YaChudo

Мак Демарко

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демарко.
Мак Демарко
Mac DeMarco
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яМакбрайр Самюель Ленайон Демарко
Дата народження30 квітня 1990 (36 років)
Місце народженняДанкан, Британська Колумбія, Канада
Роки активності2008 — дотепер
ГромадянствоКанада Канада
Професія
ОсвітаСередня школа Страткони
Співацький голосбаритон Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструменти
  • Гітара
  • вокал
  • бас-гітара
  • ударні
  • клавішні
  • перкусія
Жанр
ЧленствоMakeout Videotaped Редагувати інформацію у Вікіданих
Лейбл
  • Captured Tracks
  • Royal Mountain
  • Voltage Controlled Recordings
  • Third Man
  • Easy Eye Sound
  • Unfamiliar
  • Mac's Record Label
Автограф
mac-demarco.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Макбрайр Самюель Ленайон «Мак» Демарко (англ. McBriare Samuel Lanyon DeMarco), вроджений Вернор Вінфілд Макбрайр Сміт IV (англ. Vernor Winfield McBriare Smith IV; нар. 30 квітня 1990) — канадський співак, автор пісень, мультиінструменталіст[1] і продюсер.[2]

Кар'єра

1990—2008: Раннє життя та освіта

Вернор Вінфілд Макбрайр Сміт IV народився в місті Данкан та виріс в Едмонтоні (Альберта). Названий Вернором на честь прадіда — Вернора Сміта, колишнього міністра залізниць та телефонів Альберти.[3] Дід Мака (також Вернор Вінфілд Макбрайр Сміт) був суддею Королівського суду Альберти.[4] Мати, Агнес Демарко, пізніше змінила його ім'я на Макбрайр Самюель Ленайон Демарко після того, як батько пішов з сім'ї і відмовився платити аліменти, коли хлопчику виповнилось чотири роки.[5] Має італійське походження.[6][7]

Навчався в середній школі МакКернан. Приблизно в цей час почав грати на гітарі, беручи уроки у своєї бабусі.[8] У старшій школі грав у кількох гуртах, включаючи інді-рок гурт Meat Cleavers, альтернативний R&B гурт Sound of Love та пост-панк гурт Outdoor Miners (разом із нинішнім клавішником Алеком Міном), який був названий на честь пісні «Outdoor Miner» англійського рок-гурту Wire.[3][9] Почав курити сигарети ще підлітком, що стало значною частиною його іміджу.[8][10] У січні 2023 року заявив, що кинув палити.[11]

В 2008 році, після закінчення середньої школи Страткона в Едмонтоні став бек-виконавцем. Потім переїхав до Ванкувера.[12][13]

2009—2012: Ранні проєкти та Rock and Roll Night Club

В 2009 році випустив власний альбом Heat Wave в рамках інді-рок-проекту Makeout Videotape. Альбом був розпроданий тиражем у 500 екземплярів.[14] У цей час Демарко працював над «психоделічними» відеопроектами.[13] Підписав контракт з Unfamiliar Records, а згодом гастролював з ванкуверським гуртом Japandroids.[13]

У 2011 році переїхав з Ванкувера до Монреаля, щоб почати записуватися як сольний виконавець. Не знайшовши роботи музикантом, брав участь у медичних експериментах за грошову винагороду[15] та працював у бригаді з асфальтування доріг.[16] 9 січня 2012 року звукозаписний лейбл Captured Tracks оголосив про підписання контракту з Демарко.[17] На початку 2012 року він випустив платівку під назвою Rock and Roll Night Club. Альбом із чотирьох треків містить скетчі та уповільнений вокал.[15]

2012—2015: 2, Salad Days та Another One

Captured Tracks випустили повноформатний наступний альбом Демарко.[15] Під назвою 2 він був добре сприйнятий критиками, отримавши нагороду «Найкраща нова музика» від Pitchfork.[18]

21 січня 2014 року Демарко оголосив про вихід свого майбутнього другого альбому Salad Days, а також про дебют головного синглу «Passing Out Pieces». Платівка була випущена 1 квітня 2014 року,[19] і знову отримала нагороду «Найкраща нова музика» від Pitchfork.[20] Вона була номінована на музичну премію Polaris 2014 року.[21]

