Мигдаль

Мигдаль
Мигдалеве дерево з плодами
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Слива (Prunus)
Підрід:	Prunus subg. Amygdalus
Вид:	Мигдаль (P. amygdalus)
Біноміальна назва
Prunus amygdalus (Mill.) D.A.Webb, 1967
Синоніми[1]
Prunus amara DC. Amygdalus amara (C.F.Ludw.) Hayne Amygdalus amara Duhamel Amygdalus amara var. pendula Lavallée Amygdalus amara var. pyramidata Lavallée Amygdalus amygdalina Oken Amygdalus amygdalina Oken ex M.Roem. Amygdalus amygdalo-persica Weston Amygdalus amygdalus (Batsch) Frye & Rigg Amygdalus cochinchinensis Lour. Amygdalus communis L. Amygdalus communis f. acuta Magyar Amygdalus communis f. albaplena Zabel Amygdalus communis f. angustifolia (H.Jaeger) Zabel Amygdalus communis f. compacta Zabel Amygdalus communis f. cristata Magyar Amygdalus communis f. elongata Magyar Amygdalus communis f. lanceolata Magyar Amygdalus communis f. marginata Zabel Amygdalus communis f. microcarpa Magyar Amygdalus communis f. ostraeiformis Magyar Amygdalus communis f. ovata Magyar Amygdalus communis f. pendula (H.Jaeger) Zabel Amygdalus communis f. platycarpa Magyar Amygdalus communis f. purpurea Zabel Amygdalus communis f. roseaplena Zabel Amygdalus communis f. rotundata Magyar Amygdalus communis f. salicifolia K.Koch Amygdalus communis f. variegata Zabel Amygdalus communis subsp. florepleno F.J.Schultz Amygdalus communis subsp. foliis-variegatis F.J.Schultz Amygdalus communis subsp. lanceifolia K.Koch Amygdalus communis subsp. microphylla (Post) Browicz & D.Zohary Amygdalus communis subsp. spontanea (Korsh.) Browicz & D.Zohary Amygdalus communis var. amara (Duhamel) Ludwig ex DC. Amygdalus communis var. amara (Duhamel) Willd. Amygdalus communis var. amara L. Amygdalus communis var. amara L. ex C.F.Ludw. Amygdalus communis var. amygdalo-persica (Duhamel) Spach Amygdalus communis var. angustifolia H.Jaeger Amygdalus communis var. cordiformis Risso Amygdalus communis var. dulcis (Mill.) Borkh. Amygdalus communis var. dulcis (Mill.) Borkh. ex DC. Amygdalus communis var. elongata Risso Amygdalus communis var. fragilima Ficalho & Cout. Amygdalus communis var. fragilis (Borkh.) Ser. Amygdalus communis var. fragilis Pers. Amygdalus communis var. glabra Popov Amygdalus communis var. hybrida Pers. Amygdalus communis var. incana Popov Amygdalus communis var. macrocarpa Ser. Amygdalus communis var. maxima Risso Amygdalus communis var. media Popov Amygdalus communis var. microcarpa Dierb. Amygdalus communis var. ossea Gren. Amygdalus communis var. pendula H.Jaeger Amygdalus communis var. persicoides Ser. Amygdalus communis var. pistacia Risso Amygdalus communis var. pyramidalis Risso Amygdalus communis var. rubra Risso Amygdalus communis var. rugosa Risso Amygdalus communis var. sativa L. Amygdalus communis var. semifragilis Magyar Amygdalus communis var. serotina Risso Amygdalus communis var. sphaerocarpa Dierb. Amygdalus communis var. spontanea Korsh. Amygdalus communis var. stenocarpa Dierb. Amygdalus communis var. stocksiana (Boiss.) Browicz Amygdalus communis var. subrotundata Risso Amygdalus communis var. tenuis Risso Amygdalus communis var. tristis Risso Amygdalus decipiens Poit. & Turpin Amygdalus dulcis Mill. Amygdalus elata Salisb. Amygdalus fragilis Borkh. Amygdalus fragilis F.Heller Amygdalus indica Duhamel Amygdalus korshinskyi var. bornmuelleri Browicz Amygdalus sativa Mill. Amygdalus sinensis Steud. Amygdalus stocksiana Boiss. Amygdalus vulgaris Weston Amygdalus vulgaris subsp. plena