YaChudo

Фанфік

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Фанфíк, фенфíк (від англ. Fan fiction — фанатська творчість) — похідний твір за мотивами популярних оригінальних літературних творів, творів кіномистецтва (кінофільмів, телесеріалів, аніме та ін.), коміксів (зокрема — манґи), а також відеоігор тощо. Переважно створений аматорами, хоча фанфіки бувають і від професійних авторів.

Зазвичай фанфіки створюють на безоплатних засадах фанати оригінальних творів. Проте існують і фанфіки, призначені для продажу, що часто позиціюються як новелізації, наприклад, «Sp» (1967), заснований на телесеріалі «Зоряний шлях»[1]. До фанфіків відносяться доджінші, в основі яких лежать інші твори[2].

Літературні фанфіки, як правило, публікують на спеціальних вебсайтах за встановленими правилами. Так вказуються автор або перекладач існуючого фанфіка, «бета-рідер», «гамма-рідер» — редактор або той, хто допомагав у написанні, назва, анотація, жанр, розмір, фендом — на авдиторію шанувальників якого твору розрахований, попередження, якщо твір містить шокуючі або призначені для дорослих матеріали, пейринг — тип любовної лінії, якщо вона є, і рейтинг, тобто вік читачів, на яких розрахований фанфік. Також автор може викладати свою роботу частинами, зазначаючи, що фанфік ще перебуває в процесі створення[3].

Термінологія

Фанфіком є художній твір, написаний фанатами для інших фанатів, беручи за основу інший текст або відому особу. Діяльність із написання фанфіків — це фанфікшн[4]. Фанфікшн надає шанувальникам можливість взаємодіяти з наявними творами, трансформуючи їх під власні вподобання[5]: створювати нові ситуації, персонажів, закінчення[6].

Уперше термін «фанфікшн» зафіксований 1938 року, де стосується наукової фантастики, написаної аматорами, на відміну від «професійної фантастики»[7][8]. У американській «Фанциклопедії» 1944 року, енциклопедії жаргону фандому фантастики, він визначається як фанатська творчість із залученням до сюжету реальних або вигаданих осіб. Характеризується як «фантастика про фанатів, або іноді про професіоналів, а іноді й із залученням відомих персонажів із НФ оповідань». Також там згадується, що термін «іноді неправильно використовується» для позначення фанатської фантастики в цілому («fantasy» вжито в широкому значенні творів про неможливе)[9][10].

Історія

Загалом похідні тексти існують чи не стільки, скільки існує письмо. Апокрифи є похідними від канонічних релігійних текстів, а псевдоепіграфи — від світських[4]. Багато класичних творів були осучасненням давніших оповідей або розвитком окремих їхніх частин. Наприклад, «Ромео і Джульєтта» (1595) — це шекспірівська версія «Пірама і Фісби» з «Метаморфоз» Овідія. Нерелігійні твори на зразок «Втраченого раю» (1667) можна вважати фанфіками до Біблії[11].

Сплеск творення фанфіків відбувся в 1960-і, після виходу серіалу «Зоряний шлях». Саме тоді це явище оформилося в сучасному розумінні. Ще коли серіал знімали, фанати надсилали на кіностудію пропозиції власних сюжетів. Світ «Зоряного шляху» надав любителям наукової фантастики величезний простір для творчості. У кожної описаної там цивілізації були своя культура і історія, кожен герой володів винятковим характером і біографією. В цей час і виникло поняття «Fan fiction» на позначення твору, створеного шанувальниками-аматорами на основі іншого, популярного і переважно комерційного[12].

Тим не менш, фанфікшн залишався доволі підпільною та маргіналізованою діяльністю до появи цифрових технологій та Всесвітньої мережі. Саме тоді феномен фанфіків став об'єктом академічних досліджень, як літературна та наративна теорія, етнографія, фемінізм та квір-теорія, а також культурологія[13].

Наприкінці XX століття першість у популярності на створення фанфіків перейшла до книг про Гаррі Поттера. Багатство вигаданого Джоан Роулінг світу й персонажів сприяло появі численних фанатських продовжень, інтерпретацій. Наприклад, фанфік Єлеазара Юдковського «Гаррі Поттер і методи раціональності» (2010—2015) описує як склалося б життя Гаррі Поттера та інших, якби він виріс в сім'ї науковця[14].