30 березня 2015 року Демарко вперше з'явився на ток-шоу (і вдруге на телебаченні після «Шоу Еріка Андре»), виконавши пісню «Let Her Go» на Conan.[22] 22 квітня 2015 року Демарко оголосив про вихід майбутнього альбому під назвою Another One, який вийшов 7 серпня 2015 року, а також було опубліковано відео, що зображує його створення.[23] Демарко описує альбом як збірку пісень про кохання.[24] Another One отримав загалом схвальні відгуки музичних критиків, отримавши 75/100 балів на Metacritic.[25]

8 липня 2015 року Демарко випустив інструментальний альбом із 9 треків під назвою Some Other Ones та назвав його «саундтреком барбекю».[26] Альбом пізніше був перевиданий у 2023 році на стримінгових сервісах.[27]

2017—2018: This Old Dog

31 січня 2017 року Демарко анонсував свій третій студійний альбом під назвою This Old Dog, також випустив два сингли з альбому того ж дня.[28] Альбом вийшов 5 травня 2017 року.[29]

8 квітня 2018 року Демарко з'явився на FishCenter Live та взяв участь в інтерв'ю з Максом Сімонетом.[30] Того року співпрацював з некомерційною організацією Plus1 під час своїх турів, і один долар з кожного придбаного квитка йшов до Альянсу жіночого рок-табору для: «[розширення прав і можливостей] дівчат, трансгендерних та гендернорізноманітних молодих людей через музичну освіту та наставництво».[31]

2019—2020: Here Comes the Cowboy

5 березня 2019 року Демарко анонсував свій наступний студійний альбом Here Comes the Cowboy та поділився першим синглом з альбому «Nobody». Альбом вийшов 10 травня 2019 року на лейблі Mac's Record Label[32] і отримав неоднозначні відгуки критиків та глядачів. Це була його перша поява в десятці найкращих у американському Billboard 200 під номером 10.[33]

7 вересня 2020 року Демарко взяв участь у співпраці з англійським виконавцем Yellow Days під назвою «The Curse».[34] 28 жовтня 2020 року Демарко знову з'явився у синглі французького музиканта Myd «Moving Men».[35]

Демарко зробив кавер-версію пісні Metallica «Enter Sandman» для благодійного триб'ют-альбому The Metallica Blacklist, випущеного у вересні 2021 року.[36]

2021—2023: Зміни у складі, Five Easy Hot Dogs, успіх «Heart to Heart» та One Wayne G

У жовтні 2021 року Демарко повернувся до живих виступів після перерви, спричиненої пандемією COVID-19. Його повернення на сцену ознаменувалося змінами в його гурті: давні учасники Джо МакМюррей, Ендрю Вайт та Джон Лент пішли, а до складу прийшли Деріл Джонс (бас) та Джей Ді Бек (барабани). Джон Лент покинув гурт після того, як його засудили до двох років ув'язнення за сексуальне насильство. Демарко «негайно виключив» Лента з гурту, дізнавшись про його арешт.[37] Невдовзі після цього Енді Вайт підтвердив свій відхід.[38]

20 січня 2023 року випустив інструментальний альбом Five Easy Hotdogs. Альбом із чотирнадцяти треків був записаний у різних місцях під час подорожі з Лос-Анджелеса до Юти.[39]

Впродовж тижня після виходу Five Easy Hotdogs трек «Heart to Heart» з попереднього альбому Демарко Here Comes the Cowboy став вірусним хітом на TikTok. В результаті, пісня стала першою піснею Демарко, яка потрапила до американського чарту Billboard Hot 100, зрештою досягнувши 83-го місця.[40] Пісня також досягла топ-10 та топ-5 чартів Billboard Hot Rock Songs та Hot Alternative Songs відповідно.[41]

21 квітня 2023 року випустив свій перший збірний альбом під назвою One Wayne G, доступний лише онлайн, без попереднього оголошення. Альбом містить 199 треків інструментальних та демо-записів, зроблених впродовж 2018 та 2023 років з тривалістю трохи менше дев'яти годин. One Wayne G отримав позитивні відгуки за свій експериментальний формат та інтимну атмосферу.[42]