Weston Amygdalus ×amygdalo-persica Duhamel Amygdalus ×communis var. pollardii J.M.Ward Amygdalus ×communis var. pollardii J.M.Ward ex Ingram Amygdalus ×hybrida (Pers.) Poit. & Turpin Amygdalus ×hybrida Schmidt Amygdalus ×persicoamygdala Rchb. Amygdalus ×persicoides (Ser.) Zabel Druparia amygdalus (Batsch) Clairv. Prunus amygdalus Stokes Prunus amygdalus f. alboplena (Zabel) Rehder Prunus amygdalus f. angustifolia Dippel Prunus amygdalus f. pendula (H.Jaeger) Rehder Prunus amygdalus f. purpurea (C.K.Schneid.) Rehder Prunus amygdalus f. roseoplena (C.K.Schneid.) Rehder Prunus amygdalus f. variegata (C.K.Schneid.) Rehder Prunus amygdalus subsp. persicoides (Ser.) Koehne Prunus amygdalus var. amara (Ludwig ex DC.) Focke Prunus amygdalus var. dulcis (Borkh. ex DC.) Koehne Prunus amygdalus var. fragilis (Borkh.) Focke Prunus amygdalus var. macrocarpa Bean Prunus amygdalus var. ovalifolia Franch. Prunus amygdalus var. pendula (H.Jaeger) Bean Prunus amygdalus var. persicoides (Ser.) Koehne Prunus amygdalus var. pollardii Anon. Prunus amygdalus var. praecox Bean Prunus amygdalus var. sativa (L.) Focke Prunus amygdalus var. typica Fiori Prunus armeniaca f. pendula (Jaeger) Rehder Prunus cochinchinensis (Lour.) Koehne Prunus communis (L.) Arcang. Prunus communis Farw., 1917 Prunus communis Fritsch Prunus communis f. amara (Duhamel) C.K.Schneid. Prunus communis f. dulcis (Mill.) C.K.Schneid. Prunus communis f. macrocarpa (Poit. & Turpin) C.K.Schneid. Prunus communis f. pendula (H.Jaeger) C.K.Schneid. Prunus communis f. purpurea C.K.Schneid. Prunus communis f. roseoplena C.K.Schneid. Prunus communis f. variegata C.K.Schneid. Prunus communis subsp. albiplena (Zabel) Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. amygdalopersica Arcang. Prunus communis subsp. angustata Arcang. Prunus communis subsp. compacta Zabel Prunus communis subsp. compacta Zabel ex Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. dulcis (Mill.) Borkh. Prunus communis subsp. fragilis Arcang. Prunus communis subsp. marginata Zabel Prunus communis subsp. marginata Zabel ex Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. pendula (H.Jaeger) Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. purpurea (Zabel) Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. pyramidalis Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. roseiplena (Zabel) Asch. & Graebn. Prunus communis subsp. variegata Zabel Prunus communis subsp. variegata Zabel ex Asch. & Graebn. Prunus communis var. dulcis (Mill.) Borkh. Prunus communis var. fragilis (Borkh.) Arcang. Prunus communis var. fragilis (Borkh.) Focke Prunus communis var. fragilis (Ser.) C.K.Schneid. Prunus communis var. sativa (Mill.) Focke Prunus communis var. sativa Asch. & Graebn. Prunus communis var. typica C.K.Schneid. Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb Prunus dulcis var. amara (DC.) H.L.Moore Prunus dulcis var. amara (DC.) H.E.Moore, 1975 Prunus dulcis var. amara (Duhamel) Buchheim Prunus dulcis var. fragilis (Ser.) Buchheim Prunus dulcis var. spontanea (Korsh.) Buchheim Prunus intermedia A.Sav. Prunus stocksiana (Boiss.) Brandis Prunus stocksiana (Boiss.) Burkill Prunus ×amygdalo-persica (Duhamel) Rehder Prunus ×amygdalopersica (Weston) Poit. & Turpin Prunus ×hybrida (Schmidt) Banfi, Galasso & Bartolucci Prunus ×persicoamygdala (Rchb.) C.K.Schneid. Prunus ×persicoides (Ser.) M.Vilm. & Boiss. Prunus ×pollardii (J.M.Ward ex Ingram) Rehder ×Amygdalopersica hybrida (Pers.) Soó

