YaChudo

Доставка їжі

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Про Документальний фільм 2025 року про Західне Філіппінське море див. Доставка їжі (фільм).
Доставка їжі

Доставка їжі — кур'єрська служба, за якою ресторан, магазин або незалежна компанія з доставки їжі доставляє їжу клієнту. Замовлення зазвичай робиться телефоном, через веб-сайт постачальника або мобільний додаток, або через сторонній сервіс замовлення їжі. Доставлені товари можуть включати основні страви, гарніри, напої, десерти або продукти харчування та зазвичай доставляються в коробках або пакетах. Доставник зазвичай керує автомобілем, але у великих містах, де будинки та ресторани розташовані ближче один до одного, він може використовувати велосипеди або моторизовані скутери.

Через зміну звичок у відповідь на локдауни та обмеження, спричинені пандемією COVID-19, онлайн-доставка їжі через сторонні компанії стала галуззю, що швидко зростає та спричинила «революцію доставки».[1] Для здійснення доставки також використовувалися нові технології, такі як автономні транспортні засоби.

Залежно від служби доставки, клієнти можуть обрати оплату онлайн або особисто, готівкою або карткою. Часто стягується фіксована плата за доставку за покупку клієнта. Іноді плата за доставку не стягується, залежно від ситуації.[2] Чайові є звичним явищем для служби доставки їжі. Варіантом також може бути безконтактна доставка.[3]

Інші аспекти доставки їжі включають кейтеринг та оптову доставку продуктів харчування до ресторанів, кафетеріїв, закладів охорони здоров'я та постачальників послуг громадського харчування дистриб'юторами громадського харчування.

Історія

Перша служба доставки їжі в Кореї була для ненмьон (холодної локшини), що зафіксовано в 1768 році. У 1800-х роках для янбанів також доставлявся геджанг-гук (похмільний суп). Реклама доставки їжі та кейтерингу також з'явилася в газеті в 1906 році.[4][5]

«Мафіновий чоловік» — це дитяча пісенька, вперше записана у 1820 році. Вікторіанські домогосподарства часто отримували свіжу їжу з доставкою, з продавцем англійських мафінів, відомим як «мафінмен», який ходив від дверей до дверей.

У 1962 році один із магазинів риби з картоплею фрі в Единбурзі почав доставляти автомобілем рибні вечері, курку та гамбургери у межах Единбурзької агломерації. Їжа доставлялася в ізольованому горщику з нержавіючої сталі, щоб залишатися теплою.[6]

Доставка їжі в СРСР

У 1930-ті роки в деяких фабриках-кухнях діяли навіть «термосні бригади» на мотоциклах.[7] З середини 1950-х років (особливо після хрущовських реформ громадського харчування) у великих містах — Москві, Ленінграді, Новосибірську та деяких інших — діяли служби «відпуску готових страв на дім» з їдалень, фабрик-кухонь та ресторанів. Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР 1956 року прямо рекомендували розширювати продаж готових обідів, сніданків і вечерь на дім, щоб полегшити побут працюючих жінок і звільнити час від домашньої праці. Доставка таких комплексних обідів (суп, друга страва, компот тощо) у спеціальних судках часто була безкоштовною або з мінімальною націнкою, бо вартість уже включалася в ціну страв.[8][9] Також у багатьох районах (особливо до 1960-х) існували доставка хліба, молока та деяких дефіцитних продуктів на дім — молочники привозили продукти у дворах на возах чи велосипедах, а в магазинах можна було оформити замовлення продуктів з доставкою (знову ж таки, переважно в столицях).[10] Проте масового характеру ця послуга не набула: нею користувалися переважно люди з високим доходом, пенсіонери, інваліди або ті, хто мав «блат». Для більшості радянських громадян доставка залишалася екзотикою — ходити в їдальню чи готувати вдома було звичніше й дешевше. Сучасний формат швидкої комерційної доставки готових страв з ресторанів з’явився вже після розпаду СРСР.[8][11]

