YaChudo

Марсаскала

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.


Місто
Марсаскала
Wied il-Għajn
Прапор
Герб
Прапор
Герб
Координати 35°51′45″ пн. ш. 14°34′03″ сх. д. / 35.8625° пн. ш. 14.5675° сх. д.
Країна
Мальта
АдмінодиницяПівденний регіон[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа5,4 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру12 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення18 714 осіб (31 грудня 2024)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиУффалізd, Алтеа, Бад-Кецтінг, Белладжо, Бандоран, Гранвіль, Гольстебро, Мерссен, Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Кесег, Сігулда, Сушицеd, Тюрі, Зволен, Пренай, Серет, Агросd, Шкоф'я-Лока, Трявна Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames8299731
Марсаскала. Карта розташування: Мальта
Марсаскала
Марсаскала
Марсаскала (Мальта)
Мапа
CMNS: Марсаскала у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марсаскала (мальт. Wied il-Għajn) — адміністративна одиниця, містечко на Мальті. Розташований населений пункт на південному сході Мальти у внутрішній частині однойменної затоки. Затока обмежена на півночі мисом Жонкор, найсхіднішою точкою Мальти, на півдні мисом Іль-Чамрія.

Історичний, колишній рибальський порт. У Марсаскалі є сучасна церква та хороший торговий район із магазинами, ресторанами та кафе вздовж довгого причалу.

Площа-5,376 км². Населення станом на 31 грудня 2018 року становило 14 592 особи. Густота — 2714 чол/км².

В даний час місто відоме своєю розважальною індустрією. На бульварі Марсаскала багато кафе і ресторанів, як італійських, так і таких, що пропонують типову мальтійську кухню. Хоча тут немає піщаних пляжів, цей район добре підходить для дайвінгу і снорклінгу, у Марсаскалі є щонайменше дві школи дайвінгу.

Походження назви

Існують різні думки щодо походження назви. Існує консенсус щодо першої частини імені Марса: арабське слово означає «затока». Друга частина, «Скала», могла походити від сицилійської Скаллі, оскільки багато сицилійських рибалок приїжджали в Марсаскалу через невелику відстань. Можливо, воно походить від сицилійського piccola cala (англ. «маленька бухта») або відноситься до деяких фіксованих сходинок (scala, англ.: сходи) на узбережжі.

Місцеві жителі також називають Марсаскалу Wied il-Għajn (англ. Весняна долина), тому що місто і затока межують з двома долинами, по яких в затоку стікає прісна джерельна вода.

Історія

Люди населяли цей район із доісторичних часів, про що свідчить низка археологічних знахідок. Деякі з стародавніх залишків являють собою колії, які є паралельними каналами, утвореними в скелі[4].

Ранньохристиянські катакомби таі римські вілли були виявлені в Марсаскалі, що свідчить про те, що Марсаскала також була римським портом.

У 1614 році 60 османських кораблів із 6000 солдатами висадилися в Марсаскалі і здійснили атаку на південь Мальти. Хоча битва була вирішальною перемогою мальтійців, вона повернула страх і жахливі спогади про Велику облогу Мальти. Вразливість Марсаскали до морських атак була зменшена за рахунок будівництва вежі Святого Томаса наприкінці 1565 року. Башта була профінансована Великим магістром Алофі де Віньакурі і є однією із серії його веж. Башта Святого Томаса продовжувала використовуватися у військових цілях аж до XIX століття і нещодавно була відреставрована[5].

У 1659 році в цьому районі була побудована вежа Жонкор, одна із 13 веж Антуана де Редена. Ця вежа була знесена 1915 року британськими військовими інженерами. Слідів її вже не видно, а на її місці тепер стоїть ДОТ. У Марсаскалі є й інші вежі, але вони були збудовані багатими жителями як укріплені будинки. До них відносяться вежа Мамо, вежа Тал-Буттар і вежа Тал-Гардіель.

У 1882 році британці збудували батарею Жонкор, яка мало використовувалася, оскільки не підходила для належної оборони[6].

Міста-побратими

Примітки

  1. ↑ https://localgovernmentdivisioncms.gov.mt/en/DLG/Department%20for%20Local%20Government/Pages/Commitees.aspx#:~:text=to%20increase%20to%206%20Regional%20Councils%20in%20November%202021
  2. ↑ https://legislation.mt/eli/cap/363/eng
  3. ↑ https://nso.gov.mt/population/world-population-day-11-july-2025/
  4. ↑ p. 55 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2018. Процитовано 15 травня 2023.
  5. ↑ Spiteri, Stephen C. St. Thomas Tower and Battery. Military Architecture. Процитовано 31 серпня 2014.
  6. ↑ Batterija Taz Zonqor. Zonqor. 22 листопада 2010. Процитовано 31 серпня 2014.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).