Мигда́ль (як Amygdalus communis), слива солодка (як Prunus dulcis), мигдаль звичайний (як Amygdalus communis)^[2] — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються.

• Мигдаль (від грец. ἀμυγδαλή, a-mygdalē^[3])
• Бадам (перс. bādām, «мигдаль») — назва мигдалю у країнах Центральної, Південної та Південно-Східної Азії: Азербайджані, Афганістані, Індонезії, Ірані, Казахстані, Малайзії, Пакистані.
  • Бадама (badāma; з перської) — назва мигдалю в Індії: гудж. બદામ; гінді बादाम,
  • Бадем (тур. badem; з перської) — назва мигдалю у тюркських країнах і країнах, що зазнали впливу Османів: Болгарії, Боснії, Македонії, Сербії, Татарстані, Туреччині, Хорватії.
  • Бадан (bādàn; з перської) — китайське слово-запозичення для позначення мигдаля

кит. трад. 巴旦木, спр. 八担木, піньїнь: bādàn-mù, акад. бадан-му, «мигдаль (дерево)»

кит. трад. 巴旦杏, спр. 八担杏, піньїнь: bādàn-xìng, акад. бадан-шінг, «мигдаль (плід)»

Мигдаль росте на кам'янистих і щебенистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на відстані 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі і економній транспірації.

Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.

Мигдаль росте як кущ або дерево з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Подібний до черешні.

Квітки складаються із злитої чашечки та рожевого або червоного віночка. Квітки одиничні, з діаметром до 2,5 см, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою.

Плід — шкіряста, вкрита волосинками кістянка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, як і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки. Плід має подовгасту стиснуту з боків форму, великий (завдовжки до 69 мм) і дрібний (завдовжки до 30 мм); буває як з товстою, так і з тонкою шкаралупою.^[4] Дуже добрий на смак, має слабкий аромат.

Плоди дикого мигдалю були отруйними, оскільки містили амігдалін — речовину, що має ціаніди (отруту) у своєму складі. У ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути.

Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Центральну Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю знаходяться в області Середземномор'я, Китаї, США, Центральній Азії, Криму та на Кавказі. 82 % усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції^[5].

Серед інших експортерів мигдалю — Австралія (близько 5 % світових врожаїв) і ЄС (в основному Іспанія, 6 %)

В меншій мірі мигдаль вирощується також утеплих областях Словаччини, найчастіше на виноградниках, а також в Південній Моравії та Чехії в околицях Літомержице.

В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму.^[4]

• 
  Зелені плоди з горіхом
• 
  Мигдалевий горіх і мигдалина
• 
  Бланшований мигдаль
• 
  Мигдалина — ядро мигдалевого горіха.

Мигдаль буває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний.^[6] Через наявність синильної кислоти і гіркий смак гіркого мигдалю рекомендується, щоб його кількість у кулінарних виробах була не більше 4 % загальної маси виробу.^[6] Ядра мигдалю використовують, не звільняючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп^[6].

