YaChudo

Перепис населення Російської імперії (1897)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Перепис населення Російської імперії
Обкладинка книги з підсумками перепису населення Київської губернії
Загальна інформація
КраїнаРосійська імперія
Дата1897

Перепис населення Російської імперії 1897 року (рос. Перепись населения Российской империи 1897) — всезагальний перепис населення Російської імперії (без Великого князівства Фінляндського[1] за межами Гельсінґфорса), проведений 28 січня (9 лютого) 1897 року шляхом безпосереднього опитування всього населення в одну дату, відповідно до затвердженого в 1895 році «Положенням про Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії». Ініціатором проведення перепису виступив російський географ і статистик П. П. Семенов-Тян-Шанський.

Перепис 1897 року виявився першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії.

Великий науковий інтерес становлять первинні дані — переписні аркуші. Повністю збереглися переписні листи по Тобольській і Архангельській губерніях. В Україні збереглися повністю чи частково переписні листи Київської, Харківської, Херсонської (збереглася частина по Одесі) губерніях.

Підсумки розробки перепису були опубліковані у 1897—1905 роках у 119 томах, орієнтовані як на всі регіональні, так і деякі тематичні набори даних.

Мовний і національний склад

   Російська (44.31%)
   Українська (17.81%)
   Польська (6.31%)
   Єврейська (4.03%)
   Казахська (3.25%)
   Татарська (2.97%)
   Німецька (1.43%)
   Латиська (1.14%)
   Литовська (0.96%)
   Румунська (0.89%)
   Естонська (0.80%)
   Сартська (0.77%)
   Чувашська (0.67%)
   Узбецька (0.58%)
   Інше (Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «%»

За переписом 1897 року в Російській імперії було зафіксовано понад 100 мов. Найбільш численною групою були носії російської (великоросійської) мови, які однак не становили навіть половини населення країни — лише 55,6 млн осіб (44,31 %). Другою найбільшою групою були носії української мови — понад 22 млн осіб (17,81 %). Після них найпоширенішими мовами імперії були польська (6,31 %) та білоруська (4.68 %).

