Провидіння

Провиді́ння — божественна діяльність у світовому житті, яка зберігає світ і керує його до предназначеної йому цілі буття. За визначенням митрополита Філарета (в «Просторому християнському катехізисі»), провидіння Боже це — «беззупинна дія всемогутності, премудрості і благості Божої, якою Бог зберігає буття і сили живих творінь, скеровує їх до благих цілей, співдопомагає всякому добру, а зло що виникає через віддалення від добра — перетинає або виправляє обертаючи його до добрих наслідків». Цими поняттями, не чужими, в основних рисах, всім релігіям, не вичерпується ідея провидіння повністю. Вона отримує свою завершеність в християнстві, що вказує на безконечну Божу любов, в оновленні людства викупленням і його возведенні до вищої моральної досконалості. Християнське вчення про провидіння детально розкрито в Св. Писанні та в священому переданні (див. єпископ Сільвестр, «Досвід догм. Богослов'я», т. III). Богослов'я усіх християнських сповідань містить в собі заперечення проти пантеїстів, матеріалістів, деїстів, теорії Лейбніца про предустановлену гармонію, звичайних життєвих вказівок на існування у світі зла, на панування пороку, на злодіяння окремих осіб, на страждання невинних, на фізичні бідування, що руйнують нормальну структуру природи, і т. д. На християнському вченні про провидіння базуються всі ті відносини, які називаються релігійними.

Джерело

Промысел (Промысл) Божий. Матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890—1907).

Посилання

Провидіння // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Промисл Божий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1515. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з теології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.