Желіба
Желіба — українське прізвище, що поширилося з села Поділ Чернігівської області.
Походження
Існує версія, що прізвище Желіба походить від аналогічного прізвиська, яке утворено двох українських слів: прикметника «Желі» — «жалісливий» і стародавнього праслова «ба» — «душа». Відповідно, буквально прізвисько Желіба означає «жаліслива душа».
За іншою версією це прізвище походить від дієслова «желіпати» — кричати, сваритися, голосно плакати, ревти («желіпало» — крикун)[1][2]. Крім того, на Чернігівщині «желіпати» означає «повільно їсти»[3].
Відомі носії
- Желіба Борис Миколайович (нар. 1949) — білоруський вчений-економіст, аналітик, доктор економічних наук, професор
- Желіба Володимир Іванович (нар. 1934) — радянський і український політичний діяч, дипломат
- Желіба Олександр Володимирович (нар. 1975) — український геральдист, педагог[4]
- Желіба Микола Дмитрович (нар. 1945) — український медик, доктор медичних наук, професор
- Желіба Тамара Данилівна (нар. 1946) – майстриня традиційного народного мистецтва, народна майстриня.
Топоніми
Від призвища «Желіба» походить топонім «Желібівський». Хутір Желібівський протягом 1797—1861 носив назву в честь прізвища першопоселенця. Пізніше змінив назву в честь імені[5].
Див. також
Посилання
- Походження прізвища Желіба [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Центр генеалогічних досліджень(рос.)
Примітки
- ↑ ЖЕЛІПАТИ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 27 липня 2025.
- ↑ Желіпати — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. wiki.kubg.edu.ua. Процитовано 27 липня 2025.
- ↑ желіпати - Словник української мови - значення слова, це:. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 27 липня 2025.
- ↑ Олександр Желіба. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 38
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).