YaChudo

Кафе гурман

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Кафе гурман
Кафе гурман з крем-брюле і морозивом
ПоходженняФранція Франція
Входить у національні кухніфранцузька кухня Редагувати інформацію у Вікіданих
Необхідні компонентиеспресо, міньярдизи

Кафе́ гурма́н (фр. café gourmand) — спосіб подання кави поширений у Франції, що поєднує в одній страві традиційну каву (зазвичай філіжанку еспресо) та асорті з щонайменше трьох різних мінідесертів (міньярдизів)[1]. Ресторани часто змінюють комбінацію десертів, що додає цій страві елемент сюрпризу[2].

Історія

Концепцію кафе гурман створили 1985 року для французької мережі рибних ресторанів La Criée[2][3]; за іншими даними — 1990 року[4]. Ідея належала ресторанному консультантові Бернарові Бутбулю та керівникові мережі Ерве Гурлауену[3]. Прагнучи продавати більше десертів, вони взяли за зразок міньярдизи (дрібні тістечка і солодощі), які ресторани високої кухні безкоштовно подають до кави[2].

На початку 21 століття концепція набула широкого поширення у Франції[2][4][5]. За оцінкою видання Capital, станом на 2019 рік, у Франції вже продавалося 1,25 млрд порцій кафе гурман на рік[2] (за іншою оцінкою — 350 мільйонів порцій[4]).

Особливості

Порівняно з повноцінним десертом кафе гурман менше обтяжує сумління з погляду дієти й дає змогу заощадити час, оскільки його подають разом із кавою. Для ресторатора така страва вигідніша за окремий десерт, проте менш вигідна, ніж просто кава[5]. Оскільки випічка десертів у Франції вимагає вагомих інвестицій, більшість мінідесертів для кафе гурман, що їх подають у ресторанах, — продукція промислового виробництва або, рідше, пекарень, що на цьому спеціалізуються[2].

Склад

Чітких вимог до складу немає; зазвичай це від трьох до п'яти мінідесертів[6]. Еспресо зазвичай супроводжують заварні тістечка, невеликі шоколадні фондани, мініпорції крем-брюле чи пана-коти, маленькі шматочки тарту, кулька морозива, канеле, тирамісу, печиво (наприклад, спекулос) або макарон[3][6].

Галерея

Примітки

  1. ↑ Charles Timoney (25 липня 2007). Top 10 French delicacies. The Guardian. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 10 жовтня 2026.
  2. ↑ а б в г д е Gabriel Haurillon (29 березня 2019). Les jolies marges du café gourmand (фр.). Capital. Процитовано 10 жовтня 2026.
  3. ↑ а б в Sophie Merle (21 лютого 2019). Café gourmand : la poule aux œufs d'or des restaurateurs (фр.). RTL. Процитовано 10 жовтня 2026.
  4. ↑ а б в Le triomphe bien français du café gourmand (фр.). Les Échos. 29 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2026.
  5. ↑ а б Le « café gourmand » en vogue. Le Figaro (фр.). 28 травня 2009. Процитовано 10 жовтня 2026.
  6. ↑ а б Adrian Chiercego. What is a Café Gourmand?. Taste France Magazine. Процитовано 10 жовтня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).