Дольф Зігглер

Дольф Зігглер
Немет у 2024 році
Ім'я при народженні	Ніколас Теодор Немет
Народження	27 липня 1980 (46 років) Клівленд, Огайо, США
Громадянство	США
Навчання	Університет штату Кент
Партнер	Емі Шумер
Родичі	Раян Немет (брат)
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові імена	Dolph Ziggler Nic Nemeth Nick Nemeth Nicky
Заявлений зріст	183 см[1]
Заявлена вага	99 кг[1]
Звідки	Голлівуд, Флорида[1]
Тренери	Florida Championship Wrestling Ленс Шторм[2] Ohio Valley Wrestling Стів Кірн Том Прічард
Дебют	3 листопада 2004 року

Ніколас Теодор «Нік» Немет (англ. Nicholas Theodore "Nick" Nemeth, рід. 27 липня 1980) - американський професійний реслер, відомий під ім'ям Дольф Зігглер (англ. Dolph Ziggler). 22-ий Чемпіон Потрійної Корони. Немет підписав контракт розвитку з WWE в 2004 році, після чого був направлений в Ohio Valley Wrestling (OVW). У 2005 році він виступав на бренді Raw як помічник Чаво Герреро під час його гіммік Кервін Уайт. Після цього Немет був повернений в OVW, де приєднався до Spirit Squad, яка в січні 2006 року виграла пояс командних чемпіонів світу на Raw, а в листопаді того ж року повернулася на OVW. У вересні 2007 року Немет був переведений в Florida Championship Wrestling (FCW), де сформував команду з Бредом Алленом. Він повернувся на Raw у вересні 2008 року.Таким чином, на даний момент Немет є колишнім командним чемпіоном світу, дворазовим командним чемпіоном FCW, чемпіоном світу у важкій вазі, інтерконтинентальним чемпіоном, а також чемпіоном США WWE. Переможець Money in the Bank (2012). Покинув WWE у 2023 році і з 2024 року виступає у TNA та на незалежній сцені під своїм реальним ім'ям Нік Немет. У кінці 2025 року, знову взяв участь у матчі WWE в рамках турніру The Last Time Tournament програвши Соло Сікоа.

7 березня 2011 з'явився на щотижневому випуску Monday Night RAW. Умови були такими, що якщо Дольф виграє кваліфікаційний матч, то буде офіційно прийнятий на червоний бренд. У тому матчі Зігглер переміг Джона Моррісона. Але на Реслманії XXVII разом з Лей-Кул програв йому, Снукі і Тріш Стратус. На Capitol Punishment (2011) відібрав титул Чемпіона Сполучених Штатів WWE у Кофі Кінгстона. На наступному Raw в матчі-реванші програв по дискваліфікації, завдяки чому зберіг титул. Пізніше у Дольфа розв'язався конфлікт з Джеком Сваггером, який почав надавати знаки уваги Віккі Герреро, менеджеру Дольфа. Їх суперництво за увагу Віккі прийняло серйозні масштаби. На Night of Champions (2011) Зігглер захищав свій титул США відразу від трьох претендентів: Джека Сваггера, Алекса Райлі і Джона Моррісона. Сваггер майже виграв матч, провівши коронний пауербомб на Моррісон, але як тільки Джек взявся за утримання, Зігглер відкинув його в кут рингу, сам утримав Моррісона і зберіг титул.

