YaChudo

Бубон

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Бубон
Класифікаціяненастроюваний ударний музичний інструментd і одношкірний рамковий барабан без ручкиd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація Горнбостеля-Закса112.1 і 211.311[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Бубон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Український бубон

Бу́бон[3]— український музичний ударний інструмент. Є локальним різновидом рамкового барабану, відомого у англомовних джерелах під назвою frame drum. Один із інструментів у складі троїстої музики.[4] Зараз використовується у музичних гуртах, що грають традиційну музику без обробок: Надобридень, US Orchestra, Буття, Божичі, Щука-Риба та інші. Також входить до складу оркестру народних інструментів.[5]

Назва

В українській літературній мові найуживаніший варіант «бубон»[6]. Значно рідше, але також використовують варіант"решето"[7]. Існує велика кількість діалектних назв: бубен, бубан, бобун, бубин, бубін, бабон[8], а також бухальце[9], бубна[10] та інші.

Паличка, якою грають на бубні, також має різні назви. Наприклад, М. Лисенко наводить назву «колотушка».[4] Існують інші діалектні варіанти, зафіксованні під час польових експедицій: «салабайка»[11], «балабешка»[9], «бербениця»[12] та інші.

Виготовлення інструменту

Музиканти створювали інструменти власноруч або замовляли їх у майстра, орієнтуючись на власні потреби, наявні матеріали та місцеві технології виробництва. Бубони мали різні модифікації, різнилися за матеріалами, якістю, оздобами — від цього залежали звук і техніка гри. Обід гнули з дерева або використовували старе решето, згодом ободи почали робити з різних видів металу. Паличку, якою грали на бубні, вистругували ножем або ж виточували на верстаті з різних порід дерева. У радянський час, орієнтовно з 1960-х років, почалося масове фабричне виробництво бубнів — у характерному для тієї епохи червоному кольорі. Ці інструменти і досі можна знайти у будинках культури ледь не у кожному селі. Радянський фабричний бубон у 1980-х роках можна було купити в магазині за 12.50 руб. Доступність у магазинах поклала край виробництву інструментів за старою технологією, але навіть фабричні інструменти музиканти могли вдосконалити під свої потреби: прикріпити ручку, додати дзвоники тощо.[13]

Український бубон фабричного виробництва. Виготовлено в УССР.

В Україні бубон робили у різний спосіб, є різні назви цих інструментів та їх окремих частин, різні особливості обробки матеріалів. Виготовлення бубна відбувається у декілька етапів, що передбачають процес обробки матеріалів різних видів: шкури, дерева та металу. Раніше по всій Україні для мембрани використовували собачу, котячу, козячу, телячу шкуру, зрідка — шкуру кролів і навіть великих риб. У більшості регіонів України обечайку для бубна виготовляли з верби, сосни, липи, клена та інших порід деревини. Сиру деревину розколювали, потім вистругували, замочували або парили, загинали навколо бочки, колоди або подібного круглого предмета і фіксували. Таким чином виходила обечайка на яку ставили тарілочки та натягали шкуру.[11]

У живописі

У кримських татар існував аналогічний інструмент до українського бубону і мав назву «даре». Традиційно на давулі грають пальцями обох рук[14].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Consortium M. Revision of the Hornbostel-Sachs Classification of Musical Instruments by the MIMO Consortium
  2. ↑ https://omeka1.grinnell.edu/MusicalInstruments/items/show/57
  3. ↑ Бубон // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. ↑ а б Лисенко, Микола (1955). Народні музичні інструменти на Україні (Українською) . Мистецтво. с. 12.
  5. ↑ Калениченко, А., ред. (2006). Українська музична енциклопедія (PDF) (Українською) . Київ: ІМФЕ. с. 274.
  6. ↑ Словник української мови. (1970—1980).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  7. ↑ Словник української мови. (1970—1980).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  8. ↑ Матвіяс, І. (ред.). Атлас української мови. Т. Т. 1: Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. Наукова думка. с. Картка №81. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  9. ↑ а б Бубон і паличка для бубна Якова Івановича. YouTube. bubny in Ukraine. 2 квітня 2020. Процитовано 3 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Гурчання на бубоні. YouTube. bubny in Ukraine. 22 серпня 2015. Процитовано 3 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ а б Левченко, Андрій (2019). Бубон із села Мельники (Українською) . Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
  12. ↑ Полька з Дем'янців. YouTube. bubny in Ukraine. 24 квітня 2019. Процитовано 3 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Виставка народних інструментів з колекції Андрія Левченка.
  14. ↑ Ігор Ходжаніяжов: про кримськотатарську музику. Із фестивалю «Древо роду кобзарського 2021». Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).