Менделевій

Менделевій (Md)
Атомний номер	101
Зовнішній вигляд простої речовини	радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	258,1 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	287 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	635(6,58) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Rn] 5f13 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	n/a пм
Радіус іона	n/a пм
Електронегативність (за Полінгом)	1,3
Електродний потенціал	Md←Md3+ -1,7В Md←Md2+ -2,4В
Ступені окиснення	3
Термодинамічні властивості
Густина	n/a г/см³
Молярна теплоємність	n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність	n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення	1100 К
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	n/a К
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'єм	n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	n/a Å
Відношення с/а	n/a
Температура Дебая	n/a К
Інші властивості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Менделевій у Вікісховищі

Менделе́вій (хімічний знак — ${\displaystyle \mathrm{M}\mathrm{d}}$, лат. Mendelevium) — хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний. Отримується штучно.

Відомо 15 ізотопів. Найстабільніший ізотоп ²⁵⁸Md живе приблизно 51 день. Електронна конфігурація [Rn]5f¹³ 7s²; період 7, f-блок (актиноїд). Ізотоп ²⁵⁶Md має період напіврозпаду 75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом ⁴He у циклотроні. Іон Md²⁺ стабільний у водних розчинах. Проста речовина — менделевій.

Вперше сімнадцять атомів менделевію були отримані в 1955 році Альбертом Гіорсо, Бернардом Гарвеєм, Грегорі Шопеном, Стенлі Томпсоном та Гленном Сіборгом. Вони були отримані під час нічного експерименту з використанням циклотрона в Берклі, Каліфорнія. У цьому експерименті зразок ейнштейнію-253 був бомбардований альфа-частинками (ядрами гелію) і був виявлений менделевій-256. Його період напіврозпаду становив близько 78 хвилин. Подальші експерименти дали кілька тисяч атомів менделевію, і сьогодні їх можна отримати мільйони. Найдовше живучим ізотопом є менделевій-260, період напіврозпаду якого становить 28 днів.З моменту його відкриття було отримано так мало менделевію, що вчені не мали можливості знайти йому застосування.^[1]

Названий на честь творця періодичної таблиці Д.І Менделєєва.

Для синтезу обстрілювали в циклотроні пластинку з ²⁵³Es прискореними альфа-частинками:

${\displaystyle {}_{\mathrm{99}}^{\mathrm{253}}\mathrm{E}\mathrm{s}\mathrm{+}{}_{\mathrm{2}}^{\mathrm{4}}\mathrm{H}\mathrm{e}\mathrm{⟶}{}_{\mathrm{101}}^{\mathrm{256}}\mathrm{M}\mathrm{d}\mathrm{+}{}_{\mathrm{0}}^{\mathrm{1}}\mathrm{n}}$

• Актиноїди
• Трансуранові елементи
• Острів стабільності
• Ізотопи менделєвію

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
• Silva, Robert J. (2006). Fermium, Mendelevium, Nobelium, and Lawrencium. У Morss, Lester R.; Edelstein, Norman M.; Fuger, Jean (ред.). The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements (PDF). Т. 3 (вид. 3rd). Dordrecht: Springer. с. 1621—1651. doi:10.1007/1-4020-3598-5_13. ISBN 978-1-4020-3555-5. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2010. Процитовано 19 листопада 2015.

• Los Alamos National Laboratory — Mendelevium [Архівовано 9 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• It's Elemental — Mendelevium [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]

1. ↑ https://periodic-table.rsc.org/element/101/mendelevium