Віккі зуміла переконати Джека і Дольфа працювати разом під її керівництвом. На Hell in a Cell (2011) Зігглер і Сваггер намагалися стати Командними Чемпіонами WWE, але програли Кофі Кінгстон у і Евану Борну. Також Зігглер зумів нацькувати на себе Мейсона Раяна, а також розв'язати ф'юд з асистентом ген. менеджера SmackDown! Заком Райдером. Дольф і Джек добилися ще одного шансу на командне чемпіонство. На Vengeance (2011) вони знову воювали проти AirBoom. Але крім цього Теодор Лонг призначив Дольфу ще й чемпіонства Сполучених Штатів від Зака Райдера. На PPV Зігглер і Сваггер знову програли AirBoom, після чого Зігглеру відразу ж довелося ще й захищати свій титул. Але за допомогою Сваггер Дольф зумів перемогти Райдера і захистити чемпіонство. На Survivor Series (2011) Дольф замінив Крістіана в командному поєдинку на вибування. А перед цим Зігглер провів бій проти Джона Моррісона, де здобув впевнену перемогу, захищаючи титул Чемпіона Сполучених Штатів. Таким чином, Дольф вже друге ППВ поспіль брав участь у двох боях. На TLC: Tables, Ladders & Chairs (2011) програв Заку райдер титул чемпіона США, який утримував 5 місяців.

Через 2 тижні, на шоу Raw, він переміг СМ Панка в спеціально призначеному Gauntlet матчі, вийшовши другим (перший суперник Панка - Джек Сваггер - був утриманий після коронного GTS від чинного чемпіона) тим самим, ставши претендентом № 1 на титул чемпіона WWE.На Royal Rumble програв бій за титул чемпіона WWE проти СМ Панка в матчі зі спеціальним рефері - Джоном Лаурінайтісом. Панк, повністю домінував в матчі, провів два GTS Дольфу, після чого успішно утримав його. На цьому ж ППВ Зігглер був задіяний ще раз. Він вийшов в Королівській битві під номером 18, в цілому залишивши приємне враження. Був вибитий двадцять шостий за рахунком. Таким чином, він втретє за півроку брав участь на одному pay-per-view в двох матчах. На Elimination Chamber (2012) був вибитий Крісом Джеріко.

На PPV Wrestlemania 28 був в команді Джона Лаурінайтіса. Команда виграла після Skull Crushing Finale Міза на Заке Райдері.Після цього Дольф сконцентрувався на командних боях в парі з Джеком Сваггером, але вони програвали бій за боєм, один за іншим, в тому числі і за командне чемпіонство на Over the Limit (2012). Після нескінченних поразок в їх команді почався розлад відносин. Дольф звинувачував Джека у всіх невдачах, в той час як Джек - Дольфа. Потім став виступати поодинці і на Raw 18 червня бився з Джеком Сваггер, Крістіаном і Великим Калі у матчі на вибування за тайтл-шот претендента на титул Чемпіона Світу у важкій вазі (чинний на той момент претендент № 1 Альберто Дель Ріо отримав струс мозку і не міг виступати). Переміг у битві, утримавши Крістіана і свого партнера по команді - Джека Сваггера. На No Way Out (2012) програв бій за чемпіонство, але повністю домінував у матчі.

15 липня переміг у Money in the Bank (2012) за право боротися проти Чемпіона світу у важкій вазі. У цей же день він спробував перевести в готівку валізу, але цього так і не сталося, так як чемпіон вирубав його до гонгу. На SummerSlam (2012) зазнав повної поразки від Кріса Джеріко. Але просто так з цим не змирився. На RAW від 20 серпня пройшов матч «Контракт проти Контракту» між Крісом Джеріко і Дольфом Зігглером. Умови бою були такі: якщо Кріс виграє цей матч, він отримує кейс від SmackDown!, Який тримає Дольф, але якщо Кріс програє, то він покидає WWE. Цей напружений і відповідальний для обох реслерів матч виграв Дольф Зігглер - Кріс покинув WWE.