Мова[2] Чоловіків Жінок Загалом %
Російська (великоросійська) 27 103 456 28 564 013 55 667 469 44,31
Українська (малоросійська) 11 243 940 11 136 611 22 380 551 17,81
Польська 3 933 282 3 998 025 7 931 307 6,31
Білоруська 2 922 858 2 962 689 5 885 547 4,68
Єврейська 2 471 395 2 591 761 5 063 156 4,03
Казахська (киргиз-кайсацька) 2 176 623 1 907 516 4 084 139 3,25
Татарська 1 980 110 1 757 517 3 737 627 2,97
Німецька 885 013 905 476 1 790 489 1,43
Латиська 698 584 737 353 1 435 937 1,14
Башкирська 676 035 645 328 1 321 363 1,05
Литовська 595 422 615 088 1 210 510 0,96
Вірменська 621 297 551 799 1 173 096 0,93
Румунська (і молдавська) 575 518 546 151 1 121 669 0,89
Мордовська 498 659 525 182 1 023 841 0,81
Естонська 487 144 515 594 1 002 738 0,80
Сартська 528 763 439 892 968 655 0,77
Чувашська 421 640 422 115 843 755 0,67
Грузинська 437 311 386 657 823 968 0,66
Узбецька 398 987 327 547 726 534 0,58
Жмудська 211 986 236 036 448 022 0,36
Удмуртська (вотяцька) 208 375 212 595 420 970 0,34
Марійська (черемисська) 183 518 191 921 375 439 0,30
Таджицька 189 882 160 515 350 397 0,28
Бурятська 145 795 142 868 288 663 0,23
Туркменська 148 478 132 879 281 357 0,22
Імеретинська 136 045 137 141 273 186 0,22
Мегрельська 122 245 117 380 239 625 0,19
Якутська 113 813 113 571 227 384 0,18
Чеченська 116 352 110 144 226 496 0,18
Аварсько-андійська 107 893 104 799 212 692 0,17
Турецька 112 140 96 682 208 822 0,17
Карельська 96 153 111 948 208 101 0,17
Киргизька (кара-киргизька) 108 907 92 775 201 682 0,16
Калмицька 99 390 91 258 190 648 0,15
Грецька 101 706 85 219 186 925 0,15
Болгарська 89 513 83 146 172 659 0,14
Осетинська 90 083 81 633 171 716 0,14
Кюрінська 80 202 79 011 159 213 0,13
Зирянська 73 035 80 583 153 618 0,12
Фінська 67 743 75 325 143 068 0,11
Даргинська 64 706 65 503 130 209 0,10
Тептярська 59 293 58 480 117 773 0,09
Пермська 48 834 55 857 104 691 0,08
Каракалпацька 53 541 50 733 104 274 0,08
Курдська 53 012 46 937 99 949 0,08
Кабардинська 50 789 47 772 98 561 0,08
Татська 50 290 44 766 95 056 0,08
Кази-Кумуцька (і лезгінські) 42 256 48 624 90 880 0,07
Кумицька 43 985 39 423 83 408 0,07
Абхазька 37 677 34 426 72 103 0,06
Тунгуські 33 807 32 463 66 270 0,05
Ногайська 34 693 29 387 64 080 0,05
Китайська 47 431 10 028 57 459 0,05
Уйгурська (таранчинська) 29 618 26 851 56 469 0,04
Мещерська 27 005 26 842 53 847 0,04
Чеська (і словацька) 26 569 23 816 50 385 0,04
Інгушська 23 956 23 453 47 409 0,04
Черкеська 25 269 21 017 46 286 0,04
Циганська 22 824 21 758 44 582 0,04
Талиська 18 974 16 317 35 291 0,03
Перська 24 071 7652 31 723 0,03
Карапапахська 15 590 14 312 29 902 0,02
Карачаївська 12 949 14 274 27 223 0,02
Корейська 16 225 9780 26 005 0,02
Вепська (чудська) 12 338 13 482 25 820 0,02
Хантийська (остяцька) 10 277 9386 19 663 0,02
Французька 5782 10 651 16 433 0,01
Самодійські 8366 7511 15 877 0,01
Сванська 7886 7870 15 756 0,01
Кашгарська 8135 6803 14 938 0,01
Шведська 6437 7762 14 199 0,01
Іжорська 6590 7184 13 774 0,01
Чукотська 5821 5974 11 795 0,01
Вогульська 3780 3871 7651 0,01
Кипчацька 4089 3518 7607 0,01
Удінська 3806 3294 7100 0,01
Англійська 3492 3562 7054 0,01
Нівхська (гіляцька) 3295 2899 6194 0,00
Коряцька 3087 2971 6058 0,00
Айсорська 3353 2000 5353 0,00
Італійська 2924 1836 4760 0,00
Ітельменська (камчадальська) 2002 1976 3978 0,00
Маньчжурська 2130 1264 3394 0,00
Японська 1554 1095 2649 0,00
Сербська (хорватська і словенська) 1351 464 1815 0,00
Саамська (лопарська) 922 890 1812 0,00
Арабська 885 811 1696 0,00
Норвезька (і данська) 1095 545 1640 0,00
Айнська 763 683 1446 0,00
Ескімоська 532 567 1099 0,00
Єнісейські 539 455 994 0,00
Угорська 551 410 961 0,00
Юкагирська 492 456 948 0,00
Албанська 505 431 936 0,00
Монгольська 484 333 817 0,00
Афганська 480 134 614 0,00
Алеутська 291 293 584 0,00
Чуванська 268 238 506 0,00
Лезгинські 345 75 420 0,00
Кистинська 259 154 413 0,00
Голландська 217 118 335 0,00
Гінді (індійська) 287 25 312 0,00
Іспанська (і португальська) 83 55 138 0,00
Інші 44 30 74 0,00
Не вказали 3170 1957 5127 0,00
Загалом 62 477 348 63 162 673 125 640 021 100,00

Розподіл по населених місцях

Міста Російської імперії (1897)

Дані перепису 1897 р. не є цілком точними щодо міст: чимало їх було зараховано до розряду неміських поселень. Ці неточності при остаточному підрахунку перепису були виправлені (1905), але не всі; так, напр., Посади Павловський (9991 ж.) і Сергієвський (15155) Московської губернії, Колпіно (12241) С.-Петербурзької, м-ко Петриківка (21071) та Юзівка (28076) Катеринославської, м-ко Біла Церква (35378) Київської губернії, і багато інших, що мають міське самоврядування, до міст не увійшли. Після складання перепису 1897 р. ряд селищ перетворено на міста (Алушта і Генічеськ — Таврійської губернії, Ново-Вілейськ — Віленської та ін.).

Видання

Переписні томи публікувалися трьома варіантами якості — найкращий на венелевому папері в сап'яновій палітурці з золотими берегами (обрізом) та золотим тисненням по шовку. Це був підносний, подарунковий екземпляр, який міністр внутрішніх справ подавав негайно Миколі II після виходу тому в світ.

