YaChudo

Додзінсі

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Dōjin Work.
Символьна позначка ліцензії знака доджін, яка дозволяє вторинне створення без дозволу дублювання та дозволяє розповсюдження, крім цифрового, на конвенції доджінші, незалежно від того, безкоштовне воно чи платне.

Доджінші (яп. 同人誌,, どうじんし, «журнал однодумців») — аматорське видання або журнал літературних та мистецьких творів в Японії[1].

Загальні відомості

Цифрове відтворення обкладинки першого випуску доджінші Весна та осінь (яп. 随筆春秋), опублікованого в 1993 році.

Доджінші виник у середовищі любителів-літераторів, які видавали свої твори за власний кошт. Одним із відомих письменників, який публікував свої твори у таких любительських журналах був Акутаґава Рюноске. За японським законодавством, роботи доджінші підпадають під шінкокудзай, що робить можливим притягнення до відповідальності автора тільки за наявності скарги від власника авторських прав. Це підтвердив Прем'єр-міністр Японії Абе Шіндзо[2].

Знак доджін

Щоб уникнути легальних проблему було створено знак доджін (яп. 同人マーク), формат ліцензії був натхнений Creative Commons[3].

Манґа

Як правило доджінші малюють любителі і видають незначними тиражами або ж за власний кошт, інколи в любительських журналах[4]. Характерна ознака, що чітко розрізняє манґу та доджінші це професійність видання. Тобто комікси видані у відомому журналі чи професійним видавництвом є манґою, а в любительських видавництвах — доджінші. Втім малювати доджінші можуть і професійні манґаки. Як правило це короткі пародії чи альтернативні сюжети на їхні власні манґи. Подібні доджінші високо цінуються любителями і коштують незрівнянно дорожче «офіційних» видань. У сучасній Японії, за рахунок розростання ринку аніме та манґи, терміном доджінші часто позначають аматорські комікси.

Особливості доджінші

Перша сторінка з манги доджінші про Wikipe-tan, Commons-tan і Wikiquote-tan.

Оскільки доджінші малюють любителі, то цим зумовлено ряд притаманних рис.

Оскільки малюють непрофесіонали, якість малюнків зазвичай гірша, ніж в манзі, втім трапляються й дуже професійно зроблені роботи. Інколи навіть навпаки, оскільки на відміну від манґаки, на доджіншіку не тиснуть терміни здачі робіт, то малюнок відрізняється ретельністю та детальністю[5].

Наступною рисою доджінші є в більшості неоригінальний характер. Як правило любитель малює не власний твір, а продовження відомої манґи чи твір за її мотивами, тобто фанфік, такі роботи називають «аніпаро»[6]. Як видавництва так і манґаки в Японії в цілому, вельми терпимо ставляться до подібної творчості. Вважається, що кількість доджінші є свідченням популярності манґи, а також додатковим та безплатним засобом її просування (реклами). Втім це лише тенденція, і значна частина доджінші є повністю самостійними оригінальними творами.

Ще однією з найхарактерніших особливостей доджіншіє велика частка робіт в жанрах хентаю, яою, юрі, ґуро, тощо[7]. Навіть стверджують, що більшість доджінші саме до цих жанрів і належать. Особливо подібна спрямованість характерна для фанфіків.

Відомі манґаки

  • Адзума Кійохіко, автор Azumanga Daioh та Yotsuba& випускав доджінші під псевдонімом A-Zone[8].
  • Муракамі Макі, авторка Gravitation та Gamers' Heaven створює надвичайно сексуально відверті доджінші для свого вузького кола Crocodile Ave. Деякі відомі роботи Remix Gravitation (Rimigra) та Megamix Gravitation[9].
  • Група Clamp розпочинала свою діяльність як автори доджінші під назвою Clamp Cluster.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Clements, Jonathan; McCarthy, Helen (2006). The anime encyclopedia: a guide to Japanese animation since 1917 (англ.) (вид. Rev. & expanded ed). Berkeley, Calif: Stone Bridge Press. с. 30. ISBN 978-1-84576-500-2. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  2. ↑ Prime Minister Abe: Dōjinshi Safe Under TPP. Anime News Network (англ.). 19 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
  3. ↑ Metzger, Axel (2015). Free and Open Source Software (FOSS) and other Alternative License Models: A Comparative Analysis. Springer. p. 274. ISBN 9783319215600
  4. ↑ Dahlan, Hadi Akbar (1 грудня 2022). The Publishing and Distribution System of Japanese Manga and Doujinshi. Publishing Research Quarterly (англ.). Т. 38, № 4. с. 653—664. doi:10.1007/s12109-022-09919-9. ISSN 1936-4792. PMC 9510287. Процитовано 19 лютого 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  5. ↑ Lamerichs, Nicolle (2013). The cultural dynamic of doujinshi and cosplay:Local anime fandom in Japan, USA and Europe (PDF) (англ.). Т. 10. Maastricht University. с. 158—160.
  6. ↑ Berry, Chris; Martin, Fran; Yue, Audrey, ред. (2003). Mobile cultures: new media in queer Asia. Console-ing passions Television and cultural power. Durham, NC: Duke University Press. с. 70–72. ISBN 978-0-8223-3087-5.
  7. ↑ Acres, Harley Blue (2007). Gender Bending and Comic Books as Art: Issues of Appropriation, Gender, and Sexuality in Japanese Art (англ.). University of Alabama at Birmingham.
  8. ↑ <<セーラームーン>> A-ZONE VOLUME 2 / A-ZONE - 中古 - 男性向一般同人誌 - 通販ショップの駿河屋. suruga-ya.jp (яп.). Процитовано 14 квітня 2025.
  9. ↑ Cha, Kai-Ming (2007). Sex & Silliness: Maki Murakami’s Gravitation. Publishers Weekly (англ.). Процитовано 14 квітня 2025.

Посилання

аніме і манґа Це незавершена стаття про аніме та манґу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).