Лосиці
| Лосиці | |
|---|---|
| Łosice | |
 | |
 | |
| Основні дані | |
| 52°13′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 22.717° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Регіон | Мазовецьке воєводство |
| Столиця для | Q11700950?  (колишній муніципалітет) |
| Магдебурзьке право | 1505 |
| Площа | 23,74 км² |
| Населення | 7191 (2011)[1] |
| · густота | 302 (2008[2]) осіб/км² |
| Висота НРМ | 157 м |
| Телефонний код | (48) 83 |
| Часовий пояс | UTC+1, Центральноєвропейський літній час, центральноєвропейський час, UTC+2 (Польща) |
| Номери автомобілів | WLS |
| GeoNames | 765976 |
| OSM | ↑3008372 ·R (Ґміна Лосіце) |
| SIMC | 0922120 |
| Поштові індекси | 08-200 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | losiceonline |
 | |
 Лосиці у Вікісховищі | |
Лоси́ці[3][4] (пол. Łosice) — місто в східній Польщі, на річці Точна, притоці Західного Бугу. Адміністративний центр Лосицького повіту Мазовецького воєводства.
Історія
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1428 року вперше згадується православна церква в селі[3]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву в селі 1580 роком[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які здебільшого розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 774 вірян[4].
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 3465 | 680 | 2455 | 330 |
| Жінки | 3726 | 680 | 2239 | 807 |
| Разом | 7191 | 1360 | 4694 | 1137 |
Примітки
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 396. (пол.)
- ↑ Константиновский уезд // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : [Б. и.], 1877. — Т. 7 : [в 2 вып.] / изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта, вып. 2 : Малоруссы Югозападного края, разд. «Статистические данные о Малорусском населении: Югозападный край». — С. 374. — [265] (343—608) с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).