Гузар Лев

Лев Гузар
Отець Дмитро Гузар, дідусь чернівецького лікаря Володимира Гузара. На цій світлині він з одним зі своїх синів — Левом і внуком Ярославом (Лев і Ярослав — дідусь і батько Блаженнішого Любомира)
Народився	26 грудня 1858 Завалів
Помер	29 липня 1923 (64 роки) Галич
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Діяльність	нотаріус
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Медіафайли у Вікісховищі

Ле́в Гу́зар (26 грудня 1858, Завалів — 29 липня 1923, Галич) — український правник, громадський діяч, дід блаженнішого Любомира Гузара.

Народився 25 листопада 1858 р. в с. Завалові Підгаєцького повіту на Тернопільщині^[1], на надгробку викарбувано інший день народження – 26 листопада. Ім'я латинкою: Leo Clemens Huzar. Греко-католик. Закінчив гімназію в місті Бережани, по тому — юридичний факультет Львівського університету.

Нотаріусом почав працювати в с. Яблунів та Печеніжині, а також у м. Станіславові на Прикарпатті, потім від 1908 р.  — довгі роки нотаріус Галича, входив до складу Галицького магістрату в 1912 р., родина була землевласниками в Галичі. Активно займався громадськими справами, був членом «Бесіди», «Бояна», «Просвіти».^[1]

З початком Першої світової війни родина Гузара тимчасово покинула Галич; після відходу російських військ повертається. Проживав з родиною в Крилосі, відкрив і очолив читальню «Просвіти» — на противагу товариству москвофілів імені М. Качинського.

Після Листопадового зриву в місті організувався тимчасовий комітет у складі: нотаря Лева Гузара, його сина, хорунжого УСС Ярослава Гузара, десятника УСС Василя Мирона, гімназиста Богдана Макарушки та селян Василя і Романа Дирдів. Перебравши владу в Галичі, під проводом В.Мирона захопили станицю державної жандармерії, ратушу та залізничну станцію. Нотарь Гузар отримав пропозицію стати комісаром Галицької округи.

Дружина виїхала до Львова, а доля сина серед воєнних подій загубилася. 1922 року польська влада заарештовувала його за виступи проти фальшувань виборів до польського сейму, невдовзі потому Лев Гузар помер. Похований у селі Крилос Галицького району.

• Гузар Любомир. Спогади. — Київ : Портал, 2023. — 384 с. — ISBN 978-617-8374-09-9.
• Маслюк О. Кардинал Любомир Гузар побував на могилі діда [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи. — 2007. — 31 серпня.
• 17. Могила Гузара Л. [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Інформація про місця пам'яті Української революції 1917—1921 рр.
• Родина Гузарів — зв'язок поколінь [Архівовано 15 лютого 2013 у Wayback Machine.] // Поступ. Брама.

• Вікна [Архівовано 4 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.