Порція мигдалю вагою 28,35 г (23 цілі горішки) містить^[7]:

• Калорії: 164
• Жири: 14, 1 г (насичені жири: 1 г, поліненасичені жири: 3,5 г, мононенасичені жири: 9 г, інші залишкові жири у незначній кількості)
• Холестерин: 0 мг
• Натрій: 0 мг
• Калій: 200 мг
• Вуглеводи: 6 г
• Клітковина: 3,5 г
• Цукор: 1 г
• Білки: 6 г

Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжим, підсмаженим, підсоленим, а також як прянощі при приготуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів. ВУоно надає їжі тонкого смаку. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору бренді, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчата.

Особливе місце займає мигдаль у китайському та індонезійському кухарствах, в якоих горіхи, мигдаль і цитрусові додаються до численних страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса тощо.

Мигдаль — сировина для отримання жирної мигдалевої олії (лат. Oleum Amygdalarum) і насіння (Semen Amyglali dulcis). Насіння використовують для приготування насіннєвої мигдалевої емульсії, а макуху під назвою «мигдалеві висівки» застосовують як лікувально-косметичний засіб і для отримання «гірко-мигдалевої води».

З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають  внутрішньо, особливо дітям, як проносне, а у вигляді емульсій — як пом'якшувальний засіб.

Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, проти кашлю, при судомах; мигдалеву олію вживали внутрішньо як заспокійливе при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо — від пролежнів.^{[джерело?]}

Мигдаль інколи вирощується як декоративна рослина: його головна принада — білі, рожеві, червоні або пурпурові прості або махрові квітки, що рано розпускаються.

мигдалю за роками 

П'ятнадцять найбільших виробників мигдалю (тисяч тонн)
Країна	1985	1995	2005	2009	2010	2011
США	352	276	703	1162	1414	731
Іспанія	287	159	218	282	221	212
Іран	59	79	109	128	158	168
Італія	105	90	118	114	108	105
Марокко	30	45	70	104	102	131
Сирія	34	34	229	97	73	130
Туніс	51	35	43	60	52	61
Туреччина	38	37	45	55	55	70
Алжир	10	20	45	47	39	50
Греція	57	57	48	44	33	30
Афганістан	9	9	15	43	56	61
КНР	13	19	25	35	38	42
Ліван	7	28	28	30	28	36
Пакистан	28	49	23	26	22	21
Лівія	15	27	25	25	30	38
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

• Список видів роду слива

• Акліматизація й інтродукція нових рослин / редкол.: І. П. Білокінь, О. М. Бурачинський, Є. М. Кондратюк (відп. ред.). — К. : Наук. думка, 1965. — С. 125.
• Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 352, 353.
• Ефіроолійні рослини України / Котов М. І., Карнаух Є. Д., Морозюк С. С. — К. : Наукова думка, 1969. — 192 с.
• Нечитайло В. А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — К., 2001.
• Рослинність УРСР. Ліси / Відпов. ред. Є. М. Брадіс. — Київ, Наукова думка, 1971. — 460 с. (djvu-файл [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.])
• Флора УРСР: у 12 т. Том 6 / Зеров К. Д. (ред.) ; Опрац. Барбарич А. І., Вісюліна О. Д., Доброчаєва Д. М.; АН УРСР, Інститут ботаніки. — Київ, Видавництво академії наук УРСР 1954. — 612 с. (djvu-файл)

• Мигдаль звичайний [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4.
• Мигдаль звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 275. — ISBN 5-88500-055-7.
• Мигдаль [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
• МИГДАЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• ОЛІЯ МИГДАЛЕВА [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Євгенія Ткачова. Чи може південь України стати одним з основних постачальників мигдалю на внутрішній ринок країни? [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] // АгроЮг. — 6 серпня 2018.
• Пітер Баус. Чому мигдаль такий дорогий? [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News, Лос-Анджелес. — 14 лютого 2014.
• [1] [L.html Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ІНТЕРНЕТ-ДОВІДНИК ДЛЯ ТУРИСТІВ MAPME.CLUB
• [2] [L.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102001732 Архівовано 11 березня 2017 у Wayback Machine.] (про мигдаль у Біблії)

Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.