YaChudo

Марі Бойне

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Марі Бойне
Основна інформація
Повне ім'янорв. Mari Brit Randi Boine Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження8 листопада 1956[1][2] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКарасьйок[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1985 — тепер. час
Громадянство Норвегія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьNorthern Sámi peopled Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, авторка пісень, акторка озвучення, композиторка, музикантка Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментибарабан і вокал Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриетнічна музика[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоMari Boine Bandd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиReal World Recordsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
кавалер I класу ордену Святого Олафа

Spellemann Award open categoryd (1989)

Finnmark County Culture Prized (1991)

Nordlysprisend (1994)

Почесна премія Норвезької ради у справах культури (2009)

Ole Vig-prisend (1992)

Bridgebuilder Prized (1994)

Премія Пріллар-Гуріd (2002)

Spellemann Award open categoryd (1993)

Spellemann Award open categoryd (1996)

Amanda Award for Best Scored (2008)

Jury Honorary Award in Spellemannprisend (2017)

Årets budeied (2007)

Áillohaš Music Awardd (1993)

Почесний доктор Університету Тромсеd

Saami Council's Honorary Awardd (1992)

Nordic Council Music Prized (2003)

mariboine.no Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марі Бойне Персен (норв. Mari Boine Persen) більш відома як Марі Бойне (норв. Mari Boine; нар. 8 листопада 1956 Редагувати інформацію у Вікіданих, Карасьйок Редагувати інформацію у Вікіданих​​) — норвезька саамська співачка. Виконавиця власних пісень (балад), у яких, крім традиційної саамської музики (зокрема в стилі йойк), присутні елементи джазу та року.

Життєпис

Народилась і виросла в традиційній сім'ї саамів, що займалися риболовлею і сільським господарством (батько також був теслею), в селі Gámehisnjárga на однойменному мисі на річці Анарйокка поряд із кордоном з Фінляндією — в муніципалітеті (комуні) Карасйок найпівнічнішої норвезької губернії (фюльке) Фіннмарк. Батько — Йосеф Бойне Ольсен (1922—1990), мати — Кірстен Вуолаб (1924—1991). Батьки належали до громади лестадіанців, мову та культуру саамів тут не цінували, а йойки — традиційні саамські піснеспіви — називали «диявольськими піснями». Природа, що оточувала Марі в дитинстві, різко контрастувала зі школою, до якої вона ходила. Всі предмети в школі викладалися норвезькою мовою, все, пов'язане зі саамською культурою, хоча й не перебувало під офіційною забороною, але фактично викорінювалося, а психологічна обстановка була такою, що їй, з її слів у різних інтерв'ю, було соромно за те, що вона належить до саамів і було б краще, якби вона народилася норвежкою. «Ми не тільки не пишалися народною культурою — ми її соромилися! Вдома співали виключно протестантські псалми, народна пісня була немислимою».[5]

Після школи Бойне здобула освіту в Університетському коледжі в Алті, потім кілька років працювала шкільною вчителькою в муніципалітеті Порсангер. Саме під час роботи в школі вона написала першу пісню; це сталося після того, як вона почула композицію Джона Леннона Working Class Hero. За спогадами Марі, вона зрозуміла, що ця пісня — про її життя. «Джон був хлопчиком із робочої околиці та співав про це. Про те, який шлях та яку школу потрібно пройти, як вистояти. Я теж відчувала себе дівчинкою з околиці, відчувала ті ж емоції». Слова її першої пісні написано за мотивами тексту Леннона.[5] Згодом у ній дедалі більшою мірою прокидався протест проти підлеглого, другосортного становища саамів (і саамських жінок особливо) в норвезькому суспільстві.

Марі Бойне у Варшаві (1997)

У піснях Марі Бойне значною мірою відбито її власний досвід та переживання, її відчуття належності до «зневаженої меншості». Більшість пісень Марі — її рідною північносаамською мовою, деякі з них досить позитивні — про природу Лапландії. Йойк «Саракка» присвячений богині цілительства та творення, що охороняє вагітних і дає сили новонародженим.[5] Одна з небагатьох пісень норвезькою — Oppskrift for Herrefolk («Як бути панівним народом») з альбому 1989 року Gula Gula: це сповнена сарказму оповідь про «дискримінацію і ненависть», про те, що є чимало хороших способів пригнічувати меншину, для цього згодяться і Біблія, і бренді, й багнет.

Бойне вважає, що умовою виживання саамського народу є шлях себе — шлях пізнання, самоусвідомлення саамами себе як народу. На її думку, «не політика, не економіка, а культура — ось головне. Ми [саами] живемо важко тому, що в нас мало знань про себе. Ми піднімаємося лише тоді, коли знаходимо це знання, коли розвиваємося, коли живемо культурою… Найголовніше — мистецтво та історія предків».[5]

Співає у традиційному народному стилі з інструментальним та перкусійним супроводом (зокрема з бубном), використовуючи стиль йойк із елементами йодлінгу. Особливістю творчої манери є доповнення народного стилю елементами джазу, року (фолк-рок) та попмузики. Ще однією характерною особливістю концертів Марі є поєднання її вокальних номерів із сольними інструментальними партіями у виконанні музикантів.[5]

Дискографія

Марі Бойне на фестивалі «Рідду Рідду» (2006)
Марі Бойне на джазовому фестивалі в Конгсберзі (2007)
Марі Бойне у Варшаві (вересень 2007 року)

Наведено назви саамською та норвезькою мовами, а також переклад українською

Jaskatvuođa maŋŋá (1985)

