YaChudo

Кристалічна ґратка

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Кристалічна ґратка

Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (іонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані. Просторові фігури (наприклад, паралелепіпеди) у вершинах яких розміщено атоми, називаються комірками кристалічної ґратки, регулярна нескінченна система геометричних точок (вузлів ґратки), що є ідеально періодичною в трьох вимірах простору; існує 14 основних типів просторових ґраток.

Елементарна комірка

Елементарна комірка — найменший комплекс атомів, який за багаторазового повторення у просторі відтворює просторову кристалічну ґратку. Елементарна комірка зберігає усі елементи симетрії кристала

Типи кристалічних ґраток та їх параметри

Залежно від того, чи елементарна комірка містить атоми лише у вершинах (вузлах) геометричних фігур (примітивні комірки), чи також і всередині фігур (складні комірки), у 7 кристалографічних системах виділяють 14 типів кристалічних ґраток Браве.

Типи просторових ґраток
Кристалічні системи
(Сингонія)
14 ґраток Браве
триклінна Triclinic  
моноклінна примітивна базоцентрована  
Monoclinic, simple Monoclinic, centered
ромбічна примітивна базоцентрована об'ємноцентрована гранецентрована
Orthorhombic, simple Orthorhombic, base-centered Orthorhombic, body-centered Orthorhombic, face-centered
гексагональна Hexagonal  
тригональна Rhombohedral  
тетрагональна примітивна об'ємноцентрована  
Tetragonal, simple Tetragonal, body-centered
кубічна примітивна об'ємноцентрована гранецентрована  
Cubic, simple Cubic, body-centered Cubic, face-centered

Основні параметри кристалічних ґраток[1]:

  • періоди ґратки (періоди ідентичності) — найменші відстані між центрами сусідніх атомів у напрямках координатних осей;
  • координаційне число характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;
  • базис — кількість атомів, що припадають на одну елементарну комірку;
  • атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;
  • коефіцієнт компактності — відношення об'єму атомів, які належать одній елементарній комірці, до всього об'єму елементарної комірки.

Дефекти кристалічної ґратки

Точкові дефекти кристалічної ґратки. а — вакансія (незаповнений вузол); б — міжвузловий атом ; в — домішковий атом впровадження; г — домішковий атом заміщення; д — іон з аномальним зарядом.

Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або іонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або іонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки. Розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки:

  • точкові — вакансії, міжвузлові атоми, домішкові атоми;
  • лінійні — дислокації (крайові, ґвинтові, змішані);
  • поверхневі — границі зерен, субзерен, двійників, міжфазні; дефекти упорядкування;
  • просторові дефекти — порожнини, пори.[2]

Дефекти Френкеля

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у розміщенні певної кількості атомів чи іонів у міжвузлях, причому частина вузлів може залишитись незайнятою.

Дефекти Шоткі

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у перенесенні певної кількості атомів чи іонів з вузлових позицій усередині кристала на його поверхню, частина вузлів відповідно залишається незайнятою.

Викривлення ґратки

Структурний безлад, що виникає з неправильного розташування елементарних комірок у кристалі.

Енергія ґратки

  • 1. Зміна внутрішньої енергії (ΔU при 0 К) в процесі взаємного віддалення елементів структури кристала з віддалі, на якій вони знаходяться в кристалі в рівноважному стані, до нескінченності.
  • 2. Енергія, яка виділяється при уявному процесі, в якому ізольовані іони, які знаходились на нескінченній віддалі один від одного, зблизились з утворенням кристала іонної сполуки.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Афтанділянц Є. Г. Матеріалознавство: підручник / Є. Г. Афтанділянц, О. В. Зазимко, К. Г. Лопатько. — Херсон: ОЛДІ-плюс; К.: Ліра-К, 2013. — 612 с. — ISBN 978-966-2393-67-5
  2. ↑ Smallman, 1999, p. 84.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • R.E. Smallman, R.J. Bishop. Modern Physical Metallurgy and Materials Engineering (Sixth Edition) // Chapter 4 - Defects in solids. — 1999. — P. 84-124.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).