YaChudo

Джозеф Джойс

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Джозеф Джойс
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яДжозеф Джойс (англ. Joseph Joyce)
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народження19 вересня 1985 (41 рік)
Лондон, Лондон, Велика Британія
Alma materErnest Bevin Colleged і Elliott Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагова категоріяВажка (англ. Heavyweight) (понад 91,0 кг)
Стійкаортодокс
Зріст197 см
Розмах рук203
Професіональна кар'єра
Перший бій20 жовтня 2017
Останній бій11 липня 2026
Боїв21
Перемог16
Перемог нокаутом15
Поразок5
Спортивні медалі
Представник Велика Британія Велика Британія
Бокс
Олімпійські ігри
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 Надважка
Чемпіонати світу
Бронза Доха 2015 Надважка
Чемпіонати Європи
Бронза Мінськ 2013 Надважка
Європейські ігри
Золото Баку 2015 Надважка
Ігри Співдружності
Золото Глазго 2014 Надважка

Джозеф Джойс (англ. Joseph Joyce, нар. 19 вересня 1985, Лондон, Лондон, Велика Британія) — британський професійний боксер, що виступає у важкій ваговій категорії. Срібний призер Олімпійських ігор 2016 року, чемпіон Європейських ігор (2015), бронзовий призер чемпіонату світу (2015) та Європи (2013). Учасник команди «British Lionhearts» у напівпрофесійній лізі WSB.

Любительська кар'єра

Чемпіонат Європи 2013

Чемпіонат світу 2013

  • 1/16 фіналу: Програв Хамза Бегуерні (Алжир) — TKO

Європейські ігри 2015

  • 1/8 фіналу: Переміг Олексія Заватіна (Молдова) — KO
  • 1/4 фіналу: Переміг Мантаса Валавічюса (Литва) — TKO
  • 1/2 фіналу: Переміг Тоні Йоку (Франція) — 3-0
  • Фінал: Переміг Гасана Гімбатова (Росія) — 3-0

Чемпіонат світу 2015

Олімпійські ігри 2016

Професіональна кар'єра

20 жовтня 2017 року дебютував на профірингу.

5 травня 2018 року нокаутував у 2 раунді ямайця Ленроя Томаса, відібравши звання чемпіона Співдружності.

1 грудня 2018 року нокаутував у 1 раунді американця Джо Хенкса, завоювавши вакантний титул континентального чемпіона WBA.

23 лютого 2019 року Джойс здобув перемогу технічним нокаутом у 6 раунді над колишнім чемпіоном WBC Бермейном Стіверном. У 3 раунді Стіверн побував у нокдауні, а у 6 рефері зупинив побиття безпорадного ексчемпіона.[1]

28 листопада 2020 року в бою проти Денієла Дюбуа завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU, а також відібрав титули чемпіона WBC Silver, WBO International, Співдружності і чемпіона Великої Британії BBBofC.

24 вересня 2022 року в бою проти Джозефа Паркера (Нова Зеландія) завоював вакантний титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі.

15 квітня 2023 року несподівано поступився технічним нокаутом Чжан Чжілею (Китай) і втратив титул «тимчасового» чемпіона WBO. За умовами контракту на перший бій Джойс мав право на негайний реванш, чим він і скористався.

23 вересня 2023 року боксери зустрілися в бою вдруге. Поєдинок завершився швидше, ніж їх перше протистояння. У третьому раунді китаєць жорстко нокаутував британця.

Здобувши дострокову перемогу на початку 2024 року над британцем Каш Алі, 27 липня 2024 року доволі несподівано поступився одностайним рішенням Дереку Чісорі, побувавши в дев'ятому раунді в нокдауні. 5 квітня 2025 року зазнав чергової невдачі, програвши хорвату Філіпу Хрговичу.

Таблиця боїв

Примітки

  1. ↑ iSport.ua (24 лютого 2019). Джойс - Стиверн: видео боя. iSport.ua. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).