Типи доставки

Кур'єр Deliveroo у Манчестері, Велика Британія

Доставка їжі

Служба доставки їжі надсилає клієнтам свіжі або заморожені[12] готові страви додому[13] або в офіс[14], можливо, у вигляді приготованих, індивідуально порційних страв. Страви можуть постачатися в невеликих контейнерах Tupperware і часто мають етикетки з інформацією про харчову цінність. Деякі постачальники пропонують багато варіантів для певних типів дієт, таких як вегетаріанські та веганські. Ці послуги часто працюють за бізнес-моделлю передплати, а не за індивідуальним замовленням, як у випадку з доставкою піци або ширшою категорією онлайн-замовлення їжі.

Альтернативним типом служби доставки їжі[15] є набори для приготування їжі, які роздають інгредієнти та рецепти, що готуються клієнтами самостійно.[16]

Замовлення на доставку їжі зазвичай здійснюються на вимогу, призначені для негайного вживання та включають гарячу, вже приготовлену їжу. Хоча деякі постачальники послуг пропонують послуги передплати, замовлення доставки зазвичай передбачає звернення до місцевого ресторану або мережі по телефону або онлайн. Онлайн-замовлення доступне в багатьох країнах, де деякі магазини пропонують онлайн-меню та можливість замовлення. З 1995 року такі компанії, як Waiter.com, мають власні інтерфейси, де клієнти замовляють їжу з найближчих ресторанів, які співпрацюють з цією службою. Доставка їжі вимагає спеціальних технологій та обережності, оскільки продукти харчування вже приготовані та підготовлені, і їх можна легко пошкодити, якщо їх упустити, нахилити або залишити надовго. Термосумки часто використовуються для збереження їжі в теплі. Це термосумки, зазвичай виготовлені з вінілу, нейлону або кордури, які пасивно утримують тепло.[17]

У Мумбаї «даббавали» щороку в кожен робочий день доставляють сотні тисяч обідів (тіффінів) передплатникам, використовуючи розгалужену систему залізничного та велосипедного сполучення. Обіди відправляють у спеціальних контейнерах-судочках, а готують їх пізно вранці або в ресторанах, або члени родини (зазвичай дружина для працюючого чоловіка, оскільки багато сімей досі дотримуються традиційних асиметричних гендерних ролей). Потім ті ж самі кур'єри повертають порожні контейнери в другій половині дня або наступного дня за тією ж схемою.

На Філіппінах найчастіше доставляють страви з мереж швидкого харчування, таких як Jollibee, McDonald's, Pizza Hut, Shakey's, KFC тощо. Замовлення здійснюються через їхні веб-сайти доставки, мобільні додатки або телефоном. Час доставки зазвичай становить від 30 до 45 хвилин.

У Китаї споживачі переважно розміщують замовлення на доставку їжі через додатки для смартфонів, а станом на 2020 рік кількість користувачів наближається до 500 мільйонів осіб.[18][19][20] Очікується, що масштаб транзакцій на ринку доставки їжі в Китаї зрештою перевищить 129,17 мільярда доларів США, що на 14,8 % більше, ніж минулого року.[21]

Доставка інгредієнтів

Схеми сільського господарства, що підтримуються громадами, працюють за моделлю передплати, коли місцевий постачальник періодично доставляє коробку з овочами, молочними продуктами, рибою або м'ясом.

З 2007 року в Європі та Північній Америці з'явилися різні сервіси доставки наборів страв за передплатою. Зазвичай вони мають попередньо відміряні інгредієнти, розроблені для супутніх рецептів.

Доставка продуктів

A delivery truck from an online grocery delivery service.
Вантажівка доставки від онлайн-сервісу доставки продуктів FreshDirect, який обслуговує метрополітен Нью-Йорка.

