Зубці (страва)
| Тип | каша |
|---|---|
| Походження | Україна |
| Входить у національні кухні | українська кухня |
| Необхідні компоненти | ячмінний солод, вода |
Зубці — традиційна українська страва з ячменю. Для її приготування використовували очищені або пророщені зерна ячменю, які після відповідної підготовки варили. У традиційній кухні зубці могли готувати з конопляним або маковим молоком. Страва мала солодкуватий смак і належала до страв, які вважалися ласощами[1][2]
Зубці згадуються в етнографічних описах української кухні XIX століття, а також в «Енеїді» Івана Котляревського[2][3].
Назва
Назва «зубці» засвідчена в українських лексикографічних та етнографічних джерелах. У Словнику української мови в 11 томах слово «зу́бці» подано як іменник множини з позначкою «кул., заст.» та визначено як «страву з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених». Як ілюстрацію словник наводить рядок з «Енеїди» Івана Котляревського: «На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу»[3].
Таке саме значення зафіксоване раніше у Словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка.[4] У словниковій статті «зубець» множинну форму «зубці» визначено як назву страви з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених; серед джерел словник посилається, зокрема, на етнографічні матеріали Павла Чубинського та Миколи Маркевича, а також на «Енеїду» Котляревського[3]
В Етимологічному словнику української мови назву «зубці́» пов'язано з варіантом «зи́бці», що означав товчений ячмінь, який варили у воді; у словнику також зазначено фонетично близьку назву «зубці» та варіант «зубчики»[5].
Приготування
Основою зубців був ячмінь. За описом Лідії Артюх, для страви використовували пророщений (окільцьований) ячмінь, який висушували, підсмажували, а потім варили як кашу. Зубці належали до групи традиційних страв із використанням солоду, поряд із путрею та квашею[1].
Інший варіант приготування зафіксований у словниковому коментарі до «Енеїди»: очищені зерна ячменю варили з потовченим і просіяним на сито конопляним насінням[3].[3]
Етнографічні матеріали XIX століття також засвідчують приготування зубців із підготовленого ячменю. Павло Чубинський згадує страву у сьомому томі «Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край»[6]. Сучасний опис цієї традиції, що спирається на матеріали Чубинського та Миколи Сумцова, характеризує зубці як кашу з пророщеного та підсушеного ячменю, яку варили в конопляному або маковому молоці.[7]
Смак та місце в традиційній кухні
Зубці мали солодкуватий смак. Лідія Артюх відносить їх разом із путрею та квашею до страв із використанням солоду, які сприймалися як ласощі[1]
Використання пророщеного зерна було пов'язане з утворенням солоду, завдяки якому зернові страви набували солодкуватого смаку. Зубці належали до групи давніх страв української кухні, заснованих на використанні зернових культур[1][8].
Сучасне відродження
У XXI столітті зубці належать до маловідомих традиційних українських страв, які привертають увагу в контексті дослідження та відновлення давньої української кухні. Сучасні матеріали про традиційну гастрономію відтворюють страву на основі етнографічних описів XIX–XX століть[7][8]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Артюх Л. Ф. Українська народна кулінарія: історико-етнографічне дослідження. — Київ: Наукова думка, 1977. — С. 32
- ↑ а б Пономарьов А. П., Артюх Л. Ф., Косміна Т. В. та ін. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. — Київ: Либідь, 1994. — 256 с. — ISBN 5-325-00592-8.
- ↑ а б в г Енеїда / Іван Котляревський; словник і коментарі до тексту. Визначення «Зубці» та опис страви на основі словникових і етнографічних джерел. Словник до «Енеїди»
- ↑ https://dl.kubg.edu.ua/collections/show/8#?c=&m=&s=&cv=
- ↑ ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Т. 1 : А-Гhttps://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331
- ↑ Чубинський П. П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. — Т. 7. — Санкт-Петербург, 1872. — С. 440.
- ↑ а б Готуємо зубці — забуту страву Слобожанщини. — SHUBA. — Сучасний опис страви з посиланнями на матеріали П. Чубинського та М. Сумцова.
- ↑ а б Україна. Їжа та історія. — сучасне видання про українську гастрономічну спадщину.
Література
- Зубци // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. / Маркевич Н. — К., 1860. — С. 153. (рос. дореф.)
- Зубці // «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» / П. П. Чубинський — Т. 7. — СПб., 1872. — С. 440. (рос. дореф.)
- Зубцы // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 293. (рос. дореф.)
- Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).