Видалення волосся

Ви́далення воло́сся — усунення волосся зі шкірних покривів, яке проводять переважно з косметичною або гігієнічною метою, рідше — за медичними показаннями[1].
Класифікація
Методи видалення волосся поділяють на дві основні групи[1]:
- Депіляція — усунення лише видимої частини волосини, тобто її стрижня на рівні шкіри
або над ним. До неї належать гоління та хімічні креми-депілятори. Волосяний фолікул залишається неушкодженим, тому волосся відростає швидко.
- Епіляція — видалення волосини разом із коренем. До неї належать висмикування
пінцетом, воскова епіляція, шугаринг і тридинг. Ці методи не руйнують волосяний фолікул, тому волосся згодом відростає, хоча й повільніше, ніж після гоління.
Окремо розглядають методи тривалого зменшення оволосіння, які ушкоджують сам фолікул — електроепіляцію та лазерну епіляцію і системи інтенсивного імпульсного світла (IPL)[1]. Лазерні апарати допускаються до використання саме для «перманентного зменшення оволосіння», яке Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) визначає як тривале стабільне зменшення кількості волосся, що відростає, а не як його остаточне видалення[2].
До медикаментозних засобів, що сповільнюють ріст волосся, належить крем з ефлорнітином[1].
Медичні показання
Крім косметичних причин, волосся видаляють при гірсутизмі та гіпертрихозі, а також за медичними показаннями — зокрема при псевдофолікуліті бороди, пілонідальній кисті та келоїдних вуграх потилиці[1].
Традиційно волосся видаляли перед хірургічною операцією, оскільки вважали, що це зменшує ризик інфікування операційної рани. Кокранівський огляд 2021 року не виявив переконливих доказів того, що передопераційне видалення волосся взагалі впливає на частоту інфекцій ділянки хірургічного втручання; водночас, якщо волосся все ж потрібно усунути, підстригання машинкою імовірно спричиняє менше інфекцій, ніж гоління бритвою[3].
Безпека
Побічні ефекти залежать від методу. Для лазерної епіляції та IPL характерні еритема, біль і відчуття печіння, рідше — утворення пухирів, порушення пігментації та рубцювання[1]. Метод підходить не всім, зокрема вагітним, і працює гірше на засмаглій шкірі та світлому волоссі[4].
В Україні апаратну епіляцію та застосування лазерів Міністерство охорони здоров'я відносить до медичних процедур, які може виконувати лише лікар-хірург-дерматолог, а заклад повинен мати ліцензію на провадження медичної практики[5].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Vaidya, T.; Hohman, M. H.; Kumar D, D. (2023). Laser Hair Removal. StatPearls (англ.). Treasure Island: StatPearls Publishing. PMID 29939638. Процитовано 11 серпня 2026.
- ↑ 510(k) Summary: Diode Laser Hair Removal device (PDF) (англ.). U.S. Food and Drug Administration. 2018. Процитовано 11 серпня 2026.
- ↑ Tanner, J.; Melen, K. (2021). Preoperative hair removal to reduce surgical site infection. Cochrane Database of Systematic Reviews (8): CD004122. doi:10.1002/14651858.CD004122.pub5. PMID 34437723.
{{cite journal}}: символ зміни рядка в|journal=на позиції 21 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) - ↑ Laser hair removal (англ.). NHS. Процитовано 11 серпня 2026.
- ↑ У МОЗ нагадали, що для низки косметологічних процедур необхідна ліцензія на медпрактику. Укрінформ. 11 березня 2024. Процитовано 11 серпня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).