Лоррейн Ґері
| Лоррейн Ґері | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. Lorraine Gottfried |
| Народилася | 16 серпня 1937[1] (89 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Громадянство | |
| Діяльність | телеакторка, кіноакторка |
| Alma mater | Колумбійський університет |
| Роки діяльності | 1967[2] — 1987 |
| У шлюбі з | Sid Sheinbergd[3] |
| IMDb | nm0308882 |
Лоррейн Ґоттліб (* 16 серпня 1937), більш відома під сценічним псевдонімом Лоррейн Ґері (Lorraine Gary) — американська акторка та феміністична активістка. Найбільш відома за роллю Еллен Броді у серії фільмів «Щелепи». Також знялася у стрічках «1941» та «Автомийка» (Car Wash).
Ранні роки
Лоррейн Ґоттліб народилася в районі Форест-Гіллс, Квінз (Нью-Йорк), у родині Белль та Джорджа Ґоттлібів; її батько працював менеджером у сфері шоу-бізнесу.
У ранньому віці вона разом із сім'єю переїхала до Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія, де й виросла. У віці 16 років здобула нагороду як найкраща акторка на конкурсі в престижному театрі Pasadena Playhouse. Їй запропонували стипендію для навчання в Пасадені, однак вона відмовилася і замість цього вступила до Колумбійського університету, де вивчала політологію[5].
Кар'єра
Будучи довічною членкинею Акторської студії (Actors Studio)[6], Лоррейн Ґері розпочала свою акторську кар'єру наприкінці 1960-х, знімаючись у гостьових ролях у кількох популярних телешоу. Серед них: «Нічна галерея» (Night Gallery), «Драгнет 1968» (в епізоді під назвою «The Big Shipment»), «Макклауд» (McCloud), «Убивства Маркуса-Нельсона» (пилотний епізод серіалу «Коджак»), а також «ФБР» (The F.B.I.). Свою першу значну акторську роль вона отримала як запрошена зірка у семи епізодах телесеріалу «Айронсайд» (Ironside), зокрема в епізоді «Том Дейтон серед нас», де зіграла тимчасову бібліотекарку міс Керк, та в епізоді «У пошуках художника» — у ролі жінки з алкогольною залежністю, яка могла бути причетною до вбивства[7].
Вона втілила образ матері сімейства Еллен Броді у фільмах «Щелепи», «Щелепи 2» та «Щелепи: Помста». За роль у фільмі «Щелепи: Помста» Ґері була номінована на премію «Сатурн» у категорії «Найкраща акторка», що зробило її акторкою з найбільшою кількістю появ у цій кінофраншизі.
Серед її кіноролей поза франшизою «Щелепи» — фільми «Я ніколи не обіцяла тобі трояндового саду» (I Never Promised You a Rose Garden), «Тільки ти і я, хлопчина» (Just You and Me, Kid) та «Від нуля до шістдесяти» (Zero to Sixty).
Окрім акторської діяльності, Ґері володіла продюсерською компанією New Hope Productions, яка займалася створенням телевізійних програм.
У 2026 році вона погодилася взяти участь у документальному фільмі «Акула, що ричала» (The Shark that Roared) — ретроспективній стрічці, присвяченій створенню та впливу фільму «Щелепи: Помста» на попкультуру[8].
Громадська діяльність
Ґері є членкинею Консультативного комітету з прав жінок організації Human Rights Watch, для якої вона виступила продюсеркою і режисеркою серії з 14 навчальних відеозаписів. Вона також є членкинею Консультативної ради журналу Ms. та організації Girls Learn International[9].
У 1995 році разом із чоловіком Лоррейн Ґері була удостоєна Гуманітарної премії Центру Симона Візенталя[10].
Особисте життя
19 серпня 1956 року у віці 19 років Лоррейн Ґотліб одружилася з керівником індустрії розваг Сідні Шейнбергом. У шлюбі народила двох синів — Джонатана Дж. та Вільяма Девіда[11].
Вона припинила акторську кар'єру після участі у фільмі «1941» (1979), ненадовго повернувшись на екрани лише для того, щоб знову зіграти роль Еллен Броді у фільмі «Щелепи: Помста» (1987). Її сини, Вілл Шейнберг та Джонатан Шейнберг, обидва є кінопродюсерами.