Компанії з доставки продуктів доставляють клієнтам продукти, попередньо приготовані страви та багато іншого. Компанії співпрацюють зі звичайними магазинами[22] або з власною лінійкою продуктів. Ці замовлення зазвичай більші та дорожчі, ніж звичайна доставка їжі, і часто не призначені для негайного вживання, а радше для заміни продуктів, які закінчилися, таких як борошно чи молоко. Вони майже завжди виконуються онлайн і зазвичай доставляються щонайменше один день, хоча деякі компанії пропонують доставку в той самий день. Багато служб доставки зобов'язані пропонувати доставку протягом двох годин, оскільки заморожені та свіжі продукти мають бути доставлені, перш ніж вони зіпсуються.

Доставка продуктів значно відрізняється від доставки їжі тим, що зазвичай її надсилають у вигляді посилки через звичайні поштові служби, такі як USPS або FedEx, якщо це лише товари тривалого зберігання. Оскільки товари тривалого зберігання зазвичай упаковуються перед надходженням до продуктових магазинів, їх можна легко перепакувати та доставити клієнтам без будь-якого особливого догляду. Іноді додають сухий лід, щоб зберегти свіжість швидкопсувних продуктів. Свіжі та заморожені продукти ускладнюють доставку, яку зазвичай здійснюють співробітники магазину/постачальника або сторонні служби.

З'явився бізнес доставки продуктів, і сотні нішевих компаній доставки пропонували різноманітні послуги, від щотижневого поповнення запасів продуктів до заздалегідь спланованих, попередньо відміряних сімейних обідів для спрощення приготування їжі. Гіганти інтернет-магазинів також долучилися до цієї тенденції. Наприклад, Amazon.com пропонує послугу доставки AmazonFresh. 2017 року Amazon придбала Whole Foods Market,[23] а до 2018 року Amazon додала товари Whole Foods до своєї послуги Prime Now, забезпечуючи 2-годинну доставку на певних ринках.[24]

За даними Forbes[25], продуктовим магазинам варто здійснювати доставку власними силами. Це допоможе запобігти ситуації, коли сторонні сервіси або випадкові кур'єри з частковою зайнятістю стають «обличчям» чи брендовим іміджем місцевого ритейлера. Необхідно усунути обмеження, пов'язані з потребою збирати та доставляти продукти за короткий проміжок часу. Це дозволить підвищити гнучкість системи та забезпечить ефективнішу логістику маршрутів. Рішенням, що дозволить доставляти продукти в будь-який час і ще більше розвантажить логістику, стане використання холодильних установок для заморожених і свіжих продуктів як у магазинах та автомобілях доставки, так і встановлення спеціальних холодильних боксів із замком безпосередньо біля домівок споживачів. Такий сценарій дозволить більшій кількості місцевих магазинів залучати до доставки власних працівників замість сторонніх служб.

Супутні збори

Фермер на своєму полі купує сніданок у продавця-мотоцикліста. Повіт Чжанпу, провінція Фуцзянь, Китай.

Окрім оплати за їжу, клієнтам часто доводиться сплачувати за доставку. Плата за доставку покриває вартість бензину або інші транспортні витрати, але зазвичай не йде доставнику.[26] Для доставки їжі прийнято давати доставнику необов'язкові чайові після оплати замовлення. У Канаді та Сполучених Штатах чайові за доставку є звичаєм. Думки щодо доцільних сум дуже різняться.[27] Крім того, продуктові магазини можуть стягувати більше за продукти, замовлені онлайн з доставкою, ніж за ті ж самі товари з магазину.

У ресторанній доставці, якщо послугу доставки надає третя сторона, така як Uber Eats або Deliveroo, ресторан сплачує плату за доставку, яка може сягати 25 % або 30 % від вартості замовлення. Окрім плати за доставку, сервісні компанії стягують з ресторанів плату за відкриття облікового запису, що ще більше знижує маржу ресторанів.[28] Через жорстку конкуренцію між постачальниками послуг, які бажають залучити ресторани до своїх послуг, ресторанам вдалося домовитися про зниження вартості доставки. За повідомленням у The Wall Street Journal, McDonald's домовився про зниження вартості доставки, яку стягує Uber Eats, з майже 20 % до «близько 15 %».[28]

