменник жіночого роду, похідний від ісландської назви Європи — Evrópa; це робить ісландську (разом із фарерською) однією з двох європейських мов, у яких слово для євро належить до жіночого роду. Множина утворюється за правилами: evrur. Центи часто називають sent, що є словом середнього роду і має таку саму форму в називному відмінку множини. Однак більш звичним використанням є написання, скажімо, 20 центів як 0,20 evrur.

В ідо існує правило, згідно з яким «кожне слово, що стосується національного чи місцевого звичаю, запозичується в мову без змін чи адаптації, як в однині, так і в множині однаково» (відоме як vorti stranjera — іноземні слова). Це особливо стосується «валют, мір і ваг, які не належать до метричної системи» (відповідно до KGD, Kompleta Gramatiko Detaloza — підручника з граматики ідо). Таким чином, найкращим словом для «євро» було б просто euro, як dollar та pound, при цьому множина, ймовірно, залишалася б незмінною: euro, оскільки в більшості мов це так. Однак у розмовній мові багато ідистів зазвичай називають валюту euro та euri, ніби вона повністю адаптувалася до мови через часте використання.

Подібним чином «цент» — це cent, з множиною, запозиченою з мови-джерела, англійської: cents.

Для обох слів існують дві інші можливості утворення множини. Власне закінчення множини -i можна додати до vorto stranjera через дефіс, щоб позначити, що це іноземне слово: cent-i та euro-i, або додати означений артикль множини le: le cent та le euro, хоча це зазвичай означає «ці центи» та «ці євро».

У міжслов'янській мові дифтонги /au/ та /eu/ зазвичай пишуться як av та ev, що є типовим для словенської, лужицьких мов та (зазвичай) слов'янських мов, що використовують кирилицю. Таким чином, міжслов'янське слово для «євро» — evro, що є невідмінюваним іменником середнього роду. Воно може вимовлятися як [ˈɛvrɔ] або [ˈɛwrɔ].

Слово для «цента» — cent (вимовляється [t͡sɛnt]), яке відмінюється як неістота чоловічого роду: род. в. одн. centa, наз. в. мн. centy, род. в. мн. centov тощо.

У японській мові євро називається «yūro» (ユーロ) на основі англійської вимови, з використанням складової абетки катакани, що застосовується для іноземних слів. Однак слово для Європи в японській мові — «yōroppa» (ヨーロッパ), ймовірно, запозичене з португальської Europa ([ˈew.ɾɔpɐ]) або з нідерландської Europa ([øːˈroːpaː]), а не з англійської. Для цента використовується те саме слово, що й для всіх валют, де є центи. Воно передається як «sento» (або セント катаканою) і також базується на англійській вимові. У японській мові, як і в інших східноазійських мовах, форми множини для одиниць виміру не використовуються, тому як «yūro», так і «sento» використовуються і для однини, і для множини.

У корейській мові Південної Кореї євро називається «yuro» (유로), а цент — «senteu» (센트). Слово для Європи корейською — «Yureop» (유럽). Усі вони базуються на англійській вимові.

Ентузіасти живої латини використовують euro, -onis (мн. eurones); іноді також euronummus, -i (мн. euronummi), eurum, -i (мн. eura)^[87] або навіть euronus, -i (мн. euroni),^[88] а також відмінюють euro за четвертою відміною, ніби це грецьке ім'я на кшталт echo.

У леонській мові, якою розмовляють в іспанських провінціях Леон та Самора, словом для «євро» є «euru», а множина — «euros».^{[джерело?]}

У люксембурзькій мові євро офіційно називається Euro (вимовляється [ˈoɪ̯ʀoː]) як в однині, так і в множині, хоча правильна множина згідно з лінгвістичними правилами зазвичай була б Euroën (вимовляється [ˈoɪ̯ʀoːən]).

