YaChudo

Прізвисько

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Прі́звисько (ву́личне прі́звище, нік) — вид антропоніма: неофіційне особове іменування, яким середовище індивідуалізує або характеризує особу.

В українській мові термін «прізвисько» фіксується з XIV століття.

Характеристики

Прізвиська складають найчисельнішу та найрізноманітнішу групу антропонімів. Вони зазвичай вказують на примітні риси зовнішності, поведінку, на рід діяльності чи окремий вчинок, яким людина запам'яталася іншим[1]. Також це можуть бути скорочення імен, абревіатури, складання основ, подібні на імена чи прізвища слова[2]. Більшість прізвиськ однослівні[3].

Щодо імені прізвисько вторинне, проте в вузькому колі осіб саме воно може слугувати для ідентифікації людини. Деякі дослідники вважають, що прізвисько головним чином дається позаочі, коли людину згадують без її присутності[1]. Прикладами таких є прізвиська, які дають учні своїм учителям[2].

На відміну від прізвища, прізвисько зазвичай не передається між поколіннями, закріплюється лише за конкретною людиною[1]. Але прізвиська в минулому доволі часто ставали прізвищами. Виразник прикладом є козацькі прізвища. Вони могли вказувати на те, звідки прибув козак (Галицький, Чигиринський, Кодацький, Миргородський), належність до народів і походження (Лях, Сербин, Полулях, Турчин, Циганенко, Гуцул). Найчастіше козацькі прізвища утворювали від прізвиськ, які вказували на зовнішність або якості (Головатий, Зуб, Чуб, Носенко, Шрам, Губенко, Губа, Горбоніс, Білий, Легкоступ, Побігайло, Свистун, Швидкий, Гарячий), подібності на тварин (Чайка, Кулик, Соболь, Сова, Сич, Горобець, Синиця, Сорока, Снігур, Ворона, Голуб, Селезень, Лелека, Шкапа). Також часто це були іронічні прізвиська, наприклад, протилежні рисам людини (Малюк — висока людина)[4].

Приклади прізвиськ

  • Риси зовнішності, якості: Головач, Лиховид[1], Вухатий, Рудий, Кучерявий, Жирний, Роззява[2], Ляля, Масний, Кривенька[5].
  • Подібність на тварин, предмети, осіб тощо: Лис, Ведмідь, Штатив, Троцький[2].
  • Рід діяльності: Гончар, Швець[5], Гонщик, Хімік/Хімічка, Фізрук/Фізручка[2].
  • Утворені від імен, прізвищ: Меля (від Мельник), Бодя (від Боднар), Федік (від Фельдман), Льоха (від Олексій)[2].
  • Абревіація імені та прізвища: ТФ, КК[2].
  • Гра слів: Криса (від Лариса), Саддам (від Адам)[2].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Чучка, П. П. (2000). Прізвисько / Українська мова : енциклопедія. Ред. В. М. Русанівський та ін. Київ: НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови, Українська енциклопедія. с. 532.
  2. ↑ а б в г д е ж и Катернюк, Вікторія (2007). Дериваційні моделі прізвиськ в англійській та українській мовах (PDF). Слов'янський вісник. 7: 125—133.
  3. ↑ Шульська, Н. М. (2011). Прізвисько як об’єкт наукового опису (до дефініцій терміна) (PDF). Вісн. Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника. Філологія. XXIX—XXXI: 292—296.
  4. ↑ Які українські прізвища мають козацьке та вуличне походження: перелік. ТСН.ua (укр.). 22 грудня 2023. Процитовано 23 січня 2026.
  5. ↑ а б Мокляк, О. І. Структурно-семантична характеристика прізвиськ (PDF). Закарпатські філологічні студії. вип. 7, т. 1: 44—48.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).