2025–дотепер: Guitar

У 2024 році Демарко записав альбом під назвою Hear The Music, про який не було оголошено та який не був опублікований.[43]

8 квітня 2025 року оголосив про тур, який розпочнеться у серпні та закінчиться у грудні 2025 року. Тур мав відбутися після виходу його нового альбому, реліз якого, як він додатково оголосив, відбудеться у серпні 2025 року.[44] Пізніше Демарко оголосив про додаткові дати туру в Європі у 2026 році.[45]

24 червня 2025 року оголосив назву альбому «Guitar» та оголосив дату виходу 22 серпня 2025 року. Оголошення збіглося з виходом головного синглу «Home».[46] Альбом був записаний у листопаді 2024 року в домашній студії Мака в Лос-Анджелесі, де Демарко сам записував, зводив та продюсував альбом, а мастеринг проводив Девід Айвз.[47]

Особисте життя

З 2011 по 2012 рік Демарко жив у Монреалі, перш ніж переїхати до Брукліна (Нью-Йорк).[48] З 2013 по 2016 рік проживав у Квінзі (Нью-Йорк).[49] Після цього проживав у Лос-Анджелесі, де регулярно проводив джем-сейшени з музикантами та друзями, такими як Thundercat та покійний Мак Міллер.[50] У 2025 році придбав столітній фермерський будинок на острові Пендер у Британській Колумбії.[51]

Демарко є фанатом команди Edmonton Oilers, своєї рідної хокейної команди.[52] Його альбом 2023 року One Wayne G названий на честь легенди Oilers Вейна Грецкі, а його 199 пісень посилаються на номер 99 Грецкі на футболці.[53]

З 2009 року перебуває у стосунках з Кірою Макнеллі. Пара познайомилася в підлітковому віці в Едмонтоні.[48]

Дискографія

Адаптовано з бази даних Discogs.[54][55]

Сольні альбоми

Студійні альбоми

  • 2 (2012, Captured Tracks)
  • Salad Days (2014, Captured Tracks)
  • Some Other Ones (2015/2023, Captured Tracks)
  • This Old Dog (2017, Captured Tracks)
  • Here Comes the Cowboy (2019, Mac's Record Label)
  • Five Easy Hotdogs (2023, Mac's Record Label)
  • One Wayne G (2023, Mac's Record Label)

Міні та LP альбоми

  • Rock and Roll Night Club (2012, Captured Tracks)
  • Another One (2015, Captured Tracks)

Демо

  • 2 Demos (2013, Captured Tracks)
  • Salad Days Demos (2014, Captured Tracks)
  • Another (Demo) One (2015, Captured Tracks)
  • Old Dog Demos (2018, Captured Tracks)
  • Here Comes The Cowboy Demos (2020, Mac's Record Label)
  • Other Here Comes The Cowboy Demos (2020, Mac's Record Label)

У складі Makeout Videotape

Альбоми

  • Heat Wave! (2009, незалежний реліз)
  • Eating Like A Kid (2010, незалежний реліз)
  • Ying Yang (2011, незалежний реліз)

Сингли та мініальбоми

  • Weird Meats 7" (2010, Unfamiliar Records)
  • Bossa Ye Ye (2010, незалежний реліз)

Компіляції

  • Eyeballing (2011, незалежний реліз)

Нагороди і номінації

Нагорода Рік Категорія Номінант / робота Результат Прим.
Polaris Music Prize 2013 Album of the Year (Longlist) 2 Номінація [56]
2014 Album of the Year (Shortlist) Salad Days Номінація [57]
2017 Album of the Year (Longlist) This Old Dog Номінація [58]
Rober Awards Music Prize 2012 Breakthrough Artist Мак Демарко Номінація [59]
2014 Best Male Artist Номінація [60]
Best Songwriter Номінація