Цент називається Cent (вимовляється [tsænt]), у множині Cents. У народній мові також використовується термін Zantimm (вимовляється [ˈtsɑ̃ːtim]) — слово, похідне від французького Centime.

Менське слово для «євро» — або oarey (множина: oaraghyn), що базується на Yn Oarpey («Європа»), або euro, з англійської. Цент — це або kent (множина: kentyn), або sent.

Мірандська мова (регіональна мова, якою розмовляють у північно-східному португальському регіоні Міранда-ду-Дору) використовує префікс ou, який вже присутній у таких словах, як Європейський (Ouropeu). Форма однини — ouro (/ˈow.ɾu/), а форма множини — ouros (/ˈow.ɾuʃ/). Слово Ouro також є мірандським словом для позначення «золота», як і в португальській.^[89]

У норвезькій мові могла б виникнути проблема з написанням, оскільки слово євро належить до чоловічого роду і зазвичай мало б закінчення множини -er у букмолі та -ar у нюношку. Але оскільки слова для позначення іноземних валют (як-от долар та єна) зазвичай не мають закінчень -er або -ar у норвезькій мові, Норвезька мовна рада у 1996 році прийняла рішення, що правильним відмінюванням слова euro має бути:

у букмолі:

en euro – euroen – euro – euroene

у нюношку:

ein euro – euroen – euro – euroane

Ці відмінки відповідно означають: перші два в однині, а останні два в множині, причому перші в кожній категорії є неозначеними, а останні в кожній категорії є означеними іменниками. Слово cent є давнім запозиченням у норвезькій мові — і воно відмінюється так само:

у букмолі:

en cent – centen – cent – centene

у нюношку:

ein cent – centen – cent – centane

Вимова цих двох слів у норвезькій мові — [ˈæ̌ʉɾu] та [ˈsɛnt].

У романшській мові використовуються слова euro^[90] та cent;^[90] це правильні іменники чоловічого роду, що утворюють множину за допомогою закінчення -s, як euros та cents відповідно.

Росія наразі межує з чотирма державами-членами єврозони: Фінляндією, Естонією, Латвією та Литвою. Вони забезпечують значну частину надходження євро в Росію через торговельний обмін та туризм. У російській мові, так само як і в болгарській, євро пишеться як «евро» («jevro», вимовляється [ˈjevrə]) як в однині, так і в множині, тоді як cent — це «цент» [t͡sɛnt] (одн.) та «центы» [ˈt͡sɛntɨ] (мн.), хоча існує багато розмовних напівіронічних форм, таких як «евры» ('jevry') або «еврики» ('jevriki') (у російській мові немає форми множини для слова euro), копейки для центів та інші. Так само, як і в італійській, хоча слово «евро» могло б відмінюватися як звичайний іменник середнього роду, воно стало невідмінюваним, як і багато інших запозичень середнього роду, що закінчуються на голосну: «бюро» [bʲʊˈro], «пальто» [pɐlʲˈto], «бордо» [bɐrˈdo] тощо; одна й та сама форма використовується в однині та множині. Центи іноді транслітеруються як «цент» 'tsent' — однина, «центы» 'tsenty' — множина. Рахунковою формою є «цент» для 1 цента (а також сум, що закінчуються на 1, крім тих, що закінчуються на 11 — наприклад, 51 цент, але 11 центов), «центa» (родовий відмінок однини) для 2-4 центів (а також будь-яких інших сум, що закінчуються на 2, 3 або 4, крім тих, що закінчуються на 12, 13, 14 — наприклад, 54 центa, але 12 центoв) та «центoв» (родовий відмінок множини) для решти — 88 центoв. Іноді «eвроцент» (також романізується як 'jevrocent' або 'evrotsent') використовується для того, щоб відрізнити євроценти від американських центів. (Якби «евро» розглядалося як звичайний іменник середнього роду, а не як невідмінюваний, воно мало б форми *евра (звичайна множина або родовий відмінок однини) та *евр (родовий відмінок множини), але таке трактування було б незвичним для запозиченого слова).

