YaChudo

Ернст Шефер

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ернст Шефер
нім. Ernst Schäfer Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 березня 1910[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кельн, Рейнська провінція, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 липня 1992[1][2] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Medingend, Бад-Бефензен[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник-дослідник, письменник, зоолог, орнітолог, фотограф, викладач університету, збирач зразків для зоологічних колекцій, кінематографіст, збирач зразків для наукових колекцій, кінопродюсер, режисер, автор, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГеттінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія, орнітологія, географія і Тибетологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладNiedersächsisches Landesmuseum Hannoverd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[1] і доктор наук
Науковий керівникЕрвін Штреземан Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСС
Німецьке орнітологічне товариствоd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
CMNS: Ернст Шефер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ернст Шефер (нім. Ernst Schäfer; 14 березня 1910 — 21 липня 1992) — німецький дослідник, мисливець, зоолог, орнітолог, тибетолог, штурмбанфюрер СС[5], керівний співробітник Аненербе.

Біографія

Ранні роки. Академічна кар'єра

Ернст був сином глави гамбурзького концерну «Фенікс», який займався виробництвом гуми[6]. Виріс у Вальтерсхаузені (Тюрингія), відвідував школи в Гайдельберзі і Мангаймі. Будучи юним, багато проводив часу на вулиці, стріляв з пневматичної зброї, займався розведенням й доглядом птахів, комах і рептилій. У 1928 — 1934 роках вивчав в Геттінгені і Ганновері зоологію, геологію, ботаніку, хімію, мінералогію, фізику та етнографію. Спеціалізувався в галузі орнітології. У 1930 році вступив до Орнітологічного товариства Німеччини. У 1932 році був обраний довічним членом Академії природознавства в Філадельфії. У 1938 році захистив кандидатську дисертацію.

Ернт Шефер став відомим завдяки своїй участі в експедиціях у Тибет в 1931, 1934–1935 і 1938 — 1939 роках. Під час першої експедиції відвідав Москву, яка, за визнанням Шефера, йому не сподобалася. Шлях першої експедиції пролягав через Китай, де Ернст став свідком зіткнень між військами китайського уряду і тибетської армією, а також познайомився з місцевою фауною. У 1933 році опублікував свою першу книгу «Гори, Будди і ведмеді», що принесла йому наукову славу[7]. У тому ж році вступив в СС.

У серпні 1936 року Шефер відвідав Велику Британію з метою вивчення колекцій тибетських і гімалайських птахів в Британському музеї. Після повернення на батьківщину був запрошений Генріхом Гіммлером в Аненербе, але спочатку відмовився. Однак уже в тому ж році він був присутній на партійному з'їзді в Нюрнберзі, де зустрівся з усіма лідерами Третього рейху.

Вчений в СС

Першими двома тибетськими експедиціями керував американець Брук Долан, третю очолив сам Шефер, причому негласним покровителем виступив Генріх Гіммлер. Крім суто наукових завдань, експедиції Шефера пропонувалося відшукати сліди «арійської» прарелігії в письмових пам'ятках буддизму і взагалі досліджувати Тибет щодо його стосунку до «арійської раси». У Тибеті Шефер займався також дослідженням високогірних сортів пшениці і порід приземкуватих азійських коней. За матеріалами експедиції був знятий фільм Таємничий Тибет, прем'єра якого відбулася в 1943 році, і в тому ж році опублікований однойменний звіт про експедицію.

В кінці 1939 року Шефер представив нацистському керівництву план диверсійної операції «Тибет», націленої на дестабілізацію становища Британської Індії[8]. У цьому випадку за сприяння СРСР через територію радянської Середньої Азії в Тибет закидалися спочатку кілька агентів, потім групи диверсантів, а в 1941 році в Тибет організовувалася нова наукова експедиція[9]. До задумам Шефера абвер додав військову складову — перекидання в Тибет зброї. План, однак, був відкинутий німецькою стороною.

У серпні 1942 — січні 1943 року Ернст Шефер — керівник Зондеркоманди «К» (Кавказ), яка планувалася для схожих дій (на кшталт тибетських вишукувань) на окупованому Кавказі[10]. З 1943 року очолював створений ним Інститут Свена Гедіна з вивчення Центральної Азії. Також був головою навчально-дослідного відділу конярства Аненербе. Побічно брав участь у відборі ув'язнених Освенцима для антропологічних досліджень доктора Гірта[11]. У 1943 році захистив в Мюнхені докторську дисертацію. Входив в коло друзів рейхсфюрера СС.

Після війни

Після закінчення війни був інтернований військами союзників, звільнений в 1948 році. В ході денацифікації був визнаний «незначно винним» і засуджений до штрафу[12].

