YaChudo

Коперницій

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Коперницій (Cn)
Атомний номер112
Зовнішній вигляд простої речовиниймовірно, рідка срібляста речовина
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)285 а.о.м. (г/моль)
Радіус атомапм
Енергія іонізації (перший електрон)кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіуспм
Радіус іонапм
Термодинамічні властивості
Густинаг/см³
Молярна теплоємністьДж/(К·моль)
ТеплопровідністьВт/(м·К)
Температура плавленняК
Теплота плавленнякДж/моль
Температура кипінняК
Теплота випаровуваннякДж/моль
Молярний об'ємсм³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиÅ
Температура ДебаяК
Інші властивості
Критична точкан/д
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Коперницій у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Коперницій (Cn) — хімічний елемент з атомним номером 112.

Історія

Отриманий 9 лютого 1996 року в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт за реакцією:

30 70 Z n +   82 208 P b → 112 278 C n ∗ → 112 277 C n + 0 1 n {\displaystyle \,_{30}^{70}\mathrm {Zn} +\,_{\ 82}^{208}\mathrm {Pb} \to \,_{112}^{278}\mathrm {Cn} ^{*}\to \,_{112}^{277}\mathrm {Cn} +\,_{0}^{1}\mathrm {n} }

Походження назви

14 липня 2009 офіційно запропоноване ім'я «коперницій» (copernicium) — на честь Миколая Коперника. 19 лютого 2010 Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії завершив всі необхідні процедури й затвердив нову назву. До цього було вживано тимчасову назву унунбій (Ununbium, Uub, штучно створена назва від латинських числівників 1, 1, 2).

Властивості

За повідомленнями інституту Поля Шеррера у травні 2006 року, проведені експерименти показали, що хімічні властивості коперниція подібні до ртуті[1]. Ці висновки зроблені за результатами спостережень за двома атомами 283Cn. Атоми 283Cn утворені при бомбардуванні плутонію кальцієм і мали період напіврозпаду чотири секунди[2].

Відомі ізотопи

Ізотоп Маса Період напіврозпаду[3] Тип розпаду
277Cn 277 0,69+0,69−0,24 мс α-розпад в 273Ds
282Cn 282 0,50+0,33−0,14 мс спонтанний поділ
283Cn 283 4,0+1,3−0,7 с α-розпад в 279Ds (не менше, ніж 99 %), спонтанний поділ
284Cn 284 79+31−19 мс спонтанний поділ
285Cn 285 29+13−7 с α-розпад в 281Ds

Примітки

  1. ↑ Gerber, Beat (31 травня 2006). Superschweres Element 112 chemisch untersucht – Experimentell auf der Insel der künstlichen Elemente gelandet. Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2009. (нім.)
  2. ↑ Bulletin Nuklearforum Schweiz, 29. Juni 2006, S. 9.
  3. ↑ Nudat 2.5. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 червня 2009.

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).