Марі Бойне
| Марі Бойне | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | норв. Mari Brit Randi Boine |
| Дата народження | 8 листопада 1956[1][2] (69 років) |
| Місце народження | Карасьйок[2] |
| Роки активності | 1985 — тепер. час |
| Громадянство | |
| Національність | Northern Sámi peopled |
| Професії | співачка, авторка пісень, акторка озвучення, композиторка, музикантка |
| Інструменти | барабан і вокал |
| Жанри | етнічна музика[4] |
| Членство | Mari Boine Bandd |
| Лейбли | Real World Recordsd |
| Нагороди | |
| mariboine | |
| | |
Марі Бойне Персен (норв. Mari Boine Persen) більш відома як Марі Бойне (норв. Mari Boine; нар. 8 листопада 1956
, Карасьйок
) — норвезька саамська співачка. Виконавиця власних пісень (балад), у яких, крім традиційної саамської музики (зокрема в стилі йойк), присутні елементи джазу та року.
Життєпис
Народилась і виросла в традиційній сім'ї саамів, що займалися риболовлею і сільським господарством (батько також був теслею), в селі Gámehisnjárga на однойменному мисі на річці Анарйокка поряд із кордоном з Фінляндією — в муніципалітеті (комуні) Карасйок найпівнічнішої норвезької губернії (фюльке) Фіннмарк. Батько — Йосеф Бойне Ольсен (1922—1990), мати — Кірстен Вуолаб (1924—1991). Батьки належали до громади лестадіанців, мову та культуру саамів тут не цінували, а йойки — традиційні саамські піснеспіви — називали «диявольськими піснями». Природа, що оточувала Марі в дитинстві, різко контрастувала зі школою, до якої вона ходила. Всі предмети в школі викладалися норвезькою мовою, все, пов'язане зі саамською культурою, хоча й не перебувало під офіційною забороною, але фактично викорінювалося, а психологічна обстановка була такою, що їй, з її слів у різних інтерв'ю, було соромно за те, що вона належить до саамів і було б краще, якби вона народилася норвежкою. «Ми не тільки не пишалися народною культурою — ми її соромилися! Вдома співали виключно протестантські псалми, народна пісня була немислимою».[5]
Після школи Бойне здобула освіту в Університетському коледжі в Алті, потім кілька років працювала шкільною вчителькою в муніципалітеті Порсангер. Саме під час роботи в школі вона написала першу пісню; це сталося після того, як вона почула композицію Джона Леннона Working Class Hero. За спогадами Марі, вона зрозуміла, що ця пісня — про її життя. «Джон був хлопчиком із робочої околиці та співав про це. Про те, який шлях та яку школу потрібно пройти, як вистояти. Я теж відчувала себе дівчинкою з околиці, відчувала ті ж емоції». Слова її першої пісні написано за мотивами тексту Леннона.[5] Згодом у ній дедалі більшою мірою прокидався протест проти підлеглого, другосортного становища саамів (і саамських жінок особливо) в норвезькому суспільстві.

У піснях Марі Бойне значною мірою відбито її власний досвід та переживання, її відчуття належності до «зневаженої меншості». Більшість пісень Марі — її рідною північносаамською мовою, деякі з них досить позитивні — про природу Лапландії. Йойк «Саракка» присвячений богині цілительства та творення, що охороняє вагітних і дає сили новонародженим.[5] Одна з небагатьох пісень норвезькою — Oppskrift for Herrefolk («Як бути панівним народом») з альбому 1989 року Gula Gula: це сповнена сарказму оповідь про «дискримінацію і ненависть», про те, що є чимало хороших способів пригнічувати меншину, для цього згодяться і Біблія, і бренді, й багнет.
Бойне вважає, що умовою виживання саамського народу є шлях себе — шлях пізнання, самоусвідомлення саамами себе як народу. На її думку, «не політика, не економіка, а культура — ось головне. Ми [саами] живемо важко тому, що в нас мало знань про себе. Ми піднімаємося лише тоді, коли знаходимо це знання, коли розвиваємося, коли живемо культурою… Найголовніше — мистецтво та історія предків».[5]
Співає у традиційному народному стилі з інструментальним та перкусійним супроводом (зокрема з бубном), використовуючи стиль йойк із елементами йодлінгу. Особливістю творчої манери є доповнення народного стилю елементами джазу, року (фолк-рок) та попмузики. Ще однією характерною особливістю концертів Марі є поєднання її вокальних номерів із сольними інструментальними партіями у виконанні музикантів.[5]
Дискографія



