YaChudo

Желіба

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Желіба — українське прізвище, що поширилося з села Поділ Чернігівської області.

Походження

Існує версія, що прізвище Желіба походить від аналогічного прізвиська, яке утворено двох українських слів: прикметника «Желі» — «жалісливий» і стародавнього праслова «ба» — «душа». Відповідно, буквально прізвисько Желіба означає «жаліслива душа».

За іншою версією це прізвище походить від дієслова «желіпати» — кричати, сваритися, голосно плакати, ревти («желіпало» — крикун)[1][2]. Крім того, на Чернігівщині «желіпати» означає «повільно їсти»[3].

Відомі носії

  • Желіба Борис Миколайович (нар. 1949) — білоруський вчений-економіст, аналітик, доктор економічних наук, професор
  • Желіба Володимир Іванович (нар. 1934) — радянський і український політичний діяч, дипломат
  • Желіба Олександр Володимирович (нар. 1975) — український геральдист, педагог[4]
  • Желіба Микола Дмитрович (нар. 1945) — український медик, доктор медичних наук, професор
  • Желіба Тамара Данилівна (нар. 1946) – майстриня традиційного народного мистецтва, народна майстриня.

Топоніми

Від призвища «Желіба» походить топонім «Желібівський». Хутір Желібівський протягом 1797—1861 носив назву в честь прізвища першопоселенця. Пізніше змінив назву в честь імені[5].

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ ЖЕЛІПАТИ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 27 липня 2025.
  2. ↑ Желіпати — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. wiki.kubg.edu.ua. Процитовано 27 липня 2025.
  3. ↑ желіпати - Словник української мови - значення слова, це:. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 27 липня 2025.
  4. ↑ Олександр Желіба. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  5. ↑ Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 38

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).