Jaskatvuođa maŋŋá / Etter stillheten / Після тиші

A.1. Alla Hearra Guhkkin Oslos
A.2. Oktavuohta
A.3. Ceavlas Galbma Garvvuid Sis(te)
A.4. Mearrasapmelazzii
A.5. Sii Navccahuhttet Mu
B.1. Idja Lea Mannan
B.2. Anuheapmi
B.3. Koffor E Det Sa Stille
B.4. Na Darvanii Jahkku (для цієї пісні Марі Бойне використала музику пісні Джона Леннона Working Class Hero, написавши нові слова)
B.5. Oainnat Go Mo Cuvggoda Dal

Gula Gula (1989)

Gula Gula / Hør stammødrenes stemme / Слухай голос племені матері

  1. Gula Gula
  2. Vilges Suola
  3. Balu Badjel Go Vuoittán
  4. Du Lahka
  5. It Šat Duolmma Mu
  6. Eadnán Bákti
  7. Oppskrift For Herrefolk
  8. Duinne

Goaskinviellja (1993)

Goaskinviellja / Ørnebror / Брат орла

  1. Čuvges Vuovttat, Duođalaš Čalbmi
  2. Sámi Eatnan Duoddarat
  3. Modjás Kátrin
  4. Dás Áiggun Čuožžut
  5. Dolgesuorbmagežiiguin
  6. Skádja
  7. Goaskinviellja
  8. Ráhkesvuođain
  9. Mu Áhkku
  10. Ále Ále Don

Leahkastin (1994)

  1. Gumppet Holvot
  2. Ále Šat
  3. Čuovgi Liekkas
  4. Áhččai
  5. Maid Áiggot Muinna Eallin
  6. Mielahisvuohta
  7. Gilvve Gollát
  8. Gulan Du
  9. Vuolgge Mu Mielde Bassivárrái
  10. Mun Da'han Lean Oaivamuš
  11. Dá Lean Mun

Radiant Warmth (1996)

Компіляція дисків Goaskinviellja та Leahkastin

Eallin (1996)

Запис концерту

Bálvvoslatjna (1998)

Bálvvoslatjna // Каплиця

  1. Eallin
  2. Beaivvi Nieida
  3. Risten
  4. Girdi Olmmái / Geaidi Nissun
  5. Álddagasat Ipmilat
  6. Oarjjabeal Beaivvi Ja Mánu
  7. Mu Váhkar Lásse
  8. Alit Go Buot Várit
  9. Thou Shalt Not
  10. Etno Jenny

Winter in Moscow (2001)

(спільно з Інною Желаною та Сергієм Старостіним)

  1. Dás Áiggun Cuožžut
  2. Пісня лісорубів
  3. Коридорна пісня
  4. Сестра моя ніч
  5. Біля твоєї любові
  6. Самотність-сестриця
  7. Roahkkadit Rohtte Luodi, Маназан
  8. Балада про горе

Gávcci Jahkejuogu (2002)

Gávcci Jahkejuogu // Вісім пір року

  1. Boađan Nuppi Bealde
  2. Reagákeahtes
  3. Sáráhka Viina
  4. Guovssahasaid Ájagáttis
  5. Sielu Dálkkas
  6. Mu Váibmu Vádjul Doppe
  7. Beaivelottáš
  8. Liegga Gokčas Sis'
  9. It Dieđe
  10. Duottar Rássi
  11. Silba Várjala
  12. Bottoža Dáhtun

Idjagieđas (2006)

Idjagieđas / I Nattens Hand / У руці ночі

  1. Vuoi Vuoi Mu (Suka Blet Version)
  2. Idjagieđas
  3. Suoivva
  4. Gos Bat Munno Čiŋat Leat?
  5. Mu Ustit, Eŋgeliid Sogalaš
  6. Davvi Bávttiin
  7. Lottáš
  8. Diamántta Spáillit
  9. Geasuha
  10. Áfruvvá
  11. Uldda Nieida
  12. Fápmodálkkas

Kautokeino-opprøret (2008)

Саундтрек фільму «Повстання в Каутокейно»

  1. Elen Skum
  2. Válddi vuoigna
  3. Deaivideapmi
  4. Doaivut ja vuoimmehuvvat

Čuovgga Áirras (2009) feat. WAR Production

Čuovgga Áirras / Sterna Paradisea

  1. Lene Májjá
  2. Ipmiliin hálešteapmi
  3. Soagŋosilbbat
  4. Soria Moria Palássa
  5. Čuovgga áirras
  6. Claudiinna lávlla
  7. Skealbma
  8. Iđitveiggodettin
  9. De mana, ráhkásan
  10. Lihkahusat
  11. Go idja nuossala

Вшанування

Марі Бойне на засіданні Північної ради з нагоди нагородження її Музичним призом цієї організації. Осло, 2003

Сім'я

Є діти та онуки. За словами Марі, найбільше вона любить ходити з онуками рибалити і по ягоди.[5]

Примітки

  1. ↑ FemBio database
  2. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  4. ↑ Montreux Jazz Festival Database
  5. ↑ а б в г д е Брицкая, 2014.
  6. ↑ Utnevnelse til St. Olavs Orden [Архівовано 2012-03-05 у Wayback Machine.](норв.)(Перевірено 23 травня 2011)

Література

  • Татьяна Брицкая. Двери в небо — на земле. — Мурманский вестник. — Мурманск, 2014. — 9 квітня.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).