У жовтні 2020 року виконавчий директор округу Монтгомері, штат Меріленд, Марк Елріх оголосив, що він та Рада округу Монтгомері (штат Меріленд) досліджують можливість округу домогтися зниження зборів, які стягуються з ресторанів через додатки для доставки їжі.[29]

Постачальники послуг

Мотоцикли доставки Pizza Hut

У Сполучених Штатах перша у світі служба доставки їжі до ресторанів розпочалася в 1995 році з World Wide Waiter[30][31] і досі працює під назвою Waiter.com. Трьома провідними службами доставки їжі до ресторанів є DoorDash,[32] GrubHub та Uber Eats,[33] які разом забезпечують близько 80 % доходів сектору. Решта припадає на менші сервіси.[34] З 2018 по 2021 рік світові доходи сектору онлайн-доставки їжі зросли з 90 мільярдів доларів до 294 мільярдів доларів.[1]

У Канаді компанія Canuck Eats, запущена у 2020 році, обслуговує невеликі громади Канади, починаючи з Меррітта, Британська Колумбія. Вона безпосередньо співпрацює з місцевими ресторанами та водіями, пропонуючи модель, яка дозволяє обійти високі збори та операційні перешкоди більших конкурентів. Розширюючись у Нанаймо, Ошаву та Едмонтон за допомогою франчайзингового підходу, Canuck Eats адаптується до місцевих потреб, одночасно стимулюючи регіональну економіку та диверсифікуючи канадійський ландшафт доставки їжі.[35]

У Європі до основних служб доставки з ресторанів належать Deliveroo, Delivery Hero / Food Panda, Just Eat Takeaway, Uber Eats та Wolt.

У Південній Америці служби доставки їжі включають Uber Eats, DoorDash, Grubhub та колумбійську Rappi. Як Didi, так і Rappi фінансуються SoftBank, японським інвестиційним фондом, який також є основним інвестором Uber.[36]

У Китаї до служб доставки їжі належать DiDi (домінуюча компанія з перевезень у Китаї), Ele.me, придбана Alibaba, і Meituan, що підтримується Tencent. Користувачі можуть замовляти їжу з ресторанів, продукти супермаркетів, овочі та фрукти, тістечка та квіти з доставкою на цих платформах.[37] Очікується, що ринок доставки їжі в Китаї перевищить 21 мільярд доларів у 2021 році.[38]

Деякі доставки з Японії вимагають переробки харчових контейнерів.

В Індії до служб доставки їжі належать Zomato та Swiggy. Очікується, що до 2020 року онлайн-доставка їжі в Індії стане галуззю з оборотом 8 мільярдів доларів.[39]

В Африці служби доставки їжі включають Uber Eats, яка наразі працює в Південній Африці та Найробі; Glovo, яка наразі доступна у Кенії;[40] Jumia Food, яка наразі працює в Кенії, Нігерії, Алжирі, Гані, Марокко, Тунісі, Кот-д'Івуарі та Уганді; Mr D Food, яка наразі доступна у Південній Африці; OrderIn, яка наразі доступна у Південній Африці; Ayazona, яка наразі доступна у Найробі, Кенія; Delivery Yo, яка наразі доступна в Уганді; та Yum Deliveries, доступна у Кенії. Онлайн-доставка їжі в Африці — це ринок, що розвивається, який у 2020 році пережив стрімке зростання завдяки новим конкурентним ринкам.[41] Онлайн-доставка їжі в Африці поступово починає набирати обертів, з'являються численні нішеві місцеві компанії доставки, що пропонують різноманітні послуги, починаючи від доставки їжі до доставки продуктів та товарів для дому.

