YaChudo

Марина Ратнер

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Марина Ратнер
Народилася30 жовтня 1938[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла7 липня 2017[1][2] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ель-Серріто, Контра-Коста, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематикиня, викладачка університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМеханіко-математичний факультет МДУd
МДУ[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика і математик Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
Єврейський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникСинай Яків Григорович[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиTheodore Warren Jonesd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США[6]
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Марина Ратнер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ратнер.

Марина Євсіївна Ратнер (нар. 30 жовтня 1938, Москва, РРФСР — 7 липня 2017, Ель-Серріто, Каліфорнія, США) — американський математик радянського походження, професорка математики в Університеті Каліфорнії (Берклі), відома своїми працями з ергодичної теорії. Близько 1990 року вона довела кілька великих теорем, що відносяться до уніпотентних потоків на однорідних просторах, відомих як теореми Ратнер[7].

В 1987 році Ратнер отримала стипендію Ґуґґенгайма[8], була також нагороджена премією Островського в 1993 році і обрана в Національну академію наук США в тому ж році. У 1994 році вона була нагороджена премією Джона Карти Національної академії наук США[9].

Біографія

Марина Ратнер народилася в Москві в 1938 році в сім'ї вчених в області агрохімії і фізіології рослин Євсія Іделевіча Ратнера (1905—1978) і Кції Павлівни Марголіної (1905—1999)[10]. Розмовною мовою в родині був ідиш, а Кція Марголіна видала три збірки віршів цією мовою[11][12][13].

У 1956 році Марина поступила на механіко-математичний факультет Московського державного університету ім. Ломоносова, в 1961 році захистила диплом під керівництвом Андрія Колмогорова і Р. Л. Добрушина. Після цього вона викладала в створеній Колмогоровим фізико-математичній школі № 18 (нині СУНЦ МДУ); в цей час у неї народилася дочка. У 1965 році вона повернулася в МДУ, ставши аспірантом у Якова Синая. Під його керівництвом в 1969 році вона захистила кандидатську дисертацію «Геодезичний потік на унітарному розшарованому просторі до компактної поверхні від'ємної кривини». Після цього вона викладала в Московському державному технічному університеті ім. Баумана, але була звільнена після подачі документів на міграційну візу в Ізраїль.

Ратнер жила в Ізраїлі з 1971 по 1975 рік, викладала в Єврейському університеті в Єрусалимі, а також в школі при університеті. У 1975 році вона стала чинним асистентом-професором в Берклі, де працювала з 1982 року в ранзі професора.

У 1994 році Марина Ратнер виступила на пленарній лекції на Міжнародному конгресі математиків (ICM) в Цюриху (Взаємодія між теорією ергодики, групами Лі і теорією чисел).

Рідні

Публікації

  • Сувора жорсткість вимірювання для уніпотентних підгруп розв'язних груп, Inventiones Mathematicae 101, грудень 1990 р., С. 449—482 doi:10.1007/BF01231511 (англ.)
  • Про жорсткість вимірювання уніпотентних підгруп напівпростих груп, Acta Mathematica 165, грудень 1990, с. 229—309 doi:10.1007/BF02391906 Zbl 0745.28010 (англ.)
  • Взаємодії ергодичної теорії, груп Лі і теорії чисел, Праці Міжнародного конгресу математиків, Цюрих 1994, с. 157—182 doi:10.1007/978-3-0348-9078-6_13 ISBN 978-3-0348-9897-3(англ.)

Примітки

  1. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  2. ↑ а б Музей Соломона Ґуґґенгайма — 1937.
  3. ↑ Chang K. Marina Ratner, Émigré Mathematician Who Found Midlife Acclaim, Dies at 78 // The New York Times / за ред. (not translated to en-us) — (untranslated): New York Times Company, (untranslated), 2017. — ISSN 0362-4331
  4. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Sarnak P., Sinai Y., Oh H. In Memory of Marina Ratner 1938–2017 // Notices Amer. Math. Soc. / F. Morgan — AMS, 2019. — Vol. 66, Iss. 03. — P. 381. — ISSN 0002-9920; 1088-9477 — doi:10.1090/NOTI1828
  6. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/64178.html
  7. ↑ Morris, Dave (2005). Ratner's theorems on unipotent flows (англ.). Chicago: University of Chicago Press. CiteSeerX 10.1.1.240.9520. ISBN 0-226-53983-0. OL 10192523M.
  8. ↑ Marina Ratner. John Simon Guggenheim Foundation (англ.). gf.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
  9. ↑ John J. Carty Award for the Advancement of Science. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 25 лютого 2011.
  10. ↑ Белла КЕРДМАН (Израиль) : НЕДОПИСАННАЯ КНИГА. Вестник. 238 (5). 29 февраля 2000. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 червня 2019.
  11. ↑ Юдифь Ратнер : Обыкновенная история. Заметки по еврейской истории. 156 (9). сентябрь 2012 года. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 3 червня 2019.
  12. ↑ Мои родители Иегошуа Ратнер и Кция Марголина-Ратнер. Архів оригіналу за 8 серпня 2014.
  13. ↑ Кцие Ратнер-Марголин «Аф майнэ вейгн фун вандер» — На моих путях скитаний (אויף מײַנע װעגן פֿון װאַנדער, стихи и поэмы). Реховот: Цукунфт, 1995; «Напевы моего настроения» — Гезанген фун майн гемит (געזאַנגען פֿון מײַן געמיט, стихи и поэмы). Реховот, 1992; «Унтер блойе химлен» — Под голубыми небесами (אונטער בלויע הימלען, стихи и поэмы). Реховот, ?.
  14. ↑ Рахель Павловна Марголина и её переписка с Корнеем Ивановичем Чуковским. Составители Кция Марголина-Ратнер и Ципора Марголина-Шрагай. Иерусалим: Став, 1978.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).