Наведено назви саамською та норвезькою мовами, а також переклад українською
Jaskatvuođa maŋŋá (1985)
Jaskatvuođa maŋŋá / Etter stillheten / Після тиші
- A.1. Alla Hearra Guhkkin Oslos
- A.2. Oktavuohta
- A.3. Ceavlas Galbma Garvvuid Sis(te)
- A.4. Mearrasapmelazzii
- A.5. Sii Navccahuhttet Mu
- B.1. Idja Lea Mannan
- B.2. Anuheapmi
- B.3. Koffor E Det Sa Stille
- B.4. Na Darvanii Jahkku (для цієї пісні Марі Бойне використала музику пісні Джона Леннона Working Class Hero, написавши нові слова)
- B.5. Oainnat Go Mo Cuvggoda Dal
Gula Gula (1989)
Gula Gula / Hør stammødrenes stemme / Слухай голос племені матері
- Gula Gula
- Vilges Suola
- Balu Badjel Go Vuoittán
- Du Lahka
- It Šat Duolmma Mu
- Eadnán Bákti
- Oppskrift For Herrefolk
- Duinne
Goaskinviellja (1993)
Goaskinviellja / Ørnebror / Брат орла
- Čuvges Vuovttat, Duođalaš Čalbmi
- Sámi Eatnan Duoddarat
- Modjás Kátrin
- Dás Áiggun Čuožžut
- Dolgesuorbmagežiiguin
- Skádja
- Goaskinviellja
- Ráhkesvuođain
- Mu Áhkku
- Ále Ále Don
Leahkastin (1994)
- Gumppet Holvot
- Ále Šat
- Čuovgi Liekkas
- Áhččai
- Maid Áiggot Muinna Eallin
- Mielahisvuohta
- Gilvve Gollát
- Gulan Du
- Vuolgge Mu Mielde Bassivárrái
- Mun Da'han Lean Oaivamuš
- Dá Lean Mun
Radiant Warmth (1996)
Компіляція дисків Goaskinviellja та Leahkastin
Eallin (1996)
Запис концерту
Bálvvoslatjna (1998)
Bálvvoslatjna // Каплиця
- Eallin
- Beaivvi Nieida
- Risten
- Girdi Olmmái / Geaidi Nissun
- Álddagasat Ipmilat
- Oarjjabeal Beaivvi Ja Mánu
- Mu Váhkar Lásse
- Alit Go Buot Várit
- Thou Shalt Not
- Etno Jenny
Winter in Moscow (2001)
(спільно з Інною Желаною та Сергієм Старостіним)
- Dás Áiggun Cuožžut
- Пісня лісорубів
- Коридорна пісня
- Сестра моя ніч
- Біля твоєї любові
- Самотність-сестриця
- Roahkkadit Rohtte Luodi, Маназан
- Балада про горе
Gávcci Jahkejuogu (2002)
Gávcci Jahkejuogu // Вісім пір року
- Boađan Nuppi Bealde
- Reagákeahtes
- Sáráhka Viina
- Guovssahasaid Ájagáttis
- Sielu Dálkkas
- Mu Váibmu Vádjul Doppe
- Beaivelottáš
- Liegga Gokčas Sis'
- It Dieđe
- Duottar Rássi
- Silba Várjala
- Bottoža Dáhtun
Idjagieđas (2006)
Idjagieđas / I Nattens Hand / У руці ночі
- Vuoi Vuoi Mu (Suka Blet Version)
- Idjagieđas
- Suoivva
- Gos Bat Munno Čiŋat Leat?
- Mu Ustit, Eŋgeliid Sogalaš
- Davvi Bávttiin
- Lottáš
- Diamántta Spáillit
- Geasuha
- Áfruvvá
- Uldda Nieida
- Fápmodálkkas
Kautokeino-opprøret (2008)
Саундтрек фільму «Повстання в Каутокейно»
- Elen Skum
- Válddi vuoigna
- Deaivideapmi
- Doaivut ja vuoimmehuvvat
Čuovgga Áirras (2009) feat. WAR Production
Čuovgga Áirras / Sterna Paradisea
- Lene Májjá
- Ipmiliin hálešteapmi
- Soagŋosilbbat
- Soria Moria Palássa
- Čuovgga áirras
- Claudiinna lávlla
- Skealbma
- Iđitveiggodettin
- De mana, ráhkásan
- Lihkahusat
- Go idja nuossala
Вшанування

- 2003 року Бойне нагороджено Музичним призом Північної ради.
- 18 вересня 2009 року Марі Бойне за її творчу діяльність надано звання кавалера першого класу Королівського Норвезького ордена Святого Олафа.[6]
Сім'я
Є діти та онуки. За словами Марі, найбільше вона любить ходити з онуками рибалити і по ягоди.[5]
Примітки
- ↑ FemBio database
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б в г д е Брицкая, 2014.
- ↑ Utnevnelse til St. Olavs Orden [Архівовано 2012-03-05 у Wayback Machine.](норв.)(Перевірено 23 травня 2011)
Література
- Татьяна Брицкая. Двери в небо — на земле. — Мурманский вестник. — Мурманск, 2014. — 9 квітня.
Посилання
- mariboine.no: офіційна домашня сторінка Марі Бойне.(англ.)(Перевірено 23 травня 2011) Архівовано березень 12, 2022 на сайті Wayback Machine.
- Мари Бойне Персен // Norge.ru Вся Норвегия на русском (Перевірено 23 травня 2011) Архівовано лютий 9, 2011 на сайті Wayback Machine.
- Mari Boine // Myspace(англ.)(Перевірено 23 травня 2011) Архівовано травень 1, 2011 на сайті Wayback Machine.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).