У Кореї до служб доставки їжі належать Baedal Minjok, Yogiyo, Uber Eats та CoupangEats. Очікувалося, що до 2020 року індустрія онлайн-доставки їжі в Кореї досягне 10 мільярдів доларів.[42]

У регіоні Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, після того, як Uber Eats вирішила закрити свою діяльність на ринках Близького Сходу, основними службами доставки їжі з 2021 року є Careem Now, Deliveroo, Talabat та Noon Food.[43][44]

Технології

Чоловік і робот-доставник Starship Technologies (праворуч) чекають на пішохідному переході в Редвуд-Сіті, Каліфорнія

Зі збільшенням кількості систем доставки їжі до ресторанів зросли й логістичні проблеми відстеження онлайн-замовлень; ресторани, які користуються послугами доставки, зазвичай повинні мати планшет або iPad кожної служби для отримання замовлень, які потім необхідно перенести у власну систему точки продажу ресторану.[45] Щоб спростити це, з'явилися компанії, що надають послуги програмного забезпечення як послугу (SaaS), які інтегрують онлайн-замовлення, виставлення рахунків та відправку замовлень їжі до ресторанів.[46][47]

Ці сучасні платформи використовують систему управління автопарком, розроблену для вирішення завдань доставки на вимогу. Процес зазвичай працює так:

  • Замовлення та відправлення: коли клієнт розміщує замовлення, центральна система платформи автоматично відправляє його найближчому доступному кур'єру.
  • Оптимізація маршруту: алгоритм планування подорожей системи розраховує найефективніший маршрут для кур'єра, часто об'єднуючи кілька замовлень для покращення часу доставки.[48]
  • Відстеження в режимі реального часу: платформа використовує систему відстеження транспортних засобів (зазвичай смартфон кур'єра) для контролю місцезнаходження кур'єра. Це дозволяє клієнту відстежувати своє замовлення в режимі реального часу на карті та отримувати точний очікуваний час прибуття.
  • Аналіз даних: платформа збирає величезну кількість телеметричних даних про час доставки та ефективність кур'єрської служби, щоб постійно вдосконалювати логістичну модель та розвиватися від простого відстеження до бізнес-аналітики.[49] Використання телематичних рішень у цьому секторі визнано за його здатність значно покращувати операційну ефективність.[50]

Додаток, створений для доставки їжі, позитивно впливає на продуктивність та прибуток ресторану, а також може допомогти заощадити гроші та час як ресторану, так і клієнтам.[51] Більше того, пандемія COVID-19 значно прискорила зростання галузі, і кількість користувачів наблизилася до одного мільярда людей до 2024 року.[52]

Критика

У травні 2022 року працівники двох найбільших постачальників послуг доставки їжі в країнах Перської затоки, Deliveroo та Talabat, влаштували масовий страйк зі своїх робочих місць у Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати. Вони вимагали кращої заробітної плати та умов праці в рамках одного з рідкісних страйків, свідків яких стала країна. Під час першого страйку працівники Deliveroo вимагали кращої оплати праці від своїх роботодавців, тоді як під час другого страйку іноземні працівники змусили Talabat призупинити свої плани щодо скорочення заробітної плати, відмовившись здійснювати доставку в еміраті. Монархія Перської затоки забороняє створення незалежних профспілок, подібні страйкові дії та публічні протести. Повідомляється, що водії Talabat в ОАЕ отримували 3500 дирхамів (953 долари США) на місяць без зазначення кількості робочих годин, тоді як водії Deliveroo отримували 2,79 долара США за кожну доставку. Після сплати плати за бензин водії Talabat скаржилися, що вони залишаються із загальним щомісячним заробітком у розмірі 2500 дирхамів на місяць після роботи сім днів на тиждень по 12-14 годин на день. Водії попередили про продовження протестів, доки їхні вимоги не будуть виконані. Влада ОАЕ залишалася недоступною для негайних коментарів. Правозахисні групи критикують емірат та інші країни Перської затоки за зловживання трудовою діяльністю, оскільки вони виплачують низьку заробітну плату працівникам-мігрантам.[53]

Доставка їжі піддається критиці за те, що сприяє неофіційній зайнятості.[54]

