Макасар

Макасар
Макасар
індонез. Makassar
	Герб Прапор герб прапор
Основні дані
	5°9′42.6956″ пд. ш. 119°26′10.1915″ сх. д. / 5.161859889° пд. ш. 119.436164306° сх. д.
Країна	Індонезія
Регіон	Південне Сулавесі
Столиця для	Південне Сулавесі і Sulawesi Selatan-Tenggarad
	Marosd, Gowad, Takalard ?
Поділ	Marisod, Mamajangd, Makassard, Ujung Pandangd, Tallod, Bontoalad, Manggalad, Kepulauan Sangkarrangd, Panakkukangd, Wajod, Ujung Tanahd, Tamalated, Biringkanayad, Tamalanread, Rappocinid ;
Засновано	1607
Статус міста	місто
Площа	175,77 км²
Населення	1 338 663 (2010)
Висота НРМ	15 м м
Назва мешканців	англ. Makassan
Міста-побратими	Констанца, Самаринда
Телефонний код	+62 411
Часовий пояс	UTC+8
GeoNames	1622785
OSM	r11243159 ·R
Міська влада
Вебсайт	makassar.go.id
Мапа
	Макасар Макасар (Індонезія)
	Макасар у Вікісховищі

Макасар, колишній Уджунґпанданґ (індонез. Kota Makassar) — місто в Індонезії, столиця провінції Південне Сулавесі. Найбільше місто в регіоні Східної Індонезії та п'ятий за величиною міський центр країни після Джакарти, Сурабая, Бандунґа й Медану. Розташоване у західній частині найпівденнішого півострова острова Сулавесі (Целебес), омиване Макасарською протокою. Більшість його мешканців складають буґійці (буґи, буґіси) — відгалуження малайського народу і близько споріднені з бургінезцями; далі йдуть корінні макасарці (макасари).

За прибуття португальців 16 століття, Макасар вже був значним портом, у якому розташовувався центр султанату Гова. Згодом влаштовану тут португальську військово-морську базу завоювала Нідерландська Ост-Індійська компанія, які побудували 1607 року торговий пост і з часом, 1667 року, скинули владу султана. Макасар залишався важливим портом у Нідерландській Ост-Індії, обслуговуючи регіони Східної Індонезії, а макасарські рибалки плавали аж на південь до узбережжя Австралії. Короткого часу після індонезійської незалежності, між 1946 та 1949 роками, Макасар був столицею Держави Східна Індонезія (індонез. Negara Indonesia Timur), підтримуваної нідерландцями, де також відбулося повстання.

Площа міста становить 175,77 квадратних кілометрів, а станом на 2020 рік у п'ятнадцяти адміністративних районах Макасару проживало близько 1,424 мільйона осіб. Його офіційна столична територія, відома як Маммінасата, з додаванням ще тридцяти трьох районів сусідніх округів, займає площу 2 666,63 км², та згідно з переписом 2020 року в ній проживало близько 2 698 915 осіб. За даними Національного агентства з планування розвитку, Макасар є одним із чотирьох основних центральних міст Індонезії, поряд з Меданом, Джакартою та Сурабая. За даними Банку Індонезії, Макасар посідає друге місце за вартістю комерційної нерухомості в Індонезії після Великої Джакарти. Наразі в Макасарі спостерігається дуже швидке економічне зростання, що перевищує середні темпи зростання Індонезії.

Сьогодні Макасар — велике приємне місто, головною пам'яткою якого є Форт Роттердам. Неподалік знаходиться водоспад Бантимурунґ. Головними продуктами, що йдуть на експорт, є гума, кава, ротанг, копра. Культурний осередок — Університет Гасануддіна, заснований 1956 року; головний виш східної Індонезії. В місті діє аеропорт. Якісні дороги сполучають місто з внутрішніми частинами острова.

Назви й етимологія

Назва Макасару португальці писали як Macáçar протягом своєї присутності 17 століття. Нідерландці писали назву як Makasser, і Makassar за свого правління над містом як частиною Нідерландської Ост-Індії. Зі здобуттям незалежності після Другої світової війни індонезійці зберегли нідерландське написання Makassar з подвійною літерою s, незважаючи на те, що індонезійська мова не має подвійних приголосних^[9]. 1 вересня 1971 року (і до 1999-го) місто було перейменовано відповідно до однієї з доколоніального назв міського форту Роттердам — Уджунґ-Панданґ (індонез. Jumpandang)^[9]. Рішення було прийнято тоді, коли Макасар розширювався з його початкових 21 км², охоплюючи сусідні землі, аби приглушити етнічний відтінок назви. Назва Уджунґ-Панданґ залишалася непоширеною серед місцевих жителів, і 13 жовтня 1999 назва повернулася до Макасар за президента Б. Ю. Хабібі, який сам був уродженцем Південного Сулавесі.