Зустрівся з Ренді Ортоном в рамках ППВ шоу Night of Champions (2012). Зігглер домінував більшу частину матчу, показуючи відмінний реслінг, але в кінцевому рахунку попався на фірмовий RKO від Ортона, після чого бій завершився на користь останнього. На Survivor Series (2012) брав участь у традиційному командному поєдинку 5 на 5 з вибуванням, як капітан команди. Крім Зігглера в команду увійшли: Альберто Дель Ріо, Вейд Барретт, Девід Отонга і Деміен Сендоу. Команда Зігглера здобула перемогу над командою Міка Фолі (Ренді Ортон, Міз, Кофі Кінгстон, Кейн і Деніел Браян). В кінці Дольф утримав Ренді Ортона, чим забезпечив перемогу своїй команді. До грудня ворогує відразу на 3 фронти: проти Джона Сіни, Ренді Ортона і Міза. Особливо гостро розвивається ф'юд з Сіною, з яким, Зігглер і проведе бій на TLC: Tables, Ladders & Chairs (2012). Якщо Дольф виграє, то збереже свій кейс Money in the Bank, якщо ж програє, то валізку перейде Джону. Зігглер зриває з гачка свій кейс, тим самим зберігаючи його. Потім, за сюжетом, завів стосунки з Ей Джей Лі. На наступному тижні Show Off знову зробив спробу перевести в готівку свій чемодан на поваленому Біг Шоу, але йому завадив Джон Сіна, який напав на Дольфа. 7 січня, на черговому випуску Raw, Зігглер був заявлений учасником Королівської битви, більше того, під першим або другим номером (перебуваючи в немилості у Вікі Герреро - генерального менеджера Monday Night RAW).

На Royal Rumble (2013) вийшов в Королівській битві під номером 1. Його першим опонентом, до загального здивування і захоплення, став Кріс Джеріко - його недавній непримиренний ворог. По закінченні 48 хвилин Дольф вдалося викинути Джеріко. Сам був вибитий Шеймусом, 28 за рахунком, після фірмового Brogue Kick від кельта. Протримався довше всіх, провівши на рингу без малого 50 хвилин. На Elimination Chamber 2013 з допомогою Біг І Ленгстона переміг Кофі Кінгстона. Потім Зігглер прийняв виклик команди Hell No (Кейн і Деніел Браян) на поєдинок на Реслманії 29, але за умови, що на кону будуть пояса Командних чемпіонів WWE, але програв.

Пізніше Зігглеру не вдалося завоювати титул чемпіона США: 15 вересня на турнірі «Night of Champions» він поступився Діну Емброузу, а 16 жовтня у випуску «Main Event» їхня ворожнеча завершилася. Після закінчення цієї ворожнечі Зігглер програв кілька поєдинків наприкінці 2013 року, а також не зміг відібрати титул чемпіона Інтерконтинентальної ліги у Кертіса Акселя в епізоді Raw 11 листопада. У грудні Зігглер програв два поєдинки за звання головного претендента за титул Інтерконтинентального чемпіона: спочатку Даміену Сандоу, а потім Фанданго.

На Royal Rumble 26 січня 2014 року Зігглер взяв участь у поєдинку Royal Rumble, але був вибитий Романом Рейнсом. 6 квітня на WrestleMania XXX Зігглер змагався у 31-особовому Andre the Giant Memorial Battle Royal, але був вибитий Альберто Дель Ріо. 29 червня на «Money in the Bank» Зігглер взяв участь у матчі «Money in the Bank» за контракт на титул чемпіона світу WWE у важкій вазі, але перемогу в матчі здобув Сет Роллінс. Пізніше Зігглер взяв участь у «Battle Royal» за вакантний титул чемпіона Інтерконтинентальної ліги 20 липня на «Battleground»; однак його раптово вибив ззаду Міз. Після того, як Зігглер переміг Міза в поєдинку без титулу наступної ночі на Raw, він отримав реванш на SummerSlam 17 серпня, де переміг Міза і вдруге завоював чемпіонський титул. Наступної ночі на Raw Зігглер успішно захистив свій титул проти Міза, після того як того відрахували. На Night of Champions 21 вересня Зігглер втратив титул на користь Міза, але вже наступної ночі на Raw Зігглер відвоював його назад. Потім Зігглер захистив чемпіонство проти Сезаро у випуску SmackDown 26 вересня, у поєдинку «потрійної загрози» проти Сезаро та Міза наступного тижня на Raw, а також на Hell in a Cell 26 жовтня проти Сезаро.

