Людвік Заменгоф
| Людвік Лазар Заменгоф | |
|---|---|
їд. לײזער לוי זאַמענהאָף  | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Лейзер Мордхович Заменгов[1] |
| Псевдоніми | Doktoro Esperanto, Gamzefon[2], Unuel[3], Anna R.[4][5], Homo sum[6], Amiko[7], Hemza[8] |
| Народився | 15 грудня 1859 Білосток, Російська імперія |
| Помер | 14 квітня 1917 (57 років) Варшава,  Королівство Польща |
| Поховання | Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d і grave of L. L. Zamenhofd |
| Місце проживання | Білосток[9] Варшава[9] Москва[9] Гродно[10] Плоцьк[10] Вейсеяй[9] Херсон[10] Варшава[9] Варшава[9] Відень[9] Варшава[9] Варшава[9] Варшава |
| Країна | Російська імперія[11] Королівство Польське |
| Національність | єврей |
| Діяльність | мовознавець, офтальмолог, винахідник, поет, перекладач, есперантист, лікар, лікар-письменник, перекладач Біблії, esperantologist, філолог |
| Alma mater | медичний факультет Московського університету Імператорський Варшавський університет |
| Галузь | мовознавство, офтальмологія |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Членство | Есперантський мовний комітетd |
| Рід | Zamenhof familyd |
| Батько | Марк Заменгофd |
| Мати | Розалія Заменгофd |
| Брати, сестри | Ida Zamenhofd Fani Pikoverd Mina Zamenhofd Aleksander Zamenhofd Henryk Zamenhofd Леон Заменгофd Felix Zamenhofd Hersz Zamenhofd Aŭgusta Hermelind Sora Dwora Zamenhofd |
| У шлюбі з | Клара Заменгоф[12] |
| Діти | Лідія Заменгоф Адам Заменгоф Зофія Заменгоф[13] |
| Родичі | Fabian Zamenhofd і Lejzer Zamenhofd |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Людвік Заменгоф у Вікісховищі | |
Лю́двік Ла́зар За́менгоф (есп. Ludoviko Lazaro Zamenhofo, пол. Ludwik Łazarz Zamenhof; 15 грудня 1859, Білосток — 14 квітня 1917, Варшава) — польський лікар і лінгвіст єврейського походження, творець штучної мови есперанто.
Ранні роки
Людвік (ім'я при народженні Лазар) Заменгоф народився 15 грудня 1859 року в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько — Марк Заменгоф — працював учителем іноземних мов.
Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмовляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). У 10-річному віці Людвік написав драму «Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах», адже вважав, що головною причиною непорозумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Єдина спільна мова мала би розв'язувати цю проблему.
Студентські роки
Упродовж 1879—1881 років вивчав медицину в Москві. Після замаху на царя Олександра II в 1881 році через зростання антисемітизму повернувся до Варшави, де продовжив студії медицини (1881—1885 роки) та успішно закінчив навчання на медичному факультеті Варшавського університету. Пройшов спеціалізацію з офтальмології у Відні (1886 рік).
Уже під час навчання в гімназії у Варшаві Заменгоф створив першу примітивну версію своєї «універсальної мови» — Lingwe Uniwersala (1878 рік). Упродовж кількох років створив три наступні версії мови. Уникаючи недоліків попередніх проєктів і спираючись на ґрунтовні знання багатьох національних мов, 1885 року Заменгоф закінчив проєкт міжнародної мови у відомій сьогодні формі.
Видання книги «Міжнародна мова»
Після закінчення студій працював окулістом у Варшаві, однак його захопленням залишалися мови. 26 липня 1887 року після двох років пошуку видавця у світ вийшла книга «Міжнародна мова» (рос. Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ), в якій автор виступив під псевдонімом Доктор Есперанто (з есп. доктор/лікар, що сподівається). З часом це слово стали вживати як позначення самої мови. Видання книги стало можливим завдяки фінансовій допомозі батька Клари Сільбернік, колишньої дружини Людвіка, — Александра Сільберніка. Того ж року підручник було видано польською, французькою, німецькою та англійською мовами.
Невдовзі після виходу підручника, попри неоднозначні відгуки, нова мова почала здобувати популярність, з'явилися наукові та літературні праці, переклади. Згодом почали виникати есперантистські клуби (перший виник у Нюрнберзі). 1905 року у французькому місті Булонь-сюр-Мер відбувся перший Всесвітній конгрес есперантистів, на якому було підписано декларацію есперантизму.
1913 року кандидатуру Заменгофа було висунуто на здобуття Нобелівської премії.
Людвік Заменгоф помер 14 квітня 1917 року. Похований 16 квітня на єврейському цвинтарі у Варшаві.
Вшанування пам'яті
15 грудня 2009 року світ відзначав 150 років з дня народження творця есперанто. Найбільший у світі пошуковий сайт Google на цей день прикрасив свій логотип прапором есперанто[14].
В Одесі, у дворику по вулиці Дерибасівській, 3 знаходиться бюст творцю есперанто Людвіка Заменгофа.
Див. також
- 1462 Заменгоф — астероїд, названий на честь творця есперанто.
- Штучні мови
- Мовна освіта
Примітки
- ↑ Zamenhof birth certificate
- ↑ Russians, Jews, and the Pogroms of 1881-1882
- ↑ Kritika retrorigardo al la "tezoj" de 'Esenco kaj estonteco'
- ↑ La Esperantisto // La Esperantisto / за ред. L. L. Zamenhof, C. Schmidt — 1889.
- ↑ https://eo.wikisource.org/wiki/Originala_Verkaro/V/11
- ↑ HILELISMO: Projekto de solvo de la juda demando.
- ↑ La Esperantisto // La Esperantisto / за ред. L. L. Zamenhof, C. Schmidt — 1889.
- ↑ La Esperantisto // La Esperantisto / за ред. L. L. Zamenhof, C. Schmidt — 1980.
- ↑ а б в г д е ж и к Korĵenkov A. Homarano: La vivo, verkoj kaj ideoj de d-ro L. L. Zamengof — Kaliningrado, Kaŭno: Sezonoj, Litova Esperanto-Asocio, 2009.
- ↑ а б в http://www.plansprachen.ch/Zamenhof_kaj_Pollando.pdf
- ↑ This Week In History: The language of hope is born — The Jerusalem Post, 2012.
- ↑ Tuider B. Die Lingvo Internacia des Dr. Esperanto — 2017.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118643495 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Google logos / Doodles / LL Zamenhof's 150th Birthday - Founder of Esperanto - (Global). Google. 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 1 грудня 2010.(англ.)
Література
- Владислав Таранюк про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа / В. Таранюк. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 с. — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-465-240-4
Посилання
- Людвік Заменгоф. Інтернаціональний язик есперанто (український переклад підручника 1921 року). [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія Л. Заменгофа мовою есперанто [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Творець мови есперанто Людвіг Заменгоф на життя заробляв окулістом. Gazeta.ua
- Вигадав спільну для всього світу мову
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).