Через відсутність керівного органу в шотландській ґельській мові немає єдиного стандарту використання термінів для євро та цента. Різні підходи включають:

• використання англійського написання (включно з англійською формою множини та вимовою), розглядаючи іменники як невідмінювані: an euro (родовий відмінок an euro; множина na euro(s)), an cent (родовий відмінок an cent, множина na cent(s))
• використання англійського написання та вимови для євро, але з гельськими відмінковими ознаками (як чоловічого, так і жіночого роду, оскільки рід слова досі не визначено)
  • як іменник чоловічого роду: an t-euro (родовий відмінок an euro, множина na h-euro(s))
  • як іменник жіночого роду: an euro (родовий відмінок na h-euro, множина na h-euro(s))
• повністю гелізовані форми (на основі гельського слова Eòrpa «Європа»), такі як: an t-eòra (родовий відмінок an eòra, множина na h-eòrathan), an seant (родовий відмінок an t-seant, множина na seantaichean)^[91]

У сербській мові євро і цент називаються evro (Кирилиця: евро) [ěʋro] та cent (Кирилиця: цент) [tsênt]. Evro пишеться з літерою v, оскільки походить від назви Европа/Evropa (Європа).

І evro, і cent є іменниками чоловічого роду. Вони відмінюються відповідно до звичайних правил мови:

• Коли вони не супроводжуються числом, форми множини мають той граматичний відмінок, який відповідає контексту: називний відмінок множини — evri (Кирилиця: еври) та centi (Кирилиця: центи).
• Коли супроводжується числом, що закінчується на цифру 1 (окрім комбінації 11), використовується форма однини: 21 evro (Кирилиця: 21 евро), 101 cent (Кирилиця: 101 цент).
• Коли супроводжується «малим числом», тобто таким, що закінчується на цифру 2, 3 або 4 (окрім комбінацій 12, 13, 14), використовується форма паукального числа: 22 evra (Кирилиця: 22 евра), 102 centa (Кирилиця: 102 цента).
• Коли супроводжується «великим числом», тобто таким, що закінчується на цифру за межами діапазону 1–4 (або закінчується на будь-яку з комбінацій 11, 12, 13, 14), використовується родовий відмінок множини: 111 evra (Кирилиця: 111 евра), 25 centi (Кирилиця: 25 центи) або рідше 25 centa (Кирилиця: 25 цента).

Родовий відмінок множини centi утворюється застарілим способом, який сьогодні здебільшого зберігся для одиниць вимірювання. Альтернативний варіант centa відповідає значно поширенішій моделі інших іменників чоловічого роду, але на практиці зустрічається дуже рідко.

Туреччина та Північний Кіпр продовжують використовувати турецьку ліру як офіційну валюту, але євро користується популярністю, зокрема серед людей, які хочуть конвертувати свої заощадження у стабільнішу валюту, або серед осіб з подвійним громадянством. Слово Euro з моменту його появи більшість вимовляє на англійський манір (фонетично транскрибується турецькою як yuro), хоча в 2004 році повідомлялося, що меншість також використовувала вимову, засновану на французькій (фонетично транскрибується турецькою як öro) і меншою мірою на німецькій (фонетично транскрибується турецькою як oyro).^[92]

У відповідь на критику поширеної англійської вимови euro, Асоціація турецької мови в 1998 році офіційно ввела слово avro в турецьку мову («av» — перший склад турецького слова, що означає Європу, Avrupa). Цілеспрямована кампанія Асоціації турецької мови почала приносити плоди в останні роки, і більшість турецьких медіа тепер використовують нове слово. Однак воно ще не увійшло в широке розмовне вживання. У 2004 році повідомлялося, що Центральний банк Турецької Республіки віддає перевагу використанню слова euro замість avro.^[92]

• Розширення єврозони
• Міжнародний статус і використання євро

• Evertype: Michael Everson: The euro and standardization