Капрі

Капрі
Capri
Вигляд Капрі з моря
Карта
Географія
40°33′00″ пн. ш. 14°14′00″ сх. д. / 40.55° пн. ш. 14.233333333333° сх. д.
Місцерозташування	Неаполітанська затока
Акваторія	Тірренське море
Група островів	Campanian Archipelagod
Площа	10,2  км²
Довжина	6,3 км
Ширина	2,7 км
Найвища точка	589 м
Країна
Італія
Регіон	Кампанія
Адм. одиниця	Неаполь
Населення	12 200 (2002)
Капрі Капрі (Італія)
Капрі у Вікісховищі

Ка́прі (італ. Capri) — острів у Тірренському морі (частина Середземного моря), що входить до складу Італійської провінції Неаполь в регіоні Кампанія. Популярний морський курорт ще з часів Римської республіки.

Головним містом є однойменний населений пункт — Капрі, до нього примикають дві гавані — Маріна-Піккола й Маріна-Гранде. Ще одним значним містом є Анакапрі. На північному узбережжі перебуває одна з найпопулярніших пам'яток острова — Блакитний грот.

Острів Капрі знаходиться в південній частині Неаполітанської затоки, приблизно за 10 км на південний захід від краю Соррентського мису. Площа острова становить приблизно 10,2 км². Він кардинально відрізняється від своїх вулканічних сусідів Іскії та Прочиди. З геологічної точки зору острів є безпосереднім продовженням вапнякового Соррентійського півострова, від якого він відокремився внаслідок тектонічного розлому та занурення суходолу в плейстоцені. Капрі складається переважно з мезозойських вапняків та доломітів. Морська ерозія в поєднанні з карстовими процесами сформувала крутий, драматичний рельєф із вертикальними кручами, що обриваються в море. Найвищою точкою є гора Монте-Соларо (589 м).

Візитівкою острова є Фараньйоні — три величні вапнякові скелі-останці заввишки до 109 м, що стирчать із води біля південно-східного узбережжя. Карстова активність також утворила численні морські печери, серед яких світову відомість здобув Блакитний грот (довжина 54 м). Унікальне блакитно-кобальтове світіння води всередині гроту виникає завдяки заломленню сонячного світла, яке проходить через підводне вікно у вапняковій товщі.

Незважаючи на обмежену площу, флора Капрі нараховує понад 850 видів рослин. Сухі вапнякові ґрунти сприяють розвитку посухостійкої рослинності: карликового маквісу, деревоподібного молочаю, материнки, розмарину та дикого пальмового хамеропса. На скелястих кручах росте рідкісна ендемічна кам'яна волошка Капрі (Centaurea sempervirens).

Найвідомішим представником фауни є стінна ящірка Фараньйоні (Podarcis siculus coeruleus). Цей унікальний меланістичний підвид живе виключно на ізольованих скелях Фараньйоні. Завдяки еволюційній адаптації до темних вапнякових скель її черево та спина набули насиченого темно-синього забарвлення. Острів також слугує важливим пунктом відпочинку для перелітних птахів, а на його кручах гніздяться буревісники середземноморські (Calonectris diomedea).

Грецький географ Страбон висловив припущення, що колись Капрі був частиною материка. Згодом його гіпотеза була підтверджена численними археологічними дослідженнями. Місто було населене ще з давніх часів^[1]. Светоній пише, що при побудові вілли для Августа були знайдені людські кістки і кам'яна зброя. Сучасні дослідження свідчать, що люди населили цю територію ще в епоху палеоліту або неоліту. За часів античності острів колонізували греки. Страбон писав у своїй «Географії», що вони заснували два міста, які потім перетворилися у одне^[2].

До 29 року до н. е. острівець належав Неаполю, союзнику Рима. Згодом імператор Октавіан Август, якого вразила краса Капрі, виміняв його у неаполітанців і побудував там свою резиденцію. Проте найбільше часу на Капрі проводив наступник Октавіана Тиберій. У 27 році він там взагалі оселився і жив до смерті, 10 років. Там Тиберій наказав побудувати для нього 12 вілл^[1]. Светоній у своєму творі «Життя дванадцяти цезарів» описує, що на острові імператор віддавався педофілії та наказував страчувати всіх без розбору. Принцепс тільки двічі ненадовго повернувся до Рима^[3]. У 182 році імператор Коммод заслав на Капрі свою сестру Луціллу, де вона згодом була вбита.

Після падіння Західної Римської імперії Капрі знову став домініоном Неаполя і часто атакувався піратами. У 866 році король Людовик II передав острів Амальфі у подяку за звільнення єпископа з полону^[1]. Згодом Капрі переходив з рук у руки різних племен і народів. У той час він найбільше піддавався піратським атакам. 1528 року його придбав Дж. Пеллегріно. За часів правління Карла V на острів двічі нападав турецький флот.

У XIX ст. Капрі використав як військовий гарнізон Наполеон I, хоча будівництво військових об'єктів погано впливало на стан архітектурних пам'яток. 1808 року острів відбили британці^[1], а після закінчення Наполеонівських війн він перейшов у власність династії Бурбонів, яка володіла Неаполем. У XIX і XX століттях Капрі відвідало багато відомих людей, зокрема Норман Дуглас, Фрідріх Альфред Крупп, Крістіан Вільгельм Аллерс, Еміль Адольф фон Берінг, Аксель Мунте, Михайло Коцюбинський, Максим Горький і Володимир Ленін.

За підсумками останнього перепису Національного інституту статистики Італії (ISTAT) 2021 року, постійне населення острова становило 13515 осіб. Адміністративно територія розділена між двома комунами: однойменним містом Капрі, де зареєстровано 6739 мешканців, та комуною Анакапрі, розташованою на височині, з населенням 6776 осіб. Демографічна ситуація на острові характеризується стабільністю з високою часткою літніх людей. Завдяки світовому туристичному статусу реальна кількість людей на Капрі влітку зростає в кілька разів.^[4]

Капрі є відомим туристичним курортом, який часто відвідують італійці і люди з інших країн. Особливої популярності у плані туризму острів набув у 1950-х роках. Влітку острів часто відвідують туристи, особливо екскурсанти із Наполі та Сорренто. Проте в останні роки впроваджуються деякі обмеження для туристів на відвідування острова. Так, починаючи з 22 червня 2024 року, запроваджено тимчасову заборону на відвідування острова з туристичною метою. Як зазначає агентство AFP, влада острова пояснює це рішення «надзвичайною ситуацією», що пов'язана з нестачею питної води^[5].

Галерея острова Капрі
Вілли на острові  Панорама центру міста Капрі  Вигляд із Монте Соларо  Капрі із висоти пташиного польоту  Море на Капрі  Вигляд із вілли Августа  Блакитний грот — один із символів острова

• Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
• Панорами Капрі [Архівовано 30 грудня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
• Capri: Hotels and insider tips. Island of Capri, Italy [Архівовано 25 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Città di Capri — Ambiente e Territorio
• Ente Nazionale Italiano per il Turismo (Capri Nature)
• Gazzetta Ufficiale della Repubblica Italiana — Popolazione legale al 31 dicembre 2021 (D.P.R. 2023)
• Isle of Capri Italy (англ.)
• ISTAT — Risultati del Censimento permanente della popolazione e delle abitazioni
• Società Geologica Italiana — Geologia di Capri