YaChudo

Абе Сіндзо

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Назва цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Абе традиційно записане перед особовим іменем Сіндзо.
Абе Сіндзо
яп. 安倍 晋三 Редагувати інформацію у Вікіданих
Абе Сіндзо
Абе Сіндзо
96-й, 97-й та 98-й Прем'єр-міністр Японії
26 грудня 2012 — 16 вересня 2020
ПопередникЙосіхіко Нода
НаступникЙосіхіде Суґа
90-й Прем'єр-міністр Японії
26 вересня 2006 — 26 вересня 2007
ПопередникДзюнітіро Коїдзумі
НаступникЯсуо Фукуда
Народився21 вересня 1954[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Шінджюку, Токіо, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 липня 2022[4][5][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nara Medical University Hospitald, Кашіхара, Префектура Нара, Регіон Кінкі, Японія[7][8][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийKirigaya Funeral Halld[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиKobe Steel і Какогава Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьяпонці Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materSeikei Universityd, USC Sol Price School of Public Policyd, Seikei Elementary Schoold і Seikei Junior & Senior High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяЛіберально-демократична партія
БатькоСінтаро Абе[11][12] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЙоко Абеd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАкіє Абе
РелігіяСинто Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Grand Cross of the Order of Orange-Nassau Великий хрест ордена Дубового вінця Золотий Олімпійський орден орден Австралії Padma Vibhushan in Public Affairs Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США) Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Grand Cross of the Order of Honour орден Південного Хреста Collar of the Supreme Order of the Chrysanthemum Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum орден Квітів павловнії Knight Grand Officer of the Order of Merit Орден Білого слона Grand Cross of the Ivorian Order of Merit орден «Дустлік» (Узбекистан) орден аль-Халіфа орден Визволителя Сан-Мартіна Орден «Сонце Перу» Collar of the Order of Abdul Aziz Al Saud орден Доброзичливих хмар

Best Dressed Award Political and Economic Categoryd (2002)

Best Dressed Award Political and Economic Categoryd (2013)

Time 100 (2018)

Time 100 (2014)

почесний доктор (17 лютого 2013)

honorary doctor of the Jawaharlal Nehru Universityd (11 грудня 2015)

 Medal of the Oriental Republic of Uruguay Order of Sikatuna

Asian of the Yeard (2013)

Herman Kahn Awardd (2013)

honorary doctor of the Turkmen State Universityd (2015)

 Order of Bahrain

почесний доктор (12 березня 2022)

Junior First Rankd (8 липня 2022)

 орден Республіки Сербія National Order of Merit

Премія «Громадянин світу»d (2016)

 Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина»
Підпис
s-abe.or.jp Редагувати інформацію у Вікіданих
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

А́бе Сіндзо́, або А́бе Шіндзо́ (яп. 安倍 晋三, あべしんぞう, МФА: [abe ɕin(d)zoː]; 21 вересня 1954, Район Сіндзюку, Токіо, Японія — 8 липня 2022[13], Касіхара, Нара, Японія) — японський політик, колишній прем'єр-міністр Японії і голова Ліберально-демократичної партії Японії (2006—2007, 2012—2020).

Наймолодший прем'єр в історії країни; перший, який народився після Другої світової війни.

Депутат Палати представників від ЛДП (з 1993). Головний секретар і речник Кабінету міністрів (2005—2006).

Біографія

Представник роду Абе з Наґато. Народився 21 вересня 1954 року в Токіо в сім'ї політика, міністра іноземних справ Абе Шінтаро (1924—1991). Онук депутата Абе Кана (1894—1946). Вивчав політологію у Японії та США. Випускник юридичного факультету університету Сейкей (1977). Стажувався в США.

До 1982 року Абе працював у приватному секторі, у корпорації Kobe Steel. Потім став секретарем батька-міністра. Він увійшов до японської політики в 1993 році, вигравши вибори до Парламенту Японії у префектурі Ямаґуті. Абе працював під керівництвом двох прем'єр-міністрів — Морі Йосіро і Коїдзумі Дзюнічіро.

В уряді останнього він обіймав посаду держсекретаря кабінету міністрів. Абе здобув широку всенародну підтримку завдяки твердій позиції щодо Північної Кореї, що забезпечило йому перемогу на виборах голови Ліберально-демократичної партії Японії і відкрило шлях до формування власного уряду.

Прем'єр Абе продовжив економічний курс попередника Коїдзумі Дзюнітіро і спромігся покращити відносини з КНР і Південною Кореєю, які погіршились за останні 5 років, через візити японських урядовців до святилища Ясукуні.

Уряд Абе провів через Парламент законопроєкт реформи освіти в Японії. Через неспроможність розв'язати соціальні питання з пенсійною реформою, його партія програла вибори до Палати радників Японії 30 липня 2007 року, поступившись більшістю місць. У вересні заявив про відмову посади прем'єра у зв'язку з ослабленим здоров'ям, передавши 25 вересня 2007 року кермо правління у ЛДПЯ і країні Фукуді Ясуо.

У кінці 2012 року ЛДПЯ повернула владу, яка до того належала демократам, на дострокових парламентських виборах. Впевнена перемога на цих виборах дозволила ліберал-демократам сформувати свій уряд, на чолі якого став Абе Сіндзо, що напередодні знову очолив партію[14].