Великі літературні фанфіки, відзначені нагородами, як-от Пулітцерівська премія, часто беруть за основу класині романи XIX ст. Так, «Березень» (2005) Джеральдін Брукс переосмислює «Маленьких жінок». «Мідноголовий демон» (2022) Барбари Кінгсолвер використовує сюжет і персонажів «Девіда Коперфілда». Роман Персіваля Еверетта «Джеймс» (2024), є по суті фанфіком до «Пригод Гекльберрі Фінна»[11].

Різновиди фанфіків

За розміром

  • Максі (Max) — великі фанфіки, чий розмір іноді перевищує середній роман. Приблизно від 70 машинописних сторінок.
  • Міді (Midi) — фанфіки, співставні з оповіданням (від 20 до 70 сторінок).
  • Міні (Min) — короткі фанфіки, замальовки (від однієї до 20 сторінок).
  • Драббл (Drabble) — уривок, замальовка, яка містить опис персонажа чи однієї сцени, в рамках яких не відбувається суттєвого розвитку сюжету.
  • Віньєтка (Vignette) — коротка історія з описом нетривалої події.
  • Фіклет (Ficlet) — короткий одночастинний фанфік. В багатьох спільнотах його середній розмір оцінюється у 100 слів.

За пейрингом

  • Джен (від General audience) — не описуються і не згадуються любовні та сексуальні стосунки або вони не грають вирішальної ролі. Частіше трапляється в детективних або пригодницьких фанфіках.
  • Гет (від «гетеросексуальний») — романтичні та/або сексуальні стосунки між різностатевими героями.
  • Слеш — присутні романтичні і/або сексуальні стосунки між чоловічими персонажами.
  • Рідер-інсерт (Reader-Insert)— присутні стосунки між читачем та персонажем[15]. Ці фанфіки мають формат пейрингу Читач X Персонаж або Ти X Персонаж. Такий тип фанфіків здобув найбільшу популярність у Японії, де він має назву новела мрій.
  • Селф-шиппинг (Self-Shipping) — присутні стосунки між автором фанфіку та персонажем[16].
  • Фем-слеш — присутні романтичні і/або сексуальні стосунки між жіночими персонажами.

За зв'язком з оригіналом

  • AU (Alternative Universe) — оповідання, де герої із світу канону (оригінального твору) потрапляють в інший, альтернативний, світ або обставини, ніяк з каноном не пов'язаними. Також це може бути інша розвилка канонічних подій, яка породжує альтернативний всесвіт.
  • Не-AU — немає суперечностей з оригінальнім твором або вони мінімальні (у переліку жанрів в шапці фанфіка не позначається). Тобто, вважається, що такі події могли там відбутися.

Стосовно персонажів застосовується класифікація:

  • OOC (Out Of Character) — «поза образом», тобто герой в даній ситуації поводить себе зовсім не так, як можна було очікувати з канонічного опису героя.
  • У характері — характери такі ж, як в оригіналі або з незначними відмінностями (у переліку жанрів в шапці фанфіка не позначається).

За рейтингом

  • G (General) — призначені для будь-яких читачів.
  • PG (Parental Guidance) — особам до 14 років рекомендується читати під наглядом батьків.
  • PG-13 — особам до 14 років рекомендується читати під наглядом батьків.
  • R (Restricted) — фанфіки, в яких присутні секс і насильство, нецензурна лексика.
  • NC-17 (No Children) — не рекомендовано дітям. Міститься опис сексу та/або насильства.
  • NC-21 — фанфік, в якому може бути високий рівень жорстокості, насилля, детального опису еротичних сцен чи чогось подібного.[17][18][19].

За шкалою цитрусів

  • Цитрус (Citrus) — присутні найбільш м'які романтичні взаємодій, такі як обійми або поцілунок у щоку.
  • Орандж (Orange) — присутні такі романтичні взаємодії як поцілунки, обійми та інші дотики, які починають мати натяк на сексуальність.
  • Лайм (Lime) — присутні еротичні сцени без порнографії.
  • Лемон (Lemon) — присутні сцени відвертого сексуального характеру.
  • Грейпфрут (Grapefruit) — присутні сцени насилля або примушення до сексуального акту.[20][21].

Нелітературні фанфіки

До фанфіків відноситься не лише література, а й інші твори мистецтва. Так, фанфіками є доджінші, частина з яких представлена манґою. Фанати можуть створити свій фільм на основі іншого фільму, книги тощо. Наприклад, існує фанатське аніме «Memories of Phantasm», засноване на серії відеоігор Touhou[22]. Щодо відеоігор до фанфіків подібні моди — створені ентузіастами доповнення, що надають в грі нові можливості або розширюють сюжет[23]. В образотворчому мистецтві близьким до фанфіку є фанарт — створена шанувальниками певного твору ілюстрація[24].