У 1949 році став професором у Венесуелі, де хотів створити парк дикої природи, проте пізніше повернувся в Європу, де з 1954 року був радником бельгійського короля Леопольда III, який відрікся від престолу. Шефер здійснив дослідницьку поїздку в Бельгійське Конго і, спільно з Хайнцем Зільманом, зняв фільм «Володар пралісу» (1959).

У 1960 — 1970 роках працював співробітником відділу природознавства земельного музею Нижньої Саксонії. У 1970-ті роки виступив з пропозицією організувати заповідники в лісах Північної Індії.

Неодноразово заявляв, що вступив в СС не в силу переконань, а заради кар'єрного росту.

Наукові відкриття

На честь Шефера названий відкритий ним в Тибеті в 1934 році карликовий блакитний баран (Pseudois schaeferi).

Нагороди

Твори

  • Гори, будди і ведмеді (Berge, Buddhas und Bären. Berlin, Verlag Paul Parey, 1933).
  • Габітус фазанів на китайсько-тибетському кордоні (оригінальна німецька назва невідома, опублікована в Journal für Ornithologie, LXXXII, Heft 4, Oktober 1934).
  • Чотири нових птаха з Тибету (Four New Birds from Tibet, in Proceedings of the Academy of Natural Sciences, Philadelphia, 1937).
  • Невідомий Тибет (Unbekanntes Tibet. Berlin, Verlag Paul Parey, 1938).
  • Дах світу (Dach der Erde. Berlin, Verlag Paul Parey, 1938).
  • Орнітологічні результати двох експедицій на Тибет (Ornithologische Ergebnisse zweier Forschungsreisen nach Tibet. Journal für Ornithologie 86. Jg. 1938 Sonderheft).
  • Тибет кличе (Tibet ruft. Berlin, Verlag Paul Parey, 1942).
  • Таємничий Тибет (Geheimnis Tibet. München, Verlag F Bruckmann, 1943).
  • Дослідницький простір — Центральна Азія (Forschungsraum Innerasien, in Asienberichte. Viertejahresschrift für asiatische Geschishte und Kultur, № 21, April 1944, S. 3-6).
  • Фортеця серед білих туманів (Fest der weissen Schleier: Eine Forscherfahrt durch Tibet nach Lhasa, der heiligen Stadt des Gottkönigtums, Braunschweig, Vieweg, 1949).
  • Через Гімалаї в країну богів (Über den Himalaja ins Land der Götter. Berlin, Dt. Hausbücherei, 1951).
  • Кипляча Венесуела (Ebullient Venezuela, Brussels, 1956).
  • Горобці: порівняльні дослідження Psarocolius angustifrons и Psarocolius decumanus (Les Conotos: Etude comparative de Psarocolius angustifrons et Psarocolius decumanus, Zoologische Forschungsinst, Museum Alexander Koenig, 1957).
  • Серед розбійників у Тибеті (Unter Räubern in Tibet: Abenteuer in einer vergessenen Welt zwischen Himmel und Erde, Durach, Windpferd, 1989,).

Фільмографія

  • Таємничий Тибет (Geheimnis Tibet, 1943) — автор сценарію, режисер.
  • Володар пралісу (Les seigneurs de la forêt, 1958; німецька версія Herrscher des Urwalds, 1959) — режисер

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123991420 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Klee E. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945 — 2003. — S. 523.
  4. ↑ Gaukartei
  5. ↑ Peter Levenda, Unholy alliance: a history of Nazi involvement with the occult, Continuum International Publishing Group, 2002. Р. 193
  6. ↑ Васильченко А. Тибетская экспедиция СС. М., 2009. С. 42.
  7. ↑ The Activities of Dr. Ernst Schaefer [archive], United States Forces — European Theater, Military Intelligence Service Center, APO 757 Final Interrogation Report (OI-FIR) No. 32, Feb. 12, 1946.
  8. ↑ Fritz Grobba, Männer und Mächte im Orient. 25 Jahre diplomat. Tätigkeit im Orient, Göttingen, 1967. S. 188f
  9. ↑ Андреев А. И. Тибет в политике царской, советской и постсоветской России. СПб., 2006. С. 325—327.
  10. ↑ Васильченко А. Тибетская экспедиция СС. С. 76.
  11. ↑ Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Frankfurt am Main 2005. S. 523.
  12. ↑ Kathy Brewis, Quest of the Nazis, The Sunday Times, July 20, 2003.

Посилання

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фотографії, зроблені Е. Шефером
  • Петрик В. М. та ін. СС-Аненербе: уроки минулого й актуальні висновки. / В. М. Петрик, В. В. Цибулькін, В. М. Кудирко. — К.: Видавництво «КНТ», 2025. — С. 298-299.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).