У випуску Raw від 28 жовтня 2014 року Зігглер і Джон Сіна потиснули один одному руки за лаштунками, що «The Authority» розцінила як змову проти них. В результаті Зігглера виставили на поєдинок проти Кейна, який він виграв. Після цього Зігглер приєднався до команди Сіни на Survivor Series. У випуску Raw від 10 листопада Зігглера жорстоко атакував Люк Гарпер, який повернувся на ринг. Наступного тижня Гарперу було надано право на титульний поєдинок проти Зігглера, який Гарпер виграв за допомогою The Authority, поклавши край 56-денному правлінню Зігглера. На Survivor Series 23 листопада Зігглер вдруге став єдиним, хто вижив. Зігглер сприяв тому, що Русева відрахували, а потім, після того як усі його товариші по команді були вибиті, він притиснув Кейна та Люка Гарпера. Тріпл Ейч двічі завадив Зігглеру притиснути останнього суперника Сета Роллінса, але дебютант Стінг надав допомогу, щоб допомогти Зігглеру виграти матч, тим самим усунувши The Authority від влади. На TLC 14 грудня Зігглер переміг Гарпера в матчі з драбинами, щоб виграти свій четвертий титул Інтерконтинентального чемпіона. У випуску SmackDown від 16 грудня Зігглер нарешті переміг Сета Роллінса в поєдинку один на один після численних невдач раніше. Через три дні журнал Rolling Stone назвав Зігглера «Рестлером року WWE 2014». На першому Raw 2015 року (5 січня) нещодавно відновлена «Авторитет» змусила Зігглера захищати свій титул Інтерконтинентального чемпіона проти Бед Ньюса Баррета, і спочатку він переміг. Після того, як Барретт напав на Зігглера і травмував йому плече, Кейн оголосив, що поєдинок буде проводитися за правилами «два з трьох падінь», і Барретт переміг Зігглера, здобувши титул, після того як Кейн відволік його увагу. Пізніше того ж вечора Зігглер разом з Райбеком та Еріком Роуеном були "звільнені" «Авторитетом».

Деякий час, Дольф Зігглер мав романтичний сторілайн з Ланою та Русевом, що призвело до подальшого ф'юду, але згодом припинилося через реальне весілля Русева та Лани у житті. 19 липня на драфті WWE 2016 року Зігглера відібрали до SmackDown. Виступаючи на SmackDown, він відновив свою ворожнечу з Мізом за титул Інтерконтинентального чемпіона, але не зміг завоювати титул на Backlash. На No Mercy Зігглер виграв титул у поєдинку, в якому він мав би піти на пенсію у разі поразки, але втратив його 37 днів потому у поєдинку проти Міза на 900-му епізоді SmackDown. Ворожнеча завершилася матчем «Ladder» на TLC: Tables, Ladders, & Chairs, який рекламувався як їхній останній поєдинок, де Зігглер зазнав поразки. Зігглер також боровся за титул чемпіона світу WWE протягом року, але зазнав поразки від Діна Емброуза на SummerSlam та від Ей Джея Стайлза на SmackDown.

У 2017 році Зігглер. 3 січня 2017 року в епізоді SmackDown, після того як він програв Барону Корбіну, Калісто прийшов на допомогу Зігглеру під час нападу Корбіна після поєдинку, він завдав Калісто суперкік, вперше з 2013 року перейшовши на сторону «поганих». На Elimination Chamber 12 лютого Зігглер програв Аполло Крюсу та Калісто в поєдинку «два на одного». Після поєдинку Зігглер напав на переможців, наступивши на щиколотку Крюса, попередньо поклавши її на стілець. Після деякого часу відсутності на телебаченні Зігглер повернувся в серпні в образі нового персонажа, де він висміював виходи на ринг нинішніх та колишніх реслерів, таких як Джон Сіна, Наомі, Шон Майклз та Ренді Севедж. Він виграв свій другий титул чемпіона США на Clash of Champions, але титул був вакантним через кілька тижнів. Зігглер повернувся на Royal Rumble 28 січня 2018 року як несподіваний учасник № 30 у чоловічому матчі Royal Rumble. 11 березня на Fastlane він взяв участь у матчі фатальної шістки за титул чемпіона WWE, де чемпіон Ей Джей Стайлз зберіг свій титул.