Місцевою макасарською мовою місто відоме як Манґкасара́, записуване ᨆᨀᨔᨑ письмом лонтара^[9], що традиційно використовується для написання макасарської, а також буґійського говору, яким також широко говорять у місті.

Управління

Виконавчим головою міста є мер, який обирається прямим голосуванням на п'ять років. Мерові допомагає заступник міського голови, який також є виборним посадовцем. У місті діють законодавчі збори, члени яких також обираються строком на п'ять років.

Адміністративні райони

Місто Макасар поділено на 15 адміністративних районів (кекаматан, kecamatan) і 153 міських селища (келурахан, kelurahan). Райони перераховано нижче із зазначенням їхніх площ і населення за даними перепису 2010^[10] та 2020 років^[11]. У таблиці також зазначено кількість адміністративних селищ (келурахан) у кожному районі.

Назва	Площа, км²	Населення Перепис 2010 року^[10]	Населення Перепис 2020 року	Кількість келураханів
Марісо	1.82	56,313	57,426	9
Мамаджанґ	2.25	59,133	56,049	13
Тамалате	20.21	169,890	180,824	11
Раппочіні	9.23	151,357	144,587	11
Макассар (округ)	2.52	81,901	82,067	14
Уджунґ Панданґ	2.63	27,206	24,526	10
Ваджо	1.99	29,670	29,972	8
Бонтоала	2.10	54,268	54,996	12
Уджунґ Танах	4.40	46,771	35,789	9
Острови Санґкарранґ	1.54	(а)	14,125	3
Талло	5.83	133,815	144,977	15
Панаккуканґ	17.05	141,524	139,590	11
Манґґала	24.14	117,303	146,724	9
Бірінґканая	48.22	167,843	209,048	11
Тамаланреа	31.84	101,669	103,770	8
Загалом	175.77	1,338,663	1,423,877	153

Примітка (а): Населення району островів Санґкарранґ 2010 року включено в дані по району Уджунґ Танах, з якого його потім виокремили.

Демографія

Релігія в Макасарі (2010)^[12]

Магометанство (87.19%)

Протестантство (8.17%)

Католицтво (2.82%)

Буддизм (1.26%)

Індуїзм (0.14%)

Конфуціанство та інше (0.42%)

Макассар — багатоетнічне місто, населене переважно буґісами і макасарами. Решту складають тораджи, мандари, бутонці, китайці та яванці. Поточне населення станом на 2020 рік становило приблизно 1,424 мільйона осіб, а у столичній зоні – 2,7 мільйона осіб.

Рік	1971	1980	1990	2000	2010	2020
Всього населення	434,766	708,465	944,372	1,130,384	1,338,663	1,423,877

Освіта

Макасарський державний університет
Університет Гасануддіна
Ісламський державний університет Алауддіна
Макасарський університет Мухаммадія
Мусульманський університет Індонезії
Політехнічний інститут торгового флоту Макасара
Авіаційний політехнічний інститут Макасара

2007 року міська влада почала вимагати, щоб усі спідниці школярок були нижчі за коліна^[13].

Див. також

Примітки

↑ Pasal 2 ayat (3) // Penetapan Perpu No. 2 Tahun 1964 tentang Pembentukan Dati I Sulawesi Tengah dan Sulawesi Tenggara menjadi Undang-Undang — 1964.
↑ Pasal 2 ayat (1) // Peraturan Pembentukan Daerah Tingkat I Sulawesi Selatan-Tenggara dan Daerah Tingkat I Sulawesi Utara-Tengah — 1960.
↑ ^а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3177.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р 2. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan Per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia // Peraturan Menteri Dalam Negeri Nomor 6 Tahun 2008 tentang Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan — С. 159.
↑ ^а ^б ^в ^г Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3178.
↑ ^а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3180.
↑ ^а ^б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3181.
↑ ^а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3179.
↑ ^а ^б ^в (англ.) Anthony Jukes, A Grammar of Makasar: A Language of South Sulawesi, Indonesia. Brill, 2019. p. xviv. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 9789004412668
↑ ^а ^б Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
↑ Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
↑ (індонез.) Population by Region and Religion: Makassar Municipality. BPS. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 серпня 2019.
↑ (англ.) Warburton, Eve (Січень–березень 2007). No longer a choice (вид. 89). Inside Indonesia. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 червня 2017.