Примітки

  1. ↑ Thomas, Fred. Biography. Mac DeMarco. Allmusic. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
  2. ↑ Hoby, Hermione (22 березня 2014). Mac DeMarco: 'I live like a scumbag, but it's cheap'. The Guardian. Процитовано 28 серпня 2018.
  3. ↑ а б Sharp, Elliott (29 жовтня 2013). The Big Story: 2 Sketchy Days With Mac DeMarco. Red Bull.
  4. ↑ Vernor Winfield MacBriare "Mac" Smith's Obituary on Edmonton Journal. Edmonton Journal. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 11 серпня 2026.
  5. ↑ Bromwich, Kathryn (6 травня 2017). Mac DeMarco: ‘I’ve been trying to not turn into my father’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 11 серпня 2026.
  6. ↑ Mac DeMarco (8 лютого 2016). RE: RYAN PARIS: SAY THANKS TO MAC DEMARCO ABOUT THE DOLCE VITA TRIBUTE VIDEO. Процитовано 11 серпня 2026 — через YouTube.
  7. ↑ captured-tracks. captured-tracks (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2026.
  8. ↑ а б We Interviewed Mac DeMarco's Mum. Konbini - All Pop Everything! (фр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 11 серпня 2026.
  9. ↑ Hoby, Hermione (22 березня 2014). Mac DeMarco: 'I live like a scumbag, but it's cheap'. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 11 серпня 2026.
  10. ↑ SSENSE (27 березня 2017). Mac DeMarco’s Slacker Wisdom. ssense (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  11. ↑ Spyplane, Blackbird (17 січня 2023). Hold on tight to garbage you love: The Blackbird Spyplane Interview with Mac DeMarco. www.blackbirdspyplane.com (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  12. ↑ A more sensitive Mac DeMarco returns home to Edmonton. edmontonjournal (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2024. Процитовано 11 серпня 2026.
  13. ↑ а б в Mac DeMarco — Biography, Discography, Albums & Expert Reviews. AllMusic (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  14. ↑ Makeout Videotape. www.discorder.ca (амер.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 серпня 2026.
  15. ↑ а б в Interview: Mac DeMarco | The Stool Pigeon. www.thestoolpigeon.co.uk (амер.). Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 11 серпня 2026.
  16. ↑ Interviews, Clash Magazine Music News, Reviews &; ClashMusic (20 листопада 2012). Freaking Out The Neighbourhood: Mac DeMarco. Clash Magazine Music News, Reviews & Interviews (брит.). Процитовано 11 серпня 2026.
  17. ↑ Signing // Mac DeMarco Signs To Captured Tracks | captured-tracks. captured-tracks (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2026.
  18. ↑ Hockley-Smith, Sam. Mac DeMarco: 2. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  19. ↑ Minsker, Evan (21 січня 2014). Mac DeMarco Details New Album Salad Days, Shares "Passing Out Pieces. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  20. ↑ Hogan, Marc. Mac DeMarco: Salad Days. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  21. ↑ Press, The Canadian (15 липня 2014). Arcade Fire, Drake, Shad make Polaris Music Prize short list. CTVNews (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  22. ↑ Minsker, Evan (31 березня 2015). Mac DeMarco Performs "Let Her Go" on "Conan". Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  23. ↑ CapturedTracks (22 квітня 2015). MAKING OF ANOTHER ONE. Процитовано 11 серпня 2026 — через YouTube.
  24. ↑ J; a; c; o; b; G; a; n; z (31 липня 2015). Mac DeMarco Explains His Mini-Album Of Love Songs, Track By Track. NPR (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  25. ↑ Another One by Mac DeMarco (англ.), процитовано 11 серпня 2026
  26. ↑ NME.COM. NME News Mac DeMarco releases instrumental album 'Some Other Ones' | NME.COM. NME.COM (брит.). Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 11 серпня 2026.
  27. ↑ Minsker, Evan (7 липня 2015). Mac DeMarco Throwing Listening Party and BBQ in Brooklyn Tomorrow. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  28. ↑ Mac - New album THIS OLD DOG out on 5/5/17. Preorder and listen to two songs now, plus some tour dates for you pups. PEACE. https://www.mac-demarco.com/2017/01/31/listen-two-new-tracks-pre-order-old-dog-today-plus-new-tour-dates/ | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2026. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  29. ↑ Monroe, Jazz (9 березня 2017). Watch Mac DeMarco Perform “This Old Dog” With Dogs. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  30. ↑ [as] streams highlights (15 січня 2021). Eric André's Quinceañera - Mac DeMarco interview. Процитовано 11 серпня 2026 — через YouTube.