Після чотиримісячної перерви Зігглер повернувся у випуску «SmackDown Live» 21 травня, напавши на чемпіона WWE Кофі Кінгстона. Зігглеру не вдалося відібрати титул у Кінгстона на турнірах «Super ShowDown» 7 червня та «Stomping Grounds» 23 червня у поєдинку в сталевій клітці, що поклало край їхній тривалій ворожнечі. На Extreme Rules 14 липня він програв Кевіну Оуенсу всього за 17 секунд і не зміг відібрати титул чемпіона WWE у Кінгстона в поєдинку «потрійна загроза», в якому також брав участь Самоа Джо, на Smackville 27 липня. У випуску SmackDown Live 23 липня Зігглер перервав ефір Miz TV за участю Шона Майклза та напав на Майклза і Міза. Це призвело до поєдинку проти Голдберга на SummerSlam 11 серпня, де він зазнав поразки у короткому поєдинку.

У випуску Raw 26 серпня Зігглер об'єднався з Робертом Рудом, щоб виграти командний поєдинок «турбулентності», заробивши право на поєдинок за титул чемпіонів Raw у командних поєдинках на Clash of Champions. На цьому турнірі 15 вересня Зігглер і Руд відібрали титули у Сета Роллінса та Брауна Строумана. У випуску Raw 14 жовтня Зігглер і Руд втратили титули на користь The Viking Raiders, завершивши своє правління, що тривало 29 днів, і були переведені до бренду SmackDown у рамках драфту WWE 2019 року. На Survivor Series 24 листопада Зігглер і Руд виграли міжбрендову командну битву «Битва королів» за участю 10 команд. У наступні тижні вони приєдналися до Кінга Корбіна під час його протистояння з Романом Рейнсом. 26 січня 2020 року на Royal Rumble Зігглер вийшов на матч Royal Rumble під номером 19, але був вибитий Рейнсом. На Super ShowDown 27 лютого Зігглер програв Мансуру. На Elimination Chamber 8 березня Зігглер і Руд взяли участь в однойменному поєдинку за титул чемпіонів SmackDown Tag Team, де чемпіони Міз і Джон Моррісон захистили титул. У березні через спалах пандемії COVID-19 Руд був змушений залишитися у рідній Канаді, що призвело до тимчасового припинення діяльності команди

У той же час Зігглер вступив у ворожнечу з Отісом за прихильність Менді Роуз, використовуючи підступні тактики, щоб забезпечити собі побачення на День Святого Валентина та короткострокові стосунки; однак це незабаром було викрито. На другий вечір WrestleMania 36 5 квітня Зігглер програв Отісу. Після ще кількох сутичок та промо-виступів ворожнеча закінчилася, коли Отіс переміг Зігглера у кваліфікаційному поєдинку на Money in the Bank. У випуску Raw 22 червня було оголошено, що Зігглер та Руд були обміняні на A.J. Styles у бренд Raw. Тієї ночі Зігглер кинув виклик чемпіону WWE Дрю Макінтайру, який Макінтайр прийняв на The Horror Show на Extreme Rules. На події 19 липня Зігглер не зміг виграти титул.