В Україні

В Україні доставка їжі почала активно розвиватися на початку 2000-х років, коли з'явилися перші сервіси з доставки продуктів харчування, а згодом і готових страв, що стало відповіддю на урбанізацію та зміну способу життя населення.[55] Пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках значно прискорила зростання ринку, стимулюючи появу нових гравців, таких як Rocket (нині Bolt Food), і впровадження інновацій на кшталт «хмарних» та «темних» кухонь, де приготування відбувається виключно для доставки, без традиційного залу для відвідувачів.[56][57][58] Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році призвело до тимчасового обвалу ринку через логістичні проблеми та зменшення попиту, однак ключові оператори, як Glovo, Zakaz.ua та Bolt, адаптувалися, зберігаючи операції в безпечних регіонах і фокусуючись на доставці продуктів та їжі з супермаркетів.[59] Станом на 2024 рік обсяг ринку доставки їжі в Україні перевищив 50 мільярдів гривень з щорічним зростанням 15–20 %, де домінують як міжнародні платформи (Glovo, Bolt Food), так і локальні сервіси, а тенденції включають інтеграцію з ритейлом та використання технологій для швидкої логістики.[60][61]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Meemken, Eva-Marie; Bellemare, Marc F.; Reardon, Thomas; Vargas, Carolina M. (19 серпня 2022). Research and policy for the food-delivery revolution. Science (англ.). 377 (6608): 810—813. Bibcode:2022Sci...377..810M. doi:10.1126/science.abo2182. ISSN 0036-8075. PMID 35981021. S2CID 251671515. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  2. ↑ Uber Eats waives delivery fee for independent restaurants as virus spreads. Reuters (англ.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 23 березня 2020.
  3. ↑ Is It Safe To Order Takeout During The Coronavirus Outbreak?. Huff Post. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2020.
  4. ↑ 배달음식 1호, 1768년 7월 냉면. Seouland.com (кор.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 13 листопада 2017.
  5. ↑ 여름철 대표 먹거리 '냉면' 언제부터 인기 있었을까?. Kids.hankooki.com (кор.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 13 листопада 2017.
  6. ↑ Fish and Chips Delivered to your door (англ.), процитовано 13 січня 2024
  7. ↑ Доставка еды в СССР. Стаканчик (англ.). Процитовано 12 січня 2026.
  8. ↑ а б Кораблева, Виктория. Хлеб с наценкой и дефицитная колбаса: существовали ли в СССР сервисы доставки и как они работали. www.techinsider.ru (рос.). Процитовано 12 січня 2026.
  9. ↑ «Хрущевская кухня»: как в СССР возникло «быстрое питание» и бесплатная доставка еды. Forbes.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2024. Процитовано 12 січня 2026.
  10. ↑ Ганиев, Рамис (25 липня 2024). Как работали сервисы доставки еды и цветов во времена СССР. hi-news.ru (рос.). Процитовано 12 січня 2026.
  11. ↑ Sorokina, Anna (23 листопада 2021). How did pizza first appear in the Soviet Union?. Russia Beyond (амер.). Процитовано 12 січня 2026.
  12. ↑ A dietician weighs in on 5 food delivery services. bt.com.au. 15 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 28 листопада 2018.
  13. ↑ Meal Delivery Services Put Dinner On Your Doorstep. Consumer Reports.org. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 18 березня 2017.
  14. ↑ HOW DABBAWALAS BECAME THE WORLD'S BEST FOOD DELIVERY SYSTEM. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  15. ↑ Easy Man&Van. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  16. ↑ The Best Meal-Kit Delivery Services of 2017. PCMAG (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 23 травня 2017.
  17. ↑ Pizza Hut Just Fixed The Biggest Problem About Getting Pizzas Delivered. Delish (англ.). 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 грудня 2017.
  18. ↑ In China, food delivery order volume crosses 500 million users in 2020. Startup News, Networking, and Resources Hub | BEAMSTART (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  19. ↑ 美团研究院. mri.meituan.com. Процитовано 27 серпня 2024.