Антифанфіки

Щодо творів-фанфіків, в тому числі й нехудожніх, де автор виступає категорично проти ідей, закладених в оригінальний твір, міняє місцями позитивних та негативних героїв, застосовується термін антифанфік (англ. anti-fanfic)[25]. Прикладами таких фанфіків є «Чорна книга Арди»[26], заснована на «Володареві перснів», «Сліпуче світло Полудня, або Фашизм братів Стругацьких» на основі циклу «Світ Полудня»[27].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Spockanalia -- The First Star Trek Fanzine. Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 27 серпня 2016.
  2. ↑ Fanfic - TV Tropes. tvtropes.org. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 26 вересня 2016.
  3. ↑ Фанфіки українською: FAQ. Фанфіки українською. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 26 вересня 2016.
  4. ↑ а б Bruin, Tom de (16 травня 2024). Fan Fiction and Early Christian Writings: Apocrypha, Pseudepigrapha and Canon (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 978-0-567-70666-9.
  5. ↑ Bruin, Tom de (16 травня 2024). Fan Fiction and Early Christian Writings: Apocrypha, Pseudepigrapha and Canon (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 16. ISBN 978-0-567-70666-9.
  6. ↑ Thursby, Jacqueline S. (30 травня 2006). Story: A Handbook (англ.). Bloomsbury Academic. с. 163. ISBN 978-0-313-33430-6.
  7. ↑ Historical Dictionary of Science Fiction: fan fiction. sfdictionary.com. Процитовано 30 травня 2026.
  8. ↑ Prucher, Jeff, ред. (2007). Brave new words: the Oxford dictionary of science fiction. Oxford ; New York: Oxford University Press. с. 57. ISBN 978-0-19-530567-8.
  9. ↑ Prucher, Jeff; Wolfe, Gene (2007). Brave new words: the Oxford dictionary of science fiction. Oxford: Oxford university press. с. 57. ISBN 978-0-19-530567-8.
  10. ↑ Fancyclopedia I: F - Fascism. fanac.org. Процитовано 30 травня 2026.
  11. ↑ а б Kurzius, Rachel (28 липня 2025). Fan fiction is everywhere, if you know how to look. The Washington Post. Процитовано 30.05.2026.
  12. ↑ Hellekson, Karen; Busse, Kristina (2006). Fan fiction and fan communities in the age of the Internet: new essays. McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-2640-9.
  13. ↑ Bronwen Thomas (2011). What Is Fanfiction and Why Are People Saying Such Nice Things about It??. Storyworlds: A Journal of Narrative Studies. 3: 1. doi:10.5250/storyworlds.3.2011.0001.
  14. ↑ Фанфики: история, терминология и проблемы | Избранное на МирФ — Мир фантастики, фэнтези, фильмов и geek-культуры (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
  15. ↑ STITCH (10 листопада 2021). On “Y/N,” Reader-Insert Fanfiction & Writing Yourself Into the Story. Teen Vogue (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  16. ↑ STITCH (26 квітня 2022). Turning Red Shows Fandom at Its Most Unrealistic. Slate (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  17. ↑ Fanfiction Terminology. www.angelfire.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  18. ↑ The Fanfiction Glossary. 24 січня 2008. Архів оригіналу за 24 січня 2008. Процитовано 27 серпня 2016.
  19. ↑ Книга Фанфиков. ficbook.net (рос.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 17 травня 2018.
  20. ↑ Mazaurette, Maïa (11 лютого 2019). Catégoriser les contenus érotiques et pornographiques : mission impossible, ou mission en cours ?. GQ France (фр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  21. ↑ Baker-Whitelaw, Gavia (5 лютого 2019). Tumblr users are tagging their porn with the ‘citrus scale’. The Daily Dot (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  22. ↑ Touhou-Based 'Memories of Phantasm' Episode 4 Apology Video Streamed. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 серпня 2016.
  23. ↑ tebakutis (24 жовтня 2014). An Argument for Fanfiction (from a Game Developer). Gamewords. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 серпня 2016.
  24. ↑ Brenner, Robin E. (30 червня 2007). Understanding Manga and Anime (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 204. ISBN 9780313094484. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
  25. ↑ The Fan Fiction Phenomena. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  26. ↑ Наталья Васильева, Наталия Некрасова «Чёрная книга Арды». Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  27. ↑ Lib.ru/Фантастика: Нестеренко Юрий Леонидович. Слепящий свет полудня, или Фашизм братьев Стругацких. fan.lib.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2015.

Джерела


мистецтво Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).