YaChudo

Майкл Е. Браун

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Майкл Браун
англ. Michael E. Brown
Народився5 червня 1965[1] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гантсвілл, Алабама, США[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materвища школа Віргіл Гріссомd
Принстонський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьПланетна астрономія
ЗакладКаліфорнійський технологічний інститут
Науковий керівникHyron Spinradd[4] і Imke de Paterd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиБатигін Констянтин Юрійович[4]
Megan Schwambd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Першовідкривач низки транснептунових об'єктів, зокрема Ериди; позбавлення Плутона статусу планети
Нагороди

Премія Кавлі з астрофізики (2012)

премія Гарольда Юрі (2001)

Особ. сторінкаgps.caltech.edu/~mbrown Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Майкл Е. Браун у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Майкл Браун (англ. Michael E. Brown; 5 червня 1965) — американський астроном, професор планетної астрономії в Каліфорнійському технологічному інституті («Калтех») з 2003 року. У 2002—2003 роках був ад'юнкт-професором (англ. associate professor), а в 1997—2002 роках — доцентом (англ. assistant professor) у Каліфорнійському технологічному інституті[8].

Команда Майкла Брауна спромоглася відкрити багато транснептунових об'єктів (ТНО), зокрема карликову планету Ериду — єдиний ТНО більше Плутона. Майкла Брауна називають «людиною, яка вбила Плутон», адже саме з його ініціативи Плутон був позбавлений статусу планети[9]. У 2010 році Браун написав автобіографічну книгу «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче»[10].

У 2012 році за відкриття й опис об'єктів пояса Койпера був нагороджений престижною премією Кавлі[11].

У 2016 році Майкл Браун, Костянтин Батигін та їх колеги з Каліфорнійського технологічного інституту припустили існування дев'ятої повноцінної планети в Сонячній системі[12]. Браун оцінив імовірність її реального існування в 90 %.

Транснептунові об'єкти, відкриті Майклом Брауном

  • (126154) 2001 YH140 — 18 грудня 2001 року.
  • (126155) 2001 YJ140 — 20 грудня 2001 року.
  • Ая — 10 січня 2002 року.
  • (307251) 2002 KW14 — 17 травня 2002 року.
  • (119951) 2002 KX14 — 17 травня 2002 року.
  • (250112) 2002 KY14 — 19 травня 2002 року.
  • Квавар — 4 червня 2002 року.
  • Мані — 18 червня 2002 року.
  • 2002 QX47 — 26 серпня 2002 року.
  • (84522) 2002 TC302 — 9 жовтня 2002 року.
  • (84719) 2002 VR128 — 3 листопада 2002 року.
  • (208996) 2003 AZ84 — 13 січня 2003 року.
  • Кето — 22 березня 2003 року.
  • (120178) 2003 OP32 — 26 липня 2003 року.
  • Седна — 14 листопада 2003 року.
  • Орк — 17 лютого 2004 року.
  • (175113) 2004 PF115 — 7 серпня 2004 року.
  • Салація — 22 вересня 2004 року.
  • 2004 SC60 — 22 вересня 2004 року.
  • (120348) 2004 TY364 — 3 жовтня 2004 року.
  • Гаумея — 28 грудня 2004 року.
  • Ерида — 8 січня 2005 року.
  • 2005 EW318 — 8 березня 2005 року.
  • 2005 EX318 — 8 березня 2005 року.
  • Макемаке — 31 березня 2005 року.
  • 2005 GX206 — 11 квітня 2005 року.
  • 2005 GY206 — 11 квітня 2005 року.
  • 2005 GZ206 — 13 квітня 2005 року.
  • Дизномія — 10 вересня 2005 року.
  • (187661) 2007 JG43 — 10 травня 2007 року.
  • Гунгун — 17 липня 2007 року.
  • 2007 RT215 — 11 вересня 2007 року.
  • (315530) 2008 AP129 — 11 січня 2008 року.
  • 2008 ST291 — 24 вересня 2008 року.
  • 2008 SO266 — 24 вересня 2008 року.
  • 2008 SP266 — 26 вересня 2008 року.

Гіпотеза щодо існування дев'ятої планети

У січні 2016 року Браун разом зі своїм колегою по Калтеху астрономом Костянтином Батигіним висунули гіпотезу щодо існування Дев'ятої планети Сонячної системи — великої «повноцінної» розміром більше Землі і менше Нептуна[13]. 20 січня астрономи дали інтерв'ю, у якому описали використаний ними метод і міркування, висновком яких є існування Дев'ятої планети[14].

Цікаві факти

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1023506793 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ WorldCat — 1971.
  4. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ https://thesis.library.caltech.edu/5968/1/final_submitted.pdf
  6. ↑ NNDB — 2002.
  7. ↑ Michael E. Brown – NAS
  8. ↑ Brown, Michael. Curriculum vitae. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2006.
  9. ↑ Astronomer Who ‘Killed’ Pluto to Present Annual Science Lecture. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  10. ↑ Brown, Michael E. (2010). How I Killed Pluto and Why It Had It Coming. ISBN 978-0-385-53108-5
  11. ↑ Ученые из США и Германии стали лауреатами премии Кавли в 2012 году. РИА Новости. 1 июня 2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2 червня 2012.
  12. ↑ Konstantin Batygin, Michael E. Brown. Evidence for a Distant Giant Planet in the Solar System : [англ.] // The Astronomical Journal. — 2016. — Vol. 151, no. 2. — С. 22. — ISSN 1538-3881. — doi:10.3847/0004-6256/151/2/22.
  13. ↑ Evidence of a Ninth Planet. Youtube. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 12 вересня 2016.
  14. ↑ Scientists Find Hints Of A Giant, Hidden Planet In Our Solar System. NPR.org. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
  15. ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 7 вересня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).