Грегор Ебнер
| Грегор Ебнер | |
|---|---|
| Народився | 24 червня 1892[1][2][3] Іхенгаузен, Гюнцбург, Округ Швабія, Баварія[2][3] |
| Помер | 22 березня 1974 (81 рік) Вольфратсгаузен, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[1] |
| Країна | |
| Діяльність | лікар, політик |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Лебенсборн[2] і SS Race and Settlement Main Officed[2] |
| Учасник | Перша світова війна[2] |
| Членство | СС[4][2] |
| Військове звання | |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4][2][…] |
| У шлюбі з | Maria Ebnerd[5] |
| Нагороди | |
Грегор Ебнер (нім. Gregor Ebner; 24 червня 1892, Іхенгаузен — 22 березня 1974, Вольфратсгаузен) — німецький лікар, доктор медицини (1920), оберфюрер СС (20 квітня 1939).
Біографія
Син коридорного готелю. Вивчав медицину в Мюнхенському університеті (1912/14, 1919/20). 20 серпня 1914 року вступив добровольцем в санітарну служб 1-го баварського польового артилерійського полку. Учасник Першої світової війни, фельдшер (1918). В 1919 році входив у фрайкор Еппа. З 1920 року земельний лікар у Мудау, у 1923/37 роках — у Кірхзеоні. 1 листопада 1930 року вступив у НСДАП (квиток № 340 925), засновник ортсгрупи НСДАП у Кірхзеоні. В 1930/33 роках — сімейний лікар рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. 29 липня 1931 року вступив у СС (посвідчення №13 966). З 11 травня 1933 року — старший лікар 1-го абшніту СС, з 1 березня 1934 року —оберабшніту СС «Південь». В 1934/38 роках — заступник голови, з 23 травня 1938 по травень 1945 року — голова дисциплінарної судової палати Націонал-соціалістичної спілки лікарів, крайсреднер у Расово-політичному управлінні НСДАП, уповноважений з питань раси в окрузі Еберсберг. 1 травня 1936 року призначений начальником (з 29 січня 1937 року — керівник) та головним лікарем будинку матері та дитини СС «Гогланд» (поблизу Еберсберга). З 1937 по 1 квітня 1943 — керівник лікарів та уповноважений з питань служби здоров'я організації «Лебенсборн», у 1940/45 роках — член кураторської ради «Лебенсборну». Одночасно 1 січня 1938 по травень 1945 року — член особистого штабу рейхсфюрера СС, з 1 травня 1941 по 1942 рік — керівник Головного відділу «L» («Лебенсборн»), з 1 квітня 1942 року — гауптабтайлунгляйтер, з 1 квітня 1943 по травень 1945 року — керівник Головного відділу «G» (служба здоров'я) управління «L». Один із керівників «Лебенсборну».
Після закінчення Другої світової війни 5 липня 1945 року заарештований. Як обвинувачений залучений до суду Американського військового трибуналу над службовцями Головного управління СС з питань раси і поселення. 10 березня 1948 року засуджений до 2 років та 8 місяців тюремного ув'язнення (з урахуванням попереднього ув'язнення у той же день звільнений).
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Галерея
-
Ебнер під час суду. -
Вакцинація від віспи з печаткою та підписом Ебнера (22 липня 1966).
Література
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140408819 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б в (not translated to de), Staas C. Nazi Party Membership Database Lookup // DIE ZEIT / Hrsg.: Zeitverlag — 2026. — S. 1609.
- ↑ а б Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936. — 296 с.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