  31. ↑ Mele, Sofia (8 серпня 2018). Mac DeMarco Starts Record Label, Announces First Solo Tour. Billboard (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  32. ↑ Bloom, Madison (5 березня 2019). Mac DeMarco Announces New Album Here Comes the Cowboy, Shares Video for New Song “Nobody”: Watch. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  33. ↑ Caulfield, Keith (19 травня 2019). Logic Scores Third No. 1 Album on Billboard 200 Chart With ‘Confessions of a Dangerous Mind’. Billboard (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  34. ↑ Lavin, Will (7 вересня 2020). Mac DeMarco teams with Yellow Days for psychedelic new track 'The Curse'. NME (брит.). Процитовано 11 серпня 2026.
  35. ↑ Yoo, Noah (28 жовтня 2020). Myd and Mac DeMarco Share New Song “Moving Men”: Watch the Video. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  36. ↑ songs, Richard S. HeTwelve; greatness, 53 cover versions-we rank all the tracks on Metallica’s epic Blacklist covers album in order of (12 серпня 2022). Every Metallica Blacklist cover ranked from worst to best. Louder (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  37. ↑ Bloom, Madison (17 листопада 2021). Jon Lent, Former Mac DeMarco Band Member, Sentenced to Jail for Sexual Assault. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  38. ↑ Reddit. www.reddit.com. Процитовано 11 серпня 2026.
  39. ↑ Cohen, Jonathan (4 січня 2023). Mac DeMarco Preps Instrumental LP Recorded During Road Trip. SPIN (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  40. ↑ Zellner, Xander (24 січня 2023). Hot 100 First-Timers: Mac DeMarco Debuts With 2019 Track ‘Heart to Heart’. Billboard (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  41. ↑ Mac DeMarco | Biography, Music & News. Billboard (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  42. ↑ Smith, Nadine. Mac DeMarco: One Wayne G. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  43. ↑ Petrusich, Amanda (11 серпня 2025). Is Mac DeMarco the Last Indie Rock Star?. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 11 серпня 2026.
  44. ↑ Mac DeMarco shares 2025 tour dates, teases new album. The FADER (англ.). Процитовано 11 серпня 2026.
  45. ↑ Ahmed, Aneesa (28 жовтня 2025). Mac DeMarco announces summer 2026 UK and European tour. NME (брит.). Процитовано 11 серпня 2026.
  46. ↑ Mac DeMarco Announces New Album 'Guitar' │ Exclaim!. Mac DeMarco Announces New Album 'Guitar' │ Exclaim! (амер.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2025. Процитовано 11 серпня 2026.
  47. ↑ Taysom, Joe (24 червня 2025). Mac DeMarco announces new album 'Guitar' and shares 'Home'. faroutmagazine.co.uk (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  48. ↑ а б Petrusich, Amanda (11 серпня 2025). Is Mac DeMarco the Last Indie Rock Star?. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 11 серпня 2026.
  49. ↑ Camp, Zoe (10 серпня 2015). Mac DeMarco Performs "No Other Heart" on a Rowboat in Far Rockaway. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  50. ↑ Larry Fisherman (27 серпня 2021). Mac Miller x Thundercat x Mac Demarco Full Session. Процитовано 11 серпня 2026 — через YouTube.
  51. ↑ Petrusich, Amanda (11 серпня 2025). Is Mac DeMarco the Last Indie Rock Star?. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 11 серпня 2026.
  52. ↑ Staff, Crack. 20 Questions: Mac DeMarco. Crack Magazine. Процитовано 11 серпня 2026.
  53. ↑ Kreps, Daniel (21 квітня 2023). Mac DeMarco Just Handed 199 Unreleased Songs to Fans. Rolling Stone (амер.). Процитовано 11 серпня 2026.
  54. ↑ Discogs. Mac Demarco Discography (англ.). Процитовано 26 листопада 2023.
  55. ↑ Discogs. Makeout Videotape Discography (англ.). Процитовано 26 листопада 2023.
  56. ↑ 2013 Nominees.
  57. ↑ 2014 Nominees.
  58. ↑ 2017 Nominees.
  59. ↑ The Rober Awards 2012 Music Poll | Rober Awards.
  60. ↑ The Rober Awards 2014 Music Poll | Rober Awards.

Посилання


Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).