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Роль | Примітки |
| 1975 | Щелепи | Еллен Броді | |
| 1976 | Автомийка | Істерична пані | |
| 1977 | Я ніколи не обіцяла тобі трояндового саду | Естер Блейк | |
| 1978 | Від нуля до шістдесяти | Біллі-Джон | |
| 1978 | Щелепи 2 | Еллен Броді | |
| 1979 | Тільки ти і я, хлопчина | Шірлі | |
| 1979 | 1941 | Джоан Даґлас | |
| 1987 | Щелепи: Помста | Еллен Броді | Номінація на премію «Сатурн» за найкращу жіночу роль |
Телебачення
| Рік | Назва українською | Роль | Назва епізоду / Примітки |
| 1967 | Драгнет | Місіс Френк | «Велика партія» |
| 1967 | Вірджинець | Марта Янг | «Без милосердя» |
| 1968 | Айронсайд | Ненсі Левін / Медсестра Грін | «Усе за один день роботи», «Частки секунди до епітафії: Частини 1 і 2» |
| 1969 | Айронсайд | Леона Стюарт | «У пошуках художника» |
| 1969 | Вірджинець | Лора | «Чужинець» |
| 1969 | Найменування гри | Карла Фрейзер | «Втеча до легких грошей» |
| 1969 | Сміливці: Захисники | Маргарет Шіхан | «Пляшка доброго віскі на Різдво» |
| 1970 | Сміливці: Нові лікарі | Д-р Меріон Лестер | «Якщо я не можу співати, я буду слухати» |
| 1970 | Макклауд | Джоан Стенфорд | «Крадіжка коней на П'ятій авеню» |
| 1970 | Міжнародний аеропорт Сан-Франциско | Джені | «Висока ціна кошмарів» |
| 1970 | Чоловіки з Шайло | Місіс Нельсон | «Ганна» |
| 1970 | Айронсайд | Патріша Керк / Елейн Поттер | «Том Дейтон серед нас», «Ноель збирається летіти» |
| 1971 | Місто | Вікторія Юлісс | Телевізійний фільм |
| 1971 | О'Хара, Казначейство США | Місіс Мадрид | «Операція: Кристальні джерела» |
| 1971 | Оуен Маршалл, адвокат | Норма Прюітт | «Самотній берег» |
| 1971 | Макміллан і дружина | Конні | «Чоловіки, дружини та вбивці» |
| 1972 | Моніка Фонтейн | «Поліцейський року» | |
| 1972 | Гек Ремсі | Белла Ґрант | «Таємниця зеленої пір'їни» |
| 1972 | Нічна галерея | Барбара Морган | «Вона складе тобі компанію» |
| 1973 | Оуен Маршалл, адвокат | Енні Гаркер | «Вони мають когось звинуватити» |
| 1973 | Спільники у злочині | Марджері Джордан | Телевізійний фільм |
| 1973 | Широкий світ розваг ABC | Ліз Елліотт | «Злодій у серці» |
| 1973 | Айронсайд | Еллен Віллс | «Крихкий картковий будинок» |
| 1973 | ФБР | Енджела Нортон | «Сповідь» |
| 1973–74 | Коджак | Рут Ґарднер | «Убивства Маркуса-Нельсона» (пілот), «Розплата з убивцею» |
| 1974 | Моліться за диких котів | Лайла Саммерфілд | Телевізійний фільм |
| 1974 | Маркус Велбі, лікар медицини | Джин Вейнрайт | «Пограбування» |
| 1974 | Новобранці | Лінн Корі | «Гучний грім» |
| 1975 | Людина ззовні | — | Телевізійний фільм |
| 1976 | Рабин Ланігана | Майра Ґален | «У п'ятницю рабин спав допізна» |
| 1978 | Катастрофа | Емілі Малрей | Телевізійний фільм |
Примітки
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Natale R. Sidney Sheinberg, MCA/Universal Exec Who Nurtured Steven Spielberg, Dies at 84 — New York, Los Angeles, CA: Penske Media Corp., 2019. — ISSN 0042-2738
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lorraine Gary. New Castle News. 1 липня 1978. с. 8. Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ A player's place : the story of the Actors Studio : Garfield, David : Free Download, Borrow, and Streaming. Internet Archive (англ.). Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ "Ironside" In Search of an Artist (TV Episode 1969) - IMDb. Архів оригіналу за 23 лютого 2025. Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ Lorraine Gary. The Sun. 28 липня 1975. с. 26. Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ Lorraine Sheinberg. Feminist Majority Foundation (амер.). Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ Archives, L. A. Times (12 січня 1995). Humanitarian: Sheinbergs to Receive Award Sunday. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 1 серпня 2026.
- ↑ LLC, Sussex Publishers (1992–02). Spy (англ.). Sussex Publishers, LLC.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).