  20. ↑ Sun, Changhang; Zhang, Hui (15 лютого 2024). Characterization, environmental impact and reduction strategies for the delivery food waste generated by urban and township residents in Jiuquan, China. Waste Management. 174: 371—381. Bibcode:2024WaMan.174..371S. doi:10.1016/j.wasman.2023.11.035. ISSN 0956-053X. PMID 38101233.
  21. ↑ AI, China Money (2 січня 2021). China Tech Digest: Online Food Delivery Users Reach 500M, China Box Office Hit RMB20B In2020. China Money Network (амер.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  22. ↑ Kroger has a game-changing new grocery service, and moms are freaking out about it. Business Insider (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  23. ↑ After Amazon-Whole Foods deal, grocery delivery companies adapt. statesman. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  24. ↑ Amazon Expands Two-Hour Whole Foods Delivery to Catch Walmart. www.bloomberg.com. 20 вересня 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2020.
  25. ↑ Ladd, Brittain (24 грудня 2018). Shakeup On Aisle Five: Will Grocery Retailers Abandon Instacart?. Forbes.com. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  26. ↑ A Common Misconception Is Cutting Into Pizza Delivery Drivers' Pay. Business Insider (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  27. ↑ How much to tip? Well, it depends. 4 tips to make it less taxing. USA TODAY (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  28. ↑ а б Haddon, Heather (23 червня 2019). Restaurants are Arm-Twisting Delivery Companies to Lower Fees. WSJ.com. Wall Street Journal, Dow Jones, Inc. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019. У боротьбі за частку ринку деякі компанії, що займаються доставкою, стали більш схильними надавати ресторанам кращі умови.
  29. ↑ County Executive, Council Investigating Food Delivery App Fees. Source of the Spring. 24 жовтня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  30. ↑ Riley, Sheila (12 листопада 1998). Eateries Step To Plate. Offer Meals ViaWeb. Investor's Business Daily.
  31. ↑ How to Make Lunch an Adventure. partners.nytimes.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  32. ↑ DoorDash continues to lead in the food delivery wars. CNBC. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  33. ↑ Survey: People Willing to Pay More For Food Delivery. U.S. News. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  34. ↑ DoorDash Surpasses GrubHub in National Market Share of Total Consumer Spend with 28% to 27%, with Uber Eats taking 25%. Edison.Tech. Edison Software. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 18 червня 2019.
  35. ↑ Sagan, Aleksandra (10 листопада 2022). In towns without Uber Eats, local entrepreneurs deliver a solution. Financial Post. Процитовано 23 березня 2024.
  36. ↑ Whelan, Robbie; Brown, Eliot (30 січня 2020). SoftBank Is Funding Every Side of a Bruising Startup Battle; Money from the Japanese tech investor is fueling a price war in Latin America between three of its own: Uber, Didi and Rappi. The Dow Jones Company. ProQuest 2348240181. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  37. ↑ Sun, Ping (3 липня 2019). Your order, their labor: An exploration of algorithms and laboring on food delivery platforms in China. Chinese Journal of Communication. 12 (3): 308—323. doi:10.1080/17544750.2019.1583676. ISSN 1754-4750. S2CID 150552703.
  38. ↑ Food Delivery App Market [Sector Profile]. Business of Apps (амер.). 29 жовтня 2020. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  39. ↑ Indian online food delivery market to hit $8bn by 2020. businessinsider.in. business insider india. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  40. ↑ On-demand delivery app Glovo has launched its operations in Nairobi. capitalfm.co.ke. capital fm kenya. Лютий 2019. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  41. ↑ Food delivery in Africa is soaring because of Covid-19 and more companies are expanding to cater to the business. africa.businessinsider.com. business insider africa. 