YaChudo

Кальцитонін

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Кальцитонін
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CALCA, CT, CGRP-I, CGRP-alpha, KC, PCT, calcitonin related polypeptide alpha, CGRP, CGRP1, CALC1
Зовнішні ІД OMIM: 114130 MGI: 2151253 HomoloGene: 88401 GeneCards: CALCA
Реагує на сполуку
Calcitonin receptor[1]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001033952
NM_001033953
NM_001741
NM_001378949
NM_001378950
NM_001033954
NM_007587
NM_001289444
NM_001305616
RefSeq (білок)
NP_001029125.1
Локус (UCSC) Хр. 11: 14.97 – 14.97 Mb Хр. 7: 114.23 – 114.24 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кальцитоні́н (англ. Calcitonin related polypeptide alpha) — білок, який кодується геном CALCA, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 141 амінокислот, а молекулярна маса — 15 467[5]. При розщепленні синтезованого білка утворюється гормон, який секретують С-клітини (парафолікулярні клітини) щитоподібної залози та який бере участь в регуляції обміну кальцію у людини та у багатьох тварин.[6] Кальцитонін — антагоніст паратгормону; основний ефект кальцитоніну — зниження рівня Ca2+ в крові.[7] Проте біологічне значення кальцитоніну в регуляції кальцієвого гомеостазу незначне, тому хворі, яким виконується тотальна тиреоїдектомія не відчувають значного впливу зниження рівня кальцитоніну. Кальцитоні́н — онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8]

Історія

Кальцитонін був вперше описаний в 1962 дослідниками Гарольдом Коппом та Барбарою Чейні (англ. Cheney).[9] На той час вважалось, що кальцитонін секретують клітини паращитоподібної залози, лише через деякий час було встановлено роль парафолікулярних клітин.[10]

Біосинтез та регуляція

Кальцитонін синтезується внаслідок протеолітичного розщеплення великого препропептиду, який кодує ген. Цей ген належить до суперродини протеїнів-попередників, з яких також утворюються бета-амілоїд, асоційований з геном кальцитоніна пептид, а також попередник адреномедуліну. Стимуляція секреції кальцитоніну відбувається при значному підвищенні кальцію в крові. Поряд з цим, пептидні гормони шлунково-кишкового тракту та нейропептиди також чинять сильну стимулюючу дію.[11]

Структура

Кальцитонін — це поліпептидний гормон, що складається з 32 амінокислот та має молекулярну масу 3454.93 Да. Його структура складається з однієї альфа-спіралі.[12]

Послідовність амінокислот кальцитоніну лосося та людини[13]:

  • Лосось: Cys-Ser-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Val-Leu-Gly-Lys-Leu-Ser-Gln-Glu-Leu-His-Lys-Leu-Gln-Thr-Tyr-Pro-Arg-Thr-Asn-Thr-Gly-Ser-Gly-Thr-Pro
  • Людина: Cys-Gly-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Met-Leu-Gly-Thr-Tyr-Thr-Gln-Asp-Phe-Asn-Lys-Phe-His-Thr-Phe-Pro-Gln-Thr-Ala-Ile-Gly-Val-Gly-Ala-Pro

В порівнянні з лососем, кальцитонін людини відрізняється 16 залишками.

Рецептор

Кальцитонін зв'язується зі специфічним кальцитоніновим рецептором, який належить до родини G-білокспряжених рецепторів. Сигнальними шляхами клітини активуються функції необхідних білків.

Клінічне значення

Кальцитонін — діагностичний та прогностичний онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8] Крім того, підвищений рівень кальцитоніну при цій злоякісній пухлині призводить до виникнення симптомів паранеопластичного синдрому: нудоти, блювання та діареї.

Див. також

Література

Примітки

  1. ↑ Сполуки, які фізично взаємодіють з кальцитонін переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. ↑ Human PubMed Reference:.
  3. ↑ Mouse PubMed Reference:.
  4. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1437 (англ.) . Процитовано 16 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ UniProt, P01258 (англ.) . Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  6. ↑ Costoff A. Sect. 5, Ch. 6: Anatomy, Structure, and Synthesis of Calcitonin (CT). Endocrinology: hormonal control of calcium and phosphate. Medical College of Georgia. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 7 серпня 2008.
  7. ↑ Boron WF, Boulpaep EL (2004). Endocrine system chapter. Medical Physiology: A Cellular And Molecular Approach. Elsevier/Saunders. ISBN 1-4160-2328-3.
  8. ↑ а б Мішалов В.Г., Дінець А.В. (2014). Медулярний рак щитоподібної залози. Хірургія дитячого віку. 3—4 (44—45): 108—113.
  9. ↑ Copp DH, Cheney B (Січень 1962). Calcitonin-a hormone from the parathyroid which lowers the calcium-level of the blood. Nature. 193 (4813): 381—2. doi:10.1038/193381a0. PMID 13881213.
  10. ↑ Hirsch PF, Gauthier GF, Munson PL (Серпень 1963). Thyroid hypocalcemic principle and recurrent laryngeal nerve injury as factors affecting the response to parathyroidectomy in rats. Endocrinology. 73 (2): 244—252. doi:10.1210/endo-73-2-244. PMID 14076205.
  11. ↑ Власов І. Біологічна роль кальцитоніну : [рос.].
  12. ↑ PDB 2GLH 2GLH; Andreotti G, Méndez BL, Amodeo P, Morelli MA, Nakamuta H, Motta A (Серпень 2006). Structural determinants of salmon calcitonin bioactivity: the role of the Leu-based amphipathic alpha-helix. J. Biol. Chem. 281 (34): 24193—203. doi:10.1074/jbc.M603528200. PMID 16766525.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 2 серпня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).