Крушанівка
| село Крушанівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Староушицька селищна територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020270060084146 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII ст. |
| Населення | ▼555 (станом на 01.01.2025) |
| Площа | 1,87 км² |
| Густота населення | 410,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32390 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′17″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.93278° сх. д. |
| Водойми | р.Верховина |
| Відстань до обласного центру |
130 км |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32300, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Крушанівка |
| Карта | |
Крушанівка | |
Крушанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Крушані́вка — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва
По берегах місцевого струмка росли буйні зарослі крушини, старожили пригадували, що саме серед цих кущів була побудована перша хата. І саме назва цих кущів і дала найменування селу — «Крушанівка». Історично початково зафіксована назва «Крушинівка» у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. Назва Крушанівка зафіксована вже 1925 року у виданій у Вінниці книжці «Населені місця Поділля».
Географія
Крушанівка розташована на пологій низині, розділеній невеликим струмком на дві частини. Територія села на півночі примикає до села Нефедівці, а на схід і захід від нього лежать Рункошів та Ленівка, знаходиться за 33 км автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.
Історія
В документальних джерелах вперше згадується у першій половині XVIII століття, приписаним до Китайгородської єпархії.
У 1853 року на кошти прихожан і місцевого священика Івана Надольського, який пожертвував понад 3000 рублів, тут було збудовано кам'яну церкву, а в 1860 році відкрито школу грамоти.[1]
Із книжки Віктора Гульдмана «Помісне землеволодіння в Подільській губернії», виданій 1898 року, довідуємося, що Крушинівка належала спадкоємцям грецької підданої Лукії Кумбарі, власниця мешкала в Одесі, а маєток перебував у керуванні капітана Генерального штабу Павла Аристовича Коцебу.[2]
У 1900 році з'явилося нове приміщення церковно-парафіальної школи, де навчалось 37 учнів з 148 дітей шкільного віку.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
З серпня 1920-го створюється Крушанівський сільський комітет незаможних селян. Першим його головою був обраний Заболотний Аксентій. 20 серпня засновано Крушанівський ревком (Посітко Єфрем). 28 січня 1921 р. в селі було організовано сільську Раду, яку чолив Погребняк Наум Андрійович.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Кам'яна церква, що збудували в 1853 року на кошти прихожан і місцевого священника Івана Надольського і справу якого продовжив його син Євтихій, а далі внук Арсеній та правнук Михайло. Останнього в роки терору розстріляли за наказом НКВС за відмову зректися від віри.
1960 року до складу села увійшло село Яр-Крушанівський.
24 лютого 1984 року тодішній колгосп було визнано переможцем у Всесоюзному змаганні за успішне виконання державного плану економічного і соціального розвитку СРСР і нагороджено.
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної територіальнаої громади[3], до цього органом місцевого самоврядування була Крушанівська сільська рада.
Населення
1900 році в селі проживало 1250 чоловік і було 294 двори.
У 1901 році населення — українці, православні, 619 душ чоловічої статі та 631 душа жіночої статі, католиків — до 140 душ і євреїв — понад 50 душ обох статей.
За Всесоюзним переписом 1939 року у селі проживало 1443 жителі.
У 2010 році населення становить 765 осіб (з 330 дворів).
Економіка та інфраструктура
В селі працюють дев'ятирічна школа І-ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, медпункт. Проводиться розробка піщаного кар'єра і каменоломень білого вапняку та діє на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».
Збудовано майданчик для міні-футболу нового покоління зі штучним покриттям. Існує сільська команда «Титан», яка бере участь у районній першості з футболу.
Історико-архітектурні пам'ятки
- Церква Успіння; Церква збудована, ймовірно, у першій половині XVIII ст. В 1740 р. — триповерхова дерев'яна споруда, дах солом'яний. Нову кам'яну споруду зведено у 1834–1853 рр. Розміри її 24,5×12,1 м, висота дзвіниці 29,1 м.
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні;
- Пам'ятник жертвам голодомору.
Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На південь від села розташований Брідок.
Крушанівському яру є джерело, яке місцеві називають «Ринва». Також, можна добратися до «Молочного каменя», звідти відкриється неймовірний краєвид на Совий та Крушанівський яри.
Відомі люди
Уродженці
- Лавський Анатолій Йосипович — керівник міськрайонного управління Держпродспоживслужби.[4]
Проживали, перебували
- Надольський Михайло — священик, якого радянська влада виселила з Крушанівки, ув'язнила і згодом розстріляла.
- Гінзеровський Олександр — підприємець, керівник ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Успенська церква -
Центральна вулиця -
Будинок культури -
Старостат -
Крамниці -
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Історія села Крушанівка станом на 1900 р.
- ↑ БЕЗ ТУРИСТИЧНИХ АМБІЦІЙ, АЛЕ ІЗ ВЕЛИЧЕЗНОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО СЕЛА.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ МАЮ НАДІЙНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕКТИВ.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання
- Крушанівська церква у книжці Жарких М. І. «Храми Поділля» [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.];
- Загальні відомості про сільраду
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. Том 2. — Видавництво політичної літератури України. — К.: 1969. — с.484-488.
| Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
