Кислота Каро
| Пероксомоносульфатна кислота | |
|---|---|
Шаро-стрижнева модель молекули
| |
| Інші назви | Кислота Каро надсульфатна кислота Пероксомоносульфатна кислота |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7722-86-3 |
| PubChem | 2754594 |
| Номер EINECS |
231-766-6 |
| ChEBI |
29286 |
| SMILES | O=S(=O)(O)OO |
| InChI | 1/H2O5S/c1-5-6(2,3)4/h1H, (H,2,3,4) |
| Номер Ґмеліна |
101039 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | H2SO5 |
| Молярна маса | 114,04 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Кристали без кольору |
| Густина | 1,7—1,8 г/см3, тверде тіло[1] |
| Ткип | розкладається |
| Розчинність (вода) | добре розчинна |
| Структура | |
| Координаційна геометрія |
тетраедрична |
| Небезпеки | |
| Головні небезпеки | |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Кислота́ Каро́ (перо́ксомо́носульфа́тна кислота́, надсульфа́тна кислота́) — неорганічна сполука, що належить до класу надкислот.
Зовнішній вигляд
Безбарвні кристали. Температура плавлення 45 °C.
Історія відкриття
Її відкрив німецький хімік Генріх Каро в кінці XIX століття.
Отримання
- Реакція хлорсульфонової кислоти і пероксиду водню:
- Реакція персульфату калію і сульфатної кислоти[2]:
- Взаємодією концентрованих пероксиду водню і сульфатної кислоти:
Хімічні властивості
- Окисляє анілін до нітробензену.
- Окисляє йодид іон до йоду.
- З ацетоном дає перекис ацетону.
Токсикологія і безпека
Пероксомоносульфатна кислота є сильним окисником, і багато органічних речовин при контакті з нею спалахують.
Застосування
Пероксомоносульфатну кислоту вживають для дезінфекції (наприклад, басейнів), а її солі металів з лугами застосовують при делігніфікації деревини.
Амонійні, калійні і натрієві солі кислоти Каро служать як ініціатори радикальної полімеризації у травленні, покращенні ґрунту і знебарвленні масел. Пероксомоносульфат калію KOSO 2OOH використовується як окислювач.
Див. також
Примітки
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2006. Процитовано 19 серпня 2006.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Карякін Ю. В., Ангелов И. И. Чистые химические вещества М., Химия, 1974 с 178–179
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).