Дагда (місто)
Дагда Dagda Да́гда Да́гден Dagden | |
|---|---|
— місто — | |
 Католицька церква | |
 Прапор  Герб | |
| Координати: 56°05′40″ пн. ш. 27°32′14″ сх. д. / 56.09444° пн. ш. 27.53722° сх. д. | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Латгалія |
| Край | Краславський край |
| Статус | 1992 |
| Площа | |
| • Повна | 3 км² |
| Населення (2016)[1] | |
| • Усього | 2178 |
| • Густота | 726/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-5674 |
| Вебсайт | www |
  Дагда | |
 | |
Да́гда (латис. Dagda) — місто на сході Латвії.
Назва
Історія
Дагден як родове помістя був заснований у XVII столітті канцлером Курляндського герцогства Яном Францисом фон Гільзеном. Він організував тут першу католицьку громаду та побудував дерев’яний храм. Саме з цього часу починається письмова історія поселення.
Останнім представником роду Гільзенів, який мешкав у Дагдені, був Єжи Гільзен. Після його смерті у 1788 році вдова продала маєток родині Буйницьких. Найвідомішим серед них був письменник і публіцист Казимир Буйницький, який зробив значний внесок у культурний розвиток краю та був одним з ініціаторів скасування кріпосного права в Латгалії.
На початку XIX століття в дагетенському маєтку була створена унікальна бібліотека, архів, колекції мистецьких творів і археологічних знахідок, зібрані родинами Гільзенів і Буйницьких. Проте всі ці скарби були знищені під час Польського повстання 1863—1864 років, коли маєток спалили. До сьогодні зберігся лише парк з викопаними каналами.
Згідно з переписом населення 1897 року, в містечку Дагда Вітебської губернії проживало 1516 осіб, з яких:
- 1026 — юдеї,
- 377 — римо-католики.
У 1925 році Дагда отримала статус села (густонаселеного місця, латис. ciems). У 1935 році 53 % населення Дагди становили євреї.
У 1941 році, під час німецької окупації, місцевих євреїв депортували до гетто в Даугавпілсі, а згодом розстріляли в його околицях. При відступі Вермахту місто було майже повністю спалене, вціліло лише кілька кам’яних будівель.
У другій половині 1940-х — 1950-х років в Дагді активно велося житлове, соціальне та сільськогосподарське будівництво.
У 1950 році Дагда отримала статус селища міського типу, а з 1992 року — місто. До 1947 року входила до складу Даугавпілського повіту, а згодом — Краславського. З 1950 по 1962 рік була центром Дагдського району. Після адміністративної реформи 1962 року Дагда увійшла до складу Краславського району як центр Дагдської сільради.
У радянський період тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Брівіба».
У 2009 році Дагда стала центром новоутвореного Дагдського краю.
У 2021 році, внаслідок нової адміністративно-територіальної реформи, Дагдський край було ліквідовано, а Дагда увійшла до складу Краславського краю.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Буйницький Казимир Андрійович (1788-1878) — польський письменник-белетрист, публіцист і краєзнавець.
Примітки
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
- Офіційний сайт міста [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).