YaChudo

Матєй Бел

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Матєй Бел
ПсевдонімиMilownjk Božjho Slowa[1], Meliboeus[1], Milownjk Bedliwý[1], Milownjk Božjch PřiKázánj[1], Bujdosó Magyarfi[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 березня 1684 або 24 березня 1684[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Очова, Зволен, Словаччина[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 серпня 1749[6][7][…] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Братислава, Угорське королівство[7][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, історик, богослов, поет, філософ, педагог, Protestant minister, перекладач, парох Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьПросвітництво[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаректор[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПрусська академія наук
Лондонське королівське товариство
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Матєй Бел (словац. Matej Bel z Očovej, угор. Bél Mátyás, нім. Matthias Bel, лат. Matthias Belius; 22 березня 1684, Очова — 29 серпня 1749, Братислава) — словацький науковець, поет, енциклопедист, історик, філософ, просвітитель, зачинатель модерної учительської справи.

Походив з родини хліборобів з села Очова, родина мала в селі прізвисько Фунтік.

Викладав у гімназіях Братислави і Банської Бистриці. Дбаючи про те, щоб навчання в гімназіях стало практичнішим, Бел запровадив вивчення географії, французької мови, музики та ряд інших предметів.

Займався історією, економікою, географією, етнографією, педагогікою, його називали «великою прикрасою Угорщини». Головна Бела заслуга полягала в тому, що своїми історико-географічними описами він будив у словаків національну самосвідомість, розвивав у них почуття слов'янської спільності та національної гідності, чого було вкрай необхідно словакам, як народу в умовах Угорської держави[9]. Дбаючи про те, щоб навчання в гімназіях стало практичнішим, Бел-Фунтик запровадив вивчення географії, французької мови, музики та інших предметів.

У словацькому місті Банська Бистриця, є Університет Матєя Бела. У Словаччині також надрукована Енциклопедія Беліана (словац. Encyclopaedia Beliana).

Твори

Матєй Бел — автор ряду підручників і наукових праць:

  • Forma sacrorum verborum (Halle, 1707)
  • Compendium (1713)
  • Invitatio ad symbola conferenda dum historia linguae hungaricae libri II…edere parat… (Berolini, 1713)
  • Grammatica latina (Leutschoviae, 1717)
  • Rhetorices veteris et novae praecepta (Lipsiae, 1717)
  • Institutiones linguac germanicae et slavicae in Hungaria ortu (Leutschoviae, 1718)
  • De vetera literatura hunnoscythica exercitatio (Lipsiae, 1718)
  • Christophori Cellarii latinitatis probatae et exercitae liber memorialis naturali ordine dispositus (Norimbergae, 1719)
  • Flos medicinae scholae Salernitanae (Posonii, 1721)
  • Hungariae antiquae et novae prodromus (Norinbergae, 1723)
  • Preces christianae (Lipsiae, 1728)
  • Die Gatt suchende Seele (1729)
  • Der ungarische Sprachmeister. (Pressburg, 1729)
  • Adparatus ad historiam Hungariae. Decades II. (Posonii, 1735-46)
  • Notitia Hungariae novae historico-geographica. Partis I. Tom. I—IV. Partis II. Tom. V. Viennae, (1735-42)
  • Compendium Hungariae geographicum (Posonii, 1753)
  • Kurze und zuverlässige Nachricht von dem Zustande der protestantischen Kirche in Ungarn
  • Compendiolum regnorum Slavoniae, Croatiae, Dalmatiae, Gallicae et Lodomeriae. Posonii et Cassoviae (1777)
  • Miscellanea Berolinensia (1734)

Див. також

Виноски

  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Bel, Mathias // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 235.
  3. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  4. ↑ а б Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
  5. ↑ а б ідентифікатор PIM
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119315416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  8. ↑ SNAC — 2010.
  9. ↑ Слов'янські культури в другій половині XVII—XVIII ст. [Архівовано 18 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Матєй Бел (англ.) .

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).