Належав до консервативного крила ЛДПЯ. Провів успішні реформи на підтримку великого японського бізнесу (так звана абеноміка), стримав економічне падіння 2000-х років. Намагався змінити Конституцію Японії, аби перетворити Сили Самооборони на повноцінні збройні сили.

В зовнішній політиці орієнтувався на тісний військово-політичний союз із США, ізоляцію Північної Кореї, поверненні північних островів від Росії. У лівій, китайській і корейській пресі позиціонувався як націоналіст-ревізоніст, що прагнув перегляду світопорядку в Азії, сформованого після Другої світової війни.

5 червня 2015 року Сіндзо Абе відвідав із офіційним візитом Київ, у історії японсько-українських відносин це був перший візит японського посадовця рангу прем'єр-міністра до України[15].

Підтримував тісні особисті зв'язки зі 45-м американським президентом Трампом і російським президентом Путіним[16][17].

У серпні 2020 року Абе двічі лягав до лікарні. У вересні 2020 року Сіндзо пішов із посади через погіршення стану здоров'я. Він очолював японський уряд найдовше в новітній історії країни — майже вісім років[18].

Вбивство

08 липня 2022 року на колишнього Прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе було скоєно збройний напад[18].

Об 11:30 за місцевим часом невідома особа двічі вистрілила Абе в спину з дробовика. Політик отримав серйозні поранення в ділянці грудей, йому зробили масаж серця, він втратив свідомість[19]. В пожежній частині, де політикові надавали допомогу, повідомили про можливу зупинку серця і легенів[18].

Об 11:50 за київським часом стало відомо, що політик помер у лікарні.

Нападника було затримано, він не чинив спротиву і спершу не пояснив своїх мотивів. Вбивцею виявився 41-річний Тецуя Ямаґамі з Нари — міста, де виступав експрем'єр[18]. Нападник був колишнім членом військово-морських сил самооборони.

У жовтні 2025 року Ямагамі зізнався в окружному суді Нари у вбивстві[20][21]. Згодом Тецуя пояснив, що вважав Абе пов'язаним із «Церквою об'єднання», яка розорила його сім'ю. За словами Тецуї, його мати пожертвувала організації $670 тисяч. На суді повідомляли, що Тецуя обрав Абе ціллю через те, що його дід, колишній прем'єр-міністр Нобусуке Кісі, начебто допоміг поширити Церкву об'єднання в Японії після її заснування в Південній Кореї 1954 року.

У січні 2026 року Окружний суд Нари засудив Тецуя Ямагамі до довічного ув'язнення[22][23].

Примітки

  1. ↑ Pletcher K. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ ČSFD — 2001.
  4. ↑ Tvegård A. Japans tidligere statsminister Shinzo Abe skutt og drept — 2022.
  5. ↑ Reuters: Japans tidligere statsminister Shinzo Abe er død // Aftenposten — Schibsted, 1860. — ISSN 0804-3116; 0807-2027
  6. ↑ Former PM Abe Shinzo dies after being shot — 2022.
  7. ↑ 【速報】安倍元首相が死亡　搬送先の病院で確認　奈良市内で演説中に銃で撃たれて — カンテレ, 2022.
  8. ↑ 安倍晋三元首相死亡 奈良県で演説中に銃で撃たれる — NHK, 2022.
  9. ↑ 安倍晋三元首相が死去　67歳　奈良で遊説中、銃撃受け — 毎日新聞社, 2022.
  10. ↑ https://edition.cnn.com/asia/live-news/shinzo-abe-funeral-japan-07-12-22-intl-hnk/index.html — 2022.
  11. ↑ １３３４日、在任歴代３位 — 毎日新聞, 2016.
  12. ↑ 安倍政権は国民の支持がカギ—平沢勝栄氏インタビュー — JanJan, 2006.
  13. ↑ Серце експрем'єра Японії Абе, який зазнав нападу, зупинилося, Інтерфакс, 08.07.2022
  14. ↑ Парламент Японії затвердив Шіндзо Абе новим прем'єром. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 27 грудня 2012.
  15. ↑ Шіндзо Абе відвідає Київ [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Голос України; Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із очільником МЗС Японії Фуміо Кішіда [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Урядовий портал; Японія надала найбільшу фінансову допомогу нашій країні… [Архівовано 9 червня 2015 у Wayback Machine.] // Голос України.
  16. ↑ Putin seeks more from Abe in talks on peace treaty, disputed isles [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // Asahi shimbun. 2019-01-23.
  17. ↑ Vladimir Putin and Shinzo Abe hail cordial Japan-Russia relations [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // South China Morning Post. 2014-2-10.
  18. ↑ а б в г У Японії стріляли в колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, він доставлений в госпіталь. www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  19. ↑ Замах на Абе. Екс-прем'єр Японії не подає ознак життя, - Kyodo. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 лютого 2026.
  20. ↑ Замах на Абе. Стрілець визнав себе винним у вбивстві експрем'єра Японії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2025.
  21. ↑ Shooter of former PM Abe pleads guilty to murder at trial. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 28 жовтня 2025. Процитовано 9 лютого 2026.
  22. ↑ Shooter of ex-Japan PM Abe given life term as sought by prosecutors. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 21 січня 2026. Процитовано 9 лютого 2026.
  23. ↑ Вбивцю прем'єра Японії засудили до довічного ув'язнення, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 лютого 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).