У рамках драфту 2020 року в жовтні і Зігглер, і Руд були переведені назад до бренду SmackDown. У випуску SmackDown від 8 січня 2021 року Зігглер і Руд перемогли The Street Profits (Анджело Доукінса та Монтеза Форда) і завоювали титул чемпіонів SmackDown у командних поєдинках. Вони утримували титули до WrestleMania Backlash, де поступилися титулами Рею та Домініку Містеріо. У драфті 2021 року їх перевели до бренду Raw. У випуску Raw від 25 жовтня Зігглер і Руд перемогли The Street Profits та Alpha Academy (Чеда Гейбла та Отіса) у поєдинку за звання претендента № 1 на титул чемпіонів Raw у командних змаганнях, а пізніше того ж вечора зійшлися з чемпіонами, RK-Bro (Ренді Ортоном та Рідлом), у поєдинку за титули, який вони програли. На Survivor Series 21 листопада Зігглер взяв участь у 25-особовій батл-роялі двох брендів, присвяченій 25-річчю дебюту The Rock на Survivor Series 1996 року, вибивши Мансура, перш ніж його вибив AJ Styles. Зігглер взяв участь у Royal Rumble 29 січня 2022 року, вийшовши під номером 16, але був вибитий Бад Банні та Реєм Містеріо.

У випуску NXT 2.0 від 8 лютого Зігглер несподівано з'явився під час сегмента з Броном Брейкером та Сантосом Ескобаром. На турнірі NXT Roadblock 8 березня Зігглер переміг Томмазо Чампу та чинного чемпіона Брейкера у поєдинку «потрійна загроза» і завоював титул чемпіона NXT. Наступного тижня він успішно захистив свій титул у поєдинку проти LA Knight. На Stand & Deliver 2 квітня він зберіг титул у поєдинку проти Брейкера завдяки втручанню Руда. Однак у випуску Raw від 4 квітня Зігглер втратив титул на користь Брейкера, завершивши своє правління, яке тривало 27 днів.

У випуску Raw 11 липня Зігглер допоміг Боббі Лашлі та Метту Рідлу проти Сета «Фрікіна» Роллінса та підступних тактик Теорі під час командного поєдинку, а після поєдинку Зігглер завдав суперкіка Теорі, вперше з 2017 року перейшовши на сторону «добрих». На драфті WWE 2023 року його не обрали. У випуску Raw від 15 травня Зігглер взяв участь у батл-роялі, щоб визначити претендента № 1 на титул Інтерконтинентального чемпіона на Night of Champions, вибивши JD Макдона, але пізніше був вибитий Воном Вагнером. Після вибивання Макдона напав на Зігглера, розпочавши ворожнечу між ними. У випуску Raw від 29 травня Зігглер бився з Макдонагом, що закінчилося подвійним відліком. Після матчу Макдонаг знову напав на Зігглера. 21 вересня 2023 року було оголошено, що Зігглер був звільнений з WWE, що поклало кінець його 19-річній кар'єрі в компанії.

Нік Немет (екс-Дольф Зігглер) дебютував у Total Nonstop Action Wrestling (TNA) на PPV «Hard To Kill» 13 січня 2024 року, зійшовшись у поєдинку з новим чемпіоном світу TNA Мусом. Першим суперником Немета в TNA став Стів Маклін, якого він переміг на турнірі «Sacrifice». Немет перейшов до суперництва з новою фракцією Муса, The System. Немет кинув виклик Мусу на титул чемпіона світу TNA на турнірі Rebellion, але зазнав поразки. Після нападу з боку The System і відмови у дозволі на виступ на Under Siege, Немет об'єднався зі своїм братом, Райаном Неметом, щоб кинути виклик Едді Едвардсу та Браяну Майерсу з The System за титул чемпіона світу TNA у командних боях на Against All Odds, але зазнав поразки після втручання JDC.

На Slammiversary Немет виграв шестисторонній поєдинок і завоював титул чемпіона світу TNA. Він захистив титул протягом наступних місяців у поєдинках проти Мустафи Алі в епізоді Impact! від 1 серпня, Джоша Александра в епізоді Impact! від 15 серпня та в 60-хвилинному поєдинку «Залізний чоловік» на Emergence, Муса на «Victory Road», Джо Хендрі на «Bound for Glory», Едді Едвардс на «Turning Point», та А. Дж. Френсіс на «Final Resolution». На турнірі Genesis Немет втратив титул чемпіона світу TNA, поступившись Джо Хендрі, що поклало край його правлінню, яке тривало 183 дні. 14 березня 2025 року на турнірі Sacrifice Нік разом зі своїм братом Райаном напав на Метта Харді, тим самим перейшовши на сторону «злодіїв». Місяць по тому на турнірі Rebellion брати Немет виграли титули у Харді, але втратили їх назад на турнірі Slammiversary.