24 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  42. ↑ 코로나에 배달음식시장 호황…작년 17조 달해. newsis (кор.). 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  43. ↑ Food delivery wars in the Middle East: A breakdown of the industry's dynamics. MenaBytes. 7 лютого 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  44. ↑ Noon Food ready to 'go into battle' with food aggregators, says Mohamed Alabbar. Caterer Middle East. 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  45. ↑ Wen, Melissa (26 серпня 2017). Food delivery creates tech headache for some U.S. restaurants. Reuters.com. Thompson-Reuters. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 червня 2019. Чотири планшети від різних компаній-перевізників заполонили прилавок магазину Proposition Chicken у Сан-Франциско.
  46. ↑ Dunn, Elizabeth (4 лютого 2019). Farm to Desk. № 4602. Bloomberg LLC. Bloomberg BusinessWeek. Багато ресторанів не мають необхідного досвіду або інвестицій для створення власних цифрових систем замовлення. Вони звертаються до постачальників програмного забезпечення.
  47. ↑ Loizos, Connie (9 січня 2019). Tiger Global just invested $18 million in Olo, a low-flying ordering platform for more than 50,000 fast-casual restaurants. TechCrunch. Tech Crunch Verizon Media. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  48. ↑ Boysen, N.; Briskorn, D.; Fügener, A. (2021). On-demand meal delivery services: A literature review and research agenda. European Journal of Operational Research. 294 (1): 1—16. doi:10.1016/j.ejor.2020.10.027. hdl:2117/126637.
  49. ↑ From Tracking To Intelligence: The Next Leap In Fleet Digitalization. Forbes. 20 червня 2025. Процитовано 2 жовтня 2025.
  50. ↑ IoT project of the year 2022 award named 12 best telematics solutions over the last year. IoT Now. 10 жовтня 2022. Процитовано 2 жовтня 2025.
  51. ↑ Allah Pitchay, Anwar; Ganesan, Yuvaraj; Zulkifli, Nurul Syifa; Khaliq, Ahmad (20 липня 2021). Determinants of customers' intention to use online food delivery application through smartphone in Malaysia. British Food Journal (англ.). 124 (3): 732—753. doi:10.1108/BFJ-01-2021-0075. ISSN 0007-070X. S2CID 237713430. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  52. ↑ Ahn, Jiseon (16 лютого 2022). Impact of cognitive aspects of food mobile application on customers' behaviour. Current Issues in Tourism. 25 (4): 516—523. doi:10.1080/13683500.2021.1890700. ISSN 1368-3500. S2CID 233966522.
  53. ↑ Foreign food delivery drivers stage rare strike in Dubai. Reuters. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  54. ↑ Robins, Daniel (7 серпня 2023). Invisible Migration and "Perverse" Capital: Exploring the Experiences of Migrant Delivery Riders. International Migration Review. doi:10.1177/01979183231191746. ISSN 0197-9183.
  55. ↑ Аналіз ринку доставки продуктів харчування України. 2019 рік. pro-consulting.ua (укр.). 2026. Процитовано 11 січня 2026.
  56. ↑ Що таке «темні» і «хмарні» кухні та як вони змінюють доставку їжі. Досвід Glovo, Rocket і Mimosa. The Village Україна (укр.). 13 квітня 2021. Процитовано 11 січня 2026.
  57. ↑ Mostova, Julia (24 листопада 2021). Rocket: як стартап швидкої доставки їжі знайшов успіх під час пандемії. Ucluster (укр.). Процитовано 11 січня 2026.
  58. ↑ Темна кухня. Чому віртуальні ресторани так швидко завоювали український ринок готової їжі. ФОКУС (укр.). 10 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2026.
  59. ↑ Ринок доставки під час війни | Можливості розвитку служби доставки | Kyivstar Business Hub. hub.kyivstar.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2026.
  60. ↑ Ринок доставки їжі шалено ріс на пандемійних стероїдах. Війна його обвалила. Як виживають Glovo, Zakaz та Bolt — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 2 травня 2022. Процитовано 11 січня 2026.
  61. ↑ Як розпочати бізнес з доставки їжі. Український Бізнесмен (укр.). 11 вересня 2025. Процитовано 11 січня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).