Двісті екземплярів видання виходили в шкіряному папері високої міцності, виготовленому з «пеньки та целюлози при повільному та обережному варінні», і з коленкоровим корінцем. Поширювалися за затвердженим списком розсилки екземплярів (судячи з діловодства канцелярії ЦСК МВС), — це були губернатори та начальники областей та країв, вищий керівний склад міністерств та центральних відомств, сенатори та члени Держради, великі князі.

Найбільш «народними» були підсумки, зброшуровані у зошитах із простого паперу з м'якою обкладинкою замість палітурки, вони видавалися тиражами по 3800 примірників. Саме вони розходилися по установах та продавалися приватним особам, наприклад, професорам та студентам. Інтерес до відомостей про народонаселення був набагато вищим, ніж до іншої друкованої продукції Міністерства внутрішніх справ, коли «нерозпродані та накопичувані в редакції [журнали] неодноразово доводилося продавати на вагу».

Книги не віддавалися на реалізацію в магазини, а розсилалися на особистий запит бажаючих придбати видання ЦСК МВС; чимало відомств, а також публічні бібліотеки, музеї, деякі вчені товариства та навчальні заклади, Міжнародний статистичний інститут і інші установи за клопотанням Тройніцького отримували примірники безкоштовно.

За роком випуску 14 документів, мають різну дату видання у вихідних відомостях на підносних та звичайних примірниках. Подарункові відображають дійсну дату виходу, а звичайні (народні) випереджають її, оскільки вони були підготовлені заздалегідь і показують, отже, неузгодженість видавничого процесу на основному етапі публікації із серпня 1903 по липень 1905 року. Також 12 бракованих обкладинок, випущені у 1904—1905 роках, на яких не було року видання. 17-й том (Ковенська губернія) має невірну нумерацію — XLII замість XVII. Подібних вад не було в «царських» примірниках, очевидно, що й брак, і неправильне датування були наслідком масовості видання.

Усього було випущено з 1897 по 1906 роки 144 переписних видань (за бібліографією П. А. Зайончковського (1971, онов. 1978) 143; у тому числі погубернські зведення у 89 томах, або 119 зошитах-випусках), бібліографічний перелік яких з повнотекстовими посиланнями на електронні бібліотеки підготовлено та наведено у доробку А. Акашевої.[⇨]

Галерея

Результати за регіонами

Примітки

  1. ↑ Переписом не було охоплено лише Велике князівство Фінляндське (всі його 8 губерній), за винятком деяких категорій «російського населення», що фактично там перебувало, але постійно проживає в інших губерніях (13276 чоловік). Додатково було переписано «російські поселення» у Бухарі та Хіві (10308 та 3919), а також «у закордонному плаванні на військових судах» (ще 13158 осіб).
  2. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. т.II. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку.

Література

  • Общий свод по Империи результатов разработки, данных первой всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. В 2 томах.
    • Т. 1 / предисл.: Н. Тройницкий. СПб.: Паровая типолитография Н. Л. Ныркина, 1905. 89 с. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.).
    • Т. 2 / предисл. Н. Тройницкий. СПб.: Паровая типолитография Н. Л. Ныркина, 1905. 417 с. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.).
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого // Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. — С.-Пб. : [Паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — [2], 108 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография Товарищества художественной печати], 1901. — Т. IX, Вып. 1 : Воронежская губерния. — [2], 168 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Паровая скоропечатня П. О. Яблонского], 1904. — Т. IX, Вып. 2 : Воронежская губерния. — [4], X, 255 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография князя В. П. Мещерского], 1904. — Т. XI : Гродненская губерния. — [4], XVI, 319 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография князя В. П. Мещерского], 1905. — Т. XII : Область Войска Донского. — [4], XII, 255 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография С.-Пб. акц. общества печатного и писчебумажного дела в России «Слово»], 1904. — Т. XX : Курская губерния. — [6], XVIII, 291 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография С.-Пб. тюрьмы], 1904. — Т. XXII : Минская губерния. — [4], XVI, 243 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография С.-Пб. акц. общества печатного и писчебумажного дела в России «Слово»], 1903. — Т. XXIII : Могилевская губерния. — [4], XVI, 276 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография С.-Пб. тюрьмы], 1904. — Т. XXIX : Орловская губерния. — [4], XVI, 259 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография т-ва «Народная польза»], 1904. — Т. LV : Люблинская губерния. — [4], XII, 262 с.(рос. дореф.)
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография т-ва художественной печати], 1904. — Т. LX : Седлецкая губерния. — XXX, 217 с.(рос. дореф.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).