Джерела

Британська енциклопедія [Архівовано 19 грудня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

Уюнґ-Панданґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
Туристичний путівник по Макасару від Wikivoyage

Це незавершена стаття з географії Індонезії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Найбільші міста Індонезії Дані Статистичного управління Індонезії за 2010 рік.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Джакарта Сурабая	1	Джакарта	Джакарта	9 588 198	11	Південний Тангеранг	Бантен	1 290 322	Бандунг Бекасі
	2	Сурабая	Східна Ява	2 765 487	12	Богор	Західна Ява	950 334
	3	Бандунг	Західна Ява	2 394 873	13	Батам	Острови Ріау	944 285
	4	Бекасі	Західна Ява	2 334 871	14	Пеканбару	Ріау	897 767
	5	Медан	Північна Суматра	2 097 610	15	Бандар-Лампунг	Лампунґ	881 801
	6	Тангеранг	Бантен	1 798 601	16	Паданг	Західна Суматра	833 562
	7	Депок	Західна Ява	1 738 570	17	Маланг	Східна Ява	820 243
	8	Семаранг	Центральна Ява	1 555 984	18	Денпасар	Балі	788 589
	9	Палембанг	Південна Суматра	1 455 284	19	Самаринда	Східний Калімантан	727 500
	10	Макасар	Південне Сулавесі	1 338 663	20	Тасікмалая	Західна Ява	635 464

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q19752986_citetype_Q328293"_data-entity-id="Q129567097">[https://peraturan.go.id/id/uu-no-13-tahun-1964_Pasal_2_ayat_(3)]_//_Penetapan_Perpu_No._2_Tahun_1964_tentang_Pembentukan_Dati_I_Sulawesi_Tengah_dan_Sulawesi_Tenggara_menjadi_Undang-Undang<span_class="wef_low_priority_links">_—_1964.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q129567097]]</div>-1] Pasal 2 ayat (3) // Penetapan Perpu No. 2 Tahun 1964 tentang Pembentukan Dati I Sulawesi Tengah dan Sulawesi Tenggara menjadi Undang-Undang — 1964.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q19752475"_data-entity-id="Q129566550">[https://peraturan.go.id/id/perppu-no-47-tahun-1960_Pasal_2_ayat_(1)]_//_Peraturan_Pembentukan_Daerah_Tingkat_I_Sulawesi_Selatan-Tenggara_dan_Daerah_Tingkat_I_Sulawesi_Utara-Tengah<span_class="wef_low_priority_links">_—_1960.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q129566550]]</div>-2] Pasal 2 ayat (1) // Peraturan Pembentukan Daerah Tingkat I Sulawesi Selatan-Tenggara dan Daerah Tingkat I Sulawesi Utara-Tengah — 1960.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q134593216">Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_300.2.2-2138_of_2025<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3177.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q134593216]]</div>-3] а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3177.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101758188"_data-entity-id="Q136375120">[https://web.archive.org/web/20121028135029/http://www.depdagri.go.id/pages/data-wilayah_2._Kode_dan_Data_Wilayah_Administrasi_Pemerintahan_Per_Provinsi,_Kabupaten/Kota_dan_Kecamatan_Seluruh_Indonesia]_//_Peraturan_Menteri_Dalam_Negeri_Nomor_6_Tahun_2008_tentang_Kode_dan_Data_Wilayah_Administrasi_Pemerintahan<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;159.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q136375120]]</div>-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р 2. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan Per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia // Peraturan Menteri Dalam Negeri Nomor 6 Tahun 2008 tentang Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan — С. 159.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q134593216">Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_300.2.2-2138_of_2025<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3178.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q134593216]]</div>-5] а ^б ^в ^г Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3178.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q134593216">Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_300.2.2-2138_of_2025<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3180.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q134593216]]</div>-6] а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3180.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q134593216">Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_300.2.2-2138_of_2025<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3181.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q134593216]]</div>-7] а ^б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3181.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q101757090"_data-entity-id="Q134593216">Indonesian_Minister_of_Home_Affairs_Decree_300.2.2-2138_of_2025<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3179.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q134593216]]</div>-8] а ^б ^в Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 3179.

[Jukes-9] а ^б ^в (англ.) Anthony Jukes, A Grammar of Makasar: A Language of South Sulawesi, Indonesia. Brill, 2019. p. xviv. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 9789004412668

[Biro_Pusat_Statistik_2011-10] а ^б Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.

[11] Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.

[Makassar_BPS_2015-12] (індонез.) Population by Region and Religion: Makassar Municipality. BPS. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 серпня 2019.

[Warburton-13] (англ.) Warburton, Eve (Січень–березень 2007). No longer a choice (вид. 89). Inside Indonesia. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 червня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]