Немет захоплюється реслінгом з п'ятирічного віку, коли він відвідав шоу в «Колізеї Річфільда», а у віці 12 років вирішив стати професійним реслером. Його молодший брат Раян Немет, виступає в одному з регіональних дивізіонів WWE і бере участь в шоу NXT під ім'ям Брайля Пірс Немет закінчив Державний університет Кента, де вивчав політологію До підписання контракту з WWE він проживав в Фініксі, Аризона і вступив до Університету штату Аризона. Підтримує дружні стосунки з колишньому товаришем по Spirit Squad Майклом Брендлі, з яким знімав разом квартиру у Флориді до кінця 2008 року Після цього він повернувся назад у Фінікс. У подкасті Colt Cabana's Art of Wrestling він розповів, що вибрав ім'я Дольф, так як так звали його діда, а його друг запропонував взяти Зігглер як прізвище.

• Фінішери
  • Jumping Russian legsweep
  • Leaping reverse STO
  • Sleeper hold
  • Zig Zag (Jumping reverse bulldog)
  • Superkick
• Коронні прийоми
  • Dropkick
  • Fireman’s carry gutbuster
  • German suplex
  • Jumping elbow drop
  • Leg drop bulldog
  • Scoop powerslam
  • Sitout facebuster
• Прізвища
  • «The Natural»
  • «Show Off»
  • «The #Heel»
  • «Mr. Money in the Bank»
  • «Wanted Man»
• Менеджери
  • Кервін Уайт
  • Кейтлін
  • Вікі Герреро
  • Джек Сваггер
• Музичні теми
  • «Never Thought My Life Could Be This Good» (Jim Johnston) (19 вересня, 2005 — листопад 2005)
  • «I Am Perfection» (Jim Johnston і Cage 9) (26 червень, 2009 — 18 липень, 2011)
  • «I`m Here To Show The World» (Downstait) (Грудень, 2011 ― Листопад 2023)
  • «Wanted Man» (Downstait) (14 лютого 2024 т.ч)

• Florida Championship Wrestling
  • FCW Florida Tag Team Championship (2 рази) — з Бредом Аленом (1), з Гавіном Спіром (1)
• Pro Wrestling Illustrated
  • PWI ставить його під № 50 в списку 500 найкращих реслерів 2010 року
  • PWI ставить його під № 16 у списку 500 найкращих реслерів 2012 року
• World Wrestling Entertainment
  • Чемпіон світу у важкій вазі (2 рази)
  • Інтерконтинентальний чемпіон WWE (6 разів)
  • Чемпіон США WWE (2 рази)
  • Чемпіон NXT (1 раз)
  • Командний чемпіон світу (1 раз)
  • Командний чемпіон SmackDown (1 раз) — з Робертом Рудом
  • Командний чемпіон RAW (2 рази) — з Дрю Макінтайром та Робертом Рудом
  • Чемпіон Потрійної Корони
  • Mr. Money in the Bank 2012 від SmackDown

• Total Nonstop Action Wrestling
  • Чемпіон світу TNA у важкій вазі (1 раз)
  • Інтерконтинентальний чемпіон WWE (6 разів)
  • Командний чемпіон світу TNA (1 раз) — з Райаном Неметом
  • Трофей Call Your Shot 2025
• Lucha Libre AAA Worldwide
  • AAA Мега чемпіон (1 раз)
• New Japan Pro-Wrestling
  • IWGP Глобальний чемпіон у важкій вазі (1 раз)

• Офіційний сайт
• Профайл на сайті WWE [Архівовано 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
•  